Постанова

від 29.01.2008 по справі 2-а-266/08

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КОПІЯ

КОПІЯ

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«29» січня 2008 року                                                                       Справа

№ 2-а-266/08

о 16 год. 45 хв.                                                                                                  м.

Одеса

Одеський

окружний адміністративний суд у складі:

Судді                                           Харченко

Ю.В.

при

секретарі                             Безсмертній

О.А.

За участю

представників сторін:

Від позивача:

фізична особа - підприємець

ОСОБА_1.

Від

відповідача: ОСОБА_2., діюча на підставі довіреності №247/10/01 від 19.11.2007р.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної

особи - підприємця ОСОБА_1до Комінтернівської Об»єднаної державної податкової

інспекції Одеської області про визнання дій протиправними та скасування рішень

про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003241701/0 від 20.07.2007р.

на загальну суму 50 грн. , №0003221701/0 від 20.07.2007р. на загальну суму 8400

грн.  та податкового повідомлення-рішення

№0003231701/0 від

20.07.2007р. на загальну суму 360 грн.  -

ВСТАНОВИВ:

Фізична

особа - підприємець ОСОБА_1звернувся до Одеського окружного адміністративного

суду з адміністративним позовом про визнання дій ДПІ у м. Южному Одеської

області щодо проведення 18.07.2007р. позапланової перевірки ПП -фізичної особи

ОСОБА_1. протиправними, скасування рішень про застосування штрафних

(фінансових) санкцій №0003241701/0 від 20.07.2007р. на загальну суму 50 грн. ,

№0003221701/0 від 20.07.2007р. на загальну суму 8400  грн. 

та податкового повідомлення-рішення №0003231701/0 від 20.07.2007р. на загальну суму

360  грн. , посилаючись на те, що

перевірка здійснена фахівцями ДПІ у м. Южному Одеської області в порушення

вимог чинного законодавства України та без наявності відповідних повноважень на

її проведення, т.я. фізична особа -

підприємець ОСОБА_1.

є платником єдиного податку, а тому висновки перевірки є безпідставними та

необгрунтованими.

 2

Ухвалою

Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2007р. відкрито

провадження в адміністративній справі №2-а-882/07 та призначено попереднє

судове засідання на 18 вересня

2007р.

Ухвалою

Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2007р. закінчено підготовче провадження та

призначено справу до судового розгляду в засіданні суду на 03 жовтня 2007р.

Ухвалою

суду від 29.01.2008р. на задоволення клопотання представника відповідача,

наданого у судовому засіданні 29.01.2008р., щодо заміни відповідача - ДПІ у м. Южному

Одеської області її правонаступником -

Комінтернівською ОДПІ Одеської області, судом здійснено заміну відповідача

у справі - ДПІ у м. Южному Одеської області її правонаступником -

Комінтернівською об'єднаною державною податковою інспекцією Одеської області

(Южненське відділення) (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Леніна, 7/1, код

ЄДРПОУ 35348282), у зв»язку з тим, що відповідно до Наказу ДПА в Одеській

області від 04.06.2007р. №841 внаслідок реорганізації проведено припинення ДПІ

у Комінтернівському районі Одеської області та ДПІ у м. Южному Одеської області

в результаті чого створено Комінтернівську об'єднану державну податкову

інспекцію Одеської області.

Відповідач

з позовними вимогами не згоден та вважає їх безпідставними з підстав,

викладених у письмових запереченнях №11181/9/10-0004 від 14.09.2007р. на позов,

посилаючись, зокрема, на те, що перевірка здійснена на підставі відповідного

наказу та згідно направлення на перевірку, а також на те, що позивачем порушені

вимоги Законів України «Про податок з доходів фізичних осіб», «Про патентування

деяких видів підприємницької діяльності», та «Про застосування реєстраторів

розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Заслухавши

пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові

докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

На

підставі посвідчення №142

від 18.07.2007р. та наказу ДПІ у м. Южному

Одеської області «Про проведення позапланової перевірки» №207 від 18.07.2007р.

старшим державним податковим інспектором відділу оподаткування фізичних осіб

ДПІ у м. Южному ОСОБА_3., старшим державним податковим ревізором-інспектором

відділу оподаткування фізичних осіб ДПІ у м. Южному ОСОБА_4. керуючись Законом України «Про

державну податкову службу в Україні» проведено перевірку дотримання вимог

діючого податкового законодавства, а саме: Декрету Кабінету Міністрів України

«Про прибутковий податок з громадян», Декрету Кабінету Міністрів України «Про

податок на промисел», Указу Президента України «Про спрощену систему

оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», Закону

України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

За

результатами вказаної перевірки ДПІ у м. Южному Одеської області був складений

акт перевірки №601/17/НОМЕР_1

від 18.07.2007р., на підставі якого податковим органом прийняті рішення про

застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003241701/0 від 20.07.2007р. на загальну суму

50 грн. , у зв'язку з порушенням позивачем п.1 ст. 3 Закону України «Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг», №0003241701/0

від 20.07.2007р. на загальну суму 8400 грн. , у зв'язку з порушенням

позивачем ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької

діяльності» та податкове повідомлення-рішення №0003231701/0 від 20.07.2007р. на загальну суму

360 грн., у зв'язку із порушенням позивачем п.п.8.1.1. п.8.1 ст. 8 Закону

України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Не

погоджуючись із зазначеними рішеннями про застосування штрафних (фінансових)

санкцій, податковим повідомлення-рішенням та діями ДПІ у м. Южному

3

позивач

звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним

позовом про визнання дій ДПІ у м. Южному

протиправними, скасування рішень про застосування штрафних (фінансових)

санкцій, та податкового повідомлення-рішення.

Так, на

думку суду, зазначені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003241701/0 від

20.07.2007р., №0003241701/0

від 20.07.2007р. та податкове повідомлення-рішення №0003231701/0 від 20.07.2007р.

винесені ДПІ у м. Южному

за результатами перевірки, проведеної з порушенням вимог чинного законодавства

України, виходячи з наступного.

В силу

п.1 ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо

оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень

адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в

межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно

до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого

самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 статті 11 Закону України

«Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-ХП (із змінами

та доповненнями) передбачено, що органи державної податкової служби у випадках,

в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:

здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових

декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою

податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а

також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності,

повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів),

додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями,

відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної

особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької

діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України

покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові

платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники

податків).

Згідно

„Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та

позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого

законодавства", затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстрованого

в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205 (із змінами та доповненнями), позаплановою виїзною

перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу

державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із

обставин, визначених Законом України "Про державну податкову службу в

Україні" та іншими законодавчими актами.

Згідно

зі ст. 11-1 Закону

України „Про державну податкову службу в Україні" позапланова виїзна

перевірка проводиться лише за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за наслідками

перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення

платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства,

якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на

обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти

робочих днів з дня отримання запиту; 2)

платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або

розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій

декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть

пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит

органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання

запиту; 4) платник

податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства

посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення

планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або

часткового скасування

4

результатів

відповідної перевірки; 5)

у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка

мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть

пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит

органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання

запиту; 6) проводиться

реорганізація (ліквідація) підприємства; 7)

стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку,

встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову

справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки

фінансово-господарської діяльності такого платника податків; 8) у разі, коли

вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за

достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби

здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або

висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та

виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до

бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна

перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної

податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб

нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або

позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове

розслідування або порушено кримінальну справу; 9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з

податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Як

з'ясовано судом, ДПІ у м. Южному

Одеської області була проведена позапланова документальна виїзна перевірка

фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1., однак, в

порушення п.2 „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних

планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного

та іншого законодавства", затвердженого Наказом ДПА України від

10.08.2005р. №327, зареєстрованого

в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/1120, т.я. в акті перевірки не зазначено: підстава для

проведення перевірки відповідно до Закону України "Про державну податкову

службу в Україні" та інших законодавчих актів; дата та номер наказу

керівника органу державної податкової служби на проведення позапланової

перевірки; назва структурного підрозділу, в якому працюють особи, що проводять

перевірку; тип перевірки (невиїзна документальна, виїзна планова чи позапланова

перевірка); період, за який проводиться перевірка діяльності суб'єкта

господарювання.

Разом з

тим, підстави та умови проведення органами державної податкової служби

позапланових виїзних перевірок визначені частиною 8 статті 11-1 Закону України

„Про державну податкову службу в Україні". Відповідно до вказаної

імперативної норми обов'язковою підставою та умовою здійснення органами

державної податкової служби позапланової виїзної перевірки є наявність

відповідного рішення суду. Відповідно до ч. 8 ст. 11-1 Закону України „Про

державну податкову службу в Україні", орган державної податкової служби,

який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове

обгрунтування підстав такої перевірки та дані її початку і закінчення, склад

осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини

шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки,

інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної

податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких

перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У

розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної

перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської

діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання

дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше

ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.

Тобто,

враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позапланова виїзна перевірка

може здійснюватись на підставах, визначених ч.6 ст. 11-1 Закону України «Про

державну податкову службу в Україні», але виключно за наявності рішення суду.

 5

Державний

законодавчий орган може змінювати підстави та порядок проведення відповідних

документальних перевірок фінансово-господарської діяльності юридичних та

фізичних осіб шляхом внесення відповідних змін у національне законодавство,

однак якщо чинне законодавство передбачає здійснення позапланової перевірки

лише на підставі рішення суду, то суб'єкт владних повноважень (у даному випадку

Комінтернівська ОДПІ Одеської області) не може свідомо порушувати встановлений

законом порядок її здійснення.

Відповідно

до ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові

особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення

планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх

проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання

платнику податків під розписку: 1)

направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва

органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова),

підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища

посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку.

Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу

державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової

служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення

позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення

позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Як

з'ясовано судом, в порушення зазначеного припису фахівцями ДПІ у м. Южному до проведення

перевірки не були надані позивачу (фізичній особі - підприємцю

ОСОБА_1.) під

розписку направлення на перевірку, наказ керівника податкового органу про

проведення позапланової виїзної перевірки, оскільки докази їх вручення

позивачу, відповідачем до суду не надані.

Як

встановлено судом, фахівцями ДПІ у м. Южному

здійснена перевірка позивача з питань дотримання останнім вимог податкового

законодавства, однак, перевіряючими під час перевірки перевірялось дотримання

позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових

операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який до

податкового законодавства не відноситься.

Як

з'ясовано судом, фізичною особою -

підприємцем ОСОБА_1.

обрано спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання

свідоцтва про сплату єдиного податкуНОМЕР_1, виданого ДПІ у м. Южному

Одеської області.

Згідно

зі ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій

у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» позапланова перевірка, що

провадиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених у

частині другій цієї статті, зокрема, осіб, що використовують спрощену систему

оподаткування, може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого,

органу дізнання або відповідно до рішення суду.

Згідно

ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень,

дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування

правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача,

якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак, ДПІ у м. Южному Одеської області

не надано суду належних доказів, а саме рішення суду, в підтвердження

правомірності проведення податковим органом позапланової виїзної документальної

перевірки фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1.

Як

встановлено ч.3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, докази,

одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

З цих

підстав судом не приймаються до уваги докази, отримані ДПІ у м. Южному під час

здійснення позапланової документальної перевірки позивача та надані

відповідачем до суду на підтвердження своїх заперечень, у тому числі стосовно й

правомірності прийнятих спірних рішень.

 6

Зокрема,

застосування ДПІ у м. Южному Одеської області до позивача штрафних (фінансових)

санкцій на суму 50 грн.  на підставі п.1

ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у

сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. №265/95-ВР

(із змінами та доповненнями) є неправомірним з наступних підстав.

В акті

перевірки ДПІ у м. Южному

Одеської області №601/17/НОМЕР_1

від 18.07.2007р. зазначено, що проплата

за послуги грального автомату у сумі 10 грн. 

не була проведена через реєстратор розрахункових операцій, відсутній

реєстратор розрахункових операцій, що є порушенням ст. 3 Закону України „Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг", але, як з'ясовано судом, позивач обрав спосіб

оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату

єдиного податкуНОМЕР_1, яке видане ДПІ у м. Южному Одеської області з терміном

дії - 2007р.

Згідно

п.6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та

звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. №727/98 (із змінами

та доповненнями), суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи -

платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні

контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами.

Відповідно

до п.6 ст. 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових

операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори

розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу

товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними

особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з

питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом

отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не

здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення

такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом

Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити

державну регуляторну політику.

Згідно

п.1 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій

у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти

підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій

та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних

чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі,

громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції

на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у

встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори

розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів,

що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених

цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових

книжок.

Згідно

ст. 2 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у

сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахункова операція -

приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів

тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за

повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської

платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати

в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення

товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо

перерахування коштів у банк покупця.

Відповідачем

з врахуванням зазначених приписів закону, суду не доведено та не надано відповідних

доказів отримання зазначеної в акті перевірки послуги від позивача та прийняття

ним грошових коштів у сумі 10 грн. , а також доказів належності гральних

автоматів на праві власності саме фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1., з огляду на що,

застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 50 грн.  на підставі п.1

7

ст.

17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових

операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є

безпідставним.

Стосовно

донарахування позивачу податкового зобов'язання по податку з доходів найманих

працівників у сумі 120 грн.  та

застосування штрафної санкції у сумі 240 грн. 

за порушення п.п.8.1.1 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів

фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889-IV (із змінами та

доповненнями), то вони здійснені відповідачем необгрунтовано з огляду на

наступне.

В акті

перевірки ДПІ у м. Южному Одеської області №601/17/НОМЕР_1 від 18.07.2007р.

зазначено, що перевіркою встановлений факт не оформлення найманого працівника,

однак, ДПІ у м. Южному Одеської області не надало суду доказів в підтвердження

наявності трудових відносин між гр.ОСОБА_5., який, як зазначено в акті

перевірки працює адміністратором у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Як

з'ясовано судом, згідно п.п.8.І.І. п.8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з

доходів фізичних осіб», податковий агент, який нараховує (виплачує)

оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми

такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у

відповідних пунктах статті 7

цього Закону, однак, ДПІ у м. Южному

Одеської області належним чином не довела суду та не підтвердила факт

виплати позивачем громадянину ОСОБА_5. відповідного доходу.

Згідно

ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень,

дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування

правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача,

якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно

п.п.4.3.1 п.4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-111 (зі змінами та

доповненнями) якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму

податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а"

підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у

зв'язку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його

відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням

платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених

законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у

зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю

визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань

платника податків може бути визначена за непрямим методом. Відповідно до

п.п.4.3.5 п.4.3 ст. 4 вказаного Закону рішення про застосування непрямих

методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків

за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту. Нарахування податкових зобов'язань з

використанням непрямого методу здійснюється виключно податковими органами.

Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за

поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.

Викладене

свідчить про неправомірне донарахування позивачу податкового зобов'язання з

податку з доходів найманих працівників у сумі 120 грн.  та застосування штрафних санкцій у сумі 240

грн. , а відповідно й прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Що

стосується застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій до позивача

у сумі 8400 грн.  за порушення ст. 7

Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», то

на думку суду, таке застосування здійснене податковим органом також

безпідставно, виходячи з наступного.

Згідно

ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»

№98/96-ВР від 23.03.1996р. (із змінами та доповненнями) патентуванню підлягають

операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються

суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими)

підрозділами. Під гральним бізнесом у цьому Законі слід розуміти діяльність,

пов'язану з

8

влаштуванням

казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або

майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею

грошових виграшів у готівковій або майновій формі.

В акті

перевірки ДПІ у м. Южному Одеської області №601/17/НОМЕР_1 від 18.07.2007р.

зазначено, що в приміщенні знаходиться 12 гральних автоматів, однак торгові

патенти відсутні, чим порушено ст. 5 Закону України «Про патентування деяких

видів підприємницької діяльності». Разом з тим, доказів в підтвердження

належності вказаних гральних автоматів саме позивачу та надання ним послуг у

сфері грального бізнесу відповідачем суду не надано.

Як

зазначалося вище, позивачем обрано спосіб оподаткування доходів за єдиним

податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податкуНОМЕР_1, яке видане ДПІ у

м. Южному Одеської

області з терміном дії -

2007р.

Згідно

п.6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та

звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. №727/98 (із змінами та

доповненнями) суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є

платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів), зокрема плати

за патенти згідно із Законом України "Про патентування деяких видів

підприємницької діяльності".

Також, в

оскаржуваному позивачем рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003221701/0 від 20.07.2007р.

зазначено, що ОСОБА_1. порушена

ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»,

незважаючи на те, що перевіркою не встановлено факту порушення фізичною особою -підприємцем

ОСОБА_1. ст. 7

зазначеного закону, що підтверджується безпосередньо висновком акту перевірки.

Викладене

свідчить про неправомірне застосування до позивача штрафних санкцій на суму

8400 грн.  на підставі ст. 8 Закону

України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», внаслідок

не доведення відповідачем наявності порушення позивачем приписів ст. 7 Закону

України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Частиною

другою ст. 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про

протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень

обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності

покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно

ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які

фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність

обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у

справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно

до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім

переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та

об'єктивному дослідженні.

Відтак,

Державною податковою інспекцією у м. Южному Одеської області не доведено

законності та обґрунтованості проведення позапланової виїзної документальної

перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. та відповідно правомірності

прийняття оскаржуваних позивачем рішень про застосування штрафних (фінансових)

санкцій від 20.07.2007р. №0003241701/0, 0003221701/0, та податкового

повідомлення-рішення від 20.07.2007р. №0003231701/0.

Відповідно

до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні

справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної

влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи

зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч.3 ст. 105 КАС України

позивач має право вимагати

9

скасування або

визнання нечинним рішення відповідача -

суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Відповідно

до ч.3 ст. 2 Кодексу

адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи

бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,

чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з

метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх

обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо

(неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед

законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з

дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для

прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це

рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи

вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності,

Одеський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що позовні вимоги

фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1обгрунтовані, документально підтверджені, відповідають вимогам чинного

законодавства, отже підлягають задоволенню повністю.

Судові

витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь фізичної

особи - підприємця

ОСОБА_1. в

розмірі, визначеному з урахуванням ч.3 Розділу VII КАС

України, а саме у сумі З грн. 40коп.

Керуючись

ч.1 ст. 94, ст. ст. 158-163

Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов фізичної

особи - підприємця ОСОБА_1до

Комінтернівської Об»єднаної державної податкової інспекції Одеської області

про

визнання дій протиправними та скасування рішень про застосування штрафних

(фінансових) санкцій від 20.07.2007р. №0003241701/0, №0003221701/0 та

податкового

повідомлення-рішення від 20.07.2007р. №0003231701/0 задовольнити.

2.   

Визнати дії Державної податкової інспекції у м. Южному

Одеської області щодо проведення 18.07.2007р. позапланової виїзної

документальної перевірки фізичної особи -підприємця ОСОБА_1. протиправними.

3.   

Рішення Державної податкової інспекції у м. Южному

Одеської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від

20.07.2007р. №0003241701/0 скасувати.

4.   

Рішення Державної податкової інспекції у м. Южному

Одеської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від

20.07.2007р. №0003221701/0 скасувати.

5.   

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової

інспекції у м. Южному Одеської області від 20.07.2007р. №0003231701/0

скасувати.

6.   

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної

особи - підприємця

ОСОБА_1(АДРЕСА_1; ідент.

код НОМЕР_1) судовий

збір у сумі 3 (три)

грн.  40 коп.

Виконавчий

лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви

особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

Постанова

може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови

суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі

складення

 10

постанови у повному обсязі відповідно до статті

160 КАС

України - з дня

складення в повному обсязі Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції

подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження.

Постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про

апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,

встановлений Кодексом адміністративного судочинства України,

Постанова

суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання

апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної

сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний

текст постанови складено «01»

лютого 2008р.