Постанова

від 06.09.2013 по справі 818/6438/13-а

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2013 р. Справа №818/6438/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Литвиненко М.В.,

представника позивача - Кліпікова Р.Б.,

представника відповідача - Шульги М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/6438/13-a

за позовом Виробничо-комерційного підприємства "СПЕКТР-СІП" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції у м. Сумах

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Виробничо-комерційне підприємство "СПЕКТР-СІП" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - позивач, ВКП "СПЕКТР-СІП") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Сумах (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах) про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.03.2011 року №0001161502/0/17247.

Свої вимоги мотивує тим, що 25.0.2011 року ДПІ у м. Сумах була проведена документальна перевірка ВКП "СПЕКТР-СІП" за результатами якої було складено акт №945/152/14008643, в якому зазначено про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за серпень-грудень 2010 року, а також неподання позивачем до ДПІ у м. Сумах податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік.

09.03.2011 року ДПІ у м. Сумах було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001161502/0/17247, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки за основним платежем в розмірі 29075,53 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 7268,90 грн.

Позивач не погоджується із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, зазначає, що фактично земельними ділянками ВКП "СПЕКТР-СІП" не користувалося, оскільки майно, яке розташоване на земельних ділянках, перебуває у власності іншої юридичної особи, на балансі ВКП "СПЕКТР-СІП" не перебуває, рішенням господарського суду Сумської області, яке залишено без змін апеляційною та касаційною інстанцією, договори оренди, укладені між ВКП "СПЕКТР-СІП" та Сумською міською радою, були визнані недійсними, а тому договір оренди земельної ділянки від 25.05.2000р. №137 та від 22.03.2002р. №655 не створюють для сторін прав та обов'язків з моменту їх укладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в їх задоволенні, в письмовому запереченні, поданому до суду, зазначив (а.с.71-72), що позивачем порушено вимоги ст.ст.2, 14,15, 19 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року №2535-ХІІ зі змінами та доповненнями (чинного на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до ст.13 вказаного Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки, а згідно зі ст.14 цього Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

На момент проведення перевірки договори оренди земельних ділянок були дійсними, про що в управлінні Держкомзему м. Суми було отримано відповідну інформацію, тому обов'язок щодо внесення орендної плати за земельну ділянку правомірно покладений на ВКП "СПЕКТР-СІП" у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінівши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ВКП "СПЕКТР-СІП" та Сумською міською радою були укладені договори оренди земельних ділянок, а саме від 13.03.2002 року (а.с.20-21) на земельну ділянку за адресою м. Суми район вул. 1-ї Заводської загальною площею 8006 кв. м. та від 10.04.2000 року (а.с.16-17) на земельну ділянку за адресою м. Суми по вул. Тополянська, 21-а, площею 17638 кв. м.

Як вбачається із матеріалів справи, 25.02.2011 року ДПІ у м. Сумах було проведено документальну невиїзну перевірку ВКП "СПЕКТР-СІП" з питання дотримання вимог податкового законодавства, а саме повноти та правильності обчислення податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за серпень-грудень 2010 року, за результатами якої складено акт №945/152/14008643 (а.с.10-13).

Під час перевірки податковим органом було встановлено порушення позивачем т.ст.2, 14,15, 19 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року №2535-ХІІ зі змінами та доповненнями (чинного на момент виникнення спірних правовідносин). Зокрема, ВКП "СПЕКТР-СІП" не було подано до ДПІ у м.Сумах податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010р., суму грошового зобов'язання у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі по орендній платі за вищезазначені земельні ділянки за серпень-грудень 2010 року позивачем самостійно не задекларовано, що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 29075,53 грн.

За наслідками перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення, а саме від 09.03.2011 року №0001161502/0/17247 (а.с.15), яким ВКП "СПЕКТР-СІП" збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю на суму 36344,43 грн., в тому числі 29075,53 грн. основного платежу та 7268,90 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року №2535-ХІІ зі змінами та доповненнями (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

У відповідності до ч.1 ст.2 Закону України "Про систему оподаткування" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) до загальнодержавних податків та зборів належить плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Статтею 4 цього ж Закону встановлено, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Розмір та порядок плати за використання земельних ресурсів регулювався Законом України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року №2535-ХІІ.

Так, відповідно до ст. 14 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011 року) платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, відповідно до статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно зі ст. 81 Земельним кодексом України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно ст.5 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року №2535-ХІІ зі змінами та доповненнями (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (ст.15 Закону №2535-ХІІ).

Законом України "Про оренду землі" регулюються орендні відносини, статтею 1 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст.125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону .

У частинах першій, другій статті 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 цього Кодексу передбачалося, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті, а паво постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянкипосвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону, або договором оренди землі та договором відчуження права оренди землі, зареєстрованими відповідно до закону.

Питання щодо права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється статтями 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України.

При розгляд даної справи встановлено, що рішенням господарського суду Сумської області від 02.11.2011 року по справі №8/147-10 було визнано недійсними договори оренди земельних ділянок від 10.04.2000 року та 13.03.2002 року, укладених між ВКП "СПЕКТР-СІП" та Сумською міською радою щодо оренди земельних ділянок, а саме від 13.03.2002 року на земельну ділянку за адресою м. Суми район вул. 1-ї Заводської загальною площею 8006 кв. м. та від 10.04.2000 року на земельну ділянку за адресою м. Суми по вул. Тополянська, 21-а, площею 17638 кв. м. (а.с.43-47)

Судом першої інстанції при розгляді вищезазначеної справи встановлено, що з 2007р. коліями та спірними земельними ділянками користується Сумська філія ПАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", яке надає послуги з подачі та прибирання вагонів (а.с.44, 46, зворотній бік), і майно, яке розташовано на спірній ділянці -залізничні колії, є державною власністю, і знаходяться на балансі Сумської філії ПАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" згідно Наказів Міністерства транспорту та зв'язку України №854 від 13.08.2009р., №992 від 22.09.2009р., №137 від 15.03.2010р. (а.с.46, 46 зворотній бік).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2012 року (а.с.48-52), залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2012 року (а.с.53-55), рішення господарського суду Сумської області від 02.11.2011 року залишено без змін.

Згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Таким чином, нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення в силу закону, а рішення суду про визнання оспорюваного правочину недійсним має зворотну силу в часі.

Частина друга статті 236 ЦК України, згідно з якою якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється, не встановлює винятків із правил частини першої статті 236 ЦК України. Натомість частина друга статті 236 ЦК України конкретизує норму абзацу першого частини першої статті 216 ЦК України, згідно з якою недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Момент, з якого нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є таким, а також припинення можливості настання у майбутньому прав та обов'язків за такими правочинами, імперативно встановлені частинами першою та другою статті 236 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки господарським судом було визнано недійсними договори оренди, укладені між ВКП "СПЕКТР-СІП" та Сумською міською радою, а земельними ділянками позивач фактично не користувався з 2007 р., майно розташоване на спірній земельній ділянці знаходиться у користуванні іншої юридичної особи, що підтверджено судами апеляційної та касаційної інстанцій, у позивача відсутній обов'язок декларувати суми грошових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки, в т.ч. і подавати до податкової інспекції декларації з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2010р.

Враховуючи вищезазначене, суд визнає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом скасування податкового повідомлення-рішення від 09.03.2011 року №0001161502/0/17247.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Виробничо-комерційного підприємства "СПЕКТР-СІП" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми №0001161502/0/17247 від 09.03.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь позивача - Виробничо-комерційного підприємства "СПЕКТР-СІП" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (40022, м. Суми, вул. Перша Залізнична, 1/1, код ЄДРПОУ 14008643) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 363грн.44коп. (триста шістдесят три грн. сорок чотири коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова

Повний текст постанови складено та підписано 11.09.2013 року.