Постанова

від 24.09.2013 по справі 5006/14/138/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року Справа № 5006/14/138/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Плюшка І.А., суддівКочерової Н.О. (доповідач), Самусенко С.С., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Топенерго" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 06.08.2013р. за скаргоютовариства з обмеженою відповідальністю "Топенерго" на діївідділу державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції у справі№ 5006/14/138/2012 господарського суду Донецької області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Топенерго" додержавного підприємства "Торезантрацит" простягнення 847 157,80 грн. за участю представників сторін:

від позивача: Маковєєв В.А. - директор, Сизоненко В.С., дов. від 15.08.2013

від відповідача: Сапетний С.О., дов. від 08.01.2013

від ВДВС: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

В червні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Топенерго" звернулось до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції, в якій просило визнати протиправною бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби щодо виконання своїх обов'язків, передбачених Законом України "Про державну виконавчу службу", та зобов'язати відділ ДВС виконати вимоги статті 4 ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" щодо виконавчого провадження, відкритого за заявою ТОВ "Топенерго", а саме: подати до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомити в установленому порядку стягувача.

В обґрунтування заявлених вимог товариство з обмеженою відповідальністю "Топенерго" зазначало, що вимоги ч.3 статті 4 ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" мали бути виконанні ВДВС протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки стаття 4 Закону не містить жодних застережень щодо відліку строків для застосування цієї норми у випадку наявності зведеного провадження.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.06.2013р. (суддя Левшина Г.В.) відмовлено в задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Топенерго" на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області щодо виконання судового рішення по справі № 5006/14/138/2012.

Відмовляючи у задоволенні скарги, місцевий господарський суд виходив з того, що у відділу державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції відсутні правові підстави для направлення виконавчою службою документів і відомостей до Державної казначейської служби України, передбачені ч.3 ст. 4 ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", та не закінчився шестимісячний строк здійснення зведеного виконавчого провадження.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2013р. (колегія суддів у складі: Кододова А.В. - головуючий, Агапов О.Л., Будко Н.В.) ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Топенерго" просить ухвалу господарського суду Донецької області від 27.06.2013р. і постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2013р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області від 26.09.2012р. по справі № 5006/14/138/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Топенерго" до державного підприємства "Торезантрацит" позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 565 807,98 грн., інфляційні втрати в сумі 200 685,90 грн. та три проценти річних в сумі 67 331,00 грн., а всього заборгованість в сумі 833 824,88 грн., судовий збір в сумі 16 677,15 грн.

15.10.2012р. господарським судом Донецької області на виконання рішення по справі № 5006/14/138/2012 видано відповідний наказ.

14.11.2012р. відділом Державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Донецької області від 15.10.2012р. по справі № 5006/14/138/2012.

19.11.2012р. державною виконавчою службою прийнято постанову про приєднання виконавчого провадження № 35206512 до зведеного виконавчого провадження № 28356372.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закону України "Про виконавче провадження".

01.01.2013р. набрав чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

Статтею 4 зазначеного Закону встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження.

Згідно приписів ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому, строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа. Водночас, статтею 4 ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", передбачено, у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.06.2013р. до зведеного виконавчого провадження № 28356372 відносно державного підприємства "Торезантрацит" було приєднано виконавче провадження № 38459577, тобто, на момент звернення скаржника зі скаргою до суду шестимісячний строк для виконання, рішення по справі № 5006/14/138/2012, не сплив.

Відтак, господарський суд Донецької області дійшов вірного висновку, що ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не є законом, який визначає порядок виконання рішень суду, а лише встановлює певні особливості виконання судових рішень, зокрема, з державного підприємства.

Крім того, частиною 3 ст.4 ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачено обов'язковість наявності певних обставин, необхідних для направлення виконавчою службою документів і відомостей до Державної казначейської служби України - зокрема, обставин, передбачених п.п.2-4 ч.1 ст.47 ЗУ "Про виконавче провадження".

Відповідно до п.п.2-4 ч.1 ст.47 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення;стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, додані до справи (інформаційна довідка з реєстру прав власності на нерухоме майно, постанова про арешт майна боржника), не доводять відсутності майна боржника - ДП "Торезантрацит". При цьому, зупинення зведеного виконавчого провадження на підставі ЗУ "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" не може бути прийнято судом як доказ відсутності майна ДП "Торезантрацит". Одночасно, наявність інших обставин, передбачених п.п.3, 4 ч.1 ст.47 ЗУ "Про виконавче провадження", також не підтверджена.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, як вірно вказав апеляційний господарський суд, виходячи зі змісту ст. 33 ГПК України, скаржник не довів, що у відповідача відсутнє майно за рахунок якого можливо виконати рішення суду. Відтак, подання наказу суду до Державної казначейської служби України буде передчасним, зніме з відповідача обов'язок виконати судове рішення, оскільки погашення боргу відповідача автоматично буде здійснено за рахунок Державного бюджету.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду відносно того, що у відділу державної виконавчої служби Торезького міського управління юстиції, відсутні правові підстави для направлення до Державної казначейської служби України документів та відомостей, необхідних для перерахування товариству з обмеженою відповідальністю "Топенерго" грошових коштів.

Таким чином, прийнята апеляційним господарським судом постанова, якою ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін, відповідає матеріалам справи та вимогам закону, підстав для її скасування не вбачається.

Посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 , Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Топенерго" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року у справі № 5006/14/138/2012 без змін.

Головуючий І. Плюшко

Судді: Н. Кочерова

С. Самусенко