Рішення

від 19.09.2013 по справі 909/791/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 р. Справа № 909/791/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П., при секретарі судового засідання: Кошилович М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України"

вул. Ямська, 32, м. Київ, 03038

вул.Сагайдачного, 1, м. Київ, 01033

до відповідача:Фермерського господарства "Сенюка Дмитра Васильовича"

с. Троїця, Снятинський р-н, Івано-Франківська область, 78350

про стягнення 15 019 грн. 10 коп., з яких:

9 042 грн. 68 коп. інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання згідно договору поставки від 22 серпня 2008 року, які нараховані за період з жовтня 2009 року по травень 2013 року;

5 976 грн. 42 коп. 3% річних, які нараховані за період з 2 вересня 2009 року по 19 червня 2013 року

За участю представників сторін:

від позивача: Козак Н.В. - представник, (довіреність № 7 від 03.01.13);

від відповідача:Сенюк Д. В. - голова фермерського господарства,

(посвідчення водія № АТВ 024674 від 19.09.07)

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фермерського господарства "Сенюка Дмитра Васильовича" про стягнення 15 019 грн. 10 коп., з яких: 9 042 грн. 68 коп. інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання згідно договору поставки від 22 серпня 2008 року, які нараховані за період з жовтня 2009 року по травень 2013 року; 5 976 грн. 42 коп. 3% річних, які нараховані за період з 2 вересня 2009 року по 19 червня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 10.07.13 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 23.07.13.

23.07.13, за участі представників сторін, в судовому засіданні оголошено перерву до 12.08.13.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.08.13, за клопотанням позивача (вих. № 138-1/6-149 від 09.08.13; вх. № 13087/13) в порядку ст. 69 ГПК України, продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 19.09.13.

Присутнім в судових засіданнях представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що мало місце несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов"язання, встановленого рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.11.12 по справі № 8/82, в зв»язку з чим кредитором (позивачем) заявлено вимогу про стягнення інфляційних втрат в сумі 9 042 грн. 68 коп. за період з жовтня 2009 року по травень 2013 року та 3% річних в сумі 5 976 грн. 42 коп. за період з 2 вересня 2009 року по 19 червня 2013 року.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позов (вх. № 12070/13 від 22.07.13).

Згідно вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.11.12 по справі № 8/82 частково задоволено позов ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" до ФГ "Сенюка Дмитра Васильовича" про стягнення заборгованості за поставлене насіння в сумі 71369,97 грн., зокрема: 54899,98 грн. основного боргу, 16469,99 грн. штрафу; стягнуто з ФГ "Сенюка Дмитра Васильовича" на користь ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" - 54899,98 грн. основного боргу, 16469,99 грн. штрафу, 713,70 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.09 видано наказ № 6993 від 16.11.09.

16.11.2012 до господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява Фермерського господарства "Сенюка Дмитра Васильовича" про розстрочку виконання рішення господарського суду від 27.10.09, в якій заявник просив розстрочити виконання рішення по справі № 8/82 та затвердити графік його виконання у зв'язку з важким фінансовим становищем.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 28.11.12 заяву Фермерського господарства "Сенюка Дмитра Васильовича" про розстрочку виконання рішення господарського суду від 27.10.09 задоволено та розстрочено виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.09 по справі № 8/82 в наступному порядку:

- до 01.01.13 - 5000,00 грн.

- січень 2013 - 1000,00 грн.

- лютий 2013 - 1000,00 грн.

- березень 2013 - 1000,00 грн.

- квітень 2013 - 1000,00 грн.

- травень 2013 - 1000,00 грн.

- червень 2013 - 1000,00 грн.

- липень 2013 - 1000,00 грн.

- серпень 2013 - 19008,46 грн.

- вересень 2013 - 19008,46 грн.

- жовтень 2013 - 16 469,99 грн.

13 грудня 2012, з метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено лист-вимогу № 138-2/1-14/65 з вимогою в семиденний термін перерахувати на розрахунковий рахунок ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" суму у розмірі 14193 грн. 07 коп., в тому числі: 8870 грн. 42 коп. інфляційних втрат, 5322 65 коп. 3% річних; факт направлення вимоги підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком № 5621 від 13.12.13.

Станом на час подання позову, відповідачем частково сплачено заборгованість в сумі 14832 грн. 77 коп., а саме:

30.07.2010 року - 832 грн. 77 коп.;

26.10.2012 року - 5000 грн.;

05.12.2012 року - 5000 грн.;

25.01.2013 року - 1000 грн.;

27.02.2013 року - 1000 грн.;

05.04.2013 року - 1000 грн.;

13.05.2013 року - 1000 грн.

Оплату залишку заборгованості в сумі 40067 грн. 21 коп. відповідачем не здійснено.

У відповідності до ст. 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов»язковими до виконання на всій території України.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» у ст. 13 встановлює, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. У цьому аспекті преюдиціальність судових рішень для господарських судів установлено ст. 35 ГПК України.

Згідно вищезазначеної статті, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов»язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином.

До відносин щодо припинення господарських зобов»язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов»язання передбачені ст.ст. 202-205 ГК України, ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов»язання є виконання прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов»язки сторін зобов»язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що сума основного боргу у розмірі 54899 грн. 98 коп. відповідачем своєчасно не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов»язання.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України).

Щодо заперечень відповідача суд зазначає наступне.

В п.3 листа Вищого господарського суду України від 21 листопада 2011 року № 01-06/1624/2011 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» зазначено, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання. Таким чином, наявність судових актів про стягнення заборгованості, у тому числі стосовно яких є ухвала про відстрочку або розстрочку виконання, не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків (див. постанови Вищого господарського суду України від 14.09.2010 N 36/358, від 16.02.2011 N 17/177-10 та постанову Верховного Суду України від 04.07.2011 N 13/210/10).

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов"язання, встановленого рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.11.12 по справі № 8/82, основний борг у розмірі 54899 грн. 98 коп. відповідачем своєчасно не сплачений, що підтверджується матеріалами справи, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з жовтня 2009 року по травень 2013 року; 3% річних за період з 2 вересня 2009 року по 19 червня 2013 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України: від 20.12.2010 № 10/25, від 04.07.2011 № 13/210/10, від 12.09.2011 № 6/433-42/183, від 14.11.2011 № 12/207, від 23.01.2012 № 37/64 .

Суд перевірив правильність нарахування позивачем інфляційних втрат за період з жовтня 2009 року по травень 2013 року та дійшов висновку про задоволення зазначеної вимоги за розрахунком позивача, який є арифметично вірним та міститься в матеріалах справи.

Щодо стягнення 3% річних слід зазначити наступне.

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних за період з 2 вересня 2009 року по 19 червня 2013 року і при цьому встановлено, що в розрахунку позивача допущено арифметичну помилку.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком, проведеним судом за допомогою калькулятора ІПС «Заканодавство», з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в сумі 5972 грн. 96 коп.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині 3% річних в сумі 3 грн. 46 коп. задоволенню не підлягають.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 519, 526, 598-601, 604-610, 612, 625 ЦК України, ст. 193, 202-205 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-5, 35, 49, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" до Фермерського господарства "Сенюка Дмитра Васильовича" про стягнення 15 019 грн. 10 коп., з яких: 9 042 грн. 68 коп. інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання згідно договору поставки від 22 серпня 2008 року, які нараховані за період з жовтня 2009 року по травень 2013 року; 5 976 грн. 42 коп. 3% річних, які нараховані за період з 2 вересня 2009 року по 19 червня 2013 року задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Сенюка Дмитра Васильовича" (с. Троїця, Снятинський р-н, Івано-Франківська область, 78350; код 20538977) на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" (вул. Ямська, 32, м. Київ, 03038; код 30518866) - 9 042 (дев»ять тисяч сорок дві)грн. 68 коп. інфляційних втрат за період з жовтня 2009 року по травень 2013 року; 5 972 (п»ять тисяч дев»ятсот сімдесят дві)грн. 96 коп. 3% річних за період з 2 вересня 2009 року по 19 червня 2013 року та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять)грн. 15 коп. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В частині позову позов Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" до Фермерського господарства "Сенюка Дмитра Васильовича" про стягнення 3% річних в сумі 3 (три) грн. 46 коп. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.09.13

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"