Постанова

від 17.09.2013 по справі 826/326/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/326/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Петрика І.Й. Суддів:Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юркорт» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юркорт» (далі - позивач, ТОВ «Юр корт») пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Святошинському районі м. Києва), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 серпня 2012 року №0002862250.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2013 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів із таким висновком суду першої інстанції не погоджується із огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі Акта перевірки від 01 серпня 2012 року №244/22-50/30488139 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Юркорт» (код ЄДРПОУ 30488139) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» (код ЄДРПОУ 35060241) за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 року" (далі по тексту - Акт перевірки) відповідачем встановлено порушення позивачем пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 , пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України .

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 22 серпня 2012 року №0002862250 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 , пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України , за порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 , пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ «Юркорт» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 552 863,98 грн., у тому числі за основним платежем на - 478 507,98 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 74 356,00 грн.

В процесі перевірки було встановлено взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс».

Від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС отримано акт від 16.01.2012 № 105/23- 7/35060241 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» код за ЄДРПОУ 35060241 щодо підтвердження господарських відносин з TOB «РІОБА СЕЛЕКТ» код за ЄДРПОУ 37241674 за період з 01.01.2010 по 31.12.2011», яким встановлено, що основним постачальником ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» в перевіреному періоді було TOB «РІОБА СЕЛЕКТ». Відповідно до службової записки ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва встановлено, що за результатами проведеної додаткової дослідчої перевірки в порядку ст. 97 КПК України прокуратурою Печерського району м. Києва порушено кримінальну справу № 56- 2980 за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення TOB «РІОБА СЕЛЕКТ» за ознаками складу злочину передбаченого ч.2 ст. 205 КК України. Відповідно до пояснення засновника та директора TOB «РІОБА СЕЛЕКТ» ОСОБА_4 встановлено, що ОСОБА_4 підприємство не створював, хто підписував документи та ставив відтиск печатки також не відомо.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність TOB «РІОБА СЕЛЕКТ» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про відсутність належної правосуб'єктності TOB «РІОБА СЕЛЕКТ».

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Таким чином, у зв'язку з непідтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам- покупцям.

В ході проведення перевірки не встановлено фактів передачі товарів (послуг) від ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Тобто, з урахуванням вищезазначеного встановлено формування податкового кредиту за рахунок ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс»з метою надання податкової вигоди третім особам в частині надання їм права на податковий кредит, а саме формування податкового кредиту зазначених контрагентів-покупців за рахунок ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс».

Перевіркою TOB «ЮРКОРТ», згідно наданих документів не виявлено, а підприємством не надано відповідні посвідчення, сертифікати відповідності (визнання), інші документи, видані компетентними органами чи виробниками, що підтверджують відповідність товару вимогам діючих державних стандартів, технічними умовами, а також санітарними, ветеринарними, гігієнічними та іншими нормам, встановленим чинними законодавством України.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, де первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації власника) на їх проведення.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю, розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що має цінову визначеність.

Для дослідження аналізу зазначених видів діяльності потрібно дослідити адміністративно-господарські можливості здійснення господарської діяльності та виконання господарських зобов'язань перед контрагентами.

Зазначена позиція визначена Вищим адміністративним судом України в листі від 02.06.11 № 742/11/13-11.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.1 та п.2 ст. 9 Закону України №996-ХГУ від 16.07.1999 р. "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.п. 2.1 та п.п.2.4 п.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції; та для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до Податкового кодексу України, ст. 138.2, ст. 138.8, ст.138.8.1 витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну); до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

ТОВ «Юркорт» не надано будь-які належним чином оформлені відповідно до вимог законодавства України документи, які підтверджують факт транспортування товару постачальником.

Згідно ст. 48 «Про автомобільний транспорт» від 23.02.06 № 3492-ІУ, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення: «Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Одним з обов'язкових документів для особи, що здійснює вантажні перевезення зокрема є: для автомобільного перевізника-ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, дорожній лист, товарно-транспортна накладна інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до спільного наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 № 488/346 встановлено, що застосування затверджених даним наказом форм первинних документів є обов'язковим для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності, а саме: подорожній лист вантажного автомобіля, ф. № 2; подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні, ф. № 1 (міжнародна); товарно-транспортна накладна, ф. № 1-ТН; талон замовника», ф. № 1-ТЗ.

Також даним наказом передбачено, що в тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній форми №1-ТН у розділі «Відомості про вантаж» немає можливості перелічити усі назви і характеристики відпущених товарно-матеріальних цінностей, до товарно-транспортної накладної, як товарний розділ, повинні прикладатися як невід'ємна частина спеціалізовані форми (товарна накладна та інші форми), затверджені в установленому порядку, по яких провадиться списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також ведеться складський, оперативний і бухгалтерський облік.

Перевіркою встановлено, що операції між ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» та TOB «Юркорт» здійснювалися з метою штучного формування податкового кредиту та не мають реального товарного характеру (факту передачі товарів від продавця до покупця).

Отже, ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» не могло реалізувати товари (роботи, послуги) підприємству TOB «Юркорт» за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 року на загальну суму 2 871 047,92 грн., у тому числі ПДВ 478 507,98 грн.

Таким чином, в порушення пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.2 ст.198, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), TOB «Юркорт» по взаємовідносинах з ТОВ «Мембрана Техно-Імпульс» проведено операції без наявності факту передачі товарів від продавця до покупця, в результаті чого завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму - 478 507,98 грн..

За наведених обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи податкового органу про неможливість здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит та приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства, висновки відповідача, що операції не спрямовані на їх реальне настання є обґрунтованими та такими, що відповідають матеріалам справи.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу .

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню є помилковим.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 160, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2013 року задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2013 року скасувати та ухвалити нову постанову.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юркорт» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

Я.М. Собків

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.