Постанова

від 18.09.2013 по справі 802/3458/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 р. Справа № 802/3458/13-а

м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання: Середюка М.А.,

позивача: Мироненко Н.В., Забарський В.Б.,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: публічного акціонерного товариства "Хмільницький елеватор"

до: Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 2-а-4407/10/0270 за позовом відкритого акціонерного товариства "Хмільницький елеватор" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами позапланової виїзної перевірки ВАТ "Хмільницький елеватор" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість складено акт № 56-23-00953295 від 21.09.2010р., на підставі якого податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000692301/0 від 30.09.2010р. В позовній заяві зазначено, що вказане податкове повідомлення-рішення є таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства України. Зокрема, перевірка, що проведена в вересні 2010 року, є такою, що проведена з порушенням передбачених чинним законодавством термінів, а отже, є безпідставною. Крім того, зазначено, що всі доводи, викладені в акті документальної перевірки Хмільницькою ОДПІ є незаконними, а тому податкове повідомлення - рішення, прийняте на підставі вказаного акту перевірки, є протиправним.

Постановою суду від 03.12.2010р. у справі № 2-а-4407/10/0270 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач скористався наданим йому правом та оскаржив його до судів апеляційної та касаційної інстанцій.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.07.2013р. по справі № 2-а-4407/10/0270 касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Хмільницький елеватор» задоволено частково, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03.12.2010р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011р. - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

11.09.2013 року суд усною ухвалою замінив неналежного позивача на публічне акціонерне товариство "Хмільницький елеватор", а 23.08.2013 року - неналежного відповідача на Хмільницьку ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області. Представники сторін проти вищевказаних замін не заперечували.

Під час розгляду справи представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали повністю та просили суд їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, в судове засідання, призначене на 18.09.2013 року, не з'явився, письмових пояснень з обґрунтуванням причини неявки суду не надав, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство "Хмільницький елеватор" зареєстроване 31.07.1998р. в Хмільницькій райдержадміністрації, свідоцтво про державну реєстрацію від 31.07.1998р. № 0106, код ЄДРПОУ 00953295, перебуває на обліку в Хмільницькій ОДПІ з 03.04.1995р. за № 26.

На підставі направлення від 30.08.2010р. за № 239, виданого Хмільницькою ОДПІ, згідно з ч. 6 п. 9 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", пп.. 7.7.5 п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та відповідно до наказу Хмільницької ОДПІ від 30.08.2010р. № 406 проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "Хмільницький елеватор" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 611 358 грн., в тому числі за квітень 2010 року в сумі 611 358 грн. у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоді з 01.03.2010р. по 30.04.2010р., наслідки якої знайшли своє відображення в акті № 56-23-00953295 від 21.09.2010р.

Виїзною позаплановою перевіркою встановлені порушення ПАТ "Хмільницький елеватор":

- пп. 7.7.1, 7.7.2, абз. "б" пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7, п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2010 року на 611 358 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, Хмільницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000692301/0 від 30.09.2010р., відповідно до якого ПАТ "Хмільницький елеватор" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 611 358 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, публічне акціонерне товариство "Хмільницький елеватор" звернулось зі скаргою до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції, розглянувши яку, остання залишила оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу без задоволення. За розглядом скарги Хмільницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 03.11.2010р. за № 0000692301/1.

Вирішуючи спір по суті, суд визнає заявлені вимоги позивача щодо скасування прийнятого відповідачем рішення обґрунтованими, виходячи з наступного.

За даними декларацій ПАТ «Хмільницький елеватор» за період, що перевірявся, залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації за квітень 2010 р.), становить 611 358,00 грн.

Відповідно до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 р., в рядку 23.1 Декларації за квітень 2010 р. залишок від'ємного значення попереднього періоду (рядок 22.2, березень 2010 р.) становить 611 385,00 грн., з яких 600000,00 грн. виникли в результаті відображення податкової накладної № 603 від 31.03.2010 р. на загальну суму 3 600 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 600 000,00 грн.).

Вказану податкову накладну позивач отримав у результаті проведення операції з попередньої оплати закупки зерна згідно з умовами договору № 4935 від 29.03.2010 р. Ця податкова накладна відображена в додатку №5 до декларації за березень 2010 р. та у рядку 10.1 Декларації за цей же період.

Представниками відповідача на підтвердження реальності господарської операції надано відповідні докази : договори, накладні, податкові накладні, вантажномитні декларації тощо, копії яких долучені до матеріалів справи. Представником відповідача реальність господарської операції щодо постачання ячменю у судовому засіданні не оспарювалась.

Відтак, сума заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ підтверджена належними документами, і відповідач необґрунтовано зменшив рядок 23.1 на суму 600 000,00 грн.

У судовому засіданні відповідач не довів порушення позивачем п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» при декларуванні оспарюваної суми ПДВ.

Згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

За додатковою угодою № 1 від 20.04.2010 р. до договору №4935 від 29.03.2010 р. сторони змінили назву товару, що поставляється (пшеницю замінили на ячмінь), проте сума попередньої оплати за цей товар, яка була вже отримана і стала підставою для видачі податкової накладної №603 від 31.03.2010 р., не змінювалася і не коригувалася. Крім того, у квітні 2010 року відбулася поставка товару за вказаним договором №4935 від 29.03.2010 р.

З огляду на зміну назви товару виникла необхідність внести відповідні зміни до податкової звітності. Для відображення зміни назви товару в квітні 2010 р. в декларації проведено «Розрахунок № 20 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 31.03.2010 р. №603 за договором від 29.03.2010 р. №4935» в рядку 16 Декларації за квітень 2010 р. на суму - 3 600 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 600 000,00 грн.). Одночасно проведена податкова накладна № 730 від 20.04.2010 р. в рядку 10.1 декларації за квітень 2010 р. на суму 3 600 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 600 000,00 грн.).

Таким чином, проведене позивачем коригування найменування товару жодним чином не суперечить п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки змінювалася назва товару, а не розрахунки, вказана зміна назви товару відбулася вже з поставкою цього товару.

Крім того, до відшкодування заявлена сума 611 385,00 грн. (600000,00 грн. - спірна податкова накладна + 11358,00 грн. - податковий кредит попереднього періоду). Під час розгляду справи відповідач не надав жодного пояснення з відповідним обґрунтуванням або інших доказів щодо підстав зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 11 358,00 грн., чим фактично визнав правомірність заявлення її позивачем до відшкодування.

Згідно з п. 4.5 ст. 4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2, абз. «б» пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування у попередньому податковому періоді (в даному випадку це - березень 2010 р.).

За даними податкового обліку позивача в Декларації за квітень 2010 р. залишок від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом за березень 2010 р. становить 611 385,00 грн. Відтак, ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, всупереч вказаній нормі, не доведено належними доказами правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення 0000692301/0 від 30.09.2010 року.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Хмільницької ОДПІ № 0000692301/0 від 30.09.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Хмільницький елеватор" судові витрати в сумі 3,4 грн. (три гривні сорок копійок) шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Загороднюк Андрій Григорович