Рішення

від 12.09.2013 по справі 910/14559/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14559/13 12.09.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська геотехнічна дорога»

до дочірнього підприємства «Адідас-Україна»

про стягнення 62 721,29 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Солонинка Я.Т. (за довіреністю)

Зелінський М.М. (директор)

Зелінський А.М. (за довіреністю)

від відповідача Ганіна А.С. (за довіреністю)

Климчук А.М. (за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Українська геотехнічна дорога» до дочірнього підприємства «Адідас-Україна» про зобов'язання виконати умови контракту. Також позивач просив стягнути з відповідача витрати на оплату юридичних послуг та сплату судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару, оплаченого позивачем, та не повернув позивачу грошові кошти.

Ухвалою суду від 31.07.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/14559/13 та призначено її до розгляду на 29.08.2013 р..

У судовому засіданні представник позивача подав заяву про зміну предмету позову, в якій просив стягнути з відповідача 62 721,29 грн. заборгованості за непоставлений товар, а також витрати на оплату юридичних послуг та сплату судового збору.

Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив, зазначивши, що позов подано з пропуском встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України строку позовної давності. Відповідач просить суд застосувати строк позовної давності.

У судовому засіданні було оголошено перерву до 12.09.2013 р.

Позивачем було подано заяву про поновлення строку позовної давності.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

30.04.2009 р. між дочірнім підприємством «Адідас-Україна» (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Українська геотехнічна дорога» було укладено договір на поставку товару № 20092-PAGDA (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товари торгової марки ADIDAS колекції Осінь-Зима 2009 (далі - Товар) на умовах даного Контракту. Кількість, асортимент, ціни на товар зазначені у Додатку № 1 до цього Контракту (далі - специфікація), який є невід'ємною частиною Контракту.

Згідно з п. 2.1 Договору поставка товарів здійснюється на умовах попереднього замовлення. Покупець на власний вибір з урахуванням власного досвіду проводить вибір та замовлення товар, при цьому надає постачальнику повну інформацію про товар, що замовляється - артикул, розмір, кількість, строки, в які покупець хотів би отримати товар. Після проведення всіх консультацій та аналізу покупець надає специфікацію на замовлені товари у вигляді попереднього замовлення.

В силу п. 2.2 Договору попереднє замовлення надається покупцем постачальнику в електронному та у письмовому вигляді та є підставою для укладення та виконання цього Контракту.

Відповідно до 2.5 Договору без попереднього погодження з покупцем постачальник має право відвантажити товар, замовлений по попередньому замовленню, в строк до 16 днів раніше, або до 30 днів пізніше від дати, вказаної в специфікації. Якщо постачальник переносить строки відвантаження товару на термін, що перевищує вищезазначений термін, постачальник повинен погодити дату відвантаження з покупцем. У будь-якому разі покупець зобов'язаний отримати замовлений по цьому Контракту товар повністю згідно зі специфікацією (додаток № 1) не пізніше, ніж 25.12.2009 р. Постачальник надсилає на електронну адресу покупця два рази на тиждень інформацію про надходження товарів на склад постачальника, що були замовлені за попереднім замовленням покупця (п. 2.5.1 Договору). Постачальник проводить доставку товару двічі на місяць згідно з розкладом вантажних перевезень постачальника. Постачальник в день відвантаження товару повинен повідомити покупця про дату та приблизний час доставки товару згідно розкладу вантажних перевезень (п. 2.5.2 Договору). Постачальник повідомляє покупця по електронній пошті або по факсу про дату відвантаження товару. Покупець зобов'язаний в день отримання повідомлення про відправку товару оформити доручення та відправити постачальнику по факсу (п. 2.5.3 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору ціни на товар за цим Контрактом зазначаються у специфікації до цього Контракту. Сума Контракту дорівнює сумі специфікації до цього Контракту.

Відповідно до 3.2 ціна на товар відповідно до Цивільного кодексу України (ч. 2 ст. 524, ч. 1,2 статті 533), Закону України «Про ціни й ціноутворення», постанови КМУ «Про удосконалення порядку формування цін» № 1998 від 18.12.1998 р. через наявність імпортної складової встановлюється в доларах США в Додатку № 1 «Специфікація» або інших Додатках та Додаткових угодах, а оплачується в гривнях за офіційним курсом долара США до української гривні на день здійснення оплати з урахуванням індексу інфляції розрахованого в порядку та на умовах п.3.4, якщо інше не передбачено цим Контрактом. У ціну товару включаються ПДВ та всі витрати, передбачені INСОТЕRМS 2000 для умов поставки, вказаних в Контракті. Оплата товару здійснюється в гривнях шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок постачальника. Зобов'язання покупця по сплаті вартості товару вважаються виконаними в день зарахування повної суми грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, якщо інше не передбачено цим контрактом. Ризики, а також витрати, пов'язані з переказом грошових коштів на рахунок постачальника несе покупець.

Згідно з п. 3.8 Договору ціна на товари, визначена з урахуванням положень статті 2 Контракту, включає в себе вартість упаковки, маркування та доставки товару. У випадку недопоставки товару протягом Колекції з вини постачальника, вартість Контракту зменшується постачальником на суму, що дорівнює, сумі недопоставленого товару. Постачальник не зобов'язаний відшкодовувати покупцю будь-які збитки або сплачувати будь-які штрафні санкції в разі порушення строків поставки товарів, в разі, якщо товар не буде відвантажений з вини постачальника, в тому числі й у випадках, коли Покупець уклав контракти з третіми особами та зобов'язаний по ним сплатити штрафи внаслідок невиконання зобов'язань з поставки товарів. Покупець, підписавши цей контракт, погодився взяти на себе будь-які фінансові та операційні ризики на випадок повної або часткової недопоставки товарів з вини постачальника.

Пунктом 3.9.2 Договору визначено, що постачальник на момент підписання цього Договору встановлює покупцю рейтинг D.

При цьому п. 3.10 Договору визначено умови розрахунків за товар, зокрема, якщо покупець має рейтинг D: покупець має право отримати товар на умовах 100% попередньої оплати.

Згідно з п. 4.2 Договору постачальник зобов'язаний оперативно сформувати вантаж для покупця за цим Контрактом з моменту надходження товару на склад постачальника, за умови дотримання покупцем порядку та строків оплати, встановлених цим Контрактом; повідомити покупця про готовність товару до відвантаження по факсу або електронною поштою; доставити товар на адресу, вказану покупцем

Відповідно до ст. 8.2 Договору строк дії Контракту - до 17.01.2010 р., а в частині сплати заборгованості за товар, штрафних санкцій та неустойки - до моменту повного і належного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Протягом 2009 року покупцем було перераховано на рахунок постачальника попередню оплату на загальну суму 62 721,29 грн., що підтверджується доказами, наданими в матеріали справи та не заперечується постачальником.

Постачальником не була здійснена поставка товару на вказану суму, зокрема, як слідує з електронного листування сторін у 2012 році, з підстав відсутності товару, що замовляється, на складі постачальника.

При цьому, з листів постачальника, направлених за допомогою електронної пошти, вбачається, що покупець мав намір отримати товар, а постачальник обіцяв його поставити.

22.05.2013 р. покупець направив постачальнику претензію № 261 з вимогою поставити товар, в задоволенні якої листом № 320/13 від 03.07.2013 р. було відмовлено з підстав пропуску строку позовної давності.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача кошти за непоставлений товар в розмірі 62 721,29 грн., посилаючись на те, що відповідачем не була здійснена своєчасна оплата за поставлену продукцію, а вимога № 261 від 22.05.2013 р. про поставку товару - залишена без задоволення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до 1, 3 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Продавець поставку товару по факту оплати не здійснив, тобто у покупця виникло право на пред'явлення вимоги про повернення попередньої оплати за непоставлений товар.

Відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності.

Позивачем подано заяву про поновлення строку позовної давності, обґрунтовану електронним листуванням сторін. При цьому, як зазначено вище, з листів постачальника, направлених за допомогою електронної пошти покупцю у 2012 році, вбачається, що покупець мав намір отримати товар, а постачальник обіцяв його поставити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 р., юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Таким чином, листи, що направлялись за допомогою електронної пошти, є належними доказами в розумінні ст. 32 ГПК України.

Згідно зі ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказував, що позивач дізнався про порушення свого права не пізніше 17.01.2010 р., проте з листів постачальника, направлених за допомогою електронної пошти покупцю у 2012 році, вбачається, що поставку товару було заплановано на квітень 2012 року.

Відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Щодо фізичної особи (громадянина) останніми можуть бути документально підтверджені тяжке захворювання, тривале перебування поза місцем свого постійного проживання (наприклад, за кордоном) тощо. Стосовно підприємства (установи, організації) зазначені обставини не можуть братися судом до уваги, оскільки за відсутності (в тому числі й з поважних причин) особи, яка представляє його в судовому процесі, відповідне підприємство (установа, організація) не позбавлене права і можливості забезпечити залучення до участі у такому процесі іншої особи; відсутність зазначеної можливості підлягає доведенню на загальних підставах.

З огляду на наведене, суд, врахувавши, що у позивача не було підстав вважати зобов'язання припиненим, оскільки постачальник обіцяв його виконати, вважає, що строк позовної давності при зверненні до суду позивачем пропущено з поважних причин і він підлягає поновленню.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 62 721,29 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат за надання правової допомоги в сумі 500 грн. слід зазначити таке.

Згідно ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у мiсцi їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на iнформацiйно-технiчне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В силу статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації звертаються до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства в порядку ст.ст. 1, 44, ГПК України підлягають стягненню саме витрати на послуги адвоката, що були здійснені.

Позивачем не надано доказів понесення витрат на послуги адвоката

З огляду на зазначені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат за надання правової допомоги в сумі 500,00 грн. не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства «Адідас-Україна» (04080, м. Київ, вул. В. Хвойки, 15/15, код 24251899) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українська геотехнічна дорога» (82482, м. Моршин, вул. Д. Галицького, 36, код 32615548) 62 721 (шістдесят дві тисячі сімсот двадцять одну) грн. 29 коп. попередньої оплати та 1 254 (одну тисячу двісті п'ятдесят чотири) грн. 43 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення підписано 25.09.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова