Постанова

від 23.09.2013 по справі 815/6107/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6107/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глуханчука О.В.,

при секретарі - Гур`євій К.І.

за участю сторін: представника позивача - Яловенко К.Б. (за довіреністю)

представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ліон-95» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ліон-95» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001752250 від 26 червня 2013 року, №0001352250 від 15 травня 2013 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 15 травня 2013 року товариством з обмеженою відповідальністю «Ліон-95» отримано податкові повідомлення-рішення, прийняті Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, №0001342250 від 15 травня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 10 000 грн. та №0001352250 від 15 травня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 10 500 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в рамках процедури адміністративного оскарження до Головного управління Міндоходів в Одеській області та Міністерства доходів і зборів України.

Позивач не погоджується із рішеннями та висновками податкових органів, вважає, що підприємством не було допущено порушень, відображених в акті, які, на думку відповідача, призвели до завищення податкового кредиту та заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток, а нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій є безпідставними і протиправними, внаслідок чого податкові повідомлення-рішення №0001352250 від 15 травня 2013 року, №0001752250 від 26 червня 2013 року є незаконними та підлягають скасуванню.

Позивач також вказує на те, що факт придбання, номенклатура та кількість, отриманих від ВКМ ПП «Фірма САТО», товарів підтверджується належним чином оформленими первинними документами, копії яких направлялись до податкової інспекції у відповідь на запит №13026 від 26 березня 2013 року. Також позивач посилається на те, що ТОВ «Ліон-95» не є кінцевим споживачем отриманих від ВКМ ПП «Фірма САТО» товарів, оскільки вони були реалізовані наступним покупцям, що підтверджується первинними документами.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, у період з 18 квітня 2013 року по 22 квітня 2013 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Ліон-95» щодо підтвердження взаємовідносин з ВКМ ПП «Фірма САТО» їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень 2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №2561/22-5/22461581 від 22 квітня 2013 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Ліон-95» код ЄДРПОУ - 22461581 щодо підтвердження взаємовідносин з ВКМ ПП «Фірма САТО» код ЄДРПОУ - 21584956, їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень 2012 року» (а.с. 42-48), у висновку якого встановлено порушення ТОВ «Ліон-95» вимог п. 198.1, 198.2 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит у січні 2012 року з ПДВ на суму 6 666, 67 грн. внаслідок чого занижено суму ПДВ до сплати січня 2012 року на суму 6 666, 67 грн.; пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України безпідставно в декларації з податку на прибуток включено до складу витрат суми витрат по постачальнику ВКМ ПП «Фірма САТО» на загальну суму 33 333, 35 грн.

Не погодившись із висновками вказаного акту перевірки, позивач надав заперечення до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 07 травня 2013 року №17 (а.с. 49-52).

Листом ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 15 травня 2013 року №19202/10/22-5/12, позивача повідомлено про те, що висновки акту перевірки №2561/22-5/22461581 від 22 квітня 2013 року залишено без змін (а.с.53-59).

На підставі зазначеного акту перевірки, а також згідно з п. 54.3 ст. 54 ПК України, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0001352250 від 15 травня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 10 500 грн. (а.с. 32), №0001342250 від 15 травня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 10 000 грн. (а.с. 33).

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем була подана скарга до Державної податкової адміністрації в Одеській області ДПС №29 від 24 травня 2013 року (а.с. 60-67).

Рішенням Головного управління Міндоходів в Одеській області від 13 червня 2013 року №42/10/15-32-10-02-07 про результати розгляду первинної скарги, податкове повідомлення-рішення №0001352250 від 15 травня 2013 року залишено без змін, а первинна скарга підприємства - без задоволення; податкове повідомлення-рішення №0001342250 від 15 травня 2013 року у частині донарахування штрафних санкцій з податку на додану вартість скасовано, а первинну скаргу підприємства, у цій частині - задоволено, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга підприємства - без задоволення (а.с. 68-70).

Не погодившись із вказаним рішенням, 26 червня 2013 року позивачем була подана повторна скарга до Міністерства доходів і зборів України №38. За результатами розгляду скарги №38 від 26 червня 2013 року Міністерством доходів і зборів України прийнято рішення від 18 липня 2013 року №7291/6/99-99-10-01-15 (а.с. 82-84), у якому зазначено, що податкові повідомлення-рішення №0001342250 та №0001352250 з урахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги, не підлягають адміністративному оскарженню.

26 червня 2013 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №0001752250 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 8 334 грн. (а.с. 35).

12 липня 2013 року позивачем до Міністерства доходів і зборів України було подано доповнення до повторної скарги щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №0001752250 від 26 червня 2013 року (а.с. 81-84).

Листом Міністерства доходів і зборів України від 02 серпня 2013 року №8177/6199-99-10-01-15 надано відповідь на доповнення до повторної скарги №44 від 12 липня 2013 року (а.с. 85).

Як вбачається з матеріалів справи, позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Ліон-95» проведено з метою підтвердження взаємовідносин з ВКМ ПП «Фірма САТО» за період січень 2012 року.

Судом встановлено, що 04 січня 2012 року між ВКМ ПП «Фірма САТО» (Постачальник) та ТОВ «Ліон-95» (Покупець) укладено договір поставки №01/04 (а.с. 86-88), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується систематично поставляти та передавати у власність Покупця оптові партії товару, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару: батарейки, акумулятори, ліхтарі, світлотехнічна продукція та інше. Умови поставки - самовивіз.

На підтвердження товарності операцій по даному договору позивачем надано до суду належним чином завірені копії наступних документів: договору поставки №01/04 від 04 січня 2012 року (а.с. 86-88), видаткової накладної №10014 від 10 січня 2012 року (а.с. 89), рахунок-фактуру №100112 від 10 січня 2012 року (а.с. 90-91), виписки банку від 12 січня 2012 року (а.с. 92), податкової накладної від 10 січня 2012 року (а.с. 93), журналу ордеру №6 за січень 2012 року (а.с. 95-96), звіту про продаж товарів з 01 січня 2012 року по 31 січня 2012 року (а.с. 97-99).

Також позивачем надано копії первинних документів на підтвердження реалізації, придбаного у ВКМ ПП «Фірма САТО» товару, наступним покупцям.

Згідно акту перевірки, ТОВ «Ліон-95» на письмовий запит податкової від 26 березня 2013 року №13026/22-5 було надано пояснення та завірені копії документів: договір оренди нежитлового приміщення від 01 березня 2011 року №016/11, договір оренди нежитлового приміщення від 01 січня 2011 року №1, декларація з ПДВ за січень 2012 року, додаток 5 до декларації з ПДВ за січень 2012 року, договір поставки від 04 січня 2012 року №01/04, виписка журнал-ордер за січень 2012 року по рахунку 631, виписка банку, рахунок-фактура за січень 2012 року, податкова накладна за січень 2012 року, видаткова накладна за січень 2012 року.

При цьому, стосовно порушень вимог законодавства при складанні вказаних первинних документів та їх невідповідності вимогам законодавства, в акті перевірки взагалі не зазначено.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 1, 2 ст. 71 КАС України).

Дослідивши акт перевірки та враховуючи, що відповідачем не надано жодних документів, які б підтверджували наявність фактів зазначених в акті перевірки, судом не встановлено доказів на підтвердження висновків податкової про порушення ТОВ «Ліон-95» вимог п. 198.1, 198.2 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит у січні 2012 року з ПДВ на суму 6 666, 67 грн. внаслідок чого занижено суму ПДВ до сплати січня 2012 року на суму 6 666, 67 грн.; пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України безпідставно в декларації з податку на прибуток включено до складу витрат суми витрат по постачальнику ВКМ ПП «Фірма САТО» на загальну суму 33 333, 35 грн.

Натомість, позивачем надані документи, що досліджувались судом, підтверджують здійснення ТОВ «Ліон-95» господарських операцій, правомірність формування ним податкового кредиту та включення до складу витрат суми витрат по постачальнику ВКМ ПП «Фірма САТО».

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що господарська діяльність позивача пов'язана з оптовою торгівлею побутовими електротоварами й електронної апаратури побутового призначення для приймання, записування, відтворення звуку й зображення.

Отже, набуття товару (батарейки, акумулятори, ліхтарі, світлотехнічна продукція та інше) за договором поставки №01/04 від 04 січня 2012 року здійснено для подальшого його використання у межах господарської діяльності ТОВ «Ліон-95».

Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ПК України).

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У відповідності з положеннями ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування у розділі ІІІ Податок на прибуток підприємств є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 69, 71, 72, 86,158-163 КАС України від 06.07.2005 року №2747-IV, Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ліон-95» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0001752250 від 26 червня 2013 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0001352250 від 15 травня 2013 року.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 23 вересня 2013 року.

Суддя О. В. Глуханчук

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ліон-95» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0001752250 від 26 червня 2013 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0001352250 від 15 травня 2013 року.

23 вересня 2013 року.

.