Ухвала

від 20.09.2013 по справі 805/10195/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Куденков К.О.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2013 року справа №805/10195/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.

секретар Корадо А.А.

за участі представника позивача Шаламай О.М.

представника відповідача Єрмакової Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.08.2013 р. в справі № 805/10195/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронний комплекс» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронний комплекс» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Жовтнева МДПІ м. Маріуполя) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 02.07.2013 р. №№ 0000971506, 0000961506, 0000981506, в обґрунтування якого зазначило, що за наслідками проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.03.2012 р. по 31.03.2012 р., 01.07.2012 р. по 31.07.2012 р., 01.10.2012 р. по 31.12.2012 р., податку на прибуток за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. по взаємовідносинам з ТОВ «ВКК «Сатурн», ТОВ «Кронт», ПП «Укравтоматизація», оформленої актом № 1116/22-4/32788136 від 14.05.2013 р., Жовтневою МДПІ м. Маріуполя 02.07.2013 р. прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000971506 - про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1425 грн. за серпень 2012 р., № 0000961506 - про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 59092,50 грн., в тому числі за основним платежем - 39395 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19697,5 грн., № 0000981506 - про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 51706,25 грн., в тому числі за основним платежем - 41365 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10341,25 грн. Позивач вказує на протиправність висновків акту перевірки про нікчемність правочинів позивача з вказаними контрагентами, зазначає про фактичне виконання господарських операцій, підтвердження здійснення господарських операцій належними первинними документами та використання отриманих від підприємств послуг у власній господарській діяльності.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.08.2013 р. позовні вимоги задоволені, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 02.07.2013 р. №№ 0000971506, 0000961506, 0000981506.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які полягають у неправильному застосуванні норм Податкового кодексу України в частині не взяття до уваги встановлення органом державної податкової служби факту неможливості здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ «ВКК «Сатурн», ТОВ «Кронт», ПП «Укравтоматизація», що підтверджується податковою інформацією, отриманою від інших органів державної податкової служби. Акти перевірки контрагентів позивача свідчать про відсутність необхідних умов для здійснення господарських операцій в частині виконання відповідних робіт та надання послуг. Також відповідач вказує на непідтвердження належними первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» виконання робіт, оскільки акти виконаних робіт містять суперечливі данні в частині строку виконання робіт субпідрядниками та дати передачі послуг позивачем замовникам.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просила в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронний комплекс» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 10.03.2004 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 32788136, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100320943, перебуває на податковому обліку в Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Жовтневою МДПІ м. Маріуполя проведена невиїзна документальна позапланова перевірка ТОВ «Охоронний комплекс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.03.2012 р. по 31.03.2012 р., 01.07.2012 р. по 31.07.2012 р., 01.10.2012 р. по 31.12.2012 р., податку на прибуток за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. по взаємовідносинам з ТОВ «ВКК «Сатурн», ТОВ «Кронт», ПП «Укравтоматизація», результати якої оформленій актом № 1116/22-4/32788136 від 14.05.2013 р.

Перевіркою встановлені наступні порушення: п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині не підтвердження первинними документами господарської діяльності, що призвело до неправомірного віднесення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту по операціям з придбання послуг від ТОВ «Кронт» за жовтень 2012 р. на суму 1200 грн., листопад 2012 р. - на 5370 грн., за грудень 2012 р. - на 7388 грн.; пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України в частині не підтвердження первинними документами господарської діяльності, що призвело до неправильного віднесення до складу валових витрат суми в розмірі 69790 грн., чим занижено податок на прибуток за 4 квартал 2012 р. на 14656 грн.; п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині не підтвердження первинними документами господарської діяльності, що призвело до неправильного віднесення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту за липень 2012 р. в розмірі 6628 грн. по операціям з придбання послуг від ТОВ «ВКК «Сатурн»; п. 200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України в частині завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2012 р. на 1425 грн.; пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 135.2 ст. 135, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України в частині не підтвердження первинними документами господарської діяльності, що призвело до неправильного віднесення до складу валових витрат суми в розмірі 33142 грн., чим занижено податок на прибуток за 3 квартал 2012 р. на 6960 грн.; п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині не підтвердження первинними документами господарської діяльності, що призвело до заниження податкового кредиту, задекларованого по операціям з придбання послуг від ПП «Укравтоматизація» за березень 2012 р. на суму 18809 грн.; пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України в частині не підтвердження первинними документами господарської діяльності, що призвело до неправильного віднесення до складу валових витрат суми в розмірі 94045 грн., чим занижено податок на прибуток за 1 квартал 2012 р. на 19749 грн.

02.07.2013 р. Жовтневою МДПІ м. Маріуполя на адресу позивача направлено лист № 13452/10/22-4 про встановлення арифметичних помилок в акті перевірки в частині заниження сум грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

З урахуванням встановлених помилок та на підставі вказаного акту Жовтневою МДПІ м. Маріуполя 02.07.2013 р. прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000971506 - про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1425 грн. за серпень 2012 р., № 0000961506 - про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 59092,50 грн., в тому числі за основним платежем - 39395 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19697,5 грн., № 0000981506 - про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 51706,25 грн., в тому числі за основним платежем - 41365 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10341,25 грн.

Підставою для збільшення позивачу сум грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, є висновок відповідача про неправомірність віднесення до складу валових витрат сум, сплачених позивачем у зв'язку із придбання послуг у ТОВ «ВКК «Сатурн», ТОВ «Кронт», ПП «Укравтоматизація», а також про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту у періоді, що перевірявся, сум податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ «ВКК «Сатурн», ТОВ «Кронт», ПП «Укравтоматизація» через нікчемність правочинів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності фактичного здійснення спірних господарських операцій.

Колегія суддів вважає даний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судовою колегією встановлено, що між позивачем та ТОВ «Кронт» укладено ряд договорів: договір підряду № 142 від 01.10.2012 р. на виконання робіт з технічного та профілактичного обслуговування, наладці, оновленню програмного забезпечення, ремонту централізованого пульта спостереження на об'єкті замовника; договір підряду № 159 від 17.12.2012 р. на виконання робіт з розробки робочої документації для модульного збагачувального комплексу ТОВ «Антрацит» (м. Сніжне Донецької області); договір підряду № 101 від 22.05.2012 р. на виконання робіт з прокладення слабострумових кабелів на об'єктах (котельна по вул. Первомайській, 21, котельна ОШ № 51, котельна ОШ № 1, ЦТП № 43); договір підряду № 123 від 01.10.2012 р. на виконання робіт з розробки робочої документації, прокладання слабострумових кабелів для Мангуської МДПІ; договір підряду № 117/07 від 31.07.2012 р. на виконання робіт з розробки робочої документації для котельної дитячого садку «Аліса».

Виконання зазначених договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами: рахунками, актами приймання-передачі виконаних робіт за вказаними договорами, банківськими виписками про рух коштів, картками рахунку 631, податковими накладними.

Суми, сплачені позивачем підряднику ТОВ «Кронт», віднесені позивачем до складу валових витрат, а суми податку на додану вартість за даними податковими накладними відображені позивачем у складі податкового кредиту.

Крім того, між позивачем та ТОВ «ВКК «Сатурн» укладено ряд договорів: договір підряду № 107/06 від 04.06.2012 р. на виконання робіт з технічного та профілактичного обслуговування, наладці, оновленню програмного забезпечення, ремонту централізованого пульта спостереження на об'єкті замовника; договір підряду № 106/05 від 12.05.2012 р. на виконання робіт з розробки робочої документації для приміщення лабораторії по пр. Луніна, 89-а; договір підряду № 109/06 від 02.06.2012 р. на виконання робіт з розробки робочої документації для гарячого цеху столової оздоровчого центру «Юний моряк»; договір підряду № 113/07 від 19.07.2012 р. на виконання робіт з розробки робочої документації для дитячого садку «Аліса».

Виконання зазначених договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами: рахунками, актами приймання-передачі виконаних робіт за вказаними договорами, банківськими виписками про рух коштів, картками рахунку 631, податковими накладними.

Суми, сплачені позивачем підряднику ТОВ «ВКК «Сатурн», віднесені позивачем до складу валових витрат, а суми податку на додану вартість за даними податковими накладними відображені позивачем у складі податкового кредиту.

Також позивачем з ПП «Укравтоматизація» укладено наступні договори: договір підряду № 74/03 від 13.02.2012 р. на виконання робіт з прокладення слабострумових кабелів, монтажу коробу вінілопластового, встановлення устаткування АПС та системи оповіщення в приміщенні яслях-садку № 103 по б. Комсомольському, 9 у м. Маріуполі; договір підряду № 76 від 15.03.2012 р. на виконання робіт з розробки технічної документації для засобів протипожежної безпеки в приміщенні гідравлічного вузла цеху ЗАТ «Азовсталь» та складу № 10 Маріупольського мклькомбінату; договір підряду № 56/11 від 03.11.2011 р. на виконання робіт з розробки технічної документації для засобів протипожежної автоматики в приміщенням ОШ № 56, яслях-садка № 155, 103, 142 м. Маріуполя.

Виконання зазначених договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами: рахунками, актами приймання-передачі виконаних робіт за вказаними договорами,банківськими виписками про рух коштів, картками рахунку 631, податковими.

Суми, сплачені позивачем підряднику ПП «Укравтоматизація», віднесені позивачем до складу валових витрат, а суми податку на додану вартість за даними податковими накладними відображені позивачем у складі податкового кредиту.

Вартість придбаних робіт повністю оплачена позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з розрахункового рахунку позивача.

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

Оприбуткування придбаних позивачем робіт у бухгалтерському обліку підтверджується картками рахунку 631, які наявні в матеріалах справи.

Використання придбаних робіт у оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме, договорами із замовниками, розрахунковими документами, податковими накладними, виданими позивачем отримувачем робіт, рахунками, актами приймання-передачі виконаних робіт, картками рахунку 361.

Колегією суддів встановлено, що основними видами діяльності позивача за КВЕД є діяльність у сфері інжинірингу, обслуговування систем безпеки, ремонт та технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування, електромонтажні роботи.

З метою одержання прибутку позивачем укладені договори з ТОВ «ВКК «Сатурн», ТОВ «Кронт», ПП «Укравтоматизація», за якими позивач придбавав у цих підприємств послуги з виконання електромонтажних та будівельних робіт, інші послуги та роботи. Факт фактичного виконання робіт, отримання послуг за спірним угодами підтверджений належними первинними документами.

У відповідності до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності згідно з пп. 138.1.1 включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; 138.2. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 цього кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Оскільки формування валових витрат позивачем по господарським операціям з ТОВ «ВКК «Сатурн», ТОВ «Кронт», ПП «Укравтоматизація» підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, ці витрати здійснені для подальшого використання у власній господарській діяльності, наявні у позивача документи є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність порушень з боку позивача при формуванні валових витрат, відтак, є неправомірним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Правомірність формування валових витрат позивача обумовлює правомірність формування податкового кредиту позивачем по господарським операціям з ТОВ «ВКК «Сатурн», ТОВ «Кронт», ПП «Укравтоматизація».

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, видані позивачу, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивача.

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В даному випадку суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням робіт підтверджені податковими накладними, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Оскільки в ході розгляді справи встановлено, що господарські операції з придбання позивачем робіт у ТОВ «ВКК «Сатурн», ТОВ «Кронт», ПП «Укравтоматизація» вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Матеріалами справи (податковими накладними, рахунками, актами приймання-передачі виконаних робіт, розрахунковими документами, а також документами про використання робіт) підтверджено фактичне отримання робіт та оплату позивачем як отримувачем робіт (послуг) сум податку на додану вартість в ціні робіт постачальникам, суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта щодо недоведеності фактичного здійснення господарських операцій за договорами, укладеним між позивачем та ТОВ «ВКК «Сатурн», ТОВ «Кронт», ПП «Укравтоматизація», та непідтвердження виконання господарських операцій належними первинними документами.

Відповідач при цьому вказує на встановлення актами перевірок контрагентів відсутності необхідних умов для здійснення господарських операцій в частині виконання відповідних робіт та надання послуг, незнаходження контрагентів за юридичної адресою.

Проте, колегія суддів зазначає, що на час виконання договорів між ТОВ «ВКК «Сатурн», ТОВ «Кронт», ПП «Укравтоматизація» та позивачем контрагенти позивача здійснювали господарську діяльність, не визнавалися банкрутами, не ліквідовані, були платниками податку на додану вартість.

Зазначені обставини спростовують доводи податкового органу про відсутність об'єкту оподаткування за спірними господарськими операціями.

Відповідачем не спростований факт того, що ТОВ «ВКК «Сатурн», ТОВ «Кронт», ПП «Укравтоматизація» на момент укладання договорів та складання податкових накладних включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали статус платника податку на додану вартість, тому формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих вказаними підприємствами, є правомірним.

Колегія суддів зауважує, що невиконання контрагентом своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2013 р. в справі № 805/2641/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронний комплекс» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.07.2013 р., встановлено фактичне здійснення позивачем господарських операцій з ПП «Укравтоматизація» та правомірність віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям з цим контрагентом за інші податкові періоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта стосовно непідтвердження належними первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» виконання робіт, оскільки акти виконаних робіт містять суперечливі данні в частині строку виконання робіт субпідрядниками та дати передачі послуг позивачем замовникам. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено первинними документами, які наявні в матеріалах справи, що приймання позивачем виконаних робіт у підрядників (виконавців) за актами приймання-передачі здійснюється тільки після приймання цих робіт замовниками. Саме ці обставини обумовлюють розбіжності в датах приймання робіт.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.08.2013 р. в справі № 805/10195/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.08.2013 р. в справі № 805/10195/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронний комплекс» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 20.09.2013 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.