Постанова

від 19.09.2013 по справі 826/11549/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 вересня 2013 року № 826/11549/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» доМіжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників провизнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000254050 від 17.05.2013 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22 липня 2013 року Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією «Сантрейд» (далі - позивач, Підприємство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі - відповідач) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000254050 від 17.05.2013.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки, які містяться в акті перевірки №465/40-50/25394566 від 25.04.2013, на підставі якого винесені оскаржувані повідомлення-рішення, є необгрунтованими та такими, що суперечать законодавству.

Представник відповідача адміністративний позов заперечував.

В судовому засіданні 22.08.2013, з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України (після реорганізації - Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників) від 12.04.2013 №360, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств агропромислового комплексу управління податкового супроводження підприємств сфери матеріального виробництва Окружної ДПС - Центрального офісу з обслуговування ВПП ДПС Кравченко І.Ю. на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та відповідно до наказу Окружної ДПС - Центрального офісу з обслуговування ВПП ДПС від 11.04.2013 №375 проведено позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Акор Агро Опт» за період з 01.10.2011 по 31.12.2012.

За результатами зазначеної перевірки складено акт №465/40-50/25394566 від 25.04.2013 (далі - Акт), відповідно до якого за позивачем перевіркою встановлені порушення п. 138.2 ст 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що стало причиною завищення Підприємством валових витрат та витрат, у зв'язку з придбанням товарів (послуг), яке проведено на підставі нікчемного правочину, за 4 квартал 2011 року на суму 1 024 112 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2011 року в сумі 235 545 грн.

На підставі зазначеного Акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000254050 від 17.05.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів за основним платежем на суму 235 545 грн. та за штрафними санкціями - 117 773 грн.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення до відповідача, однак Міністерство доходів і зборів України рішенням №6315/6/99-99-10-01-15 від 05.07.2013 залишило зазначене повідомлення-рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Однак позивач не погоджується з оскаржуваним повідомленням-рішенням №0000254050 від 17.05.2013 та в обгрунтування своєї позиції зазначає, що відомості, які містяться в Акті перевірки є суперечливими, оскільки позивачем виконані всі вимоги, передбачені податковим законодавством, а господарські операції Підприємства з ТОВ «Акор Агро Опт» були реальними.

Відповідач такі доводи позивача заперечував з огляду на те, що як зазначено в акті перевірки відносини Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» та ТОВ «Акор Агро Опт» мали безтоварний характер.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу

Підпунктом 139.1.9. п.139.1. ст.139 ПК України встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи зі сказаного, для підтвердження включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Однак, якщо фактичного здіи?снення господарськоі? операціі? не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілеи? ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здіи?снення господарськоі? операціі?.

Як вбачається з матеріалів справи за перевіряємий період, між Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією «Сантрейд» та ТОВ «Анкор Агро Опт» укладено договори поставки кукурудзи №4500596547 від 03.11.2011, №4500598180 від 05.11.2011, №4500598895 від 09.11.2011, №4500598895, від 05.12.2011 №4500602853, від 10.12.2011 №4500603766, від 24.12.2011 №4500598856, від 27.12.2011 №4500605815.

Разом з тим, між позивачем та ТОВ «Грінтур-Екс» укладено договір від 10.02.2011 №FS 10022011 про надання послуг з прийняття, зберігання та завантаження зернових на портовому терміналі.

Відповідно до вище згаданих договорів ТОВ «Анкор Агро Опт» поставляло кукурудзу (далі - товар) на адресу ММТП, Миколаїв-вантажний (експ), парк «Рудний», а ТОВ «Грінтур-Екс», відповідно, виконувало вантажно-розвантажувальні роботи та розміщувало прийнятий товар на складах.

У підтвердження виконання вище зазначених господарських операцій, позивачем надано належним чином оформлені та засвідчені акти здачі-прийняття вантажно-розвантажувальних робіт, видаткові накдадні, рахунки-фактури, платіжні доручення, реєстри автомобілів, картки обліку експортного вантажу, товарно-транспортні та податкові накладні, погашені складські квитанції на зерно, фітосанітарні сертифікати щодо підтвердження проходження контролю якості, що у своїй сукупності, на думку суду, є безумовним підтвердженням реальності господарських операцій за вище згаданими договорами.

Позивачем також надано докази подальшого використання товару, отриманого від ТОВ «Анкор Агро Опт», зокрема контракти з Компанією Bunge SA, Швейцарія про поставку кукурудзи, від 15.09.2011 №Р 103439, від 07.11.2011 №Р103832/1051000, від 16.12.2011 №Р104070/1057165. У підтвердження виконання вказаних контрактів у матеріалах справи містяться відповідні вантажно-митні декларації та довідка ПАТ «Сітібанк» від 01.08.2013 вих. №13-1730/04-01-1 про зарахування коштів на рахунок позивача за вище вказаними контрактами.

Відповідач в Акті перевірки посилається на акт від 01.02.2013 №68/22-200/37104594 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Анкор Агро Опт» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ з жовтня 2011 року по лютий 2012 року та податку на прибуток за II-IV квартали 2011 року, I квартал 2012 року щодо відображення правових відносин з контрагентом-постачальником ТОВ «Скрап-Мет» та контрагентами-покупцями.

Відповідно до зазначеного акту, ТОВ «Анкор Агро Опт» не надало необхідних документів у підтвердження реальності господарських операцій за перевіряємий період, а отже не можливо встановити факт транспортування та отримання ТОВ «Анкор Агро Опт» товару від підприємства-постачальника ТОВ «Скрап-Мет» у лютому-червні 2011 року, також підприємством ТОВ «Анкор Агро Опт» не підтверджено факт транспортування товару на адресу ДП «Сантрейд».

Таким чином, як вбачається зі сказаного, контагент-постачальник позивача не міг отримати товар, який в подальшому мав передаватися Підприємству, а тому відповідачем зроблено висновок, що товар (курурудза) отриманий позивачем не від ТОВ «Анкор Агро Опт».

Суд звертає увагу на те, що формування валових витрат на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством не передбачено.

У зв'язку з цим суд вважає, що наведені документи не можуть бути достатніми та беззаперечними доказами фактичного отримання позивачем товару від «Анкор Агро Опт». Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з постачання продукції між ДП з II «Сантрейд» та «Анкор Агро Опт» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети реального настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами.

Щодо посилань позивача на відсутність обвинувального вироку чи рішення суду щодо визнання правочинів позивача фіктивними суд зазначає, що наявність укладеного між учасниками господарськоі? операціі? цивільно-правового договору або ж відсутність визнання такого договору недіи?сним самі по собі не свідчать про реальність вчинення відповідноі? операціі?.

Наявні на час розгляду справи податкові накладні дійсно є обов'язковою підставою для визначення правильності формування податкового кредиту та валових витрат, але не є безумовними. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Щодо посилань позивача на порушення відповідачем порядку проведення перевірки суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

Згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Тобто, відповідно до вказаного пункту, перевірка не проводиться у разі якщо платник податку надасть відповідні пояснення та іх документальне підтвердження у визначений строк і цього буде достатньо для підтвердження додержання платником податку вимог податкового законодавства. Однак, як зазначено вище, позивач не підтвердив відповідними поясненнями та документами дотримання ним вимог податкового законодавства, а таким чином, перевірка проведена відповідачем з додержанням передбаченого законом порядку.

Щодо неправомірності застосування до позивача штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних подожень ПК України не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.

Як вбачається з Акту перевірки перевіркою за позивачем встановлено порушення саме за 4 квартал 2011 року. Таким чином, виходячи зі сказаного, суд погоджується з позицією позивача щодо неправомірного застосування штрафних санкцій.

Отже, висновок відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи, а тому, зважаючи на вимоги пункту 6 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних подожень ПК України оскаржуване повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині застосування штрафних санкцій, в іншій частині - залишенню без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов зодовольнити частково;

Податкове повідомлення-рішення Окружної ДПС - Центрального офісу з обслуговування ВПП ДПС №0000254050 від 17.05.2013 в частині застосування штрафних санкцій - скасувати, в іншій частині - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Клименчук