Рішення

від 23.09.2013 по справі 920/1404/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.09.2013 Справа № 920/1404/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РУБІЖ», с. Михайлівка-Рубежівка, Києво-Святошинський район, Київська область,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД КУПОЛ", м. Суми,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК», м. Київ,

про стягнення 60789 грн. 04 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача - адвокат Кучерявий Д.Й.;

Від відповідача - не з'явився;

Від третьої особи - не з'явився;

При секретарі судового засідання Вдовенко Д.В.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 60 789 грн. 04 коп., в тому числі 60 000 грн. 00 коп. безпідставно набутих грошових коштів, 789 грн. 04 коп. 3 % річних за користування грошовими коштами; 4000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката та 1720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

05.09.2013року позивач подав письмове підтвердження № 40/08-13 від 27.08.2013року, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.

Позивач, згідно з листом від 23.09.2013року, подав докази направлення відповідачу та третій особі копії позовної заяви з доданими до неї документами, зокрема оригінали фіскальних чеків №№ 8984, 8983 від 01.08.2013року та оригінали описів вкладення у цінний лист від 01.08.2013року, а також на підтвердження понесення витрат на послуги адвоката - копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4695 від 25.10.2011року, посвідчення адвоката, оригінал ордеру серія КВ № 002087 від 20.09.2013року.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю "ТД КУПОЛ" - вул. Чернігівська, 3, м. Суми, 40009.

Ухвала про порушення провадження у справі № 920/1404/13 від 13.08.2013року, що була надіслана на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві (вул. Чернігівська, 3, м. Суми, 40009), повернута до суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом зазначеної статті, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Представник третьої особи в засідання суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, письмових пояснень в обґрунтування своєї позиції по справі не подав.

Оскільки відповідач та третя особа не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 15.02.2013року приблизно о 12 год. 47 хв. невстановлені особи отримали доступ до робочого комп'ютеру бухгалтера позивача, на якому було встановлено систему клієнт-банк Товариства з обмеженою відповідальністю "РУБІЖ" і здійснили несанкціоноване перерахування грошових коштів (платіжне доручення № 362) в сумі 60 000 грн. 00 коп. на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «ТД КУПОЛ». У зв'язку з зазначеними обставинами, позивач звернувся до Подільського РУ ГУ МВС України у м. Києві з відповідною заявою про вчинення злочину. 23 лютого 2013 року працівниками органу досудового розслідування внесено відповідну інформацію до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, кримінальному провадженню присвоєний №12013110070001514. В подальшому кримінальне провадження передано до Головного слідчого управління МВС України в м. Києві.

Факт перерахування грошових коштів на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «ТД КУПОЛ» (код ЄДРПОУ 34592690, рахунок №26004301091474, відкритий в ПАТ «ТЕРРА БАНК», МФО 380601, призначення платежу - «оплата за водонагрівачі згідно договору поставки від 11.02.2013, в т.ч. НДС 20% - 10000.00 грн.» підтверджується копією платіжного доручення № 362 від 15.02.2013року.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, зі змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного ст. 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Як зазначалося вище, факт перерахування грошових коштів в сумі 60 000 грн. 00 коп. на поточний рахунок відповідача підтверджується копією платіжного доручення № 362 від 15.02.2013року.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні будь - які докази існування між сторонами договірних відносин чи усної домовленості, відповідач не подав доказів наявності правових підстав для отримання від позивача грошових коштів в сумі 60 000 грн.00 коп., зазначені кошти не повернуті позивачеві.

За таких обставин, господарський суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 60 000 грн. 00 коп. безпідставно набутих грошових коштів.

Крім цього, позивачем, в зв'язку з безпідставним одерженням та збереженням грошей відповідачем, останньому нараховано 3% річних, сума яких, згідно з поданим розрахунком, складає 789 грн. 04 коп. за період з 15.02.2013року по 24.07.2013року.

Відповідно до ст. 1214 Цивільного кодексу України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Згідно зі ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відтак, право позивача на нарахування та отримання процентів за користування чужими грошовими коштами передбачено законом.

В силу положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на встановлений судом факт відсутності між сторонами будь - яких договірних відносин і те, що кошти в сумі 60 000 грн. 00 коп. отримані відповідачем без достатньої правової підстави, враховуючи, що внаслідок цього у відповідача виникло зобовязання повернути позивачу безпідставно набуті грошові кошти, а у позивача відповідно виникло право на отримання компенсації (плати) за користування утримуваними боржником грошовими коштами, суд вважає правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 789 грн. 04 коп.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об'єднання. Від імені адвокатського об'єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об'єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об'єднання.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 липня 2013 року між позивачем та адвокатським об'єднанням «РОЗУМНІ ПРАВОВІ РІШЕННЯ» було укладено договір про надання правової допомоги (юридичних послуг), відповідно до умов якого адвокатське об'єднання взяло на себе зобов'язання по представництву інтересів позивача з питань стягнення на користь останнього грошових коштів з товариства з обмеженою відповідальністю «ТД КУПОЛ».

Згідно з п. 4.2. зазначеного договору, сторони домовились, що гонорар виконавця, незалежно від настання бажаного результату, якого очікує замовник, становить 4 000 грн. 00 коп.

Факт понесення позивачем витрат на послуги адвоката в сумі 4 000 грн. 00 коп. підтверджується матеріалами справи, зокрема платіжним дорученням № 530 від 23.07.2013року. Представник позивача, адвокат Кучерявий Д.Й., в судовому засіданні 23.09.2013року, надав суду копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4695 від 25.10.2011року, посвідчення адвоката, оригінал ордеру серія КВ № 002087 від 20.09.2013року, виданого адвокатським об'єднанням «РОЗУМНІ ПРАВОВІ РІШЕННЯ».

Таким чином, факт понесення позивачем витрат на оплату послуг адвоката підтверджується належними доказами.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 4 000 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД КУПОЛ" (вул. Чернігівська, 3, м. Суми; код ЄДРПОУ 34592690, п/р №26004301091474, відкритий в ПАТ «ТЕРРА БАНК», МФО 380601) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РУБІЖ» (вул. Шкільна, 30, с. Михайлівка-Рубежівка, Києво-Святошинський район, Київська область; код ЄДРПОУ 32878753) 60 000 грн. 00 коп. безпідставно набутих грошових коштів, 789 грн. 04 коп. 3 % річних, 1 720 грн. 50 коп. судового збору, 4 000 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.09.2013року

Суддя Є.А. Жерьобкіна