Рішення

від 26.12.2006 по справі 9/777-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/777-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.12.06           Справа № 9/777-06.

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Маркетинг – центр LTD”     

До відповідача: приватного виробничо-комерційного підприємства “Антей”

Про визнання договору дійсним          

Суддя     ЛУЩИК М. С.

Представники:

Від позивача:        Кірноз Р.А., довіреність № 388/2 від 21.12.06р.  

Від відповідача:   не з'явився.

Суть спору: позивач просить визнати дійсним договір про заставу (іпотеку) об'єктів незавершеного будівництва, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “Маркетинг – центр LTD” та приватним виробничо-комерційним підприємством “Антей”  з моменту його підписання – 2 листопада 2006 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує проти задоволення позовних вимог та пояснив, що невиконання  відповідачем зобов'язань щодо оплати нотаріального посвідчення договору передбачених договором зумовлене відсутністю необхідних коштів на рахунку підприємства. Крім того. в зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого представника в судове засідання просить розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного  представника позивача,  суд встановив, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного:

Станом на 01.11.2006року відповідач - ПВКП "Антей"  мав борг перед позивачем - ТОВ "Маркетинг-центр LTD" в сумі 73 100 грн. 11 коп., який виник в процесі господарських взаємовідносин, в тому числі внаслідок несплати за поставку продукції в різний час. Звірка взаємних розрахунків була зафіксована актом звірки від 01.11.2006 р. Наявність боргу було підтверджено договором про визнання зобов'язань від 01.11.2006р. 3 метою забезпечення зобов'язання по поверненню боргу між позивачем та відповідачем було укладено договір про заставу (іпотеку) об'єкта незавершеного будівництва. Відповідно до цього договору відповідач - ПВКП "Антей" виступив іпотекодавцем за власними зобов'язаннями перед ТОВ "Маркетинг-центр LTD".

Відповідно до ч.2 п. 3 ст. 331 ЦК України договір іпотеки укладався на підставі договору оренди земельної ділянки, проектно-кошторисної документації, дозволу на виконання будівельних робіт № 69 від 10.05.2006 р. та актів виконаних робіт, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва. Предметами іпотеки стали майно та права пов'язані з об'єктами незавершеного будівництва за адресою м. Суми, вул. Черепіна, буд. 60 та м. Суми, вул. Черепіна, буд. 68. Відповідно до вимог чинного законодавства даний договір підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до п.12.5 договору про заставу (іпотеку) від 02.11.2006 року обов'язок щодо підготовки нотаріального посвідчення договору, в тому числі оплата за нотаріальне посвідчення договору було покладено на відповідача. Пунктом 12.6 зазначено договору передбачено 20-денний термін для підготовки.

В порушення умов вищезазначеного договору відповідачем вимоги п. 12.6 договору не виконано. Оплата послуг нотаріуса не здійснена, що унеможливило своєчасне нотаріальне посвідчення договору. Пунктом 12.7 договору про заставу (іпотеку) від 02.11.2006 року передбачено право будь-якої із сторін договору звернутися до суду з вимогою про визнання договору дійсним відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України.

Внаслідок порушення відповідачем покладених на нього обов'язків щодо оплати за нотаріальне посвідчення, договір до цього часу не посвідчено нотаріально, що порушує права позивача, оскільки зобов'язання по поверненню йому боргу лишаються незабезпеченими, що є підставою для звернення до суду за захистом порушеного права. Крім того, виконання умов договору і  його нотаріальне посвідчення в подальший час призведе до того, що право іпотекодержателя у позивача виникне не з моменту укладення договору, а значно пізніше – з моменту його  нотаріального  посвідчення.  За  цей  час  можуть  виникнути  обставини,  які утруднять або навіть унеможливлять безперешкодне задоволення вимог позивача за рахунок предмета іпотеки - звернення стягнення на об'єкт іншими суб'єктами, тощо.

Частиною   другою   статті   220  ЦК  України   передбачено,  що  якщо   сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Як вбачається з матеріалів справи  між сторонами дійсно було досягнуто домовленості щодо всіх суттєвих умов договору, оскільки договір містить всі необхідні, передбачені чинним законодавством суттєві умови. Сам договір  є   письмовим   доказом   цієї   обставини, оскільки його підписано повноважними представниками сторін та підписи завірено круглим печатками.

Крім того, відбулося часткове виконання умов договору, зокрема відповідно до п. 2.9 договору документи, що підтверджують права іпотекодавця на предмет іпотеки (договір купівлі-продажу, договір оренди земельної ділянки, проектно-кошторисна документація) передано на зберігання іпотекодержателю,  що   підтверджується  актами   передачі  документів   від   01.11.2006р. та 02.11.2006 р. а також  відповідно до  п. 5.2  договору  було  укладено договори страхування об'єктів іпотеки на користь іпотекодержателя.

Таким чином умови договору іпотеки було письмово узгоджено та підписано сторонами і. було виконано в суттєвій частині - крім зобов'язання відповідача щодо сплати за нотаріальне посвідчення. За інформацією відповідача така можливість відсутня і на даний час, оскільки на рахунку відповідача відсутні кошти в необхідній сумі, що є фактичним ухиленням від нотаріального посвідчення договору.

Ухилення відповідача від нотаріального посвідчення укладеного договору фактично призводить до його недійсності, відповідно до вимог чинного законодавства. Оскільки законодавством передбачене обов'язкове нотаріальне посвідчення договорів іпотеки. Зволікання з посвідченням договору також призводить до набрання чинності цим договором не з моменту його укладення, а лише через деякий час - після його нотаріального посвідчення, або визнання дійсним рішенням суду. Така ситуація створює загрозу виникнення неможливості здійснення волі сторін визначеної цим договором - використання об'єкту іпотеки для забезпечення зобов'язання відповідно до цього договору Такі обставини можуть також утруднити та зробити неможливим виконання рішення суду про задоволення вимог позову.

Відповідно до ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) власник об'єкту незавершеного будівництва вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна), отже може розглядатися як предмет обліку у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

З іншого боку, відповідно до положень ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Отже об'єкт незавершеного будівництва є нерухомим майном і розглядається як предмет обліку у Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна.

Як вбачається з  документів, наявних в матеріалах справи,  на момент укладення договору про заставу (іпотеку) від 02.11.2006 року та на момент подання позову про визнання його дійсним арешти та заборони у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна щодо об'єктів іпотеки відсутні. Так само об'єкти іпотеки не відчужені відповідачем. Отже запис щодо наявності обтяження на підставі цього договору іпотеки щодо цього об'єкту іпотеки повинен мати менший номер, а іпотека, що виникає відповідно до цього договору повинна мати приорітет у порівнянні з іншими заставами та арештами, що можуть виникнути пізніше. Таким чином на момент укладення договору про заставу (іпотеку) від 02.11.2006 року та на момент подання позову про визнання його дійсним права сторін договору є першочерговими. Несвоєчасне посвідчення договору може призвести до порушення права позивача в цій частині щодо приорітету його права. Відповідна до моменту укладення договір приорітетність права іпотеки позивача також підлягає захисту судом.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

На підстав вищевикладеного та зважаючи на те, що відповідач не заперечує проти визнання дійсним договору про заставу (іпотеку) об'єктів незавершеного будівництва, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “Маркетинг – центр LTD” та приватним виробничо-комерційним підприємством “Антей”  з моменту його підписання – 2 листопада 2006 року, суд вважає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов  задовольнити повністю.

2.Визнати дійсним договір про заставу (іпотеку) об'єктів незавершеного будівництва, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “Маркетинг – центр LTD” (40009, м. Суми. вул. Куликівська, 27; код ЄДРПОУ 21108536)  та приватним виробничо-комерційним підприємством “Антей” (40009, м. Суми, вул. Куликівська, 27; код ЄДРПОУ 32025047) з моменту його підписання – 2 листопада 2006 року.

3.Стягнути з приватного виробничо-комерційного підприємства “Антей” (40009, м. Суми, вул. Куликівська, 27; код ЄДРПОУ 32025047) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Маркетинг – центр LTD” (40009, м. Суми. вул. Куликівська, 27; код ЄДРПОУ 21108536)  85 грн. 00 коп. витрат по державному миту, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

                    СУДДЯ                                            М.С.ЛУЩИК