Ухвала

від 16.12.2014 по справі 809/1369/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року Справа № 876/12814/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРС-ДІМ» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АРС-ДІМ» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 18.04.2013 року:

№ 0000442201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 383 704,00 грн, в тому числі: за основним платежем - 383 703,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.;

№ 0000452201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 168 275,00 грн (основний платіж);

№ 0000432201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 179 859,00 грн, в тому числі: за основним платежем - 143 887,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 35 972,00 грн;

№ 0004191701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників в розмір 130 231,03 грн: в тому числі за основним платежем - 126 785,36 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 445,67 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську від 18.04.2013 року №0000442201, №0000452201, №0000432201 та №0004191701 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників в розмірі 130231,03 грн.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що висновки ДПІ у м. Івано-Франківську в акті перевірки щодо заниження ТзОВ «АРС-ДІМ» доходів від продажу товарів (робіт, послуг) по операції з продажу фізичним особам згідно договорів міни квартир в будинках по вул. Горбачевського, 50 та по вул. Надрічна, 223 на суму 724 652 грн, а також збільшення ТзОВ «АРС-ДІМ» грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 168 275 грн є протиправним та такими, що не ґрунтуються на нормах, передбачених пп.1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд першої інстанції вказує на те, що ТзОВ «АРС-ДІМ» володіє встановленою ЦК України дієздатністю юридичної особи щодо укладання правочинів з ТзОВ «ВСК Геос», ПП «Дніпрорембуд-сервіс» та ТзОВ «РА «Євростандарт», які реально спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а тому посилання ДПІ у м. Івано-Франківську в акті перевірки № 2707/22-1/30610033 від 01.04.2013 року на нікчемність правочинів ТзОВ «АРС-ДІМ» з ТзОВ «ВСК Геос», ПП «Дніпрорембуд-сервіс» та ТзОВ «РА «Євростандарт», є безпідставними та такими, що ґрунтуються виключно на особистих припущеннях фахівців податкового органу, що проводили перевірку. Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). Податковий орган у акті перевірки не вказав жодного доказу порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина угодами, укладеними між ТзОВ «АРС-ДІМ» та його контрагентами.

Крім того, ТзОВ «АРС-ДІМ» в ході проведення перевірки надало перевіряючим акти виконаних робіт з ТзОВ «Центр пластичної хірургії» на суму 518 200 грн та з ТзОВ «Зарсет» на суму 291 667 грн, які повністю відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 за № 168/704.

Таким чином, суд першої інстанції вважає, що висновки ДПІ у м. Івано-Франківську в акті перевірки щодо завищення ТзОВ «АРС-ДІМ» витрат операційної діяльності за послугами отриманими від ТзОВ «Центр пластичної хірургії» та ТзОВ «Зарсет» на суму 809867 грн (518200 + 291667), а також збільшення ТзОВ «АРС-ДІМ» грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 186 269 грн, є протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах, передбачених Податковим кодексом України.

Перевіряючими не враховано, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» № 3609-VІ від 07.07.2011 року, який застосовується при визначенні податкових зобов'язань з податку на прибуток, починаючи з дня набрання чинності розділом III цього Кодексу України, внесено зміни до пп. 153.4.1 та пп. 153.4.2 п. 153.4 ст.154 Податкового кодексу України, а саме викладено у наступній редакції:

- пп. 153.4.1 п.154 ст.154 - з урахуванням особливостей, установлених розділом, не включаються в дохід і не підлягають оподаткуванню кошти або майно залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку коштів або майна і довірче управління, основної суми депозиту (вкладу), у тому числі шляхом викупу ощадних (депозитних) сертифікатів (іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю), та на інші строкові чи довірчі рахунки, розміщенням або наступним продажем боргових цінних паперів, а також поверненням платнику податку коштів або майна з довірчого управління, а також основної суми депозиту (вкладу) або з інших строкових чи довірчих рахунків, відкритих іншими особами на користь такого платника податку;

- пп. 153.4.2 п. 153.4 ст.154 - з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом, не включаються до витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з поверненням платником податку коштів або майна з довірчого управління, основної сумі депозиту (вкладу), у тому числі залучених шляхом випуску ощадних (депозитним сертифікатів, іпотечних сертифікатів із фіксованою дохідністю, або коштів з інших строкових чи довірчих рахунків, погашенням (викупом) боргових цінних паперів, а також розміщенням платником податку коштів або майна в довірче управління, основної суми депозиту (вкладу) або на інші строкові та довірчі рахунки, відкриті на користь такого платника податку.

Отже, суд першої інстанції вважає, що висновки податкового в акті перевірки щодо порушень ТзОВ «АРС-ДІМ» вимог пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР із змінами та доповненнями та п. 153.8 ст.153 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями), а також збільшення ТзОВ «АРС-ДІМ» грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 94 983 грн є протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах, передбачених Податковим кодексом України.

Помилковими є висновки ДПІ у м. Івано-Франківську, що сума ПДВ, згідно виписаних ТзОВ «Зарсет» податкових накладних на послуги, не включається до податкового кредиту, оскільки витрати по них понесені ТзОВ «АРС-ДІМ» не з метою їх використання у власній господарській діяльності, оскільки відсутні висновки, довідки з правових питань, що виникають у діяльності підприємства; інформаційні листи про зміни в законодавстві, що стосується його діяльності, відсутні позовні заяви, представлення інтересів підприємства в суді, та інших органах при розгляді правових питань; документи, які би свідчили про супровід виконавчого провадження в органах виконавчої служби всіх рівнів.

В акті перевірки не наведено жодного факту того, що сума ПДВ в розмірі 85 554 грн, згідно податкових накладних виписаних ТзОВ «ВСК Геос», ПП «Дніпрорембуд-сервіс» та ТзОВ «РА «Євростандарт» нарахована (сплачена) ТзОВ «АРС-ДІМ» у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності ТзОВ «АРС-ДІМ».

Крім того, в ході проведення перевірки ТзОВ «АРС-ДІМ» надано перевіряючим всі податкові накладні по операціях з ТзОВ «ВСК Геос», ПП «Дніпрорембуд-сервіс», ТзОВ «РА «Євростандарт» та ТзОВ «Зарсет», які оформлені відповідно до вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, та підтверджують правомірність включення згідно них сум ПДВ до складу податкового кредиту ТзОВ «АРС-ДІМ» згідно з правилами, визначеними п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України.

За таких обставин, ТзОВ «АРС-ДІМ» не порушувало вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198; п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) та правомірно включило до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 143 887 грн згідно податкових накладних виписаних ТзОВ «ВСК Геос», ПП «Дніпрорембуд-сервіс», ТзОВ «РА «Євростандарт» та ТзОВ «Зарсет».

Суд першої інстанції посилається на те, що стаття 172 Податкового кодексу України регламентує порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна фізичними особами, а не його придбання ними. Окрім цього, п. 172.7 ст.172 Податкового кодексу України застосовується одночасно з дією пункту 172.4 ст.172 Податкового кодексу України, який стосується проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами. За таких обставин, ТзОВ «АРС-ДІМ» не порушувало вимог пп.14.1.54 п.14.1 ст.14, пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164, п. 171.2 ст. 171, п. 172.3 ст. 172, п. 172.7 ст. 172, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, а також збільшення ТзОВ «АРС-ДІМ грошового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників в розмірі 130231,03 грн., є протиправними та такими, що не грунтуються на нормах, передбачених Податковим кодексом України.

Крім того, посилання відповідача на вирок Київського районного суду м. Сімферополь, не може бути прийнято судом до уваги як доказ, що доводить правопорушення із сторони ТОВ «АРС-ДІМ» у співпраці із ТОВ «ВСК Геос». Позивач, як один із учасників кримінальних схем, наведених у вироку, взагалі не згадується.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що перевіркою визначено валові доходи від продажу квартир фізичним особам на рівні вартості, визначеної Івано-Франківським ОБТІ. Таким чином, згідно вимог пп.1.20.2 п.1.20 ст.1,. пп.7.4.1, 7.4.2, 7.4.3 Закону України від 28 грудня 1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР, п.п. 153.2.1 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України» від 02 грудня 2010 року №2755-УІ підлягають збільшенню валові доходи товариства за 2-3 кв.2011 року на суму 644408 грн, в т.ч. за 2 квартал 2011 року в сумі 562250 грн та 3 квартал 2011 року в сумі 82158 грн.

Апелянт стверджує, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «ВСК Геос» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «ВСК Геос», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «ВСК Геос» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Звертає увагу на те, що декларація ПП «Дніпрорембуд-сервіс» з ПДВ за квітень-грудень 2010 року, розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ, виписані невстановленими особами від імені директора ПП «Дніпрорембуд-сервіс» гр. ОСОБА_1, на порушення вимог п.16. Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 21.12.2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 29 грудня 2010 року за № 1401/18696.

Крім того, вказує на відсутність у ТОВ «РА «ЄВРОСТАНДАРТ» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.

Таким чином, перевіркою правомірно встановлено порушення позивачем п.138.2 ст.138, пп. 39.1.9 ст.139 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами і доповненнями, товариством завищено витрати операційної діяльності від отримання послуг нематеріального характеру від своїх контрагентів всього на суму 809867 грн.

Апелянт стверджує, що в порушення п.153.8 ст.153 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010р. № 2755-VІ платником не вірно визначено фінансовий результат від операцій з цінними паперами за періоди: 2 кв.2011 року, 2-3 кв.2011 року, 2-4 ткв. 2011 року, 1 кв. 2012року, 1 півр. 2012 року, за три квар.2012 року, за 2012 рік, проте, враховуючи виникнення від'ємного фінансового результату в даних періодах, об'єкт оподаткування залишається незмінним.

Наданими до перевірки документами, а саме актами виконаних робіт, підприємством не доведено зв'язок понесених витрат з їх подальшим використанням у власній господарській діяльності, а саме відсутні висновки, довідки з правових питань, що виникають у діяльності підприємства; інформаційні листи про зміни в законодавстві, що стосується його діяльності, відсутні позовні заяви, представлення інтересів підприємства в суді, та інших органах при розгляді правових питань; документи, які би свідчили про супровід виконавчого провадження в органах виконавчої служби всіх рівнів.

Крім того, ТОВ «Арс-Дім» здійснювався продаж житлових приміщень (згідно договорів міни) за договірними цінами, нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону - ОБТІ (додаток 3). Отже, фізичні особи при такі придбанні житлових приміщень (квартир) отримали від підприємства знижку у вартості житлових приміщень (квартир).

Таким чином, перевіркою правомірно за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року нараховано пеню з податку на доходи фізичних осіб в сумі 114,37 грн та донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 126785,36 грн.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що працівниками ДПІ у м. Івано-Франківську та ДПА в Івано-Франківській області в період з 4 по 25 березня 2013 року було проведено планову виїзну перевірка ТзОВ «АРС-ДІМ» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки № 2707/22-1/30610033 від 01.04.2013 року.

Згідно висновків вказаного акту перевіркою встановлено порушення:

1) п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4,п.п..5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.5.3.9 п.5.9 ст.5 п.п.7.4.1, 7.4.2, 7.4.3, пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України від 28 грудня 1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР (із змінами та доповненнями), пп. 138.1.1, п.138.1, п.138.2, пп.138.8.1, п. 138.8 ст.138, п.153.8 ст.153 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток, в періоді, що перевірявся, в загальній сумі 383 703,00 грн, зокрема за І квартал 2011 року на суму 145 798 грн, за II квартал 2011 року в сумі 98 142 грн, за III квартал 2011 в сумі 72680 грн, за IV квартал 67083 грн;

2) пп. 1.20.2, 7.4.1, 7.4.2, 7.4.3 п.1.20, 7.4 ст.ст. 1, 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 153.2.1 п.153.2 п.153.8 ст.153 Податкового кодексу України, в результаті чого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в рахунок застосування звичайних цін в загальній сумі 168 275 грн, у тому числі за І квартал 2011 року на суму 20061 грн, II квартал 2011 року в сумі 129318 грн та за III квартал 2011 року в сумі 18896 грн;

3) п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198; п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість 143 887 грн, у тому числі за грудень 2011 року в сумі 79 615 грн, січень 2012 року -1400 грн, лютий 2012 року - 4583 грн, березень 2012 року в сумі 16744 грн та за квітень 2012 року в сумі 41545 грн;

4) пп. 14.1.54 п.14.1 ст.14, п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст.164, п. 171.2 ст.171, п. 172.3 ст.172, п.172.7 ст.172, п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податок на доходи фізичних осі в сумі 126785,36 грн;

- п.176.2 ст.176, ст. 168 Податкового кодексу України, в результаті чого перевіркою нараховано пені з податку на доходи фізичних осіб в сумі 114,37 грн;

- п.п.168.1.2 п.168.2 ст.168 Податкового кодексу України, а саме: несплата податку на доходи фізичних осіб за період з вересня 2012 року по листопад 2012року в сумі 3454,45 грн;

- п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, ТОВ «Арс-Дім»:

- подання Податкових розрахунків форми №1ДФ не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками за І квартал 2011 року, ІІ-ІУ квартали 2012 року.

На підставі акту перевірки 18 квітня 2013 року ДПІ у м. Івано-Франківську прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення:

- № 0000442201, згідно якого ТзОВ «АРС-ДІМ» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 383704 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 383 703 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 1 грн;

- № 0000452201, згідно якого ТзОВ «АРС-ДІМ» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 168 275 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 168 275 грн;

- № 0000432201, згідно якого ТзОВ «АРС-ДІМ» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 179 859 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 143 887 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 35972 грн;

- № 0004191701, згідно якого ТзОВ «АРС-ДІМ"» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників в розмірі 135 059,09 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 130239,81 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 4819,28 грн.

Щодо податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств:

Проведеною перевіркою визначено валові доходи від продажу квартир фізичним особам на рівні вартості, визначеної Івано-Франківським ОБТІ і на думку ДПІ, встановлено заниження валового доходу за 1-ий квартал 2011 року на суму 80244 грн. Перевіркою повноти визначення доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2011року по 31.12.2012року встановлено їх заниження в сумі 644408 грн., в тому числі за: II квартал 2011 року в сумі 562250 грн та III квартал 2011 року в сумі 82158 грн, що виникли по аналогічних операціях з реалізації квартир фізичним особам відповідно до договорів міни. При цьому, для обґрунтування рівня звичайної ціни ДПІ у м. Івано- Франківську посилається на вимоги пп. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 287/97-ВР від 22.05.1997 року.

Встановлено, що відповідно до договорів міни від 30.03.2011 року, від 28.04.2011 року, від 05.05.2011 року, від 10.05.2011 року, від 20.05.2011 року, від 02.06.2011 року, від 09.06.2011 року та від 08.09.2011 року ТзОВ «АРС-ДІМ» передано у власність фізичним особам квартири в обмін на облігації ТзОВ «АРС-ДІМ». Придбання облігацій емітента ТзОВ «АРС-ДІМ» відображено в бухгалтерському обліку і обмін здійснено без доплати. Встановлено різницю між вартістю квартири, встановленою ОБТІ, та вартістю відповідно до договору міни.

Згідно пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що з метою оподаткування доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу. Тобто, доход отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг), повинен бути не меншим за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), які діяли на дату такого продажу, у тому випадку, коли договір купівлі-продажу укладається між платником податку і пов'язаною особою.

Підпунктом 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 зазначеного Закону передбачено, що якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Згідно з цим підпунктом справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених Законом № 334/94-ВР, покладається на податковий орган у встановленому порядку. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін.

Таким чином, якщо не доведене зворотне, звичайною вважається ціна, визначена сторонами договору. При цьому обов'язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін покладається на податковий орган.

Для визначення звичайної ціни використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Однак при цьому необхідно враховувати, чи є умови таких договорів співставними, важливе значення також мають і властивості товарів, які є предметом купівлі-продажу.

Згідно вимог підпункту 1.20.2 пункту 1.20 ст. 1 Закону України від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у перевіряючих була наявна інформація про укладення ТзОВ «АРС-ДІМ» в 2011 році договорів з фізичними особами з реалізації ідентичних квартир у аналогічних умовах в будинках по вул. Горбачевського, 50 та по вул. Надрічна,223 в м.Івано-Франківську, причому за цінами, які теж є нижчими за вартість квартир, що визначена Івано-Франківським бюро технічної інвентаризації, у зв'язку з чим висновок ДПІ щодо заниження ТзОВ «АРС-ДІМ» доходів згідно вищеперерахованих договорів міни квартир в будинках по вул. Горбачевського, 50 та по вул. Надрічна, 223 в м.Івано-Франківську є протиправним та такими, що не грунтуютсья на нормах Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Щодо завищення витрат за послугами, отриманих від ТзОВ «Центр пластичної хірургії» та ТзОВ «Зарсет» на суму 809 867 грн., в ході проведення перевірки надало перевіряючим акти виконаних робіт з ТзОВ «Центр пластичної хірургії «АРС» на суму 518200 грн. та з ТзОВ «Зарсет» на суму 291667 грн., які повністю відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 року №996-ХІV (із змінами і доповненнями) та п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704.

Із змісту Статуту ТзОВ «Центр пластичної хірургії «АРС» видно, що товариство провадить діяльність у сферах права, бухгалтерського обліку і консультацій з питань управління, юридичну практику.

Відповідно до абз. г) пп.138.10.2 п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, а саме: винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Окрім цього, пунктом 140.5 статті 140 Податкового кодексу України зазначено, що установлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому розділі, не дозволяється.

Щодо невключення позивачем до складу валового доходу (рядок 01.4 Декларацій за 1 кв. 2011 року) прибутку від операції з цінними паперами в сумі 379 931,0 грн. грн, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток в 1 кв. 2011 року та не вірно визначено фінансовий результат від операцій з цінними паперами:

Відповідно до Закону України № 3609-VІ від 07.07.2011року, який застосовується при визначенні податкових зобов'язань з податку на прибуток, починаючи з дня набрання чинності розділом III цього Кодексу України, внесено зміни до пп. 153.4.1 та пп. 153.4.2 п. 153.4 ст.154 Податкового кодексу України, а саме викладено в наступній реакції:

- пп. 153.4.1 п.154 ст.154 - з урахуванням особливостей, установлених розділом, не включаються в дохід і не підлягають оподаткуванню кошти або майно залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку коштів або майна і довірче управління, основної суми депозиту (вкладу), у тому числі шляхом викупу ощадних (депозитних) сертифікатів (іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю), та на інші строкові чи довірчі рахунки, розміщенням або наступним продажем боргових цінних паперів, а також поверненням платнику податку коштів або майна з довірчого управління, а також основної суми депозиту (вкладу) або з інших строкових чи довірчих рахунків, відкритих іншими особами на користь такого платника податку;

- пп. 153.4.2 п. 153.4 ст.154 - з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом, не включаються до витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з поверненням платником податку коштів або майна з довірчого управління, основної суми депозиту (вкладу), у тому числі залучених шляхом випуску ощадних (депозитним сертифікатів, іпотечних сертифікатів із фіксованою дохідністю, або коштів з інших строкових чи довірчих рахунків, погашенням (викупом) боргових цінних паперів, а також розміщенням платником податку коштів або майна в довірче управління, основної суми депозиту (вкладу) або на інші строкові та довірчі рахунки, відкриті на користь такого платника податку.

У зв'язку з наведеним висновки ДПІ у м. Івано-Франківську в акті перевірки щодо порушень ТзОВ «АРС-ДІМ» вимог пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України від 28 грудня 1994р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР із змінами та доповненнями та п. 153.8 ст.15 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями), а також збільшення ТзОВ «АРС-ДІМ» грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 94983 грн, в тому числі за основним платежем в розмірі 94982 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 1 грн, є протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах, передбачених Податковим кодексом України.

Щодо завищення валових витрат на суму 203262 грн за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року внаслідок включення до них витрат, пов'язаних з придбанням товарів (робіт, послуг) у ТзОВ «ВСК Геос» (код ЄДПРОУ 36756148); з придбанням товарів (робіт, послуг) у ПП «Дніпрорембуд-сервіс» (ЄДРПОУ 34827449) на суму 116993 грн та у ТзОВ «РА «Євростандарт» (код ЄДПРОУ 37047201) на суму 107512 грн, по яких ДПІ у м. Івано- Франківську отримано від податкових органів за місцем реєстрації контрагентів актів, в яких зроблено висновки про проведення безтоварних операцій та визнання правочинів нікчемними, суд апеляційної інстанції зазначає:

Відповідно до положень ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 2, 3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до положень ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Інших підстав для визнання правочину нікчемним чинним законодавством України не передбачено.

Статтею 216 ЦК України встановлено, що до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Із змісту постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року видно, що «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Отже, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлений ними, оскільки товар (роботи, послуги) були надані, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі. Позивач володів встановленою ЦК України дієздатністю юридичної особи щодо укладання правочинів з ТзОВ «ВСК Геос», ПП «Дніпрорембуд-сервіс» та ТзОВ «РА «Євростандарт», які реально спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а тому посилання ДПІ у м. Івано-Франківську в акті перевірки на нікчемність правочинів з ТзОВ «ВСК «Геос», ПП «Дніпрорембуд-сервіс» та ТзОВ «РА «Євростандарт» є безпідставними та такими, що ґрунтуються виключно на особистих припущеннях ДПІ.

Відповідачем не було надано належного доказу на підтвердження «безтоварності»здійснених позивачем господарських операцій. Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій і зазначене вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про безтоварність проведених позивачем господарських операцій.

В ході проведення перевірки ТзОВ «АРС-ДІМ» надано перевіряючим всі податкові накладні по операціях з ТзОВ «ВСК Геос», ПП «Дніпрорембуд-сервіс», ТзОВ «РА «Євростандарт» та ТзОВ "»Зарсет», які оформлені відповідно до вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, та підтверджують правомірність включення згідно них сум ПДВ до складу податкового кредиту ТзОВ «АРС-ДІМ» згідно з правилами, визначеними п. 198 ст.198 Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3 статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно пункту 201.8 статті 201 ПК України - право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За таких обставин, на думку апеляційного суду, ТзОВ «АРС-ДІМ» правомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 143 887 грн згідно податкових накладних, виписаних контрагентами.

Щодо правомірності повноти визначення грошового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в розмірі 130 231,03 грн у зв'язку із продажем житлових квартир ТзОВ «АРС-ДІМ» фізичним особам (згідно договорів міни) за договірними цінами, які були нижчими оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої ОБТІ, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) базою оподаткування є частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172-173 цього Кодексу.

Відповідно до п.171.2 ст. 171 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) особою відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів є податковий агент - для оподаткованих доходів з джерела їх походження в Україні.

Згідно п. 172.7 ст.172 Податкового кодексу, якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа-підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну).

Стаття 172 Податкового кодексу України регламентує порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна фізичними особами, а не його придбання ними.

Окрім цього, п. 172.7 ст.172 Податкового кодексу України застосовується одночасно з дією пункту 172.4 ст.172 Податкового кодексу України, який стосується проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами.

За таких обставин, ТзОВ «АРС-ДІМ» не порушувало вимог пп.14.1.54 п.14.1 ст.14, пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164, п. 171.2 ст. 171, п. 172.3 ст. 172, п. 172.7 ст. 172, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, а також збільшення ТзОВ «АРС-ДІМ» грошового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників в розмірі 130231,03 грн є протиправними та такими, що не грунтуються на нормах, передбачених Податковим кодексом України.

Так як ТзОВ «АРС-ДІМ» частково було сплачено податкові зобов'язання податкове повідомлення-рішення № 0004191701 підлягає скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників в розмірі 130 231,03 грн.

Що стосується покликання ДПІ на вирок Київського районного суду м.Сімферополя від 8 травня 2012 року, колегія суддів зазначає, що у вказаному обвинувальному документі перелічені юридичні особи, з якими проводилась незаконна діяльність та визачено коло осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності.

У вироку відсудній висновок про те, що ТзОВ «АРС-ДІМ» проводило незаконні господарські операції із ТОВ «ВСК Геос». Господарська діяльність ТзОВ «АРС-ДІМ» з ТОВ «ВСК Геос» була спрямована на реальне виконання замовлених робіт з наступною оплатою таких робіт, що стверджується бухгалтерськими документами, які оформлені відповідно до чинного законодавства України. Роботи були вчасно виконані ТОВ «ВСК Геос» та оплачені ТОВ «АРС-ДІМ"

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі №809/1369/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРС-ДІМ» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування в частині податкових повідомлень-рішень - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

В.П. Сапіга

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 18.12.2014 року.