Ухвала

від 23.09.2013 по справі 17/120-41/170    

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 17/120-41/170 23.09.13

За позовом Закритого акціонерного товариства "Пірс"

до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації

про визнання недійсною постанови начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації від 29.01.2004 р. № 14/4 "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування"

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Пірс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації про визнання недійсною постанови начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації від 29.01.2004 р. № 14/4 "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування", якою на позивача накладено штраф у сумі 12500,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2004 р. у справі № 17/120 (суддя Кролевець О.А.) позов Закритого акціонерного товариства "Пірс" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації задоволено частково, визнано недійсною постанову начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації від 29.01.2004 р. № 14/4 "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування" в частині накладення штрафу на ЗАТ "Пірс" у сумі 7170,50 грн.

Виконуючим обов'язки Київського природоохоронного прокурора було подано касаційне подання на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2004 р. у справі № 17/120.

Постановою Вищого господарського суду міста Києва від 08.02.2005 р. у справі № 17/120 касаційне подання Виконуючого обов'язки Київського природоохоронного прокурора задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2004 р. у справі № 17/120 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2005 р. (суддя Пилипенко О.Є.) прийнято справу № 17/120 до провадження, справі присвоєно № 17/120-41/170, розгляд справи призначено на 21.03.2005 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2005 р. провадження у справі № 17/120-41/170 було зупинено до вирішення Вищим господарським судом України справи № 18/104-34/583.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 18.11.2011 р. № 17/120-41/170, з огляду на те, що Постановою Верховної Ради України "Про обрання суддів" № 1237-V від 27.06.2007 р. суддю Пилипенко О.Є. обрано на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва, враховуючи те, що з 01.01.2011 р. у Господарському суді міста Києва введено в дію автоматизовану систему документообігу та встановлено спеціалізацію суддів щодо розгляду окремих категорій спорів, справу № 17/120-41/170 передано уповноваженій особі для здійснення автоматичного розподілу.

В порядку статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України, справу № 17/120-41/170 передано на розгляд судді Гумезі О.В.

У зв'язку з наведеним, судом направлено сторонам по справі лист від 26.12.2011 р. щодо надання інформації про результати розгляду Вищим господарським судом України справи № 18/104-34/583. Відповіді на наведений лист сторони суду не надали.

Згідно відомостей комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" та матеріалів справи № 18/104-34/583 судом встановлено наступне:

Київський природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Пірс" 12500,00 грн. штрафу за порушення у сфері містобудування, накладеного постановою начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації від 29.01.2004 р. № 14/4 "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2004 р. (суддя Мандриченко О.В.) прийнято вищенаведену позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 18/104.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2004 р. у справі № 18/104-34/583 (суддя В.І.Студенець) позов Київського природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації задоволено частково, стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Пірс" 5329,00 грн. штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

Не погодившись з прийнятим у справі № 18/104-34/583 рішенням від 14.12.2004 р., Київський природоохоронний прокурор подав касаційне подання, в якому, посилаючись на порушення судом ч. 1 ст. 79 ГПК України, просив рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2004 р. у справі № 18/104-34/583 скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.06.2005 р. у справі № 18/104-34/583 касаційне подання Київського природоохоронного прокурора залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2004 р. у справі № 18/104-34/583 - без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України постанова касаційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Таким чином, постанова Вищого господарського суду України від 30.06.2005 р. у справі № 18/104-34/583 набрала законної сили 30.06.2005 р., докази її скасування в матеріалах справи № 18/104-34/583 відсутні.

Таким чином, обставини, що зумовили зупинення провадження у справі № 17/120-41/170, усунуті.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 р. (суддя Гумега О.В.) справу № 17/120-41/170 прийнято до свого провадження, поновлено провадження у справі № 17/120-41/170, розгляд справи призначено на 23.09.2013 р. о 10:10 год.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 23.09.2013 р., не з'явився, вимоги ухвали суду від 30.08.2013 р. про поновлення провадження у справі № 17/120-41/170 та призначення її до розгляду не виконав, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, письмових пояснень стосовно поважності причин відсутності в судовому засіданні 23.09.2013 р. суду не подав та не надіслав.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 23.09.2013 р., не з'явився, вимоги ухвали суду від 30.08.2013 р. про поновлення провадження у справі № 17/120-41/170 та призначення її до розгляду не виконав, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, письмових пояснень стосовно поважності причин відсутності в судовому засіданні 23.09.2013 р. суду не подав та не надіслав.

Як зазначено у п.п. 3.9.1 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (надалі - постанова пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючий тривалий час, який минув з моменту зупинення провадження у справі № 17/120-41/170 ухвалою суду від 11.04.2005 р., з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, судом відповідно до ст. 65 Господарського процесуального кодексу України були вчинені відповідні дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, з'ясування реєстраційних даних сторін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на час поновлення провадження у справі.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (http: irc.gov.ua/ua/Poshuk) судом було встановлено, що місцезнаходженням позивача - Закритого акціонерного товариства "Пірс" станом на 30.08.2013 р. є наступна адреса: 02218, м. Київ, вул. Райдужна, будинок 67.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (http: irc.gov.ua/ua/Poshuk) судом також було встановлено адресу місцезнаходження відповідача станом на 30.08.2013 р.: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 32.

Враховуючи наведене, ухвала суду від 30.08.2013 р. про поновлення провадження у справі № 17/120-41/170 та призначення її до розгляду була направлена сторонам за їх адресами, зазначеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень від 03.09.2013 р. сектору № 39.

Відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0222507688805 підтверджується, що уповноважений представник позивача 06.09.2013 р. отримав поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 р.

В той же час, поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 р., направлене відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, було повернуто підприємством зв'язку з посиланням на вибуття адресата.

За таких обставин, враховуючи наведені роз'яснення постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., вважається, що позивач та відповідач були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи судом після поновлення провадження у справі.

ВРАХОВУЮЧИ, ЩО:

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору .

Як зазначено в п.п. 4.9 п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду , або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами , виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи .

Фактично позивачем заявлено вимоги до відповідача про визнання недійсною постанови начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації від 29.01.2004 р. № 14/4 "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування", якою на позивача накладено штраф у сумі 12500,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2005 р. провадження у справі № 17/120-41/170 було зупинено до вирішення Вищим господарським судом України справи № 18/104-34/583.

Згідно відомостей комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" та матеріалів справи № 18/104-34/583 судом було встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 30.06.2005 р. у справі № 18/104-34/583 касаційне подання Київського природоохоронного прокурора залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2004 р. у справі № 18/104-34/583, яким позов Київського природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації задоволено частково та стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Пірс" 5329,00 грн. штрафу за правопорушення у сфері містобудування, - залишено без змін.

Постанова Вищого господарського суду України від 30.06.2005 р. у справі № 18/104-34/583 набрала законної сили 30.06.2005 р., докази її скасування в матеріалах справи № 18/104-34/583 відсутні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 р. провадження у справі № 17/120-41/170 було поновлено, розгляд справи призначений на 23.09.2013 р. о 10:10 год.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках певні дії по підготовці справи до розгляду, в тому числі витребовує від сторін документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору.

Враховуючи вищезазначені приписи ст. 65 ГПК України, а також предмет спору у справі № 17/120-41/170 та вирішення Вищим господарським судом України справи № 18/104-34/583, пов'язаної зі справою № 17/120-41/170, суд ухвалою від 30.08.2013 р. поклав на сторони (в т.ч. на позивача) обов'язки , зокрема, направити у судове засідання своїх повноважних представників (ст. 28 ГПК України), докази, що підтверджують повноваження представників сторін, залучити до матеріалів справи; документи надавати суду в оригіналі - для огляду, належним чином засвідчених копіях - для залучення до матеріалів справи з урахуванням приписів ст. 36 ГПК України, п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 р.

Крім того, на позивача ухвалою суду від 30.08.2013 р. було покладено наступні обов'язки :

- надати на підтвердження статусу юридичної особи, повного найменування, місцезнаходження та ідентифікаційного коду позивача та відповідача виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на вересень 2013 р.;

- надати письмові пояснення по суті позовних вимог станом на час поновлення провадження у справі № 17/120-41/170;

- повідомити суд, чи виконано рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2004 р. у справі № 18/104-34/583 про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Пірс" на користь Управління державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації 5329,00 грн. штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вище було зазначено, представник позивача в судове засідання, призначене на 23.09.2013 р., не з'явився, жодні вимоги ухвали суду від 30.08.2013 р. не виконав, витребувані судом документи та пояснення до суду не подав, про поважність причин невиконання вимог ухвали від 30.08.2013 р. суд не повідомив .

Як підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0222507688805, позивач отримав ухвалу суду від 30.08.2013 р. 06.09.2013 р., а отже, позивач протягом тривалого часу з моменту поновлення провадження у справі № 17/120-41/170 не вчинив жодних можливих дій, направлених на виконання вимог зазначеної ухвали суду.

В свою чергу, враховуючи встановлені судом обставини стосовно тривалого часу, який пройшов з моменту зупинення провадження у справі № 17/120-41/170 ухвалою суду від 11.04.2005 р., а також вирішення господарським судом справи № 18/104-34/583, пов'язаної зі справою № 17/120-41/170, суд прийшов до висновку про те, що станом на час поновлення провадження у справі № 17/120-41/170 обставини, на яких грунтуються позовні вимоги (а.с. 6-7), позивачем викладені не повністю, докази, що підтверджують викладені в позовній заяві обставини, подані не повністю з урахуванням вирішення господарським судом справи № 18/104-34/583.

Отже, позивач свідомо не виконав вимоги ухвали суду від 30.08.2013 р., зокрема щодо подачі витребуваних судом при підготовці справи до розгляду документів (в т.ч. оригіналів документів, копії яких додані до позовної заяви), не пояснив суду причин їх невиконання, не довів підставність таких своїх дій, а тому суд дійшов до висновку про відсутність у позивача поважних причин для невиконання вимог суду .

Також без поважних причин, позивач не виконав вимоги ухвали суду від 30.08.2013 р. та не подав:

- виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на вересень 2013 р. на підтвердження статусу юридичної особи, повного найменування, місцезнаходження та ідентифікаційного коду позивача та відповідача;

- письмові пояснення по суті позовних вимог станом на час поновлення провадження у справі № 17/120-41/170;

- не повідомив суд, чи виконано рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2004 р. у справі № 18/104-34/583 про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Пірс" на користь Управління державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації 5329,00 грн. штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

В свою чергу, неподання позивачем виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача станом на час поновлення провадження у справі № 17/120-41/170, позбавляють суд можливості підтвердити статус юридичної особи відповідача, його повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код. Так, у позовній заяві в якості відповідача визначено Управління державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 32; ідентифікаційний код 2303300), тоді як згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (http: irc.gov.ua/ua/Poshuk) наявні дані про Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 32; ідентифікаційний код 25793645).

Враховуючи викладене та встановивши відсутність у позовній заяві доказів на підтвердження юридичного статусу позивача та документів, що підтверджують за відповідачем статус суб єкта підприємницької діяльності станом на день розгляду справи , а також з метою забезпечення достовірності установчих даних юридичної особи позивача та даних про статус суб єкта підприємницької діяльності відповідача (в т.ч. і щодо вірного та повного їх найменування), ухвалою суду від 24.03.2011 р. від позивача (як сторони, що ініціює спір у суді та у відповідності до ст. 33 ГПК України) були витребувані відповідні докази у вигляді довідок про внесення позивача та відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та (або) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на день розгляду справи .

Крім того, ухвалою суду від 30.08.2013 р. явка представників сторін в судове засідання була визнана обов'язковою , а отже представник позивача був зобов'язаний з'явитись до суду на його виклик. Явка представника позивача в судове засідання необхідна для безпосереднього сповіщення останнім про те, чи підтримує позивач заявлені ним позовні вимоги, також для сповіщення про знані ним відомості та докази по справі, зЧясування наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги в їх сукупності, вирішення інших питань, без оцінки яких неможливий всебічний, повний і об'єктивний розгляд справи по суті .

Як вже вище зазначалось, представник позивача в судове засідання 23.09.2013 р. не з'явився, письмових пояснень стосовно поважності причин відсутності в судовому засіданні 23.09.2013 р. суду не подав та не надіслав.

Факт нез'явлення позивача на виклик у засідання господарського суду позбавляє суд можливості отримання жодних пояснень з боку позивача щодо підставності позову з боку позивача, необхідних для правильного вирішення господарського спору , а отже перешкоджає вирішенню його по суті , на розгляді якого саме позивач і наполягав з огляду на подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва.

Крім того, враховуючи факт нез'явлення позивача на виклик у засідання господарського суду 23.09.2013 р., суд не може дійти однозначного висновку про те, чи підтримує взагалі позивач свої позовні вимоги в редакції позовної заяви, поданої до Господарського суду міста Києва 04.03.2004 р. , станом на час поновлення провадження у справі ухвалою суду від 30.08.2013 р.

Як вбачається зі змісту Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві", у разі нез'явлення в засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність було визнано обов'язковою, суддя вправі притягти позивача до відповідальності, встановленої пунктом 5 статті 83 ГПК, або залишити позов без розгляду (пункт 5 статті 81 ГПК ), або вжити цих заходів одночасно, а також винести окрему ухвалу, як це передбачено частиною першою статті 90 ГПК.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що позивач не подав документи та пояснення, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) та не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин .

В свою чергу, невиконання позивачем свого процесуального обов'язку щодо добросовісного користування належними йому процесуальними правами без поважних причин, свідчить про невжиття останнім заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Отже, нез'явлення позивача в судове засідання 23.09.2013 р. та неподання останнім вищезазначених витребуваних судом при підготовці справи до розгляду документів та пояснень без поважних причин безпосередньо перешкоджає вирішенню спору по суті , а тому суд прийшов до висновку, що справа не може бути розглянута по суті і позов належить залишити без розгляду.

Відповідно ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання, зокрема, про розподіл між сторонами господарських витрат.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до Господарського суду міста Києва у березні 2004 року позивачем до позовної заяви були додані докази оплати ним державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (квитанція № 86 від 01.03.2004 р. на суму 85,00 грн. та приходний касовий ордер № 16 від 01.03.2004 р. на суму 118,00 грн.).

1 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" N 3674-VI від 8 липня 2011 року. Листом від 05.07.2012 р. № 01-06/869/2012 Вищий господарський суд України щодо повернення сплачених (до набрання Законом чинності або помилково - після набрання ним чинності) сум державного мита, зазначив, що воно здійснюється з підстав і в порядку, визначеному Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 № 15 (на час винесення даної ухвали суду чинна редакція наведеної Інструкції, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 07.07.2012 р. № 15).

Згідно п. 1 ч. IV Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках, передбачених статтею 8 Декрету.

У частині 1 статті 8 Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (в редакції чинній станом на час винесення даної ухвали суду) визначені підстави для повернення державного мита, а саме: сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено законодавством (п. 1 ч. 1 наведеної статті); відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій (п. 2 ч. 1 наведеної статті); в інших випадках, передбачених законодавством України (п. 6 ч. 1 наведеної статті). Отже, повернення сплаченого державного мита частково або повністю у випадку залишення позову без розгляду чинною редакцією Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" не передбачено.

Враховуючи наведене, сплачена сума державного мита, рівно як і сума витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, поверненню позивачеві не підлягають.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 44, 49, 65, 79, п. 5 ч. І ст. 81, 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Позов залишити без розгляду.

Ухвала направляється сторонам у справі з урахуванням ст. 87 ГПК України, положень п.п. 3.18 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Суддя О.В.Гумега