Постанова

від 19.09.2013 по справі 809/1369/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2013 р. Справа № 809/1369/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Микитюка Р.В.

при секретарі Боднар В.Я.

за участю представників сторін:

від позивача - Солонина Р.Д.,

від відповідача - Книгиницька М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю " АРС-ДІМ"

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2013 року №0000442201, №0000452201, №0000432201 та №0004191701 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок з доходів найманих працівників в розмірі 130231,03 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРС-ДІМ" звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2013 року №0000442201, №0000452201, №0000432201 та №0004191701 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок з доходів найманих працівників в розмірі 130231,03 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську в ході проведення планової виїзної перевірки ТзОВ "АРС-ДІМ" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, про що складено акт перевірки № 2707/22-1/30610033 від 01.04.2013 року, яким встановлено порушення цілого ряду Законів, що призвело до неправомірного визначення сум податкового зобов'язання за платежами податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 551979 гривень, податок на додану вартість в розмірі 179859 гривень та податок з доходів найманих працівників в розмірі 135059,09 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, наведених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача подала заперечення до адміністративного позову (том 1 а.с. 99-106). Даним запереченням та своїми поясненнями в судовому засіданні навели підстави проведення перевірки позивача, виявлені порушення, відповідно до яких визначені суми податкових зобов'язань та застосовані фінансові (штрафні) санкції. Зазначила, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог законодавства, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

У період з 04.03.2013р. по 18.03.2013р., з 19.03.2013 року по 25.03.2313 року працівниками ДПІ у м. Івано-Франківську та ДПА в Івано-Франківській області проводилась планова виїзна перевірка ТзОВ "АРС-ДІМ" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., про що складено акт перевірки № 2707/22-1/30610033 від 01.04.2013р.

Проведеною перевіркою встановлено порушення товариством:

1) п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4,п.и.5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.5.3.9 п.5.9 ст.5 пп.7.4.1, 7.4.2, 7.4.3, пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України від 28 грудня 1994р. №334/94-ВР Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР із змінами та доповненнями, пп. 138.1.1, п.138.1, п.138.2., пп.138.8.1, п. 138.8 ст.138, п.153.8 ст.153 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток, в періоді, що перевірявся, в загальній сумі 383703 грн., зокрема за І квартал 2011 року на суму 145798грн., за II квартал 2011 року в сумі 98142грн., за III квартал 2011 в сумі 72680 грн., за IV квартал 67083грн.;

2) пп.1.20.2, 7.4.1, 7.4.2, 7.4.3 п.1.20, 7.4 ст. 1, 7 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР із змінами та доповненнями, п.п. 153.2.1 п.153.2 п.153.8 ст.153 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями, в результаті чого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток з рахунок застосування звичайних цін в загальній сумі 168275 грн. у тому числі за І квартал 2011 року на суму 20061 грн., ІІ квартал 2011 року в сумі 129318 грн. та за ІІІ квартал 2011 року в сумі 18896 грн. ;

3) п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198; п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість 143887грн., у тому числі за грудень 2011 року в сумі 79615 грн.. січень 2012 року -1400 грн., лютий 2012 року - 4583 грн., березень 2012 року в сумі 16744 грн. та за квітень 2012 року в сумі 41545 грн.;

4) пп.14.1.54 п.14.1 ст.14, пп.164.2.4 п.164.2 ст.164, п.171.2 ст.171, п.172.3 ст.172, п.172.7 ст.172, п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, внаслідок чого донараховано податок на доходи фізичних осі в сумі 126785,36 грн.;

- п.176.2 ст.176, ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого перевіркою нараховано пені з податку на доходи фізичних осіб в сумі 114,37 грн.;

- пп.168.1.2 п.168.2 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами та доповненнями, а саме: несплата податку на доходи фізичних осіб за період з вересня 2012 року по листопад 2012р. в сумі 3454,45 грн.;

- п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами та доповненнями та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, TOB «Арс-Дім»:

- подання Податкових розрахунків форми №1ДФ не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками за І квартал 2011 p., II-IY квартали 2012р.

18.04.2013р. ДПІ у м.. Івано-Франківську по результатах перевірки ТзОВ "АРС-ДІМ" прийняла податкові повідомлення-рішення:

- № 0000442201, згідно якого ТзОВ "АРС-ДІМ" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 383704 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 383703 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 1 грн.;

- № 0000452201, згідно якого ТзОВ "АРС-ДІМ" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 168275 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 168275 грн.;

- № 0000432201, згідно якого ТзОВ "АРС-ДІМ" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 179859 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 143887 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 35972 грн.;

- № 0004191701, згідно якого ТзОВ "АРС-ДІМ" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників в розмірі 135059,09 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 130239,81 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 4819,28 грн.

Щодо питання визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, суд зазначає наступне.

Як зазначено в акті перевірки № 2707/22-1/30610033 від 01.04.2013 року, перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року встановлено його заниження ТзОВ "АРС-ДІМ" всього у сумі 460175 грн., у тому числі за І квартал 2011 року в сумі 460175 грн.

Як далі зазначено в акті перевірки, ТзОВ "АРС-ДІМ"в рядку 01.1 Декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року не включено до складу валового доходу від продажу товарів (робіт, послуг) різницю між вартістю квартири № 65 загальною площею 73,5 кв.м. з коморою 4 кв.м по вул. Горбачевського, 50, встановленою ОБТІ та вартістю відповідно до договору міни від 30.03.2011 року серії ВРІ 954912 з гр. ОСОБА_3 в розмірі 80244 грн.

Окрім цього, перевіркою повноти визначення доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р., встановлено їх заниження в сумі 644408 грн., в тому числі за: II квартал 2011 року в сумі 562250 грн. та III квартал 2011 року в сумі 82158 грн., що виникли по аналогічних операціях з реалізації квартир фізичним особам відповідно до договорів міни, а саме згідно:

- договору міни від 28.04.2011 року серії ВРК № 570004 з гр. ОСОБА_4 з реалізації квартири АДРЕСА_1;

- договору міни від 05.05.2011 року серії ВРК № 570014 з гр. ОСОБА_5 з реалізації квартири АДРЕСА_2;

- договору міни від 10.05.2011 року серії ВРК № 348495 з гр. ОСОБА_6 з реалізації квартири АДРЕСА_3;

- договору міни від 20.05.2011 року серії ВРК № 932251 з гр. ОСОБА_7 з реалізації квартири квартири АДРЕСА_4;

- договору міни від 02.06.2011 року серії ВРК № 293595 з гр. ОСОБА_8 з реалізації квартири АДРЕСА_5;

- договору міни від 09.06.2011 року серії ВРН № 932298 з гр. ОСОБА_9 з реалізації квартири АДРЕСА_6;

- договору міни від 08.09.2011 року серії ВРН № 128056 з гр. ОСОБА_10 з реалізації квартири АДРЕСА_7.

При цьому для обґрунтування рівня звичайної ціни даного продажу, ДПІ у м. Івано-Франківську посилається на вимоги пп. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 287/97-ВР від 22.05.1997р.

З цього приводу слід зазначити, що підпунктом 1.20.2 пункт 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 287/97-ВР від 22.05.1997р., визначено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована.

Однак, в акті перевірки № 2707/22-1/30610033 від 01.04.2013р. зазначено, що рівень звичайних цін при реалізації квартир фізичним особам в обмін на цінні папери згідно договорів міни перевіркою визначено на рівні оціночної вартості квартир Івано-Франківського бюро технічної інвентаризації.

Слід зазначити, що такий підхід інспекторів щодо визначення рівня звичайних цін повністю відповідає вимогам пп. 1.20.5-1 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 287/97-Вр від 22.05.1997 року, яким визначено що якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав.

Щодо вимог, встановлених підпунктом 1.20.2 пункт 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 287/97-ВР від 22.05.1997 року, то в перевіряючих була наявна інформація про укладення ТзОВ "АРС-ДІМ" в 2011 році договорів з фізичними особами з реалізації ідентичних квартир у аналогічних умовах в будинках по вул. Горбачевського, 50 та по вул. Надрічна, 223, причому за цінами, які теж є нижчими за вартість квартир, що визначена Івано-Франківським бюро технічної інвентаризації.

А тому, виходячи з всього вищевикладеного, висновки ДПІ у м. Івано-Франківську в акті перевірки щодо заниження ТзОВ "АРС-ДІМ" доходів від продажу товарів (робіт, послуг) по операції з продажу фізичним особам згідно вищеперечислених договорів міни квартир в будинках по вул. Горбачевського, 50 та по вул. Надрічна, 223 на суму 724652 грн., а також збільшення ТзОВ "АРС-ДІМ" грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 168275 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 168275 грн., є протиправним та такими, що не грунтуютсья на нормах, передбачених пп. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Як зазначено в акті перевірки № 2707/22-1/30610033 від 01.04.2013p., перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2011р. по 31.03.2011р. встановлено їх завищення на суму 203262 грн. внаслідок включення до складу валових витрат - витрат, пов'язаних з придбанням товарів (робіт, послуг) у ТзОВ "ВСК Геос" (код ЄДПРОУ 36756148), по якому ДПІ у м. Івано-Франківську отримано від ДПІ в Печерському р-ні м. Києва матеріали перевірки TOB "ВСК Геос" (код ЄДПРОУ 36756148), а саме акт від 20.01.2012р. №135/23-3/36756148 "Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "ВСК Геос", код за ЄДРПОУ 36756148 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.10 по 31.05.11».

Окрім цього, перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р. встановлено їх завищення на суму 224505 грн. внаслідок включення до складу валових витрат витрат, пов'язаних з придбанням товарів (робіт, послуг) у ПП "Дніпрорембуд-сервіс" (ЄДРПОУ 34827449) на суму 116993 грн. та у ТзОВ "РА "Євростандарт" (код ЄДПРОУ 37047201) на суму 107512 грн., по яких ДПІ у м. Івано-Франківську отримано від податкових органів за місцем реєстрації ПП "Дніпрорембуд-сервіс" та ТзОВ "РА "Євростандарт" актів, в яких зроблено висновки про проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат (витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) та податкового кредиту. Згідно даних актів усі правочини ПП "Дніпрорембуд-сервіс" та ТзОВ "РА "Євростандарт" визнано податковими органами такими, що порушують вимоги ч.5 ст.203, ч.І, 2 ст.215, ст.216 ЦК України, а тому є нікчемними.

Цивільний кодекс України містить загальні правила про недійсні правочини - правочини, які не створюють тих наслідків, на які вони направлені (частина перша статті 216 ЦК України), при цьому поділяє їх на два види: нікчемні (частина друга статті 215 ЦК України) та оспорювані (частина третя статті 215 ЦК України), принципова відмінність яких полягає в тому, що нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а оспорюваний стає недійсним внаслідок прийнятого судового рішення, яке має зворотну дію в часі (стаття 236 ЦК України).

За загальним правилом, визначеним ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного

законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

5. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

В акті перевірки відсутні посилання на наявність обставин та документів, які є доказами того, що правочини ТзОВ "АРС-ДІМ" з ТзОВ "ВСК Геос", ПП "Дніпрорембуд-сервіс" та ТзОВ "РА "Євростандарт" суперечать Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

ТзОВ "АРС-ДІМ" володіє встановленою Цивільним кодексом України дієздатністю юридичної особи щодо укладання правочинів з ТзОВ "ВСК Геос", ПП "Дніпрорембуд-сервіс" та ТзОВ "РА "Євростандарт", які реально спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а тому посилання ДПІ у м. Івано-Франківську в акті перевірки № 2707/22-1/30610033 від 01.04.2013р. на нікчемність правочинів ТзОВ "АРС-ДІМ" з ТзОВ "ВСК' Геос", ПП "Дніпрорембуд-сервіс" та ТзОВ "РА "Євростандарт", є безпідставними та такими, що ґрунтуються виключно на особистих припущеннях фахівців податкового органу, що проводили перевірку без урахування наступного.

Згідно роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою в сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу. Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалась, і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.

Таким чином, для висновку про нікчемність угоди необхідно мати належні та допустимі докази наявності умислу керівника вищевказаного контрагента нашого підприємства на момент укладення, нібито, нікчемних правочинів. Таким доказом має бути вирок суду за кримінальною справою, власні пояснення керівника підприємства -контрагента, пояснення свідків, які попереджені про кримінальну відповідальність за ст. 384 Кримінального Кодексу України за завідомо неправдиві показання (при розгляді адміністративної та цивільної справи), якщо така справа розглянута судом та рішення набуло законної сили.

Згідно зі ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Само по собі встановлення факту недодержання необхідних вимог для дійсності правочину, передбачених ст.203 Цивільного кодексу України, не є підставою нікчемності правочину, а є лише підставою для звернення до суду з метою визнання правочину недійсним.

З вищенаведених законодавчих положень випливає, що визнання вказаного договору недійсним з підстав його невідповідності закону та суперечливості інтересам держави і суспільства є можливим лише в судовому порядку, а не з суб'єктивної оцінки відповідача. Однак з даного приводу відповідач до суду не звертався і вказані правочини недійсними судом не визнавалися, що також є свідченням необґрунтованості конкретної позиції відповідача.

Жодних доказів того, що заперечуваний правочин був спрямований саме на порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина, пошкодження чи незаконне заволодіння майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади відповідач не наводить. Обгрунтовуючи свої припущення посиланням на факт відсутності третьої особи за її місцем знаходження, є нічим іншим, як свідченням порушення відповідною особою вимоги законодавства, яке стосується його реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності чи платника податків і зобов'язує його повідомляти реєструючі органи про зміну свого місця знаходження, а у випадку порушення даної вимоги передбачає персональну відповідальність такої особи та її посадових осіб.

До того ж, слід додати, Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені статтею 228 ЦК України, є правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини спрямовані на відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучення з обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражатиметься в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним.

Таким чином, законодавець розмежовує поняття "порушення публічного порядку" та "недодерження вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам". Дані обставини передбачають різний порядок визнання правочину недійсним та різні правові наслідки.

У постанові Пленуму ВСУ № 9 від 6 листопада 2009 року було звернено увагу на наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочинву або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним".

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом.

Положеннями Податкового Кодексу України не передбачено такого права, як визнання в односторонньому порядку господарських правочинів нікчемними.

За відсутності належних доказів та лише на підставі міркувань перевіряючими зроблено висновок, що не відбулося поставки товарів (робіт, послуг) від ТзОВ "ВСК Геос", ПП "Дніпрорембуд-сервіс" та ТзОВ "Євростандарт", а тому не виникло права у ТзОВ "АРС-ДІМ" включати до складу валових витрат та собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) вартість товарів (робіт, послуг) придбаних у ТзОВ "ВСК Геос", ПП "Дніпрорембуд-сервіс" та ТзОВ "РА "Євростандарт", як це передбачено Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року та Податковим Кодексом України, а також до складу податкового кредиту суми ПДВ згідно податкових накладних складених ТзОВ "ВСК Геос", ПП "Дніпрорембуд-сервіс" та ТзОВ "РА "Євростандарт".

Такий висновок суперечить як Конституції України, ЦКУ так і спеціальному законодавству з оподаткування.

Податковий орган у акті перевірки не вказав жодного доказу порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина угодами, укладеними між ТзОВ "АРС-ДІМ" та ТзОВ "ВСК' Геос", ПП "Дніпрорембуд-сервіс" та ТзОВ "РА "Євростандарт". В акті не існує також доказів та обґрунтувань щодо знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним у зв'язку з укладенням вищевказаних угод.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Податковий орган у акті перевірки не вказав жодного доказу порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина угодами, укладеними між ТзОВ "АРС-ДІМ" та ТзОВ "ВСК Геос", ПП "Дніпрорембуд-сервіс" та ТзОВ "РА "Євростандарт". В акті не існує також доказів та обґрунтувань щодо знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним у зв'язку з укладенням вищевказаних угод.

Слід зазначити, що в даному випадку, договори ТзОВ "АРС-ДІМ" з ТзОВ "ВСК Геос", ПП "Дніпрорембуд-сервіс" та ТзОВ "РА "Євростандарт" спрямовані не на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, а спрямовані на реальну поставку товарів (робіт, послуг) для ТзОВ "АРС-ДІМ" (Покупця, Замовника) і отримання коштів за таку поставку ТзОВ "ВСК' Геос", ПП "Дніпрорембуд-сервіс" та ТзОВ "РА "Євростандарт" (Продавцями, Виконавцями).

Питання про відповідності договорів між ТзОВ "АРС-ДІМ" та ТзОВ "ВСК' Геос" ПП "Дніпрорембуд-сервіс" та ТзОВ "РА "Євростандарт" вимогам чинного законодавства Долинською оДПІ у порядку, встановленому п.11 ч.1 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", не порушувалось.

За таких обставин, визнання ДШ у м. Івано-Франківську актом перевірки 2707/22-1/30610033 від 01.04.2013р. правочинів, укладених ТзОВ "АРС-ДІМ" та "ВСК' Геос", ПП "Дніпрорембуд-сервіс" та ТзОВ "РА "Євростандарт" недісними в силу закону (нікчемним правочином) не ґрунтується на вимогах Цивільного кодексу України.

Як зазначено в акті перевірки № 2707/22-1/30610033 від 01.04.2013р., в ході перевірки виявлено, що ТзОВ "АРС-ДІМ" включено до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) витрати, понесені товариством на послуги нематеріального характеру надані юридичними особами ТзОВ "Центр пластичної хірургії" в сумі 291667 грн.

Як далі зазначено в акті перевірки № 2707/22-1/30610033 від 01.04.201 наданими до перевірки документами, а саме актами виконаних робіт, підприємством доведено зв'язок понесених витрат з їх подальшим використанням у власній господарській діяльності, а саме відсутні висновки, довідки з правових питань, що виникають у діяльності підприємства; інформаційні листи про зміни в законодавстві, що стосується його діяльності, відсутні позовні заяви, представлення інтересів підприємства в суді, та інших органах при розгляді правових питань; документи, які би свідчили про супровід виконавчого провадження в органах виконавчої служби усіх рівнів.

Таким чином ДШ у м. Івано-Франківську зроблено висновок, що ТзОВ "АРС-ДІМ" в порушення п.138.2 ст.138, пп. 139.1.9 ст.139 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами і доповненнями завищено витрати операційної діяльності від отримання послуг нематеріального характеру у вищеперелічених підприємств всього на суму 809867 грн., зокрема:

2 квартал 2011 року на суму 202200 грн.;

3 квартал 2011 року на суму 316000 грн.;

4 квартал 2011 року на суму 291667 грн.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пункт 44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-ХІУ (із змінами і доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники ( у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа .

ТзОВ "АРС-ДІМ" в ході проведення перевірки надало перевіряючим акти виконаних робіт з ТзОВ "Центр пластичної хірургії" на суму 518200 грн. та з ТзОВ "Зарсет" на суму 291667 грн., які повністю відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-ХІУ (із змінами і доповненнями) та п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 за № 168/704.

Відповідно ж до абз. г) пп.138.10.2 п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, а саме: винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Окрім цього, пунктом 140.5 статті 140 Податкового кодексу України зазначено, що установлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому розділі, не дозволяється.

А тому, виходячи з всього вищевикладеного, висновки ДПІ у м.. Івано-Франківську в акті перевірки щодо завищення ТзОВ "АРС-ДІМ" витрат операційної діяльності за послугами отриманими від ТзОВ "Центр пластичної хірургії" та ТзОВ "Зарсет" на суму 809867 грн. (518200 + 291667), а також збільшення ТзОВ "АРС-ДІМ" грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 186269 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 186269 грн., є протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах, передбачених Податковим кодексом України.

Як зазначено в акті перевірки № 2707/22-1/30610033 від 01.04.2013р., в ході перевірки виявлено, що ТзОВ "АРС-ДІМ" в порушення пп.4.1.1 п.4.1 статті 4, пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) не включено до складу валового доходу (рядок 01.4 Декларацій за 1 кв. 2011 року) прибуток від операції з цінними паперами в сумі 379 931,0 грн. грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток в 1 кв. 2011 р., та в порушення п. 153.8 ст.153 Податкового кодекс, України від 02 грудня 2010р. № 2755-УІ не вірно визначено фінансовий результат від операцій з цінними паперами за періоди: 2 кв. 2011 року. , 2-3 кв. 2011 року, 2-4 кв. 2011 року, 1 кв. 2012 року., 1 півріччя. 2012 року., за три квартали 2012 року, за 2012 рік., проте враховуючи виникнення від`ємного фінансового результату в даних періодах об`єкт оподаткування залишається незмінним.

З цього приводу слід зазначити, що ДПІ у м. Івано-Франківську не враховано, що відповідно до Закону України № 3609-УІ від 07.07.2011р., який застосовується при визначенні податкових зобов'язань з податку на прибуток, починаючи з дня набрання чинності розділом III цього Кодексу України, внесено зміни до пп. 153.4.1 та пп.153.4.2 п. 153.4 ст.153 Податкового кодексу України, а саме викладено в наступній реакції:

- пп.153.4.1 п.154 ст.154 - з урахуванням особливостей, установлених розділом, не включаються в дохід і не підлягають оподаткуванню кошти або майно залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку коштів або майна і довірче управління, основної суми депозиту (вкладу), у тому числі шляхом викупу ощадних (депозитних) сертифікатів (іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю), та на інші строкові чи довірчі рахунки, розміщенням або наступним продажем боргових цінних паперів, а також поверненням платнику податку коштів або майна з довірчого управління, а також основної суми депозиту (вкладу) або з інших строкових чи довірчих рахунків, відкритих іншими особами на користь такого платника податку;

- пп. 153.4.2 п. 153.4 ст.154 - з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом, не включаються до витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з поверненням платником податку коштів або майна з довірчого управління, основної сумі депозиту (вкладу), у тому числі залучених шляхом випуску ощадних (депозитним сертифікатів, іпотечних сертифікатів із фіксованою дохідністю, або коштів з інших строкових чи довірчих рахунків, погашенням (викупом) боргових цінних паперів, а також розміщенням платником податку коштів або майна в довірче управління, основної суми депозиту (вкладу) або на інші строкові та довірчі рахунки, відкриті на користь такого платника податку.

А тому, виходячи з всього вищевикладеного, висновки ДПІ у м. Івано-Франківську в акті перевірки щодо порушень ТзОВ "АРС-ДІМ" вимог пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України від 28 грудня 1994р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР із змінами та доповненнями та п. 153.8 ст.153 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), а також збільшення ТзОВ "АРС-ДІМ" грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 94983 грн., в тому" числі за основним платежем в розмірі 94982 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 1 грн., є протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах, передбачених Податковим кодексом України.

Щодо питання повноти визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, слід зазначити наступне.

Як зазначено в акті перевірки № 2707/22-1/30610033 від 01.04.2013р., перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р. встановлено його завищення ТзОВ "АРС-ДІМ" всього у сумі 143887 грн., в т.ч.: за лютий 2011 року - 16667 грн., за березень 2011 року - 23986 грн., за травень 2011 року - 23399 грн., червень 2011 року - 21502 грн., грудень 2011 року - 58333,33 грн. ТзОВ "АРС-ДІМ" в результаті включення до складу податкового кредиту сум ПДВ згідно податкових накладних виписаних ТзОВ "ВСКГ Геос" (код ЄДПРОУ 36756148) на суму 40653 грн., ПП "Дніпрорембуд-сервіс" (ЄДРПОУ 34827449) на суму 23399 грн., ТзОВ "РА -Євростандарт" (код ЄДПРОУ 37047201) на суму 21502 грн., по яких ДПІ у м. Івано-Франківську отримано від податкових органів за місцем реєстрації ТзОВ "ВСК Геос", ПП "Дніпрорембуд-сервіс" та ТзОВ "РА "Євростандарт" актів, в яких зроблено висновки про проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат (витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) та податкового кредиту, та згідно податкових накладних виписаних ТзОВ "Зарсет" в сумі 58333 грн. на послуги, витрати по яких (на думку ДПІ у м. Івано-Франківську) понесені ТзОВ "АРС-ДІМ" не з метою їх використання у власній господарській діяльності, оскільки відсутні висновки, довідки з правових питань, що виникають у діяльності підприємства; інформаційні листи про зміни в законодавстві, що стосується його діяльності, відсутні позовні заяви, представлення інтересів підприємства в суді, та інших органах при розгляді правових питань; документи, які би свідчили про супровід виконавчого провадження в органах виконавчої служби всіх рівнів, що є порушенням з боку ТзОВ "АРС-ДІМ" п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198; п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями).

З цього приводу слід зазначити, що, як зазначалось в абз. б) п.1) даного адміністративного позову, використання працівниками ДПІ у м. Івано-Франківську (як підстави для встановлення нікчемності правочину, здійсненого ТзОВ "АРС-ДІМ" з ТзОВ "ВСК Геос", ПП "Дніпрорембуд-сервіс" та ТзОВ "РА "Євростандарт") актів перевірок, отриманих від податкових органів за місцем реєстрації контрагентів ТзОВ "АРС-ДІМ", не можуть слугувати вагомим доказом нікчемності таких правочинів. Безспірних доказів нікчемності правочинів ТзОВ «АРС-ДІМ» з ТзОВ "ВСК Геос", ПП "Дніпрорембуд-сервіс" та ТзОВ "РА "Євростандарт" у ДПІ у м. Івано-Франківську не має.

Окрім цього, помилковим є висновки ДПІ у м. Івано-Франківську, що сума ПДВ згідно виписаних ТзОВ "Зарсет" податкових накладних на послуги, не включається до податкового кредиту, оскільки витрати по них понесені ТзОВ "АРС-ДІМ" не з метою їх використання у власній господарській діяльності, оскільки відсутні висновки, довідки з правових питань, що виникають у діяльності підприємства; інформаційні листи про зміни в законодавстві, що стосується його діяльності, відсутні позовні заяви, представлення інтересів підприємства в суді, та інших органах при розгляді правових питань; документи, які би свідчили про супровід виконавчого провадження в органах виконавчої служби всіх рівнів.

Згідно пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, в тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду

В акті перевірки не наведено жодного факту того, що сума ПДВ в розмірі 85554 грн. згідно податкових накладних виписаних ТзОВ "ВСК Геос", ПП "Дніпрорембуд-сервіс" та ТзОВ "РА "Євростандарт" нарахована (сплачена) ТзОВ "АРС-ДІМ" у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності ТзОВ "АРС-ДІМ".

Згідно із п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна повинна містити окремими рядками такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку

додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

В ході проведення перевірки ТзОВ "АРС-ДІМ" надано перевіряючим всі податкові накладні по операціях з ТзОВ "ВСК Геос", ПП "Дніпрорембуд-сервіс", ТзОВ "РА "Євростандарт" та ТзОВ "Зарсет", які оформлені відповідно до вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, та підтверджують правомірність включення згідно них сум ПДВ до складу податкового кредиту ТзОВ "АРС-ДІМ" згідно з правилами, визначеними п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України.

За таких обставин, ТзОВ "АРС-ДІМ" не порушувало вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198; п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) та правомірно включило до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 143887 грн. згідно податкових накладних виписаних ТзОВ "ВСК Геос", ПП "Дніпрорембуд-сервіс", ТзОВ "РА "Євростандарт" та ТзОВ "Зарсет".

Щодо правомірності повноти визначення грошового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в розмірі 130231,03 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 126785,36 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 3445,67 грн.

Як зазначено в акті перевірки № 2707/22-1/30610033 від 01.04.2013р., перевіркою встановлено, що ТзОВ "АРС-ДІМ" здійснювався продаж житлових приміщень (згідно договорів міни) за договірними цінами, нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону - ОБТІ. Отже, фізичні особи при придбанні житлових приміщень (квартир) отримали від підприємства знижку у вартості житлових приміщень (квартир).

Відповідно до п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-YI зі змінами та доповненнями базою оподаткування є частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172-173 цього Кодексу.

Згідно з п. 172.3 ст.172 Податкового кодексу дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.

Згідно п.п. 14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до п.171.2 ст. 171 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-YI зі змінами та доповненнями особою відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів є податковий агент - для оподаткованих доходів з джерела їх походження в Україні.

Згідно п. 172.7 ст.172 Податкового кодексу, якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа-підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну).

З цього приводу слід зазначити, що стаття 172 Податкового кодексу України регламентує порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна фізичними особами, а не його придбання ними.

Окрім цього, п. 172.7 ст.172 Податкового кодексу України застосовується одночасно з дією пункту 172.4 ст.172 Податкового кодексу України, який стосується проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами.

За таких обставин, ТзОВ "АРС-ДІМ" не порушувало вимог пп.14.1.54 п.14.1 ст.14, пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164, п. 171.2 ст. 171, п. 172.3 ст. 172, п. 172.7 ст. 172, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, а також збільшення ТзОВ "АРС-ДІМ" грошового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників в розмірі 130231,03 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 126785,36 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 3445,67 грн., є протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах, передбачених Податковим кодексом України.

Посилання представника відповідача на вирок Київського районного суду м. Сімферополь, не може бути прийнято судом до уваги як доказ, що доводить правопорушення із сторони ТОВ "АРС-ДІМ" у співпраці із ТОВ "ВСК Геос", з огляду на наступне.

Як вбачається з тексту вироку, жодним словом ТОВ "АРС-ДІМ", як один із учасників кримінальних схем наведених у вироку суду, не згадується. У випадку проведення ТОВ "АРС-ДІМ" із ТОВ "ВСК Геос" незаконних господарських операцій - це неодмінно було б відображено у вироку суду на який посилається відповідач.

ТОВ "АРС-ДІМ" проводило господарську діяльність з ТОВ "ВСК Геос", але ця діяльність була спрямована на реальне виконання замовлених робіт з наступною оплатою таких робіт. Як доказ в матеріалах справи суду знаходяться бухгалтерські документи співпраці ТОВ "ВСК Геос", оформлені відповідно до чинного законодавства України. Усі замовлені роботи були вчасно виконані ТОВ "ВСК Геос", а з своєї сторони ТОВ "АРС-ДІМ" оплачені.

У відповідності із податковим повідомленням-рішенням № 0004191701 ТзОВ "АРС-ДІМ" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників в розмірі 135059,09 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 130239,81 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 4819,28 грн. Проте, як було з'ясовано в судовому засіданні ТзОВ "АРС-ДІМ" було сплачено частково податкові зобов'язання, а отже податкове повідомлення-рішення № 0004191701 підлягає скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників в розмірі 130231,03 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Факт сплати позивачем до бюджету судового збору в розмірі 2294,00 грн., підтверджується платіжним дорученням за №322 від 26.04.2013 року (а.с.2).

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-франківську від 18.04.2013 року №0000442201, №0000452201, №0000432201 та №0004191701 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок з доходів найманих працівників в розмірі 130231,03 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " АРС-ДІМ", 76018, пл. Ринок, 14, м. Івано-Франківськь, код ЄДРПОУ 30610033, сплачений судовий збір в сумі 2294,00 (дві тисячі триста двісті дев`яносто чотири) гривні, 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Микитюк Р.В.

Постанова складена в повному обсязі 24.09.2013 року.