Ухвала

від 19.09.2013 по справі 826/1557/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1557/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

19 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елла Ойл" на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елла Ойл" про стягнення коштів за податковим боргом, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2013 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елла Ойл" про стягнення коштів за податковим боргом. Свої позовні вимоги мотивував тим, що позивачем обліковується податковий борг, який позивачем не сплачено в установлені терміни.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 травня 2013 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елла ОЙЛ" (м.Київ, вул.Михайла Грушевського, 28/2, кв.43, код ЄДРПОУ 36387563) шляхом перерахування коштів з розрахункових рахунків №26003041984001 у ВАТ АБ «Бізнес Стандарт», МФО 339500, податковий борг у сумі 26781 (двадцять шість тисяч сімсот вісімдесят одну) грн. 29 коп, із них з податку на мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 22317 (двадцять дві тисячі триста сімнадцять) грн. 74 коп на бюджетний рахунок №31118060705010, одержувач УДКСУ у Солом'янському районі м.Києва, ОКПО 38050812, в ГУ ДКСУ у м.Києві, МФО 820019, код платежу 15010100); з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 4463 (чотири тисячі чотириста шістдесят три) грн.. 55 коп. на бюджетний рахунок №311140317050010, одержувач УДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, ОКПО 38050812, в ГУ ДКСУ у м. Києві, МІО 820019, код платежу 14010300).

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Елла Ойл» зареєстровано Печерською районною державною адміністрацією м.Києва як суб'єкт підприємницької діяльності 11.03.2009 року, взято на облік в органах державної податкової служби як платника податків та присвоєно ідентифікаційний код 36387563.

За поданням Київської регіональної митниці Державною податковою інспекцією в Печерському районі м. Києва стягнуто з ТОВ «Елла Ойл» ввізне мито в сумі 41564,38 грн. та податок на додану вартість в сумі 8312,87 грн. всього на суму 49877,25 грн., у зв'язку із ввозом вантажного автомобіля-бензовоза Mersedes-Benz та причепу-цистерни AUREPA ТАН 185L.

Як вбачається з матеріалів справи згідно платіжних доручень №118, №120 від 03.06.2010 року ТОВ «Елла Ойл» самостійно сплачено податковий борг.

За фактом порушення ТОВ «Елла Ойл» дати граничного строку сплати суми узгодженого податкового зобов'язання за 335 днів Київською регіональною митницею складено Акті від 04.06.2010 року №8/15/36387563 та нарахована пеня в сумі 4200, яка була частково сплачена відповідачем.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Київською регіональною митницею прийнято податкові повідомлення форми «Ш» від 08.06.2010 року: - №110, яким відповідачу донараховано суму штрафу з податку на по миту на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 20782,19 грн.; - №111, яким відповідачу донараховано суму штрафу з податку на додану вартість з товарів увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 4 156,44 грн.

Як вбачається з матеріалів справи податкові повідомлення отримано позивачем 10.06.2010 року.

Отже, на час вирішення справи сума боргу відповідача становить 26781,29 грн. із них: 1842,66 пеня, 20782,19 грн. штраф з ввізного мита, 4156,44 грн. штраф з податку на додану вартість.

Судом першої інстанції також встановлено, що податкові зобов'язання визначені податковими рішеннями відповідачем сплачено не було, податкові повідомлення оскаржено в адміністративному порядку, проте рішеннями Київської регіональної митниці від 17.04.2012 року №14/2-11/15090 та Державної митної служби від 24.04.2012 року №11.1/2-15.1/4758 скарги відповідача залишено без розгляду.

Крім того, ухвалою від 05.07.2012 року, яка в подальшому оскаржена позивачем в апеляційному порядку, залишено без руху позовну заяву ТОВ "Елла Ойл" до Державної митної служби України про скасування податкових повідомлень-рішень Київської регіональної митниці від 08.06.2010 року №№110, 111.

Щодо посилання позивача на Закон України «Про режим іноземного інвестування» та Положення про порядок державної реєстрації іноземної інвестиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996, відповідно до яких при надходженні іноземної інвестиції та її реєстрації підприємство звільняться від сплати ввізного мита та податку на додану вартість, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ст.. 13 Закону від 19.03.1996 № 93/96-ВР "Про режим іноземного інвестування", незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг та гарантій, передбачених цим Законом.

Суд першої інстанції звернув увагу, що в матеріалах справи відсутні докази того, що вантажний автомобіль-бензовоз Mersedes-Benz та причеп- цистерна AUREPA ТАН 185L зареєстровані як іноземні інвестиції, не надано таких доказів і представником відповідача у судовому засіданні, отже посилання відповідача на зазначені вище Закон та Порядок є безпідставним.

Як вбачається з акту від 04.06.2010 року №8/15/36387563, копія якого міститься в матеріалах справи, відповідачем порушено граничний строк сплати узгодженого зобов'язання на 335 календарних днів (дата граничного строку сплати узгодженого зобов'язання 03.07.2009 року, дата сплати податкового боргу 03.06.2010 року).

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи, що відповідачем порушено граничний строк сплати узгодженого зобов'язання на 335 календарних днів, внаслідок чого позивачем податковими повідомленнями визначено суму штрафу у розмірі 50% узгодженої суми податкового зобов'язання, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення №110, №111 від 08.06.2010 року прийнято відповідно до вимог Закону України №2181 (чинного на час виникнення спірних повідомлень).

З огляду на встановлення факту сплати відповідачем податкового зобов'язання з штрафу з податку на по миту на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності та з податку на додану вартість з товарів увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності із порушенням строків, визначених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідачем не було надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу. Станом на момент розгляду справи загальний розмір податкової заборгованості відповідача становить 26781,29 гривень.

У відповідності до вимог підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", позивачем на адресу ТОВ «Елла Ойл» направлено першу податкову вимогу від 26.11.2009 року №1/10816 та другу податкову вимогу від 18.01.2010 року №2/4450, які отримані відповідачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового повідомлення адресату.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 10 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Згідно пункту 11 частини 1 статті 10 Закону № 509-ХІІ, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають в його власності, а в разі недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 20.1.8 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, якій має податковий борг.

Враховуючи, що за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 26781,29 грн., яка не сплачена і останнім не надано заперечень та доказів, які б свідчили про погашення суми боргу, чи спростували його наявність, вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елла Ойл" - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 24 вересня 2013 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 20 вересня 2013 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.