Ухвала

від 05.09.2013 по справі 826/2918/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2918/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

05 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Твердохліб В.А., Троян Н.М.,

при секретарі Криль В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайна компанія» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайна компанія» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, в якому просили суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.12.2012 року №000659228.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.2013 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи, не надано належної правової оцінки письмовим запереченням по справі, наданим представником відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного .

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що З 22.10.2012р. по 07.11.2012р. Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Чайна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Медіамастерс» за період з 01.01.2012 року по 28.02.2012 року.

За результатами перевірки Відповідачем було складено Акт № 7592/22-2/37244230 від 13.11.2012р., відповідно до якого встановлено порушення: п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8, п. 201.10 Податкового кодексу України та п. 4 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 29.12.2010 року за № 1401/18696, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 981 938,00 грн., в тому числі по періодам: січень 2012р. - 309 938,00 грн., лютий 2012р. - 672 000,00 грн.

10.12.2012р. Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000659228, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 981 938,00 грн. за основним платежем та 490 969,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до Акту перевірки висновки податкового органу ґрунтуються на визнанні договорів укладених позивачем з ТОВ «Медіамастерс» нікчемними та такими, що не мали реальних наслідків.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень, лютий, 2012 року, а висновок Акта перевірки про порушення позивачем пункту п. 198.3, п. 198.6 статті 198, п. 201.4, 201.6, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України є помилковим.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Медіамастерс» було укладено договір № 0106 про надання рекламних послуг від 2011р. За даним договором Позивачу було надано послуг на загальну суму 5 891 628,00 грн., в тому числі ПДВ 981 938,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами приймання-передачі послуг та звітами про розповсюдження інформаційно-рекламних листівок ТМ «Чайна країна».

ТОВ «Медіамастерс» виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 5 891 628,00 грн., в тому числі ПДВ 981 938,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи Податковими накладними. В свою чергу позивачем були здійснені безготівкові рахунки з ТОВ «Медіамастерс».

Аналізуючи наведені доводи, колегія суддів зважає на таке.

Основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України, який вступив в силу з 01 січня 2011 року.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що видаткові та податкові накладні які містяться в матеріалах справи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що документально підтверджено спільні дії сторін при укладені та виконанні договору були направлені на набуття прав та обов'язків, які випливають саме з договору про надання рекламних послуг, що фактичне виконання робіт підтверджує, що господарські операції виконувалися, тому договір про надання рекламних послуг не має ознак нікчемності.

Отже, всі податкові накладні належним чином оформлені та отримані позивачем, що підтверджується сформованим реєстром отриманих податкових накладних від вказаного постачальника.

Крім того, колегія суддів, зазначає, що контрагент позивача ТОВ «Медіамастерс» на момент складання податкових накладних був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку та має свідоцтва про реєстрацію платників податку на додану вартість.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно заявлено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень, лютий 2012 року.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.2013 року - залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.2013 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді В.А. Твердохліб

Н.М. Троян

(Повний текст Ухвали виготовлений 10.09.2013 року)

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Твердохліб В.А.

Троян Н.М.