Постанова

від 18.09.2013 по справі 813/4448/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2013 року № 813/4448/13-а

12 год. 25 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар - Ячмінська Я.О.

з участю:

представник позивач Палій Ю.В.

представник відповідача Грабчинський В.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «Круглик» про визнання нечинним та скасування рішення Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби.

Обставини справи.

Позивач, Фермерське господарство «Круглик», звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою у якій містяться вимоги:

- визнати нечинним та скасувати рішення керівника Золочівської МДПІ Дяківа І.В. від 24.05.2013 р. №1 про виключення Фермерського господарства «Круглик» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування;

- зобов'язати Золочівську міжрайонну державну податкову інспекцію Львівської області ДПС поновити ФГ «Круглик» в реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, оскільки у позивача є в наявності всі підтверджуючі документи пов'язані із здійсненням господарської діяльності, тому вимог чинного законодавства по дотриманню спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість позивач не порушував.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, подав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просить позов задовольнити.

У зв'язку з проведеною реорганізацією відповідача (т.5 а.с.137-138), судом відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративно судочинства України допущено заміну відповідача правонаступником - Золочівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області та роз'яснено, що усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для правонаступника в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив повністю з тих підстав, що позивач не відповідає вимогам Податкового кодексу України щодо перебування на спрощеному режимі оподаткування, просить у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності, та

встановив:

Позивач, Фермерське господарство «Круглик», зареєстрований Перемишлянською районною державною адміністрацією 18.06.2007 року, про що видано свідоцтво про реєстрацію юридичної особи серії АОО №457312 (т.1 а.с.8), та з 19.06.2007 року перебуває на обліку платників податків у ДПІ у Перемишлянському районі (т.1 а.с.19).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т.1 а.с.18) та Статуту (т.1 а.с.9-17) видами діяльності позивача є розведення великої рогатої худоби молочних порід, діяльність посередників у торгівлі, розведення свиней, вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства №200104930 (т.1 а.с.58), позивач зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Рішенням відповідача №1 від 24.05.2013 року (т.1 а.с.59-60) позивача виключено з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування у зв'язку з невідповідністю вимогам Податкового кодексу України щодо перебування на спеціальному режимі оподаткування, оскільки за даними листа ВПМ Городоцької МДПІ Львівської ДПС №1232/07-50 від 23.05.2013 року позивач протягом травня 2012р. квітня 2013р. мав сукупну вартість поставок всіх товарів (послуг) 7115592 грн., у тому числі несільськогосподарських товарів (послуг) 7115592 грн., що становить 100 відсотків та перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів (послуг).

У поданому відповідачем запереченні (а.с.69-70), відповідачем зазначено, що при прийнятті спірного рішення враховано:

- лист виконавчого комітету Брюховицької сільської ради Перемишлянського району від 05.11.2012 №383, в якому зазначено, що ФГ «Круглик» не укладало договорів оренди землі, та не обробляло будь-яких земель сільськогосподарського призначення. Цим документом сільська рада підтверджує, що вказане господарство фактично не здійснює землекористування (т.1 а.с.71);

- складений працівниками Золочівської МДПІ акт від 23.11.2012 №1/22/35080357 про те, що за місцем юридичної адреси ФГ «Круглик» знаходиться житловий будинок, ворота закриті, посадові особи відсутні (т.1 а.с.72);

- довідку, видану Відділом податкової міліції Городоцької МДПІ від 05.12.2012 №4883/07-31, якою зафіксовано, що ФГ «Круглик» зареєстровано на осіб, які до діяльності юридичної особи ніякого відношення не мають (т.1 а.с.73);

- лист Золочівської МДПІ від 08.01.2013 №197/8/22-023 про закупівлю тварин Фермерським господарством «Круглик» у фізичних осіб. Даним листом підтверджується факт придбання, сільськогосподарських тварин, тоді як для здійснення спецрежиму оподаткування вимагається їх вирощування (т.1 а.с.74);

- лист ПАТ «Перемишлянський район електромереж» від 17.01.2013 №215-0017 про те, що з ФГ «Круглик» не укладався договір на використання електроенергії. Цим документом підтверджується, що ФГ «Круглик» фактичної здійснювало використання електричної енергії, що дає підстави сумніватися здійсненні господарської діяльності (т.1 а.с.75);

- лист ДП «Агенство з ідентифікації і реєстрації тварин» від 18.02.2013р. №165/9-юр, в якому зазначено, що в Єдиному державному реєстрі тварин відсутня інформація щодо руху свиней по ФГ «Круглик». Даний документ, свідчить про відсутність тварин у ФГ «Круглик», оскільки такі і не реєструвались у вказаному реєстрі. До листа додається звіт про рух поголів'я ВРХ (т.1 а.с.76-78);

- лист ВПМ Городоцької МДПІ від 23.05.2013 №1232/07-50 про те, що ФГ «Круглик» не використовує у господарській діяльності землі сільськогосподарського призначення як на правах приватної власності, так і таких, що перебувають в оренді. Крім цього, податковою міліцією встановлено відсутність фактів закупівлі ВРХ в тому числі на відгодівлю, а також, відсутність фактів відгодівлі ВРХ, тобто сільськогосподарського виробництва. (т.1 а.с.79-80).

- лист старшого слідчого з ОВС СУ ФР Головного управління Міндоходів Львівській області від 18.06.2013 №350/09-01. У вказаному листі податкової міліції зазначено, що основним критерієм для віднесення підприємства до категорії сільськогосподарських є виробництво у відповідних обсягах сільськогосподарській товарів, послуг на власних або орендованих виробничих потужностях. Однак податковою міліцією встановлено, що відсутні факти закупівлі ВРХ на відгодівлю ВРХ, та діяльність по відгодівлі ВРХ. До листа слідчого додано довідку від 27.05.2013 №1236/07-50 про результати дослідження з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства ФГ «Круглик», підписану ГДПІ Городоцької МДПІ (т.1 а.с.81-85).

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства визначений ст. 209 ПК України, відповідно до п. 209.1 якої, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Сільськогосподарським вважається згідно п. 209.6 ст. 209 ПК України підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (п.209.2 ст. 209 ПК України).

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (п.209.2 ст. 209 ПК України).

Згідно п. 209.11 ст. 209 ПК України, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) орган державної податкової служби виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Якщо суб'єкти спеціального режиму оподаткування не можуть самостійно покрити збитки, що виникли внаслідок дії обставин непереборної сили, такі суб'єкти мають право продовжити строк застосування спеціального режиму оподаткування без дотримання розміру питомої ваги, встановленої цим пунктом.

Це правило не застосовується, якщо ризики втрати товарів (запасів) були належно застраховані. У такому випадку суми одержаних страхових виплат враховуються при визначенні питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальному обсязі постачання за відповідний звітний період.

Рішення про наявність обставин непереборної сили, перелік суб'єктів, що постраждали внаслідок таких обставин, та терміни застосування спеціального режиму оподаткування без дотримання розміру питомої ваги, встановленої цим пунктом, визначаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами.

Норми цього пункту починають застосовуватися після закінчення терміну, визначеного Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами.

Відтак, підставою для анулювання свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування є встановлення контролюючим органом, або безпосередньо платником податків того, що ним не дотримано умови, що містяться в п. 209.6 в сукупності із пп. "а" п. 209.11 ст. 209 ПК України.

Водночас, згідно вищенаведених норм ст. 209 ПК України, для отримання спеціального статусу суб'єкта спеціального режиму оподаткування платнику податків (його діяльності) необхідно відповідати наступним критеріям: бути резидентом України; провадити підприємницьку діяльність; діяльність такого суб'єкта повинна полягати у виробництві у відповідних обсягах сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах.

Згідно пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПК України резиденти - це юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами."

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003р. N973-IV, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Та обставина що позивач є резидентом України підтверджується, в т.ч. свідоцтвом про державну реєстрацію серії АА №457312 (т.1 а.с.8). Записи про відсутність позивача за юридичною адресою в ЄДР відсутні (т.1 а.с. 20-22).

Визначення поняття "сільське господарство" міститься в ст. 1 Закону України " Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років " відповідно до якого: "сільське господарство (сільськогосподарське виробництво) - вид господарської діяльності з виробництва продукції, яка пов'язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові цілі".

Згідно з пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України: "сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання"

При цьому сільськогосподарськими відповідно до пункту 209.7 статті 209 Податкового кодексу України вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовлюються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку-їх виробником.

Відповідно, єдиними критеріями для віднесення товарів до сільськогосподарських для цілей застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість є належність цих товарів до певної товарної групи, а також створення цих товарів у процесі діяльності, визначеної пунктом 209.17 статті 209 Податкового кодексу України (які також визначаються за відповідними групами класифікатора видів економічної діяльності).

Згідно п. 209.17 ст. 209 ПК України: "Дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється на:

- розведення великої рогатої худоби (01.21.0 КВЕД): вирощування великої рогатої худоби (п. 209.17.4 ст. 209 ПК України);

- розведення свиней (01.23.0 КВЕД): вирощування свиней (п. 209.17.6 ст. 209 ПК України);

- обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб) (05.01.0, 15.11.0, 15.12.0, 15.13.0, 15.20.0, 15.31.0, 15.32.0, 15.33.0, 15.41.0,15.42.0,15.43.0,15.51.0,15.61.0, 15.62.0,15.71.0,15.81.0, 15.83.0, 15.85.0 КВЕД) (п. 209.17.17 ст. 209 ПК України).

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З матеріалів справи судом встановлено укладення позивачем договорів оренди землі від 06.02.2012 (т.1 а.с.96-97, т. 5 а.с.122-123) відповідно до яких позивач взяв в оренду земельну ділянку площею 1.9519 га, що знаходиться в с. Унів Короснянської сільської ради, Перемишлянського району Львівської області та площею 2.0 га, що знаходиться в с. Вовків, Перемишлянського району Львівської області.

При цьому суд звертає у вагу відповідача на ту обставину, що податкове законодавство не деталізує вимог до правового титулу, відповідно до якого у особи виникає право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, а також до правовстановлюючих документів, якими підтверджуються відповідні права на земельні ділянки.

А відтак будь-яке право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, безвідносно до підстав виникнення такого права, є належним для підтвердження частки сільськогосподарського товаровиробництва для цілей застосування спеціального режиму оподаткування.

Також слід зазначити, що податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (паю) як обов'язкової ознаки для кваліфікації відповідної ділянки як такої, що знаходиться у користуванні сільськогосподарського товаровиробника.

Таким чином, у податкових органів відсутні підстави для застосування будь-яких негативних наслідків до осіб, що застосовують спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарської діяльності, у разі недотримання останніми норм земельного законодавства щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, якщо при цьому дотримано вимоги законодавства податкового.

Заготівля позивачем молодняка великої рогатої худоби та молодняка свиней населення у 2012 році підтверджується долученими до справи актами на передачу (продаж) закупку худоби та птиці по домовленості з громадянами та звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (т.1 а.с.105-169), які свідчать про зміну майнового стану платника податків як обов'язкової ознаки господарської операції.

Вирощування худоби з метою приросту живої ваги підтверджується долученими позивачем до справи щомісячними звітами про рух худоби, за період з травня 2012 по квітень 2013 року та звітами про рух свиней за період з липня по квітень 2013 року; відомостями про зважування худоби та свиней, що складалися до звітів про рух худоби за період з травня 2012 по квітень 2013 року; відомостями про витрати кормів (складаються помісячно), що складалися за період з травня 2012 по квітень 2013 року (копії додаються); здійсненими позивачем заходами на проведення ідентифікації та реєстрації тварин (платіжні доручення про оплату послуг Державного підприємства "Агентство ідентифікації і реєстрації тварин", прибутково-видаткові накладні видані Державним підприємством "Агентство ідентифікації і реєстрації тварин" на комплекти бирок номерних (копії додаються); реєстри виданих паспортів великої рогатої худоби виданих Державним підприємством "Агентство ідентифікації і реєстрації тварин" (копії додаються);прибутково-видаткові накладні видані Державним підприємством "Агентство ідентифікації і реєстрації тварин" на документи суворого обліку - "паспорт великої рогатої худоби" (т.1 а.с.170-258, т.2 а.с.1-144).

У матеріалах справи містяться докази реалізації позивачем худоби в живій вазі ТзОВ "МП Плай" згідно договору поставки (т.5 а.с.105-106), зокрема накладні на відпуск ВРХ, довіреності ПМ "Плай у формі ТзОВ на отримання від ФГ "Круглик" великої рогатої худоби, приймальні квитанції на закупівлю худоби, птиці та кроликів (копії додаються), що підтверджують факт приймання зданої худоби, кількість голів, забійну вагу та ціну за кілограм, товарно-транспортні накладними, що свідчать про транспортування реалізованого товару, банківські виписками, що свідчать про надходження до продавця коштів за реалізований товар (т.2 а.с.145-245, т.3 а.с.1-249, т.4 а.с.1-14, 36-50, 78-81, 108-118, 140-144, 169-179). Сукупність наведених доказів свідчить про зміну майнового стану платника податків як обов'язкової ознаки господарської операції.

Також позивачем до справи долучено докази подальшої реалізації виготовленого м'яса згідно договорів поставки, укладених позивачем із ТзОВ "Фоззі Фуд" на поставку м'яса (т.5 а.с.86 104), а саме; накладні на реалізацію м'яса та інших м'ясних продуктів, що свідчать про факт реалізації продавцем товару та його характеристики, та відмітку про отримання поставленого товару покупцем; банківські виписки, що свідчать про надходження до продавця коштів за реалізований товар (т.4 а.с.15-35, 51-77, 82-107, 119-139, 145-168, 180-246, т.5 а.с.1-85

Вищенаведені встановлені судом фактичні обставини справи доводять здійснення позивачем виробництва у відповідних обсягах сільськогосподарських товарів і його право перебування на спеціальному режимі оподаткування, та, відповідно, спростовують доводи податкового органу про невідповідність позивача вимогам Податкового кодексу України щодо перебування на спеціальному режимі оподаткування

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Вищенаведені норми податкового законодавства та встановлені судом обставини, підтверджені належними та допустимими доказами, дають суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 34,41 грн. (т.1 а.с.3), то відповідно до ст. 94 КАС України, такий слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби №1 від 24.05.2013 р. про виключення Фермерського господарства «Круглик» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

3. Зобов'язати Золочівську об'єднану державну податкову інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області (Львівська область, м. Золочів вул. Лермонтова 1, ЄДРПОУ 38708796) поновити Фермерське господарство «Круглик» (Львівська область, м. Перемишляни, вул. Бічна Залипська 14, ЄДРПОУ 35080357) в реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Фермерського господарства «Круглик» (Львівська область, м. Перемишляни, вул. Бічна Залипська 14, ЄДРПОУ 35080357) судовий збір в сумі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну те резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 23.09.2013 року о 17:00 год.

Суддя Коморний О.І.