Постанова

від 24.09.2013 по справі 914/2565/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2013 р. Справа № 914/2565/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - Гнатюк Г.М.

суддів - Кравчук Н.М.

- Мирутенка О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з з обмеженою відповідальністю "Галдорбуд КС", м.Львів від 10.08.2013р.

на рішення господарського суду Львівської області від 06.08.2013р.

у справі № 914/2565/13

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна", м.Київ

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівське АТП-14631", м.Львів

до відповідача 2 : Товариства з обмеженою відповідальністю "Галдорбуд КС", м.Львів,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів: Лаврик Микола Богданович, с.Бортятин Мостиського району Львівської області

про стягнення 27 591,22 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: Андрес О.В. - представник

від відповідача-2: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

15.08.2013р. на адресу суду поступила апеляційна скарга Товариства з з обмеженою відповідальністю "Галдорбуд КС" на рішення господарського суду Львівської області від 06.08.2013р. у даній справі.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року у склад колегії для розгляду справи №914/2565/13 введено суддів Кравчук Н.М. та Мирутенка О.Л.

Ухвалою суду від 19.08.2013р. зазначена вище апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 10.09.2013р.

Для забезпечення принципу рівності та змагальності сторін, у зв'язку із неявкою представників позивача, відповідача-2 та третьої особи в судове засідання 10.09.2013р., розгляд справи відкладено на 24.09.2013р.

В судове засідання 24.09.2013р. з'явився представник відповідача-1, якому роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Представники позивача, відповідача-2 та третьої особи в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.08.2013р. у справі №914/2565/13 (суддя Запотічняк О.Д.) позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» задоволено та стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галдорбуд КС" на користь позивача - 27 591,22 грн. та 1720,50 грн. судового збору. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення коштів з ТзОВ "Львівське АТП-14631" - відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Крім цього, у відповідності до ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Оскільки позивачем доведено належними доказами факт здійснення страхової виплати на користь страхувальника, а також належність транспортного засобу Товариству з обмеженою відповідальністю "Галдорбуд КС" та відсутність доказів сплати відповідачем-2 збитків в порядку регресу, суд першої інстанції дійшов висновку про підставність вимог до відповідача-2.

З даним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Галдорбуд КС" не погодилося і оскаржило його в апеляційному порядку оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального права, так як місцевим господарським судом неповно з'ясовано усі обставини справи, що мають значення для справи, порушено порядок дослідження та оцінки доказів, а висновки викладені в рішенні місцевого господарського суду не відповідають дійсним обставинам справи, у зв'язку з чим просить назване рішення частково скасувати та в задоволенні позову відмовити повністю.

Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно посилається на норму ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, оскільки водій Лаврик Микола Богданович, з вини якого сталася згадана вище ДТП не перебуває і ніколи не перебував у трудових відносинах з Відповідачем - 2 ТзОВ «Галдорбуд КС», тому ТзОВ «Галдорбуд КС» не несе відповідальності за діяння фізичної особи - водія Лаврика Миколи Богдановича, який на власний ризик та під особисту повну матеріальну відповідальність користувався транспортним засобом, який йому був переданий в користування Відповідачем - 2 на підставі реєстраційного талону.

У письмовому запереченні на апеляційну скаргу від 06.09.2013р. (вх.№05-04/5231/13 від 09.09.2013р.) ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» та у поясненнях від 30.08.2013р. №08-886 (вх.№№05-04/5270,05-04/5292 від 10.09.2013р.) ТзОВ «Львівське АТП-14631» і в судовому засіданні його представник спростовують доводи скаржника та зазначають про законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, у зв'язку з чим просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Крім цього, ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» у своєму відзиві просить здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача.

Натомість від ТзОВ «Галдорбуд КС» поступило повторне клопотання від 23.09.2013р. про відкладення розгляду справи (вх.№05-04/5662/13 від 23.09.2013р.), у зв'язку з загостренням захворювання уповноваженого представника.

Оцінюючи подане відповідачем-2 повторне клопотання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК). З огляду на викладене, беручи до уваги документальну непідтвердженість клопотання відповідача, зважаючи на те, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, колегія суддів в задоволенні клопотання апелянта відмовляє.

Враховуючи те, що позивач та третя особа у справі були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності їх представників, у відповідності до ст.75 ГПК України, оскільки ухвалою суду від 10.09.2013р. присутність повноважних представників сторін в судовому засіданні була визнана судом на власний розсуд.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, оцінивши докази, заслухавши пояснення представника відповідача-1, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 06.08.2013р. у справі №914/2565/13 залишити без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 грудня 2009 року між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (страховик) Лозинським Ігорем Романовичем (страхувальник) та АКБ "Укрсоцбанк" (вигодонабувач) було укладено договір страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів №640599019, за умовами якого було застраховано автомобіль марки "TOYOTA Corolla", реєстраційний номер ВС 0643 ВН. Відшкодування за страховим випадком визначалося в межах страхової суми з урахуванням франшизи при пошкоджені, повній загибелі, втраті транспортного засобу внаслідок страхових випадків: дорожньо-транспортної пригоди, пожежі, стихійного лиха, та ін. Розмір франшизи за всіма ризиками встановлено в розмірі 500,00 грн.

Відповідно до довідки Відділення Державтоінспекції Жовківського РВ ГУМВСУ у Львівській області від 10.12.2012р. №259, 05.12.2012 року в 10 год. 30 хв. по вул. Шевченка, 25 у м.Дубляни Жовківського району Львівської області трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля марки "TOYOTA Corolla", реєстраційний номер ВС 0643 ВН, яким керував Базарник Роман Степанорвич та автомобіля марки "БАЗ А 079.04" р.н. ВС 2978 АА, яким керував Лаврик Микола Богданович. Працівниками державтоінспекції було встановлено, що транспортний засіб марки "БАЗ А 079.04" р.н. ВС 2978 АА належав ТзОВ "Львівське АТП-14631". (а.с. 17-18).

Постановою Мостиського районного суду Львівської області від 27.12.2012 року Лаврика Миколу Богдановича визнано винним у скоєнні ДТП та вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.(а.с. 19).

Зокрема, судом встановлено, що 05.12.2012 року в 10 год. 30 хв. в місті Дубляни Жовківського району Львівської області по вул. Шевченка, 25, Лаврик М.Б. керуючи транспортним засобом - автомобілем марки "БАЗ А 079.04" р.н. ВС 2978 АА здійснив зупинку на перехресті доріг, внаслідок чого відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "TOYOTA Corolla", реєстраційний номер ВС 0643 ВН під керуванням Базарника Р.С., в результаті якої обидва транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Лаврик свою провину визнав.

Відповідно до ремонтної калькуляції №5667/70145 від 17.01.2013 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "TOYOTA Corolla", реєстраційний номер ВС 0643 ВН складає 28 091,22 грн.

Оскільки вогодонабувач за договором страхування - ПАТ "Укрсоцбанк" надав довідку про відсутність заборгованості по договору кредиту та повідомив, що страхове відшкодування може бути виплачено на розсуд страхувальника, ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" виплатило страхове відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу без врахування суми франшизи. Факт перерахування коштів в сумі 27 591,22 грн. підтверджується страховим актом від 21.01.2013року №69298(а.с. 40) та платіжним дорученням від 24.01.2013 року №778 (а.с. 41 ). Оскільки позивач відшкодував власнику пошкодженого автомобіля марки "TOYOTA Corolla" шкоду завдану внаслідок ДТП та набув права зворотної вимоги до особи винної у завданні шкоди у розмірі фактично сплачених грошових коштів.

Відповідно до ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про страхування", страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

З наведених норм вбачається, що при настанні страхового випадку, страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок

дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо

транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України - цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з ч.1 ст. 16 ЦК України - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. (п.8 ч.2 ст.16 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України -майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдано не з її вини. (ч.2 ст.1166 ЦК України).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. (ч.2 ст.1187 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1191 ЦК України - особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст.27 Закону України "Про страхування" від 07.03.1996р. №85/96-ВР (з внесеними змінами та доповненнями), ст.993 ЦК України -до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. (ч.1 ст.1172 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Мостиського районного суду Львівської області від 27.12.2012 року Лаврика Миколу Богдановича визнано винним у скоєнні згаданого вище ДТП та вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до довідки Відділення Державтоінспекції Жовківського РВ ГУМВСУ у Львівській області від 10.12.2012р. №259 цивільно-правова відповідальність Лаврика М.Б. не застрахована.

В той же час судом встановлено, що транспортний засіб - автомобіль марки "БАЗ А 079.04" р.н. ВС 2978 АА, керуючи яким Лаврик М.Б. спричинив ДТП, на момент ДТП перебував у власності відповідача №2 ТзОВ "Галдорбуд КС", а не у власності ТзОВ "Львівське АТП-14631", як це висвітлено у довідці Відділення Державтоінспекції Жовківського РВ ГУМВСУ у Львівській області від 10.12.2012р. №259, та підтверджується копією техпаспорту (а.с. 75).

Зважаючи на положення норм чинного законодавства, а також на викладені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність задоволення позовних вимог до відповідача-2.

Згідно ст.33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Посилання скаржника на те, що повну матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду внаслідок ДТП має нести водій Лаврик М.Б., оскільки останній в трудових відносинах з ТзОВ "Галдорбуд КС" на час скоєння ним ДТП не перебував та не перебуває, судом апеляційної інстанції відхиляються, зважаючи на наступне.

В матеріалах справи міститься договір від 01.01.2012 року про співпрацю та надання послуг при обслуговуванні маршруту, відповідно до умов якого ТзОВ "Галдорбуд КС" як власник автобуса марки "БАЗ" р.н. ВС 2978 АА зобов'язалося забезпечити обслуговування маршруту з дотриманням правил надання послуг автомобільного транспорту України, забезпеченням обов'язкового страхування автомобілів, працевлаштування водіїв транспортних засобів відповідно до трудового законодавства України, забезпечення своєчасної явки водіїв для проходження перед рейсового медичного огляду (а.с.70-71).Згідно цього ж договору Лаврик М.Б. проходив медичне обстеження у відповідача №1.

Як вбачається з пояснень Лаврика М.Б. долучених до матеріалів справи, він на протязі 7-ми календарних місяців керуючи автобусом марки "БАЗ А 079.04" р.н. ВС 2978 АА виїжджав на маршрут №111 при цьому перед виїздом щоденно проходив медичний огляд. Факт проходження Лавриком М.Б. медичного огляду підтверджується долученим до справи витягом з журналу обліку рейсових медоглядів водіїв.

Таким чином Лаврик М.Б. фактично перебував у трудових відносинах з відповідачем №2 хоча вони не були оформлені належним чином. При цьому, саме на відповідача-2 покладався обов'язок належним чином оформити трудові відносини з водіями.

Окрім того, п. 5.4 договору від 01.01.2012 року про співпрацю встановлено, що ТзОВ "Галдорбуд КС" несе повну цивільно-правову відповідальність за шкоду заподіяну транспортним засобом внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за заподіяння моральної та майнової шкоди третім особам.

Таким чином, доводи скаржника спростовуються викладеним вище та колегією відхиленні, як безпідставні.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Зважаючи на те, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галдорбуд КС" залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд,

Постановив:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 06.08.2013 року у справі №914/2565/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галдорбуд КС" залишити без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено 25.09.2013р.

Головуючий суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Мирутенко О.Л.