Постанова

від 18.09.2013 по справі 826/12974/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 вересня 2013 року 18:11 № 826/12974/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Клименка О.П.

від відповідача - Пічковської О.В.

від третьої особи-1 : не з'явився

від третьої особи-2 : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мобіліс-А» до ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві третя особа-1Товариство з обмеженою відповідальністю «ІБГ «Княжий Затон» третя особа-2Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Дана» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2013 № 0006252204 та № 0006242204,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобіліс-А» з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2013 р.:

- № 0006252204, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 335 874 грн. за основним платежем та на 167 937 грн. за штрафними санкціями,

- № 0006242204, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 319 880 грн. за основним платежем та на 159 940 грн. за штрафними санкціями.

Висновки ДПІ в обґрунтування оскаржуваних рішень, як зазначає позивач, ґрунтуються на тих доводах, що на думку ДПІ вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального характеру. Висновки ДПІ, як зазначає позивач, ґрунтуються на тому, що у контрагентів відсутні умови для ведення господарської діяльності.

Проте, як зазначає позивач, реальність спірних операцій підтверджується результатами співпраці - побудованими об'єктами. При цьому, як зазначає позивач, спірні операції документально оформлені, проведення цих операцій підтверджується договорами, первинними документами, податковими накладними. По угодам проведена оплата.

Наведене у сукупності, як зазначає позивач, є підставою для формування спірних сум податкових вигод.

З огляду на наведене позивач просить задовольнити позов.

Відповідач, з підстав, викладених в акті перевірки вважає спірні рішення законними та обґрунтованими та не вбачає підстав для їх скасування.

До участі у справі залучено третіх осіб - контрагентів позивача, яким направлені ухвали про відкриття провадження у справі. Від третіх осіб витребувано документи та відомості на підтвердження фактичного здійснення спірних операцій.

Проте, направлені третім особам за визначеними в ЄДР адресами поштові відправлення, не вручені з незалежних від суду причин, у зв'язку з чим та в силу вимог абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України поштові відправлення вважаються врученими в силу закону та треті особи вважаються належним чином повідомленими про розгляд справи. У той же час, треті особи в судове засідання 18.09.2013 р. не з'явилися, доказів поважності причин неприбуття, які і витребуваних документів на підтвердження фактичного виконання спірних операцій, не надали . Враховуючи наведене, а також відсутність підстав для відкладення розгляду справи, строки розгляду справи, та те, що явка третіх осіб не визнавалася обов'язковою, розгляд справи не відкладався та справу розглянуто на підставі наявних матеріалів.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.09.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мобіліс-А» (код з ЄДР 24575722; адреса: 04073, м. Київ, Оболонський район, вул. Вербова 8) з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ІБГ «Княжий Затон» (код з ЄДР 36971784; 02192, м. Київ, Дніпровський район, вул. Юності, 4) та ТОВ «Будівельна компанія «Дана» (код з ЄДР 37640343; адреса: 03191, м. Київ, Голосіївський район, вул.. Юрія Смолича 4) за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 15.07.2013 р. № 225/26-54-22-07/24575722 (далі - Акт перевірки).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ІБГ «Княжий затон» , в Акті перевірки зазначено наступне.

В Акті перевірки зазначається про надходження акту ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 29.03.2013 р. № 1121/22-621-36971784 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ІБГ «Княжий затон» щодо підтвердження господарських відносин за період липня, листопада, грудня 2012 р.

Відповідно до зазначеного акту, 05.02.2013 р. фахівцями управління податкового контролю здійснено виїзд на юридичну та фактичну адресу підприємства м. Київ, вул. Юності, 4 та м. Київ, вул. Алма-Атинська, 43/57 кв. 296 та встановлено, що за вказаними адресами підприємство відсутнє, про що складено акт.

Як надалі зазначається ДПІ, в результаті аналізу інформації індивідуальних баз даних та висновків ГВПМ ДПІ встановлено, що на підприємстві обліковується 0 працюючих осіб (форми 1-ДФ на підприємстві відсутні), транспортні засоби, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності - відсутні .

При цьому, як зазначається ДПІ, первинні документи, на підставі яких ТОВ «ІБК «Княжий затон» сформовано податковий кредит до перевірки не надано.

Відносно підприємств, які були задекларовані як постачальники ТОВ «ІБК «Княжий затон», зазначено, що: за липень 2012 р. два контрагенти цього товариства самостійно зменшили суми ПДВ за відносинами з цим товариством, третій - взагалі не декларував; за листопад 2012 р. - одним контрагентом взаємовідносини на суму 3 630 090,13 грн. не задекларовані, іншим - задекларовані на суму 125 грн.; за грудень 2012 - задекларовані відносини на суму 3700,17 грн. та на 2214,72 грн., відносини третього контрагента на суму 6 234 402,6 грн. взагалі не задекларовані, ще одного контрагента на суму 931 610,02 грн. - також не задекларовані, та при цьому - останніми двома додатково подані уточнюючі розрахунки на зменшення раніше не задекларованих зобов'язань.

З урахуванням наведеного, ДПІ зазначає про не встановлення передачі товарів/послуг від зазначених підприємств на користь ТОВ «ІБК «Княжий затон» та в подальшому - підприємствам-покупцям.

На підставі вищенаведеного, як зазначає ДПІ, не можливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій за вищевказаний період по відносинам між ТОВ «ІБК «Княжий затон» та контрагентами-постачальниками і контрагентами-покупцями.

В ході проведення перевірки позивача були досліджені податкові декларації, реєстри отриманих податкових накладних ТОВ «ІБК «Княжий затон», де включені суми розрахунків з ТОВ «ІБК «Княжий затон» до складу податкового кредиту з ПДВ у загальній сумі ПДВ 226 847,07 грн., у т.ч.: у липні 2012 р. - 68 458,88 грн., у листопаді 2012 р. у сумі 74035,68 грн., у грудні 2012 р. у сумі ПДВ - 84 352,51 грн.

Крім того, були досліджені декларації з податку на прибуток за 3 кв. 2012 р., за 2012 р., в яких суми розрахунків з ТОВ «ІБК «Княжий затон» включені ТОВ «Мобіліс-А» до складу витрат у загальній сумі 1 134 235 грн.

У взаємозв'язку з наведеним та щодо взаємовідносин із зазначеним контрагентом під час перевірки та розгляду справи встановлено укладання наступних договорів.

Так, (1) згідно договору підряду № 040712 від 04.07.2012 р. на виконання будівельно-монтажних робіт, підписаного між ТОВ «Мобіліс-А» (замовник) та ТОВ «ІБК «Княжий затон» (виконавець), обумовлено, що підрядник бере на себе зобов'язання у встановлений строк на свій ризик власними або залученими силами виконати будівельно-монтажні роботи на об'єкті «Індивідуальний котедж на забудову і головний сервісний селекційно-технологічний центр конярству та кінному спорту в урочищі «Оболонь» по вул. Богатирській на північ від затоки Верблюд в Оболонському районі м. Києва».

У п. 8.6. договору зазначено, що сторони письмово передають одна одній перелік осіб, які уповноважені представляти їх на будівельному майданчику, а також визначають обсяг їх повноважень.

Зазначено, що на виконання договору позивачу виписано податкові накладні: від 31.07.2012 р. № 9 (номенклатура поставки «будівельно-монтажні роботи» ) на суму 410 753,28 грн. з ПДВ, від 06.11.2012 р. № 5 на суму 55 682,88 грн. з ПДВ, від 09.11.2012 р. № 9 на суму 59 544,72 грн. з ПДВ, від 14.11.2012 р. № 13 на суму 58 302,48 грн. з ПДВ, від 16.11.2012 р. № 16 на суму 55 464,48 грн. з ПДВ, від 21.11.2012 р. № 21 на суму 56 427,84 грн. з ПДВ, від 23.11.2012 р. № 24 на суму 57576 грн. з ПДВ, від 28.11.2012 р. № 28 на суму 57 608,16 грн. з ПДВ, від 30.11.2012 р. № 31 на суму 43 607,52 грн. з ПДВ, від 29.12.2012 р. № 47 на суму 221 725,92 грн. з ПДВ.

Зазначається про наявність актів виконаних робіт та довідок про вартість робіт, де деталізовано обсяги робіт, які оформлені зазначеними документами.

Позивачем проведено розрахунки: 12.11.2012 р. на 254 715,84 грн., 22.11.2012 р. на суму 200000 грн., 14.12.2012 р. на суму 43607,52 грн., від 18.12.2012 р. на суму 400 606,56 грн.

Окрім того, (2) між зазначеними особами також підписано договір № 051212 від 05.12.2012 р. на виконання будівельно-монтажних робіт, згідно якого підрядник (виконавець) бере на себе зобов'язання власними або залученими силами виконати будівельно-монтажні роботи на об'єкті «Будівництво офісно-житлового комплексу з вбудовано-прибудинковими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Дружби Народів, 14-16 (секції № 3 і № 4) в Печерському районі м. Києва».

За зазначеним договором видано податкову накладну від 31.12.2012 р. № 61 з номенклатурою поставки - будівельно-монтажні роботи на суму 284 389,20 грн. з ПДВ. ДПІ зазначається в Акті перевірки про оформлення актів виконаних робіт та довідки про вартість робіт.

Копії зазначених документів залучено до матеріалів справи.

Під час перевірки ДПІ між тим встановлено, що станом на 31.12.2012 р. рахується кредиторська заборгованість 506 115,12 грн. по відносинам із зазначеним контрагентом.

Під час розгляду справи позивач не навів обґрунтованих пояснень щодо нездійснення розрахунків за, як він зазначає, фактично виконані роботи.

Операції відображено у р. 4 декларації з податку на прибуток «витрати» за 3 кв. 2012 р. та за 2012 р. у загальній сумі 1 134 235 грн.

Сума ПДВ у розмірі 226 847,07 грн., віднесена позивачем до складу податкового кредиту: у липні 2012 р. - 68 458,88 грн., у листопаді 74035,68 грн., у грудні 2012 р. - у сумі 84 352,51 грн.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Будівельна компанія «Дана» за вересень, жовтень, листопад 2012 р. під час перевірки ДПІ встановлено наступне.

Зазначено про отримання від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 18.05.2013 р. № 378/3/22-30-37640343 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Дана» за період з 01.05.2012 р. по 30.09.2012 р., грудень 2012 р. Відповідно до наведеного акту працівниками ДПІ здійснено вихід на адресу підприємства з метою вручення запиту та встановлення місцезнаходження ТОВ «БК «Дана». Встановлено, що за адресою підприємство не знаходиться про що складено акт. Крім того, згідно з цим актом отримано висновок судово-почеркознавчої експертизи № 396 від 30.04.2013 р. відповідно до якого підписи у протоколі загальних зборів виконані однією особою, а підписи у довіреності виконані іншою особою.

Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків між зазначеним товариством та покупцями. В даному випадку, як зазначає ДПІ, відсутні як база, так і об'єкт оподаткування ПДВ.

Відповідно до поданих ТОВ «БК «Дана» до ДПІ декларацій з податку на прибуток, розшифровок до них та іншої податкової звітності встановлено відсутність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів для здійснення діяльності.

Таким чином, як зазначає ДПІ, враховуючи неможливість реального здійснення контрагентами-постачальниками господарських операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна та обсягу матеріальних ресурсів, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, у вказаного товариства у травні, червні, липні, серпні, вересні та грудні 2012 р. відсутній об'єкт оподаткування ПДВ по операціям з контрагентами-постачальниками.

ТОВ «БК «Дана», як зазначає ДПІ, здійснювало діяльність, спрямовану на отримання контрагентами податкової вигоди в результаті документального фіксування господарських операцій без їх фактичного здійснення.

Додатково ДПІ зазначає про отримання акту від 15.03.2013 р. про неможливість проведення зустрічної звірки за період жовтня-листопада 2012 р., в якому викладено аналогічні висновки, що і у вищезгаданому акті відносно ТОВ «БК «Дана».

Відносно взаємовідносин позивача з даним контрагентом, в Акті перевірки також зазначено, що під час перевірки ТОВ «Мобіліс-А» досліджені податкові декларації з ПДВ, за вересень, жовтень, листопад 2012 р. з додатком № 5, реєстри податкових накладних, де включені суми розрахунків з ТОВ «БК «Дана» до складу податкового кредиту у загальній сумі ПДВ 93 032,96грн., у вересні - 19696,04 грн., у жовтні 2012 р. - 34174,49 грн., у листопаді 2012 р. - 39162,43 грн.

Окрім того, досліджено декларації з податку на прибуток за 3 кв. 2012 р., 2012 р., в яких сума розрахунків з ТОВ «БК «Дана» включені позивачем до складу витрат за 3 кв. 2012 р., за 2012 р. у загальній сумі 465 165 грн.

При цьому, в контексті наведеного та взаємовідносин позивача із зазначеним контрагентом, під час перевірки встановлено підписання договору від 07.09.2012 р. № 070912 на виконання контрагентом будівельно-монтажних робіт на об'єкті «Будівництво житлового будинку по вул. Ломоносова, 50/2 на будівництві житлового кварталу за адресою м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 7 і вул. Ломоносова 43/50 (3-й мікрорайон) Голосіївський район».

За договором виписано податкові накладні від 17.09.2012 р., 28.09.2012 р., 12.10.2012 р., 19.10.2012 р., 26.10.2012 р., 31.10.2012 р., 09.11.2012 р., 16.11.2012 р., 23.11.2012 р., 30.11.2012 р., деталізація яких визначена на стор. 15-16 Акту перевірки.

В Акті перевірки зазначається про наявність актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт. Зазначається також в Акті перевірки, що розрахунки проведені.

Підсумовуючи, ДПІ в Акті перевірки зазначає, що оскільки реальність вчинення господарських операцій між позивачем та контрагентами відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином у ТОВ «Мобіліс-А», не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Виходячи з наведеного у сукупності ДПІ приходить до висновку про порушення позивачем вимог п/п. 14.1.27, п. 138.1., п. 138.8. ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на 335 874 грн., за 3 кв. 2012 р. - 92563 грн., за 2012 р. - на 243 311 грн.

Окрім того, ДПІ приходить до висновку про порушення позивачем п. 198.2., 198.3., 198.6. ПК України та заниження ПДВ до сплати всього на 319 880 грн., у т.ч.: липень 2012 - 68459 грн., вересень 2012 р. - 19696 грн., жовтень 2012 р. - 34 174 грн., листопад 2012 р. - 113 198 грн., грудень 2012 р. - 84 353 грн.

На підставі зазначених вище висновків Акті перевірки прийнято оскаржувані рішення.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним вище спір по суті та проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення:

- ПК України , а саме: п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг),

- (положення ПК України щодо ПДВ ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (порядку видачі п/н.), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо порядку видачі п/н.); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- (положення ПК України щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат ), а саме: п/п. 14.1.27. (щодо визначення терміну «витрати»), п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття «собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг»), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг), п/п. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами),

- а також положення п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так , податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку, а також, відповідно, для цілей формування відповідних сум податкових вигод.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум витрат та податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування витрат, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій.

В даному випадку , дослідивши та оцінивши відповідно до положень ст. 86 КАС України наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з положень ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування), суд приходить до висновку , про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентами позивача на користь останнього (про їх невиконання контрагентами), та, як наслідок, - до висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування витрат та податкового кредиту з ПДВ за спірними операціями.

Такий висновок ґрунтується на наступному.

Так, відповідно до наявної під час складання вищезгаданих актів ДПІ податкової звітності контрагентів, встановлено відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для ведення господарської діяльності та спірних операцій, зокрема.

Судом також не встановлено та під час розгляду справи не надано доказів наявності у контрагентів зазначених ресурсів з урахуванням обсягів робіт та кількості людино-годин, задекларованих в актах виконаних робіт та підсумкових відомостях ресурсів (наприклад, - липень 2012 - 2072, 101 люд/год.; жовтень 2012 - 15 231, 1594, 825 люд/год., жовтень 2012 - 4 690,259, 245 люд/год.; грудень 2012 - 19 люд/год. грудень 2012 - 1051 люд/год.) .

При цьому, як зазначено вище, за даними обліку на ТОВ «ІБГ «Княжий затон» взагалі обліковувалось 0 осіб.

У той же час, судом від третіх осіб витребовувались: докази наявності трудових та матеріальних ресурсів, докази наявності кваліфікованого персоналу для виконання буд. робіт; докази ознайомлення працівників із правилами техніки безпеки при здійсненні спірних ремонтних/будівельних робіт; докази наявності необхідного технологічного обладнання для виконання робіт; докази наявності транспортних засобів необхідних для здійснення спірних операцій; докази залучення інших осіб для здійснення спірних робіт.

Наведені вище відомості щодо наявності у контрагентів відповідних ресурсів та можливостей, не надані і з боку позивача , хоча обізнаність позивача відносно наявності у контрагентів відповідних ресурсів при укладанні угод, обумовлюється характером та специфікою угод (обумовлених операцій) та звичайною діловою практикою.

Зокрема, під час розгляду справи на підтвердження фактичного виконання робіт також не надано: (1) жодних документально підтверджених відомостей щодо персоналу підрядника, які направлялись контрагентами для виконання робіт в рамках угод з позивачем, що однак, передбачалось умовами договору , та (2) осіб, уповноважених представляти інтереси підрядника на будівельному майданчику, наявність відомостей щодо чого, однак, також передбачена договором та специфікою спірних операцій; (3) актів передачі контрагентам фронту робіт; (4) приймання позивачем після закінчення робочого дня під охорону та передачі на початку робочого дня складських приміщень для зберігання матеріалів та інструментів на складах, як-то передбачено п. 6.4. та 7.4. договору з ТОВ «БК «Дана», а також п. 6.3. та п. 7.4. договорів з ТОВ «ІБГ «Княжий затон»; (5) доказів ознайомлення працівників підрядника з правилами охорони праці, хоча відповідно до п. 8.3. договорів позивач здійснює контроль за наведеним ; (6) доказів передачі контрагентам матеріальних ресурсів для виконання робіт, що передбачено п. 7.6. договорів .

Під час розгляду справи судом не встановлено та особами, що беруть участь у справі не доведено залучення підрядниками (третіми особами) для виконання робіт інших субпідрядних організацій, як і не встановлено несення третіми особами у зв'язку з цим витрат, розрахунків з субпідрядниками.

В контексті наведеного, слід зазначити, що з актів ф. КБ-2в, складених між позивачем та третіми особами, вбачається відсутність субпідрядника при виконанні робіт (графа «субпідрядник» не заповнена).

Оцінюючи при цьому надані позивачем матеріали щодо угод між ним та замовниками робіт, слід зазначити, що первинні документи за цими угодами не містять жодної згадки про контрагентів позивача, як учасників виконання робіт. У цьому контексті не надано підтверджень з боку замовників щодо участі у виконанні робіт третіх осіб, чи надання позивачу дозволу на їх залучення. У той же час, прийняття певних робіт замовниками від позивача само по собі не є підтвердженням виконання цих робіт саме контрагентами позивача.

Відтак, враховуючи специфіку та особливості спірних операцій, під час розгляду справи не доведено тих обставин та не надано тих документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне ) виконання, а відтак, позивачем та контрагентами не доведено обставин того, що обумовлені правочинами роботи, були виконані саме контрагентами позивача, а встановлені вище судом обставини спростовують доводи позивача у цьому контексті.

В даному випадку, як приходить до висновку суд, за спірними операціями лише оформлялися окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок недоведеності виконання спірних операцій саме контрагентами позивача, є юридично дефектними та не створюються правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Надані позивачем матеріали та наведені ним доводи, не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Виходячи з наведеного, позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.

При цьому, суд враховує, що наявність оплати на користь контрагентів сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень, які, як приходить до висновку суд, є законними та обґрунтованими, вірними по суті, а отже підстав для задоволення позову не має і у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись вимогами статей 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіліс-А» - залишити без задоволення .

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 24.09.2013 р.