Ухвала

від 17.09.2013 по справі 801/3377/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/3377/13-а

17.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/3377/13-а за апеляційною скаргою Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 25.04.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хелена" (вул. Земська, 6,м.Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82 В, м.Феодосія, Автономна Республіка Крим,98112)

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.04.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хелена" до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено: визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 22.03.2013 № 0000232203 щодо визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1151,00грн., та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 287,75 грн.; №0000242203 щодо визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1097,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 274,25грн.; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хелена» (ідентифікаційний код 19188549, вул. Земська,6, м. Феодосія, АР Крим, Україна, 98100) судові витрати з Державного бюджету України за рахунок коштів, призначених на утримання Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС у розмірі 114,71 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.04.13, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 17.09.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Хелена» з питань дотримання податкового законодавства за жовтень 2012 посадовими особами відповідача складено Акт від 14.03.2013 № 629/22-3/19188549(далі -Акт перевірки)( 11-23).

На підставі Акту перевірки на адресу позивача направлено податкові повідомлення - рішення (а.с.8-10) від 22.03.2013: № 0000232203 щодо визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1151,00грн., та штрафних(фінансових) санкцій в розмірі 287,75 грн.; № 0000242203 щодо визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1097,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 274,25грн.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість відповідачем було здійснено у зв'язку з встановленням завищення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, які були сформовано за рахунок операцій ТОВ «Хелена» з ТОВ «Поліграфсистеми» з придбання офсетних пластин та монтажної основи на загальну суму 5483,32 грн., ПДВ - 1096,66 грн.

З висновків акту вбачається, що відповідно до Акту від 21.01.2013 № 100/22-217/37514607 «Про неможливість проведення звірки ТОВ «Поліграфсистеми» щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «ІСТ-Вест торг» за період з 01.10.2012 по 31.10.2012, надісланого з ДПІ у Соломянському районі м. Києва ДПС, встановлено відсутність будь-якої інформації про наявність складських приміщень, штату працюючих осіб, відсутність за місцем реєстрації. Крім того, в акті перевірки зазначено, що основний постачальник ТОВ «Поліфграфсистеми» ТОВ «ІСТ-Вест Торг» відсутній за місцем реєстрації, поставки між контрагентами відсутні, у зв'язку з чим органами податкової служби встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робі , послуг) у підприємства -постачальника ТОВ «Поліграфсистеми».(а.с.59-)

Відповідно до п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.138.1,138.2,138.6,138.8 ст. 138 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. 138.2. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

05.05.2011 між позивачем та ТОВ «Поліграфсистеми» укладено Договір № 010511/07 (а.с.24) , предметом якого є купівля-продаж витратних матеріалів для виробництва поліграфічної продукції, асортимент, кількість і ціна визначаються в рахунках-фактурах, оплата отриманого товару здійснюється в безготівковій формі, умовами поставки є EXW м. Севастополь - склад постачальника відповідно до правил Інкотермс-2000.

Позивачем надано рахунок-фактура № 1667784, накладна від 23.01.2012 №1667784/1, витратна накладна від 23.10.2012 № 485, податкова накладна від 23.10.2012 № 633 щодо придбання монтажної основи ANTISTATIC MOTAGE FOIL 0,175 ммх50м (шир 1120) в кількості 1 рулону, офсетної пластини SFF-YP-S 650х530х0,3 в кількості 1 уп. загальною вартість 6579,98 грн., в т.ч. ПДВ 1096,66б грн. (а.с.29-33).

Оплата придбаного товару була здійснена в безготівковій формі відповідно до платіжного доручення від 23.10.2012 № 793 (а.с.28).

Використання придбаного товару підтверджено оборотною відомістю по товарно-матеріальним рахункам за 2012 (а.с.68-111) щодо його використання в офсетному виробництві для виготовлення друкарських форм при виготовлені етикеточної продукції.

Тобто, позивачем сформовано та внесено до податкової звітності витрати за рахунок господарської операції з ТОВ «Поліграфсистеми» на підставі належних документів бухгалтерського обліку, в яких відображається зміст господарської операції, таким чином у позивача відсутнє завищення валових витрат у періоді, що перевірявся.

На підтвердження формування податкового кредиту, позивачем до податкового органу були надані податкові накладні, виписані контрагентами, платіжні доручення про перерахування позивачем грошових коштів на рахунки контрагентів за укладеними договорами, а також надані видаткові накладні.

Пункт 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачає єдину підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - коли ці суми не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Матеріали справи свідчать, що товар від ТОВ «Поліграфсистеми», позивач отримав, що підтверджується видатковою та податковою накладними, сплатив вартість товару, в тому числі ПДВ та використав придбаний товар в своїй господарській діяльності.

Всі первинні документи, що підтверджують здійснення між позивачем та контрагентом вищезазначеної господарської операції досліджені судом першої інстанції та перевірені колегією суддів.

Формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних здійснювалось правомірно, а тому нарахування відповідачем податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, і як наслідок - штрафних (фінансових) санкцій є неправомірним.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін. Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.04.13 у справі № 801/3377/13-а

залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.04.13 у справі № 801/3377/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко