Ухвала

від 25.09.2013 по справі 1003/19479/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1003/19479/12 Головуючий у І інстанції Голуб А.В. Провадження № 22-ц/780/3524/13 Доповідач у 2 інстанції Даценко Категорія 18 25.09.2013

УХВАЛА

Іменем України

19 вересня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Даценко Л.М.,

суддів Савченка С.І., Панасюка С.П.,

при секретарі Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення авансу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3, про визнання попереднього договору недійсним,

встановила:

У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, розмір якого зменшив в ході розгляду справи і в якому посилався на те, що 23 січня 2012 року між ним та відповідачем укладений попередній договір, за умовами якого відповідач зобов'язався у строк до 01.05.2012 року продати, а позивач зобов'язався купити незавершену будівництвом нежитлову будівлю літ. "В", яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та частину земельної ділянки площею 0,150 га, яка розташована на землях Терезинської селищної ради Білоцерківського району Київської області, за адресою АДРЕСА_1

Відповідно до п. 6 попереднього договору, ОСОБА_1 передав відповідачу аванс в розмірі 160000 грн. та 32000 грн.

Крім того, 27 квітня 2012 року між сторонами укладено договір про внесення змін до попереднього договору, відповідно до якого продавець і покупець домовились, що продавець зобов'язується у строк до 01.08.2012 року продати покупцю, а покупець зобов'язується купити у продавця спірне майно.

Оскільки у порушення вимог закону та умов зазначеного попереднього договору відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, 01.08.2012 року без будь-яких поважних причин не з"явився до нотаріальної контори для укладення основного договору купівлі-продажу нерухомого майна, а отриманий аванс в розмірі 192000 грн. повернув в добровільному порядку 03.01.2013 року, тому позивач звернувся в суд з даним позовом і просив стягнути з відповідача на його користь 35172 грн. 74 коп. завданих збитків та 248000 грн. пені, передбачених п. 10 попереднього договору, та судовий збір в розмірі 2713, 14 грн.

У січні 2013 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов, в якому просив визнати недійсними попередній договір від 23.01.2012 року та договір від 27.04.2012 року про внесення змін і доповнень до попереднього договору від 23.01.2012 року, укладені між сторонами.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2013 року в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині відмови в задоволенні його вимог і в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову в частині стягнення збитків та пені, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що суду не надано належних доказів на підтвердження позовних вимог щодо того, що ОСОБА_2 необґрунтовано відмовлявся (ухилявся) від укладення основного договору у строк до 01.08.2012 року.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Встановлено, що 23 січня 2012 року між сторонами укладено попередній договір, за умовами якого відповідач зобов'язався у строк до 01.05.2012 року продати, а позивач зобов'язався купити незавершену будівництвом нежитлову будівлю літ. "В", яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та частину земельної ділянки площею 0,150 га, яка розташована на землях Терезинської селищної ради Білоцерківського району Київської області, за адресою АДРЕСА_1

В п. 2 попереднього договору зазначено, що купівля незакінченої будівництвом нежитлової будівлі та земельної ділянки на день нотаріального посвідчення договору складатиме 199750 грн., що згідно курсу НБУ станом на 23.01.2012 року еквівалентно 25000 доларів США.

Відповідно п. 6 попереднього договору, на підтвердження дійсних намірів про наступне укладання договору купівлі-продажу покупець при укладенні попереднього договору передає продавцеві, а продавець приймає від покупця 160000 гривень.

Згідно п. 10 вищевказаного попереднього договору, якщо власник незакінченої будівництвом нежитлової будівлі та земельної ділянки необгрунтовано відмовлятиметься (ухилятиметься) від укладення договорів купівлі-продажу у визначений в п. 1 цього попереднього договору (чи додатково погоджений) термін та на визначених (чи додатково погоджених) умовах, і ця обставина буде доведена в установленому порядку, він повинен повернути покупцю повну суму авансу, переданого за цим попереднім договором, та відшкодувати всі завдані збитки. У разі несвоєчасного повернення авансу продавцем ним сплачується пеня у розмірі 1 (одного) відсотка від суми, що підлягає поверненню, за кожен день прострочення виконання.

Крім того, 27 квітня 2012 року між сторонами укладено договір про внесення змін до попереднього договору, який є невід"ємною частиною попереднього договору, відповідно до якого продавець і покупець домовились, що продавець зобов'язується у строк до 01.08.2012 року продати покупцю, а покупець зобов'язується купити у продавця спірне майно.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач відповідно до п. 6 попереднього договору при його укладенні передав відповідачеві аванс в сумі 160000 грн. та в 2011 році 4000 доларів США, що становить 32000 грн.

Встановлено, що сторони в установлений попереднім договором строк до 01.08.2012 року не уклали основний договір і 03.01.2013 року відповідач в добровільному порядку повернув позивачеві аванс в розмірі 192000 грн., що не заперечує позивач і на що посилався в заяві про зменшення позовних вимог (а. с. 35).

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 не відмовлявся і не ухилявся від укладення основних договорів купівлі-продажу, про які йдеться в попередньому договорі. Для укладення вказаних договорів ОСОБА_2 вчиняв необхідні дії для підготовки, збору та отримання належних документів відповідно до п. 1 попереднього договору. Однак, сама процедура отримання необхідних для укладення договорів купівлі-продажу незавершеної будівництвом нежитлової будівлі та частини земельної ділянки, на яку треба було виготовити і отримати окремий Державний акт про право власності на землю є складною і такою, що займає багато часу. А тому з причин, незалежних від ОСОБА_2, останній не встиг у строк до 01.08.2012 року отримати всі необхідні документи для укладення вищевказаних основних договорів. Так, 16.08.2012 року був виготовлений Управлінням Держкомзему у Білоцерківському районі витяг з Поземельної книги Державного реєстру земель, та 27.08.2012 року був виготовлений КП КОР "Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації" витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно.

З урахуванням наведеного, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач не надав суду належних доказів на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_2 необґрунтовано відмовлявся (ухилявся) від укладення основного договору у строк до 01.08.2012 року.

Тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в позові в частині відшкодування збитків в розмірі 35172 грн. 74 коп.

Також суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в позові в частині стягнення пені в розмірі 248000 грн. відповідно до п. 10 попереднього договору, оскільки в попередньому договорі не вказано коли саме має бути повернутий аванс, а тому в даному випадку відсутнє прострочення повернення авансу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Рішення суду в частині відмови в зустрічному позові в апеляційному порядку не сокаржується.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, які відповідають обставинам справи, рішення суду в частині відмови в задоволенні первісного позову ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді