Рішення

від 23.09.2013 по справі 926/744/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2013 р. Справа № 926/744/13

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Чернівецький завод залізобетонних виробів і конструкцій»

до Чернівецької міської ради

про визнання незаконним та скасування рішення

Суддя Паскарь А. Д.

представники сторін:

від позивача - Мельничук І. Г., генеральний директор, Дроздик О. В., довіреність від 29.07.2013;

від відповідача - Шкварчук С. Д., довіреність від 16.09.2013 № 01/02-18/882.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з додатковою відповідальністю «Чернівецький завод залізобетонних виробів і конструкцій» звернулося з позовом до Чернівецької міської ради про визнання незаконними та скасування пунктів 2, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 3, 3.1, 4 та 5 рішення ХХХV сесії Чернівецької міської ради VІ скликання від 25.04.2013 № 841 стосовно припинення права постійного користування позивачем земельною ділянкою площею 5,8973 га, розташованої по вул. Галицький шлях, 46-В м. Чернівці, посилаючись на те, що в зазначеній частині рішення суперечить статтям 92, 141 Земельного кодексу України та статтям 15, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідач позов не визнає у зв'язку з тим, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У судових засіданнях представники сторін підтримали доводи та заперечення, які ними викладені в позовній заяві та у відзиві на ній.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею 1-ЧВ № 000316 від 11.10.1995, виданого на підставі рішення Чернівецької міської ради народних депутатів від 26.09.1995 № 689/22 та зареєстрованого в той же день в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 502, Державному підприємству «Завод залізобетонних виробів і конструкцій» була надана в постійне користування для виробничих потреб земельна ділянка загальною площею 7,1546 га, яка розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Галицький шлях, 46-В.

Згідно рішення Фонду державного майна України від 09.10.1995 № 26-АТ та Указу Президента України від 26.11.1994 № 699/94 «Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів» ДП «Завод залізобетонних виробів і конструкцій» було перетворено у відкрите акціонерне товариство «Чернівецький завод залізобетонних виробів та конструкцій», яке стало правонаступником свого попередника. Державна реєстрація названих змін до установчих документів колишнього державного підприємства державним реєстратором Чернівецької міської ради проведено 12.05.2006 за номером 10381050001061447.

Як вбачається із статуту, зареєстрованого 26.01.2011 державним реєстратором Чернівецької міської ради за номером 10381450000006983, правонаступником ВАТ «Чернівецький завод залізобетонних виробів та конструкцій», стало товариство з додатковою відповідальністю «Чернівецький завод залізобетонних виробів і конструкцій», тобто позивач у справі.

25 квітня 2013 року ХХХV сесія Чернівецької міської ради VI cкликання прийняла рішення № 841, яким ДП «Завод залізобетонних виробів і конструкцій» припинено право постійного користування земельною ділянкою за адресою: м. Чернівці, вул. Галицький шлях 46-В, загальною площею 5, 8973 га, у зв'язку із зміною організаційно-правової форми юридичної особи; визнано такими, що втратили чинність рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26 вересня 1995 року, яким зазначена земельна ділянка надана цьому підприємству в постійне користування для виробничих потреб, Державний акт на право постійного користування землею, виданий названому підприємству від 11.10.1995; вказану земельну ділянку зараховано до земель запасів міста, а ТОВ «Завод залізобетонних виробів і конструкцій» зобов'язано впродовж 3 місяців з дня отримання витягу з рішення оформити в установленому законом порядку право оренди або право власності на неї.

Відсутність на території Чернівецької області на момент прийняття відповідачем оспорюваного рішення підприємства з назвою ТзОВ «Завод залізобетонних виробів і конструкцій», а також площа та місце розташування земельної ділянки, про яке йдеться в рішенні, достеменно свідчать про те, що воно стосується позивача, права та законні інтереси якого підлягають судовому захисту.

Статтею 108 Цивільного кодексу України визначено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

За приписом статті 104 цього Кодексу, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином, позивач набув усіх майнових прав та обов'язків реорганізованого державного підприємства, в тому числі й право постійного користування вказаною земельною ділянкою.

Стаття 92 ЗК України передбачає, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації та релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Разом з тим зазначена норма не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте особами в установлених законодавством випадках за станом на 01 січня 2002 року, а положення пункту 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою, рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 визнано неконституційним та зазначено, що юридичні особи на цій підставі не можуть втрачати раніше наданого їм права постійного користування земельною ділянкою.

В цьому контексті суд зазначає, що набуте в установленому законом порядку первісним попередником позивача право постійного користування земельною ділянкою не може вважатися втраченим.

Викладене свідчить про те, що оскільки переоформлення права постійного користування земельних ділянок є правом, а не обов'язком юридичних осіб, Чернівецька міська рада не мала визначених чинним законодавством повноважень зобов'язувати ТДВ «Завод залізобетонних виробів і конструкцій» переоформити існуюче право постійного користування на право власності або оренди земельною ділянкою.

Оскільки статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, суд вважає, що виданий позивачеві Державний акт на право постійного користування землею, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 502, є чинним.

Відповідно до статті 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

У оскаржуваному рішенні відповідача не зазначено, на підставі якого саме пункту статті 141 ЗК України припинено право користування позивача земельною ділянкою. Крім того, названа стаття не містить такої підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою, як зміна організаційно-правової форми юридичної особи.

Відповідно до частини першої статті 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з пунктом 2.8. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», на відміну від права оренди, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним, а дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 Земельного кодексу України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Відповідно до абзацу першого частини першої роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Судом встановлено, що пункти 2, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 4, 5 рішення XXXV сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 25.04.2013 № 841 в цілому суперечать вимогам статті 141 ЗК України. Разом з тим пункти 3 та 3.1 оскаржуваного рішення, якими відповідач зобов'язує департамент містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради до 20.05.2013 направити ТзОВ «Завод залізобетонних виробів і конструкцій», тобто не позивачеві, а неіснуючому підприємству, лист-повідомлення з витягами із цього рішення жодним чином не порушують права та охоронювані законом інтереси позивача. Крім того, вказані пункти рішення не могли порушувати права та охоронювані законом інтереси позивача також й в разі вказання в них правильної назви позивача, оскільки не стосуються припинення права користування позивача спірною земельною ділянкою. Тому в задоволенні позову в частині визнання недійсними та скасування пунктів 3, 3.1 рішення слід відмовити.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішенням Конституційного суду України від 16 квітня 2009 р. № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції, ст. 25, ч. 14 ст. 46, частин 1, 10 ст. 59 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) встановлено, що ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою попередником позивача був отриманий на підставі рішення Чернівецької міської ради від 26.09.1995 № 689/22, яке є ненормативним правовим актом одноразового застосування та вичерпало свою дію фактом його виконання, у зв'язку з чим не може бути в подальшому скасовано або визнано таким, що втратило чинність.

Враховуючи, що органи місцевого самоврядування не мають право зобов'язувати юридичних осіб переоформлювати право постійного користування земельною ділянкою на право оренди або власності та не можуть скасовувати власні рішення, що були прийняті у відповідності до норм Конституції та законів України, суд дійшов висновку, що, незважаючи на часткове задоволення позову, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача з відповідача у повному обсязі, оскільки грубе порушення останнім прав та інтересів позивача здійснено шляхом прийняття інших пунктів рішення, які належить визнати незаконними та скасувати.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, до якої відносяться і заяви про визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування судовий збір сплачується в розмірі одній мінімальній заробітної платі, що наразі становить 1147, 00 грн.

Як видно з платіжного доручення від 09.07.2013 № 211, позивач сплатив судовий збір в сумі 1720,50 грн., внаслідок чого переплата становить 573,50 грн., які підлягають поверненню позивачеві з державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати незаконними та скасувати пункти 2, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 4 та 5 рішення XXXV сесії Чернівецької міської ради від 25 квітня 2013 року № 841 в частині, що стосується ТДВ «Чернівецький завод залізобетонних виробів і конструкцій».

3.В решті позову відмовити.

4.Стягнути з Чернівецької міської ради (м. Чернівці, Центральна площа, 1, ідентифікаційний код 04062216) на користь товариства з додатковою відповідальністю «Чернівецький завод залізобетонних виробів і конструкцій» (м. Чернівці, Галицький шлях, 46-В, ідентифікаційний код 05425661) судовий збір в сумі 1147,00 грн.

5.Повернути товариству з додатковою відповідальністю «Чернівецький завод залізобетонних виробів і конструкцій» (м. Чернівці, Галицький шлях, 46-В, ідентифікаційний код 05425661) з державного бюджету зайво сплачений за платіжним дорученням від 09.07.2013 № 211 судовий збір в сумі 573,50 грн.

Суддя А. Паскарь