Рішення

від 19.09.2013 по справі 910/4873/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4873/13 19.09.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюмінієві конструкції»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БудПостач-Україна»

про стягнення 62 420,16 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Костюченко О.І.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алюмінієві конструкції» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БудПостач-Україна» (надалі - відповідач) про стягнення 62 420,16 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.03.2013 р. порушено провадження у справі № 910/4873/13 розгляд справи призначено на 11.04.2013 р.

В судовому засіданні 11.04.2013 р. представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, надав усні пояснення по суті спору та на запитання суду.

Відповідач в судове засідання 11.04.2013 р. не з'явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, заяв, клопотань не подавав.

Ухвалою господарського суду міста Києва у справі №910/4873/13 від 11.04.2013 р., на підставі ст.ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 14.05.2013 р.

В судовому засіданні 14.05.2013 р. представник позивача надав уточнення до позовної заяви, які фактично містять зміну предмету позову, надав усні пояснення по суті спору та просив задовольнити позов з урахуванням поданих уточнень.

Судом відкладено розгляд заяви про зміну предмету позову.

Представник позивача заявив клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Відповідач в судове засідання 14.05.2013 р. не з'явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, заяв, клопотань не подавав.

Ухвалою господарського суду міста Києва у справі №910/4873/13 від 14.05.2013 р., на підставі ст.ст. 69, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 30.05.2013 р., продовжено процесуальний строк розгляду справи на 15 днів.

У зв`язку із перебуванням судді Жагорнікової Т.О. у відрядженні, розпорядженням заступника голови господарського суду Києва від 30.05.2013 р. справу було передано судді Ващенко Т.М. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2013 р., на підставі ст.ст. 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею Ващенко Т.М. та призначено розгляд справи на 02.07.2013 р.

У зв'язку із поверненням з відрядження судді Жагорнікової Т.О., з метою уникнення затягування розгляду справи розпорядженням заступник голови господарського суду міста Києва від 10.06.2013 р. справу було передано судді Жагорніковій Т.О. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2013 р., на підставі ст.ст. 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею Жагорніковою Т.О.

У зв`язку із перебуванням судді Жагорнікової Т.О. у відпустці, розпорядженням заступника голови господарського суду Києва від 02.07.2013 р. справу було передано судді Цюкало Ю.В. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2013 р., на підставі ст.ст. 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею Цюкало Ю.В. та призначено розгляд справи на 01.08.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2013 р. у справі №911/4873/13 виправлено описку у зазначенні дати слухання справи, а саме «на 27.08.2013 о 14:40».

За результатом повторного автоматичного розподілу справ, який проведено 23.08.2013 р. у зв'язку з тривалим лікарняним судді Жагорнікової Т.О., матеріали справи №911/4873/13 передано на розгляд судді Бондарчук В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2013 р. суддя Бондарчук В.В. прийняла матеріали справи до свого провадження та призначила до розгляду на 27.08.2013 р.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання ними вимог суду.

Розглянувши у даному судовому засіданні подану позивачем у судовому засіданні 14.05.2013 р. заяву про уточнення до позовної заяви, в якій останній просить зобов'язати відповідача повернути майно позивача, яке вказане в акті передачі від 18.10.2012 р. та в акті передачі від 14.11.2012 р.; стягнути з відповідача заборгованість по сплаті орендної плати в розмірі 11 645,60 грн., пеню в сумі 1 164,56 грн., яка є фактично заявою про зміну предмету позову, суд відзначає наступне.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи наведене, суд визнає подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим приймає її до розгляду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання своїх представників не направляв, заявлені позовні вимоги не заперечив.

Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи про місцезнаходження юридичної особи.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.09.2013 р. вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 02140, м. Київ, пр-т Миколи Бажана, буд. 10-А.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 р. судом направлено на зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу відповідача, що підтверджується копією реєстру відправки поштової кореспонденції (наявна в матеріалах справи).

Проте, ні повідомлення про вручення поштового відправлення, ні конверт до суду не повернулись.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 19.09.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.10.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алюмінієві конструкції» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БудПостач-Україна» укладено договір оренди будівельних лісів №18/10/12-1, за умовами якого позивач надає відповідачеві в тимчасове володіння і користування за плату і на визначений даним договором строк будівельні ліси у відповідності зі специфікацією компонентів будівельних лісів, визначеній в додатку №1 до договору, а відповідач по закінченню строку оренди зобов'язується своєчасно повернути будівельні ліси в справному стані з врахуванням нормального зносу на склад позивача.

Відповідно до п. 2.1. договору строк оренди будівельних лісів по даному договору складає 31 день з моменту їх передачі по акту.

Пунктом 2.2. договору визначено, що датою початку строку оренди будівельних лісів вважається дата підписання сторонами «акту введення в експлуатацію і монтажу» даного договору, якщо монтаж орендованих будівельних лісів виконується силами позивача або дата підписання сторонами «акту передачі будівельних лісів в оренду» якщо монтаж будівельних лісів виконується силами відповідача.

Згідно п. 2.3. договору датою закінчення строку оренди вважається дата підписання сторонами «акту передачі будівельних лісів з оренди».

Відповідно до п. 3.2. договору відповідач, підписанням акту передачі будівельних лісів в оренду підтверджує, що будівельні ліси знаходяться в належному технічному і робочому стані і не має претензій.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що після закінчення строку оренди будівельних лісів, сторони даного договору зобов'язані провести їх здачу по акту передачі будівельних лісів із оренди. Будівельні ліси повинні бути повернуті не пізніше дня наступного за днем закінчення строку оренди.

Згідно п. 3.7. договору не підписання сторонами акту передачі будівельних лісів із оренди являється підставою для нарахування відповідачу орендної плати за весь час знаходження будівельних лісів у відповідача.

Відповідно до п. 3.8. договору у випадку некомплектності або несправності елементів будівельних лісів в вказаному акті робляться відповідні зазначення, і такий акт слугує підставою для пред'явлення претензій до відповідача, який виплачує вартість таких елементів в сумі вказаній у специфікації будівельних лісів.

У п. 4.1. договору визначено, що розмір орендної плати складає 0,45 грн.

Відповідно до п. 4.5. договору оплата оренди будівельних лісів проводиться відповідачем щомісячно на основі рахунку позивача в термін не пізніше 10-го числа кожного місяця, в розмірі, розрахованому по ставкам орендної плати за добу, вказаного в п. 4.1. договору помноженому на кількість календарних днів місяця.

Згідно п. 5.1. договору за прострочку оплати оренди будівельних лісів згідно п. 4.5. договору, відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі 10% від суми заборгованості за кожний день прострочки оплати.

Відповідно до п. 5.5. договору відповідач несе відповідальність за збереженість будівельних лісів. При пошкодженні чи втраті будівельних лісів відповідач зобов'язаний усунути пошкодження за свій рахунок і/або відшкодувати позивачу вартість будівельних лісів в розмірі, встановленому специфікацією будівельних лісів.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.10.2012 р. позивач передав відповідачеві у користування 252 кв.м. будівельних лісів загальною вартістю 45 990,00 грн., що підтверджується актом передачі будівельних лісів в оренду від 18.10.2012 р. та 14.11.2012 р. передав 40 шт. будівельних лісів, загальною вартістю 3 620,00 грн., що підтверджується актом №2 передачі будівельних лісів в оренду від 14.11.2012 р.

Крім того, з матеріалів справи також вбачається, що позивачем на користь відповідача були надані орендні послуги на загальну суму 15 195,60 грн. за період з 18.10.2012 р. по 28.02.2013 р., при цьому відповідачем було оплачено орендних платежів лише на 3 550,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати орендної плати за укладеним договором оренди, у зв'язку з чим останній заборгував позивачеві 11 645,60 грн. Також позивачем нараховано відповідачеві неустойку у розмірі 1 164,56 грн. Крім того, як вказує позивач, відповідач не повернув переданий в оренду об'єкт, на надіслані претензії останній не здійснив жодних дій для такого повернення, а тому позивач просить зобов'язати ТОВ «БудПостач-Україна» повернути ТОВ «Алюмінієві конструкції» майно, яке надавалося в оренду.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що за надані позивачем орендні послуги за період з 18.10.2012 р. по 28.02.2013 р. сумою 15 195,60 грн. відповідач розрахувався частково, що підтверджується банківськими виписками про рух коштів на рахунку позивача (копія в матеріалах справи), в результаті чого за останнім рахується заборгованість у розмірі 11 645,60 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди будівельних лісів №18/10/12-1 від 18.10.2012 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 11 645,60 грн. визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки в сумі 1 164,56 грн., суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що позивачем допущено помилку у визначені відсотків з яких від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання розраховується пеня.

За розрахунком суду, обґрунтованою визнається сума пені у розмірі 529,78 грн. за період з 10.11.2012 р. по 28.02.2013 р. та підлягає стягненню з відповідача.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути майно позивачу, яке вказане в акті передачі від 18.10.2012 р. та акті передачі від 14.11.2012 р., суд відзначає наступне.

Оскільки положеннями п. 2.1. договору сторони погодили, що строк оренди будівельних лісів по даному договору складає 31 день з моменту їх передачі по акту, тобто до 19.11.2012 р., враховуючи, що пунктом 3.6. договору сторони передбачили зобов'язання щодо проведення здачі об'єкта оренди позивачеві по акту передачі будівельних лісів із оренди, а будівельні ліса повинні бути повернуті не пізніше дня наступного за днем закінчення строку оренди, доказів такого повернення суду відповідачем не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Крім того, під час судового розгляду буду встановлено, що позивачем було недоплачено судовий збір в необхідному розмірі за заявлену вимогу немайнового характеру (ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати - 1 147, 00 грн.), зокрема щодо зобов'язання відповідача повернути майно.

Відповідно до п. 2.23. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може: - зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК); - у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.

Тому, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне, стягнути суму недоплаченого судового збору в розмірі 1 147,00 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «БудПостач-Україна» в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюмінієві конструкції» задовольнити частково.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «БудПостач-Україна» (02140, м. Київ, пр-т. Миколи Бажана, буд. 10-А, ідентифікаційний код - 37905538) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Алюмінієві конструкції» (40020, м. Суми, пр-т. Курський, буд. 18-А, ідентифікаційний код - 33526124) майно, яке вказане в актах передачі будівельних лісів в оренду від 18.10.2012 р. та від 14.11.2012 р. до договору оренди будівельних лісів №18/10/12-1 від 18.10.2012р.

3. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «БудПостач-Україна» (02140, м. Київ, пр-т. Миколи Бажана, буд. 10-А, ідентифікаційний код - 37905538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюмінієві конструкції» (40020, м. Суми, пр-т. Курський, буд. 18-А, ідентифікаційний код - 33526124) 11 645 (одинадцять тисяч шістсот сорок п'ять) грн. 60 коп. боргу, 529 (п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 78 коп. - пені та 1 635 (одну тисячу шістсот тридцять п'ять) грн. 24 коп. - судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БудПостач-Україна» (02140, м. Київ, пр-т. Миколи Бажана, буд. 10-А, ідентифікаційний код - 37905538) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.

4.В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 24.09.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.