Рішення

від 11.09.2013 по справі 905/4681/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.09.2013 Справа № 905/4681/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд», м.Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Композит», м.Донецьк

Ціна позову 532257,86 грн.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача - Мінаєв Д.Д., довіреність від 03.04.2013;

від відповідача - Ліндаєв О.С., довіреність від 01.07.2013.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Композит» (далі - відповідач) про стягнення 532257,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем 05.01.2012 був укладений договір №1 КТБ з надання послуг (далі - договір). Позивачем відповідачу були надані послуги за вказаним договором, але відповідач з позивачем не розрахувався в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 532257,86 грн., в т.ч. сума основного боргу в розмірі 493429,05 грн., пеня в розмірі 30134,85 грн., 3% відсотків річних в розмірі 6723,67 грн., інфляційні витрати в розмірі 1970,29 грн.

Заявою від 02.07.2013 позивач звернувся до суду про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 432257,86 грн. (т.1 а.с.119).

02.09.2013 надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у відповідності з якою позивач просить стягнути з відповідача 412779,54 грн., в т.ч. сума основного боргу в розмірі 393429,05 грн., пеня в розмірі 15822,93 грн., 3% відсотків річних в розмірі 3376,12 грн., інфляційні витрати в розмірі 151,44 грн. (т.2 а.с.218-219).

Відповідач проти позову заперечував, надав відзив зазначивши, що свої зобов'язання за договором виконав, акти надання послуг №608 від 13.11.2012 на суму 515489,06 грн. та №623 від 26.11.212 на суму 118850 грн. не позивачем не надавались.

Відповідно до ухвали суду від 27.08.2012 за клопотанням позивача суд продовжив строк розгляду справи на 15 днів.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 27.08.2013 по 11.09.2013.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

05.01.2012 між сторонами був укладений договір №1 КТБ з надання послуг, відповідно до якого позивач зобов'язується надати послуги з перевезення вантажу за маршрутом згідно заявок відповідача, а відповідач зобов'язується оплатити за надані послуги в порядку і розмірі, визначеному цим Договором.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги на суму 4700442,56грн., що підтверджується актами надання послуг, талонами замовника з відміткою відповідача (т.1 а.с.32-73; т.2 а.с.228-250; т.3 а.с.1-250, т.4 а.с.1-202).

Відповідач надані позивачем послуги оплатив частково, в сумі 4307013,5грн.

Послуги по акту надання послуг №608 від 13.11.2012 оплачені частково, послуги по актам надання послуг №622 від 23.11.2012, №623 від 26.11.2012 та № 665 від 30.11.2012 оплачені не були.

Відповідно до актів надання послуг №622 від 26.11.2012, № 665 від 30.11.2012, які підписані представником відповідача, замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Акти надання послуг №608 від 13.11.2012, №623 від 26.11.2012 підписані відповідачем не були.

31.05.2013 позивачем були надіслані на адресу відповідача акти №608 від 13.11.2012, №623 від 26.11.2012 разом з талонами замовника, зазначене поштове відправлення отримане відповідачем 04.06.2013 (т.2 а.с.225-227).

Згідно п. 6.2. договору, Замовник приймає надані послуги протягом 2 (двох) календарних днів з моменту надання (надіслання поштою, факсом) Виконавцем Актів виконаних робіт (наданих послуг). Дані в Актах виконаних робіт (наданих послуг) складаються на підставі товарно-транспортних накладних, реєстрів на перевезення підписаних уповноваженими представниками Сторін і скріплених печатками, талонах замовника, з відміткою представника Замовника згідно п. 3.7. договору.

Пунктом 3.7. договору встановлено, що уповноважений представник Замовника робить відмітку (підпис, штамп) в товарно-транспортних накладних, талонах Замовника і путніх листах Виконавця, де ставиться відмітка про початок і закінчення роботи, з метою підтвердження фактично відпрацьованого часу, виконаних об'ємів, кількості ходок. Категорично забороняється робити будь-які виправлення або закреслення в тексті вказаних документів.

Відповідно до п. 6.4. договору, при відсутності заперечень і зауважень по наданим виконавцем послугам протягом 2 (двох) календарних днів з моменту отримання замовником Актів виконаних робіт (наданих послуг), послуги вважаються прийнятими Замовником в повному обсязі.

Відповідач заперечень та зауважень стосовно наданих послуг за актами №608 від 13.11.2012 та №623 від 26.11.2012 після їх одержання (04.06.2013) не надавав.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія №266 від 24.05.2013 з проханням сплатити суму боргу (т.1 а.с.117).

Відповідач відповідь на претензію не надав.

На час прийняття рішення у справі заборгованість у сумі 393429,05 грн. відповідачем не сплачена.

Пунктом 1.1. Договору встановлено, що виконавець зобов'язується надати послуги з перевезень за маршрутом згідно заявок Замовника, а Замовник зобов'язується сплатити надані послуги в порядку і розмірі, визначеному цим Договором.

Відповідно до п. 5.4. Договору, в разі перевищення вартості фактично виконаного об'єму послуг суми передоплати, остаточний розрахунок здійснюється Замовником протягом 2 (двох) банківських днів з моменту закінчення виконання робіт і підписання Сторонами Акту прийому-здачі наданих послуг (виконаних робіт) складеного по фактично виконаних об'ємах.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення вказаних вимог закону та договору, відповідач надані позивачем послуги в розмірі 393429,05 грн. не оплатив. Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно п. 7.2. Договору, при несвоєчасній оплаті наданих послуг, Замовник сплачує Виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми заборгованості.

За містом ч.1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543-96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перевірку розрахунку позивача пені на суму простроченої заборгованості в розмірі 224079,05 грн. за період з 11.06.2013 по 29.08.2013, на суму простроченої заборгованості в розмірі 118850 грн. за період з 11.06.2013 по 29.08.2013, на суму простроченої заборгованості в розмірі 15400 грн. за період з 28.11.2012 по 28.05.2013 та на суму простроченої заборгованості в розмірі 35100 грн. за період з 05.12.2012 по 05.06.2013 суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 6771,48 грн., 3591,55 грн., 1151,25 грн. та 2638,65 грн. відповідно.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача в частині стягнення 3% річних на суму простроченої заборгованості в розмірі 224079,05 грн. за період з 11.06.2013 по 29.08.2013 та на суму простроченої заборгованості в розмірі 118850 грн. за період з 11.06.2013 по 29.08.2013 підлягають задоволенню повністю, а вимоги щодо стягнення 3% річних на суму простроченої заборгованості в розмірі 15400 грн. за період з 28.11.2012 по 29.08.2013 та на суму простроченої заборгованості в розмірі 35100 грн. за період з 05.12.2012 по 29.08.2013 - частково, а саме в розмірі 347,96грн. та 772,95 грн. відповідно.

Здійснивши перевірку розрахунку позивача в частині стягнення інфляційних витрат, що нараховані на прострочену заборгованість в розмірі 15400 грн. та на прострочену заборгованості в розмірі 35100 грн за період з грудня 2012 по серпень 2013, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судовий збір в розмірі 0,24 грн. повертається позивачу у зв'язку з надмірною сплатою при зверненні до суду, а 2389,57 грн. повертається згідно з ст. 7 Закону України «Про судовий збір», оскільки позивачем був зменшений розмір позовних вимог,

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Композит» (83004, м. Донецьк, вул. Університетська, 112, код ЄДРПОУ 32496403) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд» (83000, м. Донецьк, вул. Рогачевська, 1В, код ЄДРПОУ 33524504) 393429 грн. 05 коп. боргу, 14152 грн. 93 коп. пені, 3375 грн. 79 коп. 3% річних та 8219 грн. 16 коп. витрат з оплати судового збору.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд» (83000, м. Донецьк, вул. Рогачевська, 1В, код ЄДРПОУ 33524504) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2389 грн. 81 коп.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 16 вересня 2013 року.

Суддя О.В. Говорун