Справа № 122/12216/13- ц
Провадження по справі 2/122/532/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді - Масалигіної Н.С.,
за участю секретаря - Курського І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Сімтранссервіс , Публічного акціонерного товариства СК Українська страхова група , треті особи - ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
ВСТАНОВИВ:
18.01.2013 року ОСОБА_1 звернулася із позовною заявою до ТОВ Сімтранссервіс , третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 08.07.2013 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Сімтранссервіс , треті особи - ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у якості співвідповідача - Публічне акціонерне товариство СК Українська страхова група (а.с.131-132).
Вимоги мотивовані тим, що 11.03.2012 року ОСОБА_2, керуючи технічно виправним транспортним засобом БАЗ А079.14, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ Сімтранссервіс , не впевнившись у безпеці руху, виїхав на смугу зустрічного транспорту, здійснив загрозу життю та здоров'ю громадян, чим скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ-2105, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався у зустрічному напрямку. Недотримання вимог правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_2 призвели до загибелі людини та спричиненню тілесних ушкоджень середньої тяжкості іншій людині. Вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим, ОСОБА_2 визнаний винним у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Автомобіль ВАЗ-2105, реєстраційний номер НОМЕР_3, належить позивачці на праві особистої власності. Належний ТОВ Сімтранссервіс автомобіль БАЗ А079.14, реєстраційний номер НОМЕР_1, має страховий поліс про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами. На виконання цього страхового полісу СК Українська страхова група виплатила позивачці повну вартість відновного ремонту, пошкодженого автомобіля ВАЗ-2105. Але у дорожньо-транспортній пригоді, загинула дочка позивачки - ОСОБА_5, яка була пасажиркою автомобіля ВАЗ-2105 та на момент ДТП була вагітною. Загибель доньки стала для ОСОБА_1 страшним потрясінням, від якого вона не може оправитись до теперішнього часу. Автомобіль став купою металолому, до експлуатації не придатний. Позивачка вважає, що відповідач ТОВ Сімтранссервіс своїми неправомірними діями спричинив їй моральну шкоду, яка виразилася у стражданнях, які вона зазнала у зв'язку із загибеллю доньки та її ненародженої дитини, а також пошкодженням її майна, а тому просить стягнути з ТОВ Сімтранссервіс на відшкодування моральної шкоди 100 000 грн.
Позивач у судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена належно, надала судові заяву, в якій просила провести розгляд справи за її відсутністю та наполягала на задоволенні заявлених позовних вимог (а.с.64).
В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_6, який діє на підставі довіреності, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, по підставах викладених у позовній заяві просив їх задовольнити, додатково зазначив, що ПАТ СК Українська страхова група виплатила позивачці витрати пов'язані з похованням та відшкодувала вартість пошкодженого автомобілю. Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди зі страхової компанії Українська страхова група , то із такими вимогами до страхової компанії ОСОБА_1 не зверталася і вона не має такого наміру.
Представник відповідача ТОВ Сімтранссервіс у судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав частково, не заперечував проти стягнення моральної шкоди, однак у меншому розмірі ніж зазначено у позові, а саме - 15 000 грн., пояснюючи таку суму скрутним становищем підприємства, яке має погане фінансування.
Представник ПАТ Страхова компанія Українська страхова група - Січкаренко А.А., яка у судове засідання не з'явилася, надала суду пояснення, в яких просила залишити позовні вимоги без задоволення (а.с.77-124; 126-127; 146-148).
Третя особа - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неприбуття до суду не повідомив (а.с.50; 62; 72; 142-143).
Заслухавши пояснення сторін, враховуючи надані заперечення відповідачів, дослідивши матеріали справи та кримінальну справу за № 1-0107/480/2012 (0107/5355/2012) за обвинуваченням ОСОБА_2, у скоєні злочину, передбаченого за ч.2 ст.286 КК України в їх сукупності, визначивши закон, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, у разі невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено і це визнається сторонами по справі, що 11.03.2012 року ОСОБА_2, керуючи технічно виправним транспортним засобом БАЗ А079.14, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ Сімтранссервіс , не впевнившись у безпеці руху, виїхав на смугу зустрічного транспорту, здійснив загрозу життю та здоров'ю громадян, чим скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ-2105, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався у зустрічному напрямку.
Недотримання вимог правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_2 призвели до загибелі людини та спричиненню тілесних ушкоджень середньої тяжкості іншій людині.
Вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим, ОСОБА_2 визнаний винним у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України (а.с.13-15).
Автомобіль ВАЗ-2105, реєстраційний номер НОМЕР_3, належить позивачці на праві особистої власності.
СК Українська страхова група виплатила позивачці повну вартість відновного ремонту пошкодженого автомобіля ВАЗ-2105 (а.с.12).
Володільцем автомобіля БАЗ А079.14, реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно тимчасового реєстраційного талону, виданого Сімферопольським МРЕО УДАЇ ГУМВС України в АР Крим, є ТОВ Сімтранссервіс (а.с.9).
Транспортний засіб БАЗ А079.14, реєстраційний номер НОМЕР_1, має страховий поліс про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами.
Відповідно до ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Як встановлено судовим розглядом справи водій автобусу БАЗ А079.14 ОСОБА_2 знаходився у трудових відносинах з ТОВ Сімтранссервіс та 11.03.2012 року виконував трудові обов'язки по перевезенню пасажирів, що підтверджується копією путьового листа (а.с.8; 10-11).
Згідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Так, 15.02.2012 року ТОВ Сімтранссервіс в особі директора Аблякімова Р.Е., уклали договір оренди транспортного засобу марки БАЗ А079.14, реєстраційний номер НОМЕР_1 з власником автомобілю ОСОБА_9, що засвідчено приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_10 (а.с.7).
Пунктом 9 договору оренди передбачено, що наймач відшкодовує збитки, які можуть бути завдані третім особам, а також нести всі інші ризики, пов'язані з використанням транспортного засобу як джерела підвищеної небезпеки (а.с.7).
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року №4: Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Положенням пункту п'ятого Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 встановлено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.
Для з'ясування всіх обставин справи, судом була оглянута кримінальна справа за № 1-0107/480/2012 (0107/5355/2012) за обвинуваченням ОСОБА_2, у скоєні злочину, передбаченого за ч.2 ст.286 КК України.
Під час дослідження матеріалів кримінальної справи було встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля ВАЗ-2105 - ОСОБА_5, отримала тяжкі тілесні ушкодження та від отриманих травм загинула на місці пригоди. Причиною смерті ОСОБА_5 є закрита тупа травма груді з переломами грудини, ребер та розривом аорти, який супроводжувався внутрішньою кровотечею та ускладнився гострим недокрів'ям внутрішніх органів, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та були отримані нею у результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с.13-15).
У зв'язку зі спричиненими ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, вона загинула на місці дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_6 від 13.03.2012 року (а.с.16).
Зі змісту ст.1168 ЦК вбачається, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю
Тож, загибель доньки стала для ОСОБА_1 страшним потрясінням, від якого вона до теперішнього часу не може оправитися. ОСОБА_5 була єдиною дитиною позивачки, крім того, на момент загибелі вона була вагітна. Усі з надією очікували поповнення у родині, однак все в один міг обірвалося, дочка з ненародженою дитиною загинули, а зять позивачки - ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості і до теперішнього часу проходить курс лікування (а.с.17-18).
За вироком Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 09.08.2012 року, який набрав законної сили, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто 50 (п'ятдесят ) тисяч гривень на відшкодування моральної шкоди (а.кримін.с.219).
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення), та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до п.22.3 ст.22 ЗУ Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена пунктами 1,2 частини другої статті 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5% ліміту, визначеному у пункті 9.3 статті 9 вказаного Закону (обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю потерпілих становить 100 000 гривень на одного потерпілого).
Під час розгляду справи суд неодноразово, на виконання ч.4 ст.10 ЦПК України щодо сприяння всебічного і повного з'ясування обставин справи роз'яснював представнику позивача його процесуальні права та обов'язки, а саме можливості звернення позивачки із вимогами про відшкодування моральної шкоди з ТОВ СК Українська страхова група . Але від пред'явлення вимог до ТОВ СК Українська страхова група представник відповідача відмовився, зазначивши, що йому зрозуміло таке право, але він наполягав на стягненні всієї суми саме з ТОВ Сімтранссервіс (а.с.65; 73; 130).
Натомість розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.
Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
При вирішенні питання про відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд враховує обставини справи, характер та обсяг фізичних і душевних страждань, які зазнала позивач, тривалість немайнових витрат та враховуючи вимоги розумності і справедливості, з урахуванням заявлених вимог до певного кола відповідачів, визначає розмір відшкодування моральної шкоди в сумі - 45 000 гривень.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ТОВ Сімтранссервіс на користь Держави підлягає стягненню 450 грн.
На підставі ст. ст.11, 23, 1167, 1168, 1172, 1187 ЦК України, Постанови Пленуму ВСУ від 30 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 61, 88, 212-215, 294 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ТОВ Сімтранссервіс , Публічного акціонерного товариства СК Українська страхова група треті особи - ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сімтранссервіс (юридична адреса: 95049, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Достлук, б.6, ідентифікаційний код юридичної особи 34835994) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Самарканд, Узбекистану, паспорт НОМЕР_5, виданий Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму 03.11.2000 року, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (ІНННОМЕР_4) на відшкодування моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 45 000 (сорока п'яти тисяч) гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сімтранссервіс (юридична адреса: 95049, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Достлук, б.6, ідентифікаційний код юридичної особи 34835994) на користь Держави судовий збір в сумі 450 (чотириста п'ятдесят) грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
Суд | Залізничний районний суд м. Сімферополя |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2013 |
Оприлюднено | 04.01.2016 |
Номер документу | 33699131 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Залізничний районний суд м. Сімферополя
Масалигіна Н. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні