Вирок

від 25.09.2013 по справі 615/231/13-к

ВАЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 615/231/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2013 м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого, судді - Токмакової А.П.

суддів - Товстолужського О.В., Степаненко Г.І.

секретаря - Ільченко Ю.О.

за участю прокурора - Кадигроб І.С.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області кримінальне провадження № 12012220240000112 про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Білий Колодязь Вовчанського району Харківської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, не судимого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -

в с т а н о в и в:

10 грудня 2012 року близько 19-00 години ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в кімнаті квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, разом з останнім вживав алкогольні напої. В процесі вживання алкогольних напоїв між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_2, маючи умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, схопив з підлоги кухонний ніж, яким умисно наніс ОСОБА_3 чотири удари в ділянку життєво важливих органів - черевну порожнину спереду. В результаті чого спричинив ОСОБА_3 численні колото-різані рани передньої черевної стінки з проникненням у черевну порожнину з ушкодженням брижі тонкої та товстої кишки, що ускладнилось внутрішньочеревною кровотечею І ступеня та за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину фактично визнав. Не оспорюючи факт спричинення ОСОБА_3 вказаних тілесних ушкоджень, заперечував наявність у нього умислу.

Пояснив, що 10 грудня 2012 року ОСОБА_3 придбав квартиру АДРЕСА_1, в зв'язку з чим він вирішив піти подивитись на квартиру, де разом з ОСОБА_3 на його пропозицію випили приблизно 200 гр. горілки і 2 л пива, таким чином відсвяткувавши купівлю квартири. Коли близько 19-00 години почав збиратися додому, в нього затекла нога, тому впав, спираючись рукою на журнальний столик, біля якого вони випивали.

Журнальний столик не витримав напору його тіла, в результаті чого в нього зламалася ніжка і всі продукти харчування та посуд, в тому числі і ніж, яким різали хліб, посипалися на підлогу. Підвівшись, він сів на диван, на якому лежали документи на квартиру. Щоб не пошкодити документи ОСОБА_3 намагався підняти його з дивану, але, оскільки обоє були в стані алкогольного сп'яніння, не втрималися і вдвох впали на підлогу, таким чином, що ОСОБА_3 лежав зверху на ньому, надавлюючи рукою на шию. Він почав задихатися, тому не міг сказати, щоб ОСОБА_3 піднявся, та почав шукати рукою по підлозі, чим можна його вдарити, щоб останній зліз з нього.

Таким чином, схопивши, що попалось під руку, наніс цим предметом лежачому на ньому зверху ОСОБА_3 чотири удари в ліву сторону його тіла. Побачивши кров, зрозумів, що наніс удари ножем. Намагався надати ОСОБА_3 першу медичну допомогу, перев'язав рани рушником, стукав у двері сусідів по будинку з проханням викликати швидку медичну допомогу. Потім вибіг з будинку, де зустрів ОСОБА_4, якого також попросив викликати швидку медичну допомогу та до її приїзду знаходився у квартирі разом з ОСОБА_3

Вказав, що знає ОСОБА_3 більше 10 років. На протязі цього часу підтримують товариські стосунки, раніше конфліктів між ними не виникало. Крім того, як свати, оскільки діти перебувають в зареєстрованому шлюбі, постійно разом із сім'ями святкують всі визначні дати. При цьому обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому та завірив суд, що зараз між ним і ОСОБА_3 ще кращі стосунки, ніж раніш, так як ОСОБА_3 йому співчуває.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_3 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні вказав, що не вважає себе потерпілим та не звертався до органів досудового розслідування із заявою про визнання його потерпілим, проте пояснив, що 10 грудня 2012 року його сім'я придбала квартиру АДРЕСА_1. Оскільки ОСОБА_2 не бачив квартиру, він запропонував йому піти подивитись на квартиру і трохи випити в ній спиртного, щоб відсвяткувати покупку. Коли ввечері почали збиратися, одягатись, ОСОБА_2 впав на журнальний столик і зламав ніжку, що його дуже обурило. Він пригрозив ОСОБА_2 зламаною ніжкою від столу та декілька раз ткнув нею останнього по голові в районі лоба. Після цього ОСОБА_2 спіткнувся та впав на диван, де лежали документи і гроші. Щоб не пошкодити документи, він намагаючись підняти ОСОБА_2 з дивану, потягнув його за курточку. Але оскільки на підлозі було слизько, так як скрізь валялися продукти, що впали з журнального столика, вони разом впали на підлогу. Він впав зверху на ОСОБА_2 ближче до лівого краю, не звернувши увагу, що давить його за шию, після чого відчув удари в живіт. Коли піднявся, побачив кров. ОСОБА_2 поміг перев'язати рани, після чого вони стали виходити з квартири, щоб викликати швидку медичну допомогу, але біля вхідних дверей він втратив свідомість та прийшов до тями уже в лікарні.

Зазначив, що знає обвинуваченого на протязі 8-9 років. Як свати, тривалий час вони спілкуються дуже близько. Охарактеризував його з позитивної сторони. Після зазначених подій ОСОБА_2 майже кожного дня відвідував його у лікарні, надавав необхідну допомогу. Претензій до нього не має.

В ході проведення слідчого експерименту 06.02.2013 року свідок ОСОБА_3 давав аналогічні показання, як те викладено вище. При цьому пояснив, що піднімаючи ОСОБА_2 із дивану, він не втримався на ногах і вони разом впали на підлогу. В цей час права рука свідка була під ОСОБА_2, а він сам лежав з лівого його боку. Лівою рукою віг тягнув ОСОБА_2 за одяг і можливо це душило його. В цей час він відчув два удари в область живота, різко почав підніматись, але в цей момент відчув ще два удари в область живота та біль. Підвівшись побачив, що з його живота тече кров. ОСОБА_2 також побачив кров і почав шукати якийсь предмет, щоб перебинтувати рану. Коли свідок підвівся, то ножа у руках ОСОБА_2 вже не бачив, так як його увага була спрямована на рани на животі, з яких текла кров. Вказав, що ОСОБА_2 допомагав йому викликати швидку, зав'язати рани, з місця розташування квартири не зникав і не тікав, а тому вважає, що ОСОБА_2 не хотів його убивати. (а.с.122-131)

В ході проведення слідчого експерименту 08.02.2013 року свідок ОСОБА_3 наполягав на тому, що ОСОБА_2 не навмисно наніс йому тілесні ушкодження. (а.с.167-178)

Показання свідка ОСОБА_3 суд визнає достовірними в частині механізму утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_3, оскільки вони підтверджуються іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Під час проведення слідчого експерименту 28.01.2013 року ОСОБА_2 в присутності захисника, давав аналогічні показання, як вони викладені вище. Вказав, що ОСОБА_3 розгнівався на нього після того, як він впав на стіл, взяв ніжку з поламаного столу і злегка декілька разів штовхнув його в голову, але ударів не наносив.

Крім того, пояснив, що після того, як спричинив ОСОБА_3 ножові поранення і підвівся з підлоги, помітив у правій руці ніж, який кинув на підлогу в кімнаті. (а.с.114-121)

В ході проведення слідчого експерименту 08.02.2013 року ОСОБА_2 в присутності захисника давав такі ж показання та вказав, що дійсно наніс ОСОБА_3 ненавмисно тілесні ушкодження ножем, який знайшов на підлозі. (а.с.155-166)

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що 10.12.2012 року близько 20-00 години із під'їзду будинку АДРЕСА_1, вийшов ОСОБА_2, який сказав, що ОСОБА_3 дуже погано, необхідно викликати швидку медичну допомогу. Коли зайшов до квартири, то побачив багато крові. Обстановка в квартирі була нормальна, але в кімнаті стояв поламаний стіл, як хтось на нього впав. На дивані лежав ОСОБА_3, у якого побачив дві ножових рани - біля ребер і трохи нижче. Біля входу в квартиру лежав ніж з металевою рукояткою. Про те, що трапилося повідомив сину ОСОБА_3 - ОСОБА_6, який викликав працівників міліції. ОСОБА_2 весь цей час знаходився у квартирі. Він був у шоковому стані. Не тікав, а піднявся до квартири і весь час сидів поряд з ОСОБА_3

Показання свідка ОСОБА_4 суд визнає достовірними, оскільки вказані ним обставини підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 - один із синів ОСОБА_3 та пояснив, що 10 грудня 2012 року йому зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що батько лежить в квартирі з ножовими пораненнями. Він відразу ж приїхав. Біля під'їзду вже стояла машина швидкої медичної допомоги. Коли піднявся до квартири, ОСОБА_3 сидів на дивані, біля нього сидів ОСОБА_2 Ран на тілі батька не бачив, так як вони були перев'язані полотенцем. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 були в стані алкогольного сп'яніння, але не сильного. Зрозуміло відповісти, що трапилося, вони не могли. На полу біля дверей лежав ніж, який був у крові, тому вирішили, що пошкодження спричинені цим ножем. Після того, як батька забрали до лікарні, викликав працівників міліції. ОСОБА_2 до приїзду працівників міліції знаходився у квартирі.

Вказав, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 товаришують на протязі приблизно 8 років. За цей період ніяких конфліктів між ними не виникало. Таке трапилося перший раз.

Свідок ОСОБА_7 - син ОСОБА_3, пояснив, що 10 грудня 2012 року бачився з батьками до 12-00 години дня. Ввечері йому зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, щоб скоріше їхав додому, так як батько лежить з ножовими пораненнями. Він одразу ж поїхав до лікарні. Батько був у свідомості, нічого не пояснював. У квартирі не був. Відносини між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 добрі, сварок між ними ніколи не було.

Свідок ОСОБА_8 - дружина обвинуваченого ОСОБА_2 пояснила, що заходила до квартири ОСОБА_3 близько 16-00 години. ЇЇ чоловік і ОСОБА_3 в цей час пили пиво. Обстановка була спокійна, вони розмовляли на різні теми, конфліктів ніяких не було. Про те, що трапилося дізналася від доньки близько 19-00 години цього дня.

Зазначила, що вони і раніше разом випивали, але агресії ніхто не виявляв.

Під час огляду місця події 10 грудня 2012 року в приміщенні квартири АДРЕСА_1, при вході в квартиру, з лівого боку біля дверей на підлозі виявлено кухонний ніж, сталевий, вкритий плямами бурого кольору. Серед кімнати розташований дерев'яний стіл, ніжки якого зламані, на підлозі міститься розбита тарілка, а біля стіни відро, в якому виявлені пляшки з-під горілки об'ємом 0,5 л та полімерна пляшка із-під пива. На підлозі і шпалерах в кімнаті та в коридорі виявлені численні плями бурого кольору. Крім того, з правого боку столу виявлено ніж з дерев'яною рукояткою.

Виявлені при огляді два ножі вилучено з місця огляду. (а.с.37-49)

Згідно висновку судово-криміналістичної експертизи № 8 від 04.02.2013 року вилучені в ході огляду місця події 10.12.2012 року ножі є ножами господарсько-побутового призначення та не відносяться до холодної зброї. Ніж, загальною довжиною 325 мм - виготовлений саморобним способом, а ніж, загальною довжиною 223 мм, - промисловим способом. (а.с.135-140)

При судово-імунологічному дослідженні піднігтьового вмісту і змивів з рук ОСОБА_2 та двох кухонних ножів, вилучених з місця події 10.12.2012 року (висновок експерта № 1298-Ц від 11.01.2013 року) встановлено, що у піднігтьовому вмісту і змивах з рук ОСОБА_2, а також на кухонному ножі з металевою рукояткою і клинку кухонного ножа із синтетичною накладкою рукоятки виявлена кров людини, походження якої від ОСОБА_3 не виключається, але на окремих ділянках не можливо виключити можливість її утворення в результаті змішування з кров'ю ОСОБА_2 На рукоятці кухонного ножа із синтетичними накладками сліди крові не виявлені. (а.с.105-112)

В ході додаткового огляду місця події 11 грудня 2012 року в кімнаті даної квартири на шпалерах стіни з лівої сторони від входу в кімнату, на відстані 1,5 м, виявлено сліди речовини бурого кольору, змиви та скріб яких було вилучено в ході досудового розслідування. (а.с.65-67)

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 1262-И/12 від 18.12.2012 року на фрагментах марлі зі змивами, вилученими в ході додаткового огляду місця події, виявлена кров людини, походження якої від ОСОБА_3 не виключається. Від ОСОБА_2 ця кров виникнути не могла. (а.с.96-98)

Як слідує із ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно від 12.12.2012 року, під час затримання підозрюваного ОСОБА_2 11.12.2012 року, в останнього вилучено светр блакитного кольору та спортивні брюки синього кольору. (а.с.60)

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 1263-И/12 від 18.12.2012 року на светрі і спортивних брюках, вилучених у підозрюваного під час затримання, виявлена кров людини, походження якої від ОСОБА_3 не виключається, але на окремих ділянках не можна виключити можливість її утворення в результаті змішування з кров'ю ОСОБА_2 (а.с.100-103)

Зазначені вище предмети, що були вилучені в ході досудового розслідування, постановою слідчого від 06.02.2013 року визнані речовими доказами та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Валківського РВ (з обслуговування Валківського та Коломацького районів) ГУМВС України у Харківській області. (а.с.132-133)

Під час впізнання 08.02.2013 року свідок ОСОБА_3 у вилученому із місця огляду події 10.12.2012 року ножі, впізнав ніж із металевою рукояткою срібного кольору, який під час події знаходився у кімнаті на столі, коли вони з ОСОБА_2 святкували купівлю квартири. (а.с.144-148)

Обвинувачений ОСОБА_2 в ході впізнання 08.02.2013 року заявив, що вказаним вище ножем із металевою рукояткою він 10.12.2012 року різав їжу на столі у ОСОБА_3, а потім можливо цим ножем наніс йому тілесні ушкодження. (а.с.149-153)

Свідок ОСОБА_4 09.02.2013 року під час впізнання у вказаному вище ножі він впізнає ніж, що знаходився біля вхідних дверей квартири АДРЕСА_1, з внутрішньої сторони. Пізніше даний ніж був знайдений ОСОБА_6 на балконі біля ОСОБА_2 (а.с.179-182)

Приведені докази свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_2 наніс удари ОСОБА_3 ножем з металевою рукояткою, що був вилучений при вході в квартиру АДРЕСА_1, внаслідок чого спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 233-Ва ж/12 від 18.01.2013 року у ОСОБА_3 встановлено множинні колото-різані рани передньої черевної стінки, проникаючі в черевну порожнину з пошкодженням брижі тонкої і товстої кишки, що ускладнилися внутрішньочеревною кровотечею 1 ступеня, які утворилися в результаті впливу предмету, що має колото-ріжучі властивості, можливо клинком ножа і не виключено, що були отримані за вказаних вище обставин.

За ступенем тяжкості множинні колото-різані рани передньої черевної стінки, проникаючі в черевну порожнину з пошкодженням брижі тонкої і товстої кишки, що ускладнилися внутрішньочеревною кровотечею відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. (а.с.93-94)

Відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи № 8-ВА ж/12 від 08.02.2013 року показання, дані ОСОБА_3 і ОСОБА_2 в ході слідчого експерименту з їх участю, взагалі не суперечать об'єктивним судово-медичними даними в частині локалізації наявних у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, проте в їхніх показаннях не розкривається детальний механізм утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_3

Множинні колото-різані рани передньої черевної стінки, проникаючі в черевну порожнину з пошкодженням брижі тонкої і товстої кишки, що ускладнилися внутрішньочеревною кровотечею могли утворитися від неодноразового впливу предмета, що має колото-ріжучі властивості, яким міг бути клинок ножа, з довжиною клинка не менше 10 см, шириною клинка на рівні занурення - не більше 2 см. Враховуючи характер даних ушкоджень, не можна виключити можливість утворення їх від дії клинка ножа представленого на судово-медичну експертизу, що має металеву рукоятку.

Враховуючи локалізацію ушкоджень, їх характер, множинність, напрямок ранових каналів представляється можливим вважати, що вони не могли утворитися в результаті падіння з висоти власного зросту на ніж . (а.с.141-143)

Свідок ОСОБА_9, що працює лікарем КЗОЗ «Валківська центральна районна лікарня» пояснив, що 10.12.2012 року під час медичного огляду у ОСОБА_3 були виявлено 4 колото-різаних рани в області живота з ліва, з яких дві проникаючі. При цьому 2 рани знаходилися в міжребер'ї, а ще 2 рани були розміщені дуже близько одна до одної - в районі пупка. Після огляду ОСОБА_3 рани були зашиті шляхом оперативного втручання.

Приведені докази свідчать про те, що ОСОБА_2 наніс 4 удари ножем ОСОБА_3, що були направлені в частину тіла, де розміщені життєво-важливі органи, та представляли тим самим небезпеку для життя ОСОБА_3

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні не оспорював, що саме він спричинив свідку ОСОБА_3 ножові поранення, вказані у висновку судово-медичної експертизи.

Твердження обвинуваченого та його захисника про відсутність умислу на спричинення ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень, не знайшли свого підтвердження і спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Відповідно до п.22 Постанови Пленуму Верховного суду України від 07.02.2003 року № 2 «Про судову практику у справах про злочини проти життя і здоров'я особи» питання про наявність умислу необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин злочину, а саме, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер та локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Як вбачається із наданих суду доказів, в тому числі пояснень свідка ОСОБА_3, ОСОБА_2 наніс йому два ножові поранення в живіт з боку та продовжуючи свої дії, наніс йому ще два удари ножем в живіт спереду, хоча на той момент він вже піднявся та не перебував зверху на тілі ОСОБА_2 При цьому ОСОБА_2 наносив удари ножем в життєво-важливі органи, в результаті чого спричинив йому згідно висновку судово-медичної експертизи множинні тілесні пошкодження, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Доказів, які б підтверджували наявність тілесних ушкоджень на горлі ОСОБА_2, немає, що свідчить про невідповідність пояснень ОСОБА_2 про необхідність використання ножа з метою самозахисту.

Характер дій ОСОБА_2 свідчить про те, що він використовуючи таке небезпечне знаряддя злочину, як ніж, та спричиняючи неодноразові удари свідку ОСОБА_3 в життєво-важливі органи, свідомо допускав та бажав настання суспільного небезпечних наслідків своїх дій, тобто тяжких тілесних ушкоджень.

Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_2 усіма дослідженими в судовому засіданні доказами, як окремо, так і в їх сукупності.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 раніше конфліктів не було і зараз ставлення одне до одного не змінилося, що свідчить про дружні стосунки між ними, як до вчинення злочину, так і після його вчинення.

Крім того, із пояснень обвинуваченого і свідків витікає, що після спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, ОСОБА_2 намагався надати останньому допомогу та до приїзду швидкої медичної допомоги, знаходився у квартири разом з ОСОБА_3

Дії ОСОБА_2, що виразилися в спричиненні ОСОБА_3 умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, суд кваліфікує за ч.1 ст.121 КК України.

Судом досліджені дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який має постійне місце проживання, де характеризується формально позитивно, пенсіонер, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

В якості обставин, які пом'якшують обвинуваченому покарання, відповідно до вимог ст.66 КК України суд враховує визнання обвинуваченим вини, щире каяття у вчиненому.

Крім того, суд визнає такими обставинами похилий вік обвинуваченого ОСОБА_2, дружні стосунки з ОСОБА_3, який простив його і не бажає притягувати до кримінальної відповідальності.

Обставиною, яка обтяжує ОСОБА_2 покарання, суд відповідно до ст.67 КК України визнає вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні виду та міри покарання, виходячи з вимог ст.65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, поведінку ОСОБА_2 після вчинення злочину, наведені дані про його особу, обставини, що пом'якшуються і обтяжують йому покарання, та вважає за наявності вище вказаних обставин, що пом'якшують покарання і істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, необхідним призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі з урахуванням вимог ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі санкції ч.1 ст.121 КК України, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого.

Заявлений прокурором цивільний позов в інтересах держави в особі районного фінансового відділу Валківської районної державної адміністрації про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави коштів у сумі 4198,81 грн., витрачених на стаціонарне лікування ОСОБА_3, підлягає задоволенню в повному обсязі, як підтверджений документально.

Згідно довідки КЗОЗ «Валківська районна центральна лікарня» за № 40-1/2 від 16.02.2013 року ОСОБА_3 знаходився на лікуванні з 10 по 21 грудня 2012 року, тобто 11 ліжко/днів. З урахуванням вартості 1 ліжко/дня - 381,71 грн., вартість 11 ліжко/днів х 381,71 грн. становить 4198,81 грн. (а.с.35)

Обов'язок по відшкодуванню понесених судових витрат за проведення судових експертиз, виходячи з положень ст.124 КПК України, суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого, взявши до уваги тільки ті судові витрати, які були понесені при зібранні доказів, що досліджені судом в судовому засіданні та підтверджують вину обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує за правилами ст.100 КПК України.

Як вбачається із ухвали слідчого судді від 12.12.2012 року обвинувачений ОСОБА_2 знаходився під вартою з 10 по 12 грудня 2012 року. Вказаною ухвалою до нього було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на два місяці. (а.с.70-73)

В ході судового розгляду даного кримінального провадження клопотання про продовження, зміну чи скасування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 до суду не надходили, але відповідно до вимог ст.374 КПК України суд зобов'язаний при ухваленні вироку прийняти рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Враховуючи визначену обвинуваченому ОСОБА_2 міру покарання, суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З урахуванням вимог ст.72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_2 суд вважає необхідним зарахувати його перебування під вартою з 10 по 12 грудня 2012 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374, 376, 377 КПК України

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання з урахуванням вимог ст. 69 КК України у виді 2 роки позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили застосувати щодо засудженого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі, на строк 60 днів, тобто до 23 листопада 2013 року, взявши його під варту негайно в залі суду.

В строк відбування покарання ОСОБА_2 зарахувати строк його перебування під вартою з 10 грудня 2012 року по 12 грудня 2012 року включно.

Речові докази у кримінальному провадженні, що знаходяться на зберіганні в камері зберіганні Валківського РВ (з обслуговування Валківського та Коломацького районів) ГУМВС України у Харківській області, а саме сталевий ніж з металевою рукояткою, ніж з полімерною рукояткою, сліди рук, змиви речовини бурого кольору, скріб речовини бурого кольору, одяг та біологічні зразки - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 на рахунок Державного бюджету України судові витрати в кримінальному провадженні за проведення судово-криміналістичної експертизи - в сумі 735,00 грн.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Валківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: Токмакова А. П.

Судді: Товстолужський О.В.

Степаненко Г.І.