Постанова

від 19.12.2013 по справі 826/12974/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12974/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобіліс-А" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобіліс-А" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, за участю третіх осіб без самостійних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБГ" Княжий Затон", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Дана" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мобіліс-А" (далі - ТОВ "Мобіліс-А") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Оболонському районі) про визнання протипранвими та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2013 р. №00062522204, №0006242204.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ТОВ "Мобіліс-А" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ в Оболонському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мобіліс-А» з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ІБГ «Княжий Затон» та ТОВ «Будівельна компанія «Дана» за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 15.07.2013 р. № 225/26-54-22-07/24575722.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пп.14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 335874,00 грн.;

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 319880,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення від 30.07.2013 р. №0006252204, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 335874,00 грн. за основним платежем та на 167937,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0006242204, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 319880,00 грн. - за основним платежем та на 159940,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору підряду №040712 від 04.07.2012 р. на виконання будівельно-монтажних робіт, підписаного між ТОВ «Мобіліс-А» (замовник) та ТОВ «ІБК «Княжий затон» (виконавець), обумовлено, що підрядник бере на себе зобов'язання у встановлений строк на свій ризик власними або залученими силами виконати будівельно-монтажні роботи на об'єкті «Індивідуальний котедж на забудову і головний сервісний селекційно-технологічний центр конярству та кінному спорту в урочищі «Оболонь» по вул. Богатирській на північ від затоки Верблюд в Оболонському районі м. Києва».

Між зазначеними особами також підписано договір №051212 від 05.12.2012 р. на виконання будівельно-монтажних робіт, згідно якого підрядник (виконавець) бере на себе зобов'язання власними або залученими силами виконати будівельно-монтажні роботи на об'єкті «Будівництво офісно-житлового комплексу з вбудовано-прибудинковими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Дружби Народів, 14-16 (секції № 3 і № 4) в Печерському районі м. Києва».

Крім того, між позивачем та ТОВ «Будівельна компанія «Дана» (виконавець) укладено договір від 07.09.2012 р. №070912 про виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті «Будівництво житлового будинку по вул. Ломоносова, 50/2 на будівництві житлового кварталу за адресою м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 7 і вул. Ломоносова 43/50 (3-й мікрорайон) Голосіївський район».

На підтвердження товарності та реальності вчинених між позивачем та вказаними контрагентами правочинів за перевіряємий період, в матеріалах справи, зокрема, містяться копії відповідних договорів, податкових накладних, актів виконаних робіт та довідок про вартість робіт, де деталізовано обсяги робіт, які оформлені зазначеними документами, платіжні доручення.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

Посилання відповідача на відсутність контрагентів позивача за їх місцезнаходженням є необґрунтованим, оскільки дана обставина може мати значення для вирішення питання про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання платником ПДВ чи для припинення юридичної особи, однак вона не стосується належного виконання господарських зобов'язань виконавцем робіт за укладеними договорами.

Крім того, посилання податкового органу на відсутність реального характеру зазначених правочинів через неспроможність контрагентів позивача їх виконання у зв'язку з відсутністю належних ресурсів, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено кількість працівників контрагентів та конкретно визначених ресурсів в тому числі і складських приміщень, які повинні були бути у контрагента для виконання передбачених вказаним договором операцій, а тому такі посилання податкового органу є необґрунтованими.

Таким чином, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, тому позивачем правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит в періоді отримання відповідної податкової накладної, а отже податкові повідомлення-рішення від 30.07.2013 р. №00062522204, №0006242204 є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ТОВ "Мобіліс-А" необхідно задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2013 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобіліс-А" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2013 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобіліс-А" - задовольнити.

Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 30.07.2013 р. №0006242204, №00062522204.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Постанову складено в повному обсязі 24.12.2013

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.