Постанова
від 16.09.2013 по справі 801/6920/13-а
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 вересня 2013 р. (14:52 год.) Справа №801/6920/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Богацькій А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Ніс»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АРК

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників сторін:

від позивача: Андруцька Г.О., довіреність б/н від 01.07.13р., паспорт серії НОМЕР_2;

від відповідача: Гришин Р.Ю., довіреність № 45/10-10 від 11.09.13р., паспорт серії НОМЕР_3;

Суть спору: 05.07.2013 року до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Ніс" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001922206 від 29.05.2013 року, №0001912206 від 29.05.2013 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.07.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 16.09.2013 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та пояснив, що не погоджується з висновками акту перевірки №2372/22.6/23662666 від 23.04.2013 року про порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2, п.п. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.44.1 ст.44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9, п. 139.1, ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього у сумі 72340 грн. (податок на прибуток в сумі 4755 грн. за 1 квартал 2010 року не визначається на підставі п. 102.1 ст. 102 ПКУ (строк перевищує 1095 днів); п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 58274 грн. (податок на додану вартість в сумі 3197 грн. за січень 2010 року, в сумі 1345 грн. за березень 2010р., в сумі 3595грн. за квітень 2010р. не визначається на підставі п. 102.1 ст. 102 ПКУ (строк перевищує 1095 днів) у зв'язку з тим, що позивачем було вчинено господарські операції з юридичними особами, відносно яких податковим органом було складено акти про неможливість проведення зустрічної звірки з питань правомірності проведених господарських відносин з метою встановлення факту їх реальності, повноти відображення в обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків, зокрема, стосовно: ТОВ «Люкссервістрейд» (ЄДПРОУ 34523166); ПП «Портал Крим» (ЄДРПОУ 36165682); ПП «Стилар» (ЄДРПОУ 36166010); ТОВ «Капітал Сервіс Плюс» (ЄДПРОУ 34523145); КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182); Фірми «Капітель плюс» (ЄДРПОУ 31095815); ПП «Базис Торг» (ЄДРПОУ 36165986); ПП «Визит Торг» (ЄДРПОУ 37081939); ПП «Комманд» (ЄДРПОУ 37081766); ПП «Ротонда торг» (ЄДРПОУ 36165656); ПП «Скипер» (ЄДРПОУ 37081677).

Також в Акті перевірки зазначено, що в ході досудового слідства перелічені постачальники зареєстровані з подальшою передачею в управління підставним особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність та усвідомлювали протиправність своїх дій, свідомо використовуючи реквізити та банківські рахунки зазначених підприємств оформлювали неіснуючі операції. Враховуючи вищенаведене, в Акті перевірки зроблені висновки відносно того, що перелічені постачальники мають ознаки «фіктивних підприємств» та усі операції купівлі-продажу за їх участю спрямовані на надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

На підставі вищевказаного Акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення №0001912206 від 29.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 76606,25 грн., у тому числі за основним платежем 67585,00 грн., за штрафними санкціями 9021,25 грн.; №0001922206 від 29.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 59434,00 грн., у тому числі за основним платежем 50137,00 грн., за штрафними санкціями 9297,00 грн.

Позивачем було зазначено, що за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року на адресу ПП «ВКФ «Ніс» від зазначених в Акті перевірки контрагентів було поставлено товарів на загальну суму 349638,41 грн., в тому числі ПДВ 58273,12 грн. Всі здійснені позивачем операції відповідають поняттю господарських, оскільки володіють усіма ознаками таких.

Незважаючи на наявність передбачених первинних документів та реальність впливу підтверджених цими документами господарських операцій на стан активів (майна), власного капіталу, зобов'язань та фінансових результатів позивача, відповідач дійшов висновків про те, що відображення цих операцій в податковому обліку є порушенням норм законів.

Всі здійснені між вказаними в Акті перевірки постачальниками і ПП «ВКФ «Ніс» господарські операції були зафіксовані в регістрах бухгалтерського обліку і підтверджені відповідними первинними документами (накладними), які в силу наявності всіх обов'язкових реквізитів наділені юридичною силою і доказовістю. Усі первинні документи були представлені позивачем до перевірки.

Однак в Акті перевірки не зазначено, в чому первинні документи, якими були оформлені здійснені господарські операції - а саме, накладні, податкові накладні, платіжні доручення, рахунки-фактури, т.і., суперечать нормативно-правовим актам та не могли бути прийняті позивачем до обліку в момент їх оформлення і в чому ці документи порушували договірну і фінансову дисципліну, завдали шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

На підставі викладеного, позивач вважає, що податковим органом неправомірно збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ та з податку на прибуток підприємств, а відтак неправомірно застосовані і штрафні (фінансові) санкції.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.09.13р. проти задоволення позовних вимог усно заперечував, посилаючись на правомірність прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень - рішень, оскільки позивачем порушені норма податкового законодавства.

Ухвалою від 16.09.13р. замінено відповідача правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АРК.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у пп. 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АРК, є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за її участю є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про скасування податкових повідомлень - рішень, суд зобов'язаний перевірити, чи були правомірними дії відповідача - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби у зв'язку з прийняттям таких повідомлень - рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Ніс» (далі - ПП «ВКФ «Ніс») має статус юридичної особи з 10.10.1995 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Сірії ААБ № 203150, ідентифікаційний код 23662666 та Довідкою АА №820062 з ЄДРПОУ (том 1 а.с. 16,17).

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №100344934 ПП «ВКФ «Ніс» зареєстроване як платник податку на додану вартість 09.09.1997 року (том 1 а.с. 18).

Таким чином, судом встановлено, що ПП «ВКФ «Ніс» є суб'єктом господарювання, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до Довідки АА №820062 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності позивача є: оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, неспеціалізована оптова торгівля, роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами, неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, будівництво житлових і нежитлових будівель (том 1 а.с. 17).

Судом встановлено, що з 10.04.2013 року тривалістю 5 днів на підставі наказу ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС від 05.04.2013 року № 1460 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ВКФ «Ніс», посадовою особою ДПІ на підставі ст. 20 розділу 1, пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78, ст. 79 глави 8 розділу II Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року зі змінами та доповненнями проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «ВКФ «Ніс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Люкссервістрейд» (ЄДПРОУ 34523166); ПП «Портал Крим» (ЄДРПОУ 36165682); ПП «Стилар» (ЄДРПОУ 36166010); ТОВ «Капітал Сервіс Плюс» (ЄДПРОУ 34523145); КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182); Фірмою «Капітель плюс» (ЄДРПОУ 31095815); ПП «Базис Торг» (ЄДРПОУ 36165986); ПП «Визит Торг» (ЄДРПОУ 37081939); ПП «Комманд» (ЄДРПОУ 37081766); ПП «Ротонда торг» (ЄДРПОУ 36165656); ПП «Скипер» (ЄДРПОУ 37081677) за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, результати якої оформлені актом від 23.04.2013 року №2372/22.6/23662666 (том 1 а.с. 20-57).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

1. п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР із змінами і доповненнями, п.44.1 ст.44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9, п. 139.1, ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, в результаті чого ПП «ВКФ «Ніс» занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього у сумі 72340 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 р. у сумі 4755 грн., за 2 квартал 2010 р. у сумі 6807 грн., за 3 квартал 2010 р. в сумі 6196 грн., за 4 квартал 2010 р. в сумі 17813 грн., за 1 квартал 2011 р. у сумі 10798 грн., за 2 квартал 2011 р. у сумі 4961 грн., за 3 квартал 2011 р. у сумі 3119 грн., за 4 квартал 2011 р. в сумі 12626 грн., за 1 квартал 2012 р. у сумі 5265 грн. Податок на прибуток в сумі 4755 грн. за 1 квартал 2010 року не визначається на підставі п. 102.1 ст. 102 ПКУ (строк перевищує 1095 днів);

2. пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97 р. (далі - Закон про ПДВ), п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі - ПКУ) занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 58274 грн., в тому числі за січень 2010 р. в сумі 3197 грн., за березень 2010 р. в сумі 1345 грн., за квітень 2010 р. в сумі 3595 грн., за травень 2010 р. в сумі 188 грн., за червень 2010 р. в сумі 925 грн., за липень 2010 р. в сумі 4310 грн., за вересень 2010 р. в сумі 646 грн., за жовтень 2010 р. в сумі 5300 грн., за листопад 2010 р. в сумі 2565 грн., за грудень 2010 р. в сумі 4545 грн., за січень 2011 р. в сумі 2455 грн., за лютий 2011 р. в сумі 2904 грн., за березень 2011 р. в сумі 3280 грн., за квітень 2011 р. в сумі 1689 грн., за травень 2011 р. в сумі 2625 грн., за серпень 2011 р. в сумі 1558 грн.. за вересень 2011 р. в сумі 1154 грн., за жовтень 2011 р. в сумі 7171 грн., за листопад 2011 р. в сумі 1865 грн., за грудень 2011 р. в сумі 1943 грн., за січень 2012 р. в сумі 565 грн., за лютий 2012 р. в сумі 4449 грн. Податок на додану вартість в сумі 3197 грн. за січень 2010 року, в сумі 1345 грн. за березень 2010р., в сумі 3595грн. за квітень 2010р. не визначається на підставі п. 102.1 ст. 102 ПКУ (строк перевищує 1095 днів);

Висновки Акту перевірки №2372/22.6/23662666 від 23.04.2013 року були покладені в основу податкових повідомлень - рішень №0001912206 від 29.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 76606,25 грн., у тому числі за основним платежем 67585,00 грн., за штрафними санкціями 9021,25 грн.; №0001922206 від 29.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 59434,00 грн., у тому числі за основним платежем 50137,00 грн., за штрафними санкціями 9297,00 грн. (том 1 а.с. 58-59).

Перевіряючи правомірність прийнятих податкових повідомлень - рішень №0001912206, №0001922206 від 29.05.2013 року, суд встановив наступне.

В п. 3.1.1 акту перевірки (том 1 а.с. 23) зазначено, що за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року ПП «ВКФ «Ніс» задекларовано скоригований валовий дохід та дохід, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування у сумі 1771102 грн.

За період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року ПП «ВКФ «Ніс» задекларовано валові витрати та витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування у сумі 1683079 грн. (том 1 а.с. 24).

Перевіркою повноти визначення валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування по взаємовідносинам з ТОВ «Люкссервістрейд» (ЄДПРОУ 34523166); ПП «Портал Крим» (ЄДРПОУ 36165682); ПП «Стилар» (ЄДРПОУ 36166010); ТОВ «Капітал Сервіс Плюс» (ЄДПРОУ 34523145); КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182); Фірми «Капітель плюс» (ЄДРПОУ 31095815); ПП «Базис Торг» (ЄДРПОУ 36165986); ПП «Визит Торг» (ЄДРПОУ 37081939); ПП «Комманд» (ЄДРПОУ 37081766); ПП «Ротонда торг» (ЄДРПОУ да, 36165656); ПП «Скипер» (ЄДРПОУ 37081677) за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року встановлено їх завищення всього у сумі 300573 грн., у тому числі по періодах: 1 квартал 2010 року - 19022 грн., 2 квартал 2010 року - 27226 грн., 3 квартал 2010 року - 24784 грн., 4 квартал 2010 року - 71252 грн., 1 квартал 2011 року - 43193 грн., 2 квартал 2011 року - 21568 грн., 3 квартал 2011 року - 13561 грн., 4 квартал 2011 року - 54895 грн., 1 квартал 2012 року - 25072 грн.

В акті перевірки зазначено, що постачальниками ПП «ВКФ «Ніс» у період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року були ТОВ «Люкссервістрейд» (ЄДПРОУ 34523166); ПП «Портал Крим» (ЄДРПОУ 36165682); ПП «Стилар» (ЄДРПОУ 36166010); ТОВ «Капітал Сервіс Плюс» (ЄДПРОУ 34523145); КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182); Фірма «Капітель плюс» (ЄДРПОУ 31095815); ПП «Базис Торг» (ЄДРПОУ 36165986); ПП «Визит Торг» (ЄДРПОУ 37081939); ПП «Комманд» (ЄДРПОУ 37081766); ПП «Ротонда торг» (ЄДРПОУ 36165656); ПП «Скипер» (ЄДРПОУ 37081677), які мають ознаки «фіктивності» та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Також в акті перевірки працівник контролюючого органу посилається на Акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача: ТОВ «Люкссервістрейд» (ЄДПРОУ 34523166) №7454/22-8/34523166 від 12.10.2012 року; ПП «Портал Крим» (ЄДРПОУ 36165682) №7325/22-1/36165682 від 10.10.2012 року; ПП «Стилар» (ЄДРПОУ 36166010) №713/22-8/36166010 від 24.09.2012 року; ТОВ «Капітал Сервіс Плюс» (ЄДПРОУ 34523145) №816/22-8/34523145 від 10.10.2012 року; КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182) №36/22/32468182 від 11.04.2012 року; Фірми «Капітель плюс» (ЄДРПОУ 31095815) 38/22/31095815 від 11.04.2012 року; ПП «Базис Торг» (ЄДРПОУ 36165986) №10/22/36165986 від 06.04.2012 року; ПП «Визит Торг» (ЄДРПОУ 37081939) №26/22/37081939 від 06.04.2012 року; ПП «Комманд» (ЄДРПОУ 37081766) №32/22/37081766 від 06.04.2012 року; ПП «Ротонда торг» (ЄДРПОУ 36165656) №33/22/36165656 від 06.04.2012 року; ПП «Скипер» (ЄДРПОУ 37081677) №25/22/37081677 від 06.04.2012 року.

Враховуючи отримані матеріали зустрічних звірок, відповідач дійшов висновку, що ПП «ВКФ «Ніс» не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів від зазначених постачальників.

Передусім, слід зазначити, що посилання відповідача, в обґрунтування своїх висновків, на дані актів про неможливість проведення зустрічних звірок з контрагентами позивача є безпідставними, оскільки відповідно до п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, акти про неможливість проведення звірки з контрагентами позивача, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Перевіряючи правомірність висновків податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, суд встановив наступне.

11.01.2010 року між ТОВ «Капітал Сервіс Плюс» та позивачем було укладено договір купівлі-продажу №5, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю майно, що належить продавцю, а покупець зобов'язується прийняти це майно та оплатити його (том 1 а.с. 71).

На підставі цього договору ТОВ «Капітал Сервіс Плюс» було видано видаткову накладну №29 від 13.01.2010 року на суму 8955,00 грн., у тому числі ПДВ 1492,50 грн. та податкову накладну №29 від 13.01.2010 року на суму 8955,00 грн., у тому числі ПДВ 1492,50 грн. (том 1 а.с. 72, зв.бік а.с. 72). Отримання податкової накладної підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних (том 3 а.с. 181).

Факт оплати підтверджується чеками №3973 від 11.02.2010 року на суму 3000,00 грн. та №3989 від 12.02.2010 року на суму 5955,00 грн., а також карткою рахунку №631 (том 1 а.с. 72, 189).

11.01.2010 року між ТОВ «Люкссервістрейд» та позивачем було укладено договір купівлі-продажу №2, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю майно, що належить продавцю, а покупець зобов'язується прийняти це майно та оплатити його (том 1 а.с. 75).

На підставі цього договору ТОВ «Люкссервістрейд» було видано видаткові накладні №20 від 13.01.2010 року на суму 10224,00 грн., у тому числі ПДВ 1704,00 грн.; №522/1 від 06.05.2010 року на суму 1129,44 грн., у тому числі ПДВ 188,24 грн.; №474 від 09.04.2010 року на суму 9454,92 грн., у тому числі ПДВ 1575,82 грн.; а також податкові накладні №20 від 13.01.2010 року на суму 10224,00 грн., у тому числі ПДВ 1704,00 грн.; №522/1 від 06.05.2010 року на суму 1129,44 грн., у тому числі ПДВ 188,24 грн.; №474 від 09.04.2010 року на суму 9454,92 грн., у тому числі ПДВ 1575,82 грн. (том 1 а.с. 77-78, зв.бік а.с. 76-78). Отримання податкових накладних підтверджується реєстрами виданих та отриманих податкових накладних (том 3 а.с. 181, 189, 192).

Факт оплати підтверджується чеками №7 від 12.02.2010 року на суму 5224,00 грн., №11 від 11.02.2010 року на суму 5000,00 грн., №0236 від 14.05.2010 року на суму 4454,92 грн., №0221 від 13.05.2010 року на суму 5000,00 грн., №0414 від 11.05.2010 року на суму 1129,44 грн., а також карткою рахунку №631 (том 1 а.с. 76-78, 190, 207, том 2 а.с.102-111).

11.01.2010 року між ПП «Портал Крим» та позивачем було укладено договір купівлі-продажу №4, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю майно згідно накладної, а покупець зобов'язується прийняти це мано та оплатити його (том 1 а.с. 81).

На підставі цього договору ПП «Портал Крим» було видано видаткові накладні №267 від 08.04.2010 року на суму 3648,00 грн., у тому числі ПДВ 608,00 грн., №164 від 05.03.2010 року на суму 3181,20 грн., у тому числі ПДВ 530,20 грн., №156 від 03.03.2010 року на суму 4891,20 грн., у тому числі ПДВ 815,20 грн.; а також податкові накладні №267 від 08.04.2010 року на суму 3648,00 грн., у тому числі ПДВ 608,00 грн., №164 від 05.03.2010 року на суму 3181,20 грн., у тому числі ПДВ 530,20 грн., №156 від 03.03.2010 року на суму 4891,20 грн., у тому числі ПДВ 815,20 грн. (том 1 а.с. 82-84, зв.бік а.с. 82-84). Отримання податкових накладних підтверджується реєстром виданих та отриманих накладних (том 3 а.с. 186, 189).

Факт оплати підтверджується чеками №1179 від 12.04.2010 року на суму 4891,20 грн., №1180 від 12.04.2010 року на суму 3181,20 грн., №1279 від 12.05.2010 року на суму 3648,00 грн., а також карткою рахунку №631 ( том 1 а.с. 82-84, 200, 207).

01.06.2010 року між КП «Альянс» та позивачем було укладено договір купівлі-продажу №791, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю майно, що належить продавцю, а покупець зобов'язується прийняти це мано та оплатити його (том 1 а.с. 88).

На підставі цього договору КП «Альянс» було видано видаткові накладні №2331 від 09.07.2010 року на суму 10152,00 грн., у тому числі ПДВ 1692,00 грн., №3347 від 07.09.2010 року на суму 1560,00 грн., у тому числі ПДВ 260,00 грн., №4863 від 08.12.2010 року на суму 17273,28 грн., у тому числі ПДВ 2878,88 грн.; а також податкові накладні №2331 від 09.07.2010 року на суму 10152,00 грн., у тому числі ПДВ 1692,00 грн., №3347 від 07.09.2010 року на суму 1560,00 грн., у тому числі ПДВ 260,00 грн., №4863 від 08.12.2010 року на суму 17273,28 грн., у тому числі ПДВ 2878,88 грн. (том 1 а.с. 89-91, зв.бік а.с. 89-91). Отримання податкових накладних підтверджується реєстрами виданих та отриманих податкових накладних (том 3 а.с. 197, 203, 215)

Факт оплати підтверджується чеками №5193 від 12.08.2010 року на суму 5000,00 грн., №5199 від 13.08.2010 року на суму 5152,00 грн., №6180 від 12.10.2010 року на суму 1560,00 грн., №7274 від 13.01.2011 року на суму 10000,00 грн., №7288 від 14.01.2011 року на суму 7273,28 грн., а також карткою рахунку №631 (том 1 а.с. 89-91, том 2 а.с.102-111).

11.01.2010 року між ПП «Стилар» та позивачем було укладено договір купівлі-продажу №4, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю майно згідно накладної, а покупець зобов'язується прийняти це мано та сплатити його вартість (том 1 а.с. 94).

На підставі цього договору ПП «Стилар» було видано видаткову накладну №173 від 14.04.2010 року на суму 8467,20 грн., у тому числі ПДВ 1411,20 грн.; а також податкову накладну №173 від 14.04.2010 року на суму 8467,20 грн., у тому числі ПДВ 1411,20 грн. (том 1 а.с. 95, зв. бік а.с. 95). Отримання податкової накладної підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних ( том 3 а.с. 189).

Факт оплати підтверджується чеками №0083 від 13.05.2010 року на суму 4467,20 грн., №0080 від 12.05.2010 року на суму 4000,00 грн., а також карткою рахунку №631 (том 1 а.с. 95, том 2 а.с.93-101).

01.06.2010 року між Фірмою «Капітель Плюс» та позивачем було укладено договір купівлі-продажу №351, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю майно згідно накладної, а покупець зобов'язується прийняти це мано та сплатити його (том 1 а.с. 98).

На підставі цього договору Фірмою «Капітель Плюс» було видано видаткову накладну №1081 від 07.07.2010 року на суму 5232,00 грн., у тому числі ПДВ 872,00 грн.; а також податкову накладну №1081 від 07.07.2010 року на суму 5232,00 грн., у тому числі ПДВ 872,00 грн. (том 1 а.с. 100, зв.бік а.с. 100). Отримання податкової накладної підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних ( том 3 а.с. 197).

Факт оплати підтверджується чеком №0342 від 12.08.2010 року на суму 5232,00 грн. (том 1 а.с. 100).

Також 11.01.2011 року між Фірмою «Капітель Плюс» та позивачем було укладено договір купівлі-продажу №19, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю майно, а покупець зобов'язується прийняти це майно та оплатити його (том 1 а.с. 99).

На підставі цього договору Фірмою «Капітель Плюс» було видано видаткові накладні №28 від 14.01.2011 року на суму 1593,60 грн., у тому числі ПДВ 265,60 грн., №263 від 10.02.2011 року на суму 9252,00 грн., у тому числі ПДВ 1542,00 грн., №406 від 04.03.2011 року на суму 648,48 грн., у тому числі ПДВ 108,08 грн.; а також податкові накладні №28 від 14.01.2011 року на суму 1593,60 грн., у тому числі ПДВ 265,60 грн., №263 від 10.02.2011 року на суму 9252,00 грн., у тому числі ПДВ 1542,00 грн., №24 від 04.03.2011 року на суму 648,48 грн., у тому числі ПДВ 108,08 грн. (том 1 а.с. 101-103, зв.бік а.с. 101-103). Отримання податкових накладних підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних (том 3 а.с. 219, 223, 226).

Факт оплати підтверджується чеками №0990 від 11.02.2011 року на суму 1593,60 грн., №1077 від 14.03.2011 року на суму 9252,00 грн., №1178 від 13.04.2011 року на суму 648,48 грн. (том 1 а.с. 101-103).

01.06.2010 року між ПП «Ротонда Торг» та позивачем було укладено договір купівлі-продажу №68, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю майно, а покупець зобов'язується прийняти це майно та оплатити його (том 1 а.с. 111).

На підставі цього договору ПП «Ротонда Торг» було видано видаткові накладні №1439 від 02.06.2010 року на суму 5547,60 грн., у тому числі ПДВ 924,60 грн., №1991 від 05.07.2010 року на суму 8442,00 грн., у тому числі ПДВ 1407,00 грн., №3156 від 01.10.2010 року на суму 23649,60 грн., у тому числі ПДВ 3941,60 грн., №3595 від 08.11.2010 року на суму 1025,52 грн., у тому числі ПДВ 170,92 грн., №3593 від 04.11.2010 року на суму 2171,52 грн., у тому числі ПДВ 361,92 грн., №3752 від 13.12.2010 року на суму 9994,80 грн., у тому числі ПДВ 1665,80 грн.; а також податкові накладні №1439 від 02.06.2010 року на суму 5547,60 грн., у тому числі ПДВ 924,60 грн., №1991 від 05.07.2010 року на суму 8442,00 грн., у тому числі ПДВ 1407,00 грн., №3156 від 01.10.2010 року на суму 23649,60 грн., у тому числі ПДВ 3941,60 грн., №3595 від 08.11.2010 року на суму 1025,52 грн., у тому числі ПДВ 170,92 грн., №3593 від 04.11.2010 року на суму 2171,52 грн., у тому числі ПДВ 361,92 грн., №3752 від 13.12.2010 року на суму 9994,80 грн., у тому числі ПДВ 1665,80 грн. (том 1 а.с. 113-118, зв.бік а.с. 113-118). Отримання податкових накладних підтверджується реєстром виданих та отриманих накладних (том 3 а.с. 195, 197, 207, 210, 211, 215).

Факт оплати підтверджується чеками №3188 від 12.07.2010 року на суму 5547,60 грн., №3667 від 12.08.2010 року на суму 4200,00 грн., №3687 від 13.08.2010 року на суму 4242,00 грн.,№4794 від 15.11.2010 року на суму 9000,00 грн., №4816 від 16.11.2010 року на суму 8000,00 грн., №4836 від 17.11.2010 року на суму 6649,60 грн., №5114 від 14.12.2010 року на суму 1025,52грн., №5115 від 14.12.2010 року на суму 2171,52 грн., №5340 від 13.01.2011 року на суму 9994,80 грн., а також карткою рахунку №631 (том 1 а.с. 113-118, 214, 227, 234, 242, том 2 а.с.102-111).

Також 11.01.2011 року між ПП «Ротонда Торг» та позивачем було укладено договір купівлі-продажу №29, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю майно, а покупець зобов'язується прийняти це майно та оплатити його (том 1 а.с. 112).

На підставі цього договору ПП «Ротонда Торг» було видано видаткові накладні №124 від 17.01.2011 року на суму 8670,00 грн., у тому числі ПДВ 1445,00 грн., №288 від 04.02.2011 року 3640,32 грн., у тому числі ПДВ 606,72 грн., №337 від 07.02.2011 року 1700,00 грн., у тому числі 283,33 грн., №656 від 31.03.2011 року 5765,40 грн., у тому числі ПДВ 960,90 грн., №593 від 10.03.2011 року 605,04 грн., у тому числі ПДВ 100,84 грн., №657 від 31.03.2011 року на суму 1849,08 грн., у тому числі ПДВ 308,18 грн., №822 від 07.04.2011 року 8412,00 грн., у тому числі ПДВ 1402,00 грн., №823 від 08.04.2011 року на суму 3512,40 грн., у тому числі ПДВ 585,40 грн., №941 від 10.05.2011 року на суму 7336,80 грн., у тому числі ПДВ 1222,80 грн., №1665 від 12.08.2011 року 2168,70 грн., у тому числі ПДВ 361,45 грн., №1857 від 30.08.2011 року на суму 1728,00 грн., у тому числі ПДВ 288,00 грн., №1672 від 15.08.2011 року на суму 3960,00 грн., у тому числі ПДВ 660,00 грн., №1657 від 08.08.2011 року на суму 1490,40 грн., у тому числі ПДВ 248,40 грн., №2026 від 21.09.2011 року на суму 1188,00 грн., у тому числі ПДВ 198,00 грн., №2218 від 12.10.2011 року на суму 3500,00 грн., у тому числі ПДВ 583,33 грн., №2293 від 20.10.2011 року на суму 4500,00 грн., у тому числі ПДВ 750,00 грн., №2325 від 24.10.2011 року на суму 10850,00 грн., у тому числі ПДВ 1808,33 грн., №2352 від 01.11.2011 року на суму 3090,00 грн., у тому числі ПДВ 515,00 грн.; а також податкові накладні №124 від 17.01.2011 року на суму 8670,00 грн., у тому числі ПДВ 1445,00 грн., №288 від 04.02.2011 року 3640,32 грн., у тому числі ПДВ 606,72 грн., №337 від 07.02.2011 року 1700,00 грн., у тому числі 283,33 грн., №199 від 31.03.2011 року 5765,40 грн., у тому числі ПДВ 960,90 грн., №68 від 10.03.2011 року 605,04 грн., у тому числі ПДВ 100,84 грн., №198 від 31.03.2011 року на суму 1849,08 грн., у тому числі ПДВ 308,18 грн., №55 від 07.04.2011 року 8412,00 грн., у тому числі ПДВ 1402,00 грн., №69 від 08.04.2011 року на суму 3512,40 грн., у тому числі ПДВ 585,40 грн., №55 від 10.05.2011 року на суму 7336,80 грн., у тому числі ПДВ 1222,80 грн., №116 від 12.08.2011 року 2168,70 грн., у тому числі ПДВ 361,45 грн., №273 від 30.08.2011 року на суму 1728,00 грн., у тому числі ПДВ 288,00 грн., №138 від 15.08.2011 року на суму 3960,00 грн., у тому числі ПДВ 660,00 грн., №69 від 08.08.2011 року на суму 1490,40 грн., у тому числі ПДВ 248,40 грн., №159 від 21.09.2011 року на суму 1188,00 грн., у тому числі ПДВ 198,00 грн., №73 від 12.10.2011 року на суму 3500,00 грн., у тому числі ПДВ 583,33 грн., №130 від 20.10.2011 року на суму 4500,00 грн., у тому числі ПДВ 750,00 грн., №152 від 24.10.2011 року на суму 10850,00 грн., у тому числі ПДВ 1808,33 грн., №4 від 01.11.2011 року на суму 3090,00 грн., у тому числі ПДВ 515,00 грн. (том 1 а.с. 119-136, зв.бік а.с. 119-136). Отримання податкових накладних підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних (том 3 а.с. 219, 222, 223, 226, 228, 231, 235, 249, 250, 252, 256, 257, 260).

Факт оплати підтверджується чеками №5653 від 11.02.2011 року на суму 8670,00 грн., №5842 від 14.03.2011 року на суму 3640,22 грн., №5843 від 14.03.2011 року на суму 1700,00 грн., №6045 від 13.04.2011 року на суму 5765,40 грн., №6044 від 13.04.2011 року на суму 605,04 грн., №6046 від 13.04.2011 року на суму 1849,08 грн., №6166 від 29.04.2011 року на суму 8412,00 грн., №6180 від 05.05.2011 року на суму 3512,40 грн., №6394 від 31.05.2011 року на уму 7336,80 грн., №7097 від 17.08.2011 року на суму 2168,70 грн., №7236 від 31.08.2011 року на суму 1728,00 грн., №7098 від 17.08.2011 року на суму 3960,00 грн., №7096 від 17.08.2011 року на суму 1490,00 грн., №7469 від 22.09.2011 року на суму 1188,00 грн., №7698 від 13.10.2011 року на суму 3500,00 грн., №7775 від 27.10.2011 року на суму 4500,00 грн., №7808 від 26.10.2011 року на суму 10000,00 грн., №7819 від 07.10.2011 року на суму 850,00 грн., №7871 від 02.11.2011 року на суму 3090,00 грн., а також карткою рахунку №631 (том 1 а.с. 248, том 2 а.с. 4, 11, 19, 27, 33, 39, 45).

01.06.2010 року між ПП «Базис Торг» та позивачем було укладено договір купівлі-продажу №57, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю майно, а покупець зобов'язується прийняти це майно та оплатити його (том 1 а.с. 141).

На підставі цього договору ПП «Базис Торг» було видано видаткові накладні №1076 від 02.07.2010 року на суму 2035,80 грн., у тому числі ПДВ 339,30 грн., №1428 від 02.09.2010 року на суму 2318,40 грн., у тому числі ПДВ 386,40 грн., №1580 від 02.10.2010 року на суму 8148,00 грн., у тому числі ПДВ 1358,00 грн., №1665 від 02.11.2010 року №1665 від 02.11.2010 року на суму 12190,80 грн., у тому числі ПДВ 2031,80 грн.; а також податкові накладні №1076 від 02.07.2010 року на суму 2035,80 грн., у тому числі ПДВ 339,30 грн., №1428 від 02.09.2010 року на суму 2318,40 грн., у тому числі ПДВ 386,40 грн., №1580 від 02.10.2010 року на суму 8148,00 грн., у тому числі ПДВ 1358,00 грн., №1665 від 02.11.2010 року №1665 від 02.11.2010 року на суму 12190,80 грн., у тому числі ПДВ 2031,80 грн. (том 1 а.с. 145-147, 151, зв.бік а.с. 145-147, 151). Отримання податкових накладних підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних (том 3 а.с. 197, 207, 210).

Факт оплати підтверджується чеками №8026 від 12.08.2010 року на суму 2035,80 грн., №8590 від 13.10.2010 року на суму 2318,40 грн., №8801 від 12.11.2010 року на суму 8148,00 грн., №9005 від 15.12.2010 року на суму 2190,80 грн., №9001 від 14.12.2010 року на суму 10000,00 грн., а також карткою рахунку №631 (том 1 а.с. 145-147, 151, 224, 231, том 2 а.с.102-111).

Також 11.01.2011 року між ПП «Базис Торг» та позивачем було укладено договір купівлі-продажу №26, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю майно згідно накладної, а покупець зобов'язується прийняти це майно та оплатити його вартість (том 1 а.с. 142).

На підставі цього договору ПП «Базис Торг» було видано видаткові накладні №378 від 04.04.2011 року на суму 6621,00 грн., у тому числі ПДВ 1103,50 грн., №23 від 24.01.2011 року на суму 4466,40 грн., у тому числі ПДВ 744,40 грн., №211 від 18.02.2011 року на суму 2829,84 грн., у тому числі ПДВ 471,64 грн., №329 від 31.03.2011 року на суму 8241,60 грн., у тому числі ПДВ 1373,60 грн., № 283 від 11.03.2011 року на суму 2570,40 грн., у тому числі ПДВ 428,40 грн.; а також податкові накладні №24 від 04.04.2011 року на суму 6621,00 грн., у тому числі ПДВ 1103,50 грн., №23 від 24.01.2011 року на суму 4466,40 грн., у тому числі ПДВ 744,40 грн., №211 від 18.02.2011 року на суму 2829,84 грн., у тому числі ПДВ 471,64 грн., №99 від 31.03.2011 року на суму 8241,60 грн., у тому числі ПДВ 1373,60 грн., №55 від 11.03.2011 року на суму 2570,40 грн., у тому числі ПДВ 428,40 грн. (том 1 а.с. 143, 144, 148-150, зв.бік а.с. 143, 144, 148-150). Отримання податкових накладних підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних (том 3 а.с. 219, 223, 226, 228, 230).

Факт оплати підтверджується чеками №0308 від 11.02.2011 року на суму 4466,40 грн., №0482 від 14.03.2011 року на суму 2829,84 грн., №0636 від 13.04.2011 року на суму 8241,60 грн., №0649 від 14.04.2011 року на суму 2570,40 грн., №0730 від 29.04.2011 року на суму 6621,00 грн., а також карткою рахунку №631 (том 1 а.с. 143, 144, 148-150, 245, том 2 а.с. 1, 8).

01.09.2011 року між ПП «Визит Торг» та позивачем було укладено договір купівлі-продажу №139, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю майно, а покупець зобов'язується прийняти це майно та оплатити його (том 1 а.с. 155).

На підставі цього договору ПП «Визит Торг» було видано видаткові накладні №691 від 15.09.2011 року на суму 2138,12 грн., у тому числі ПДВ 356,35 грн., №705 від 21.09.2011 року на суму 3600,00 грн., у тому числі ПДВ 600,00 грн., №1022 від 28.10.2011 року на суму 5692,80 грн., у тому числі ПДВ 948,80 грн., №748 від 06.10.2011 року на суму 2400,00 грн., у тому числі ПДВ 400,00 грн., №925 від 25.10.2011 року на суму 3200,00 грн., у тому числі ПДВ 533,33 грн., №1016 від 27.10.2011 року на суму 6080,00 грн., у тому числі ПДВ 1013,33 грн., №742 від 05.10.2011 року на суму 6800,00 грн., у тому числі ПДВ 1133,33 грн., №1381 від 16.11.2011 року на суму 1000,00 грн., у тому числі ПДВ 166,67 грн., №1254 від 04.11.2011 року на суму 2000,00 грн., у тому числі ПДВ 333,33 грн., №1351 від 09.11.2011 року на суму 2100,00 грн., у тому числі ПДВ 350,00 грн., №1406 від 18.11.2011 року на суму 3000,00 грн., у тому числі ПДВ 500,00 грн., №1633 від 12.12.2011 року на суму 3777,26 грн., у тому числі ПДВ 629,54 грн., №1634 від 12.12.2011 року на суму 4000,00 грн., у тому числі ПДВ 666,67 грн., №1726 від 23.12.2011 року на суму 2683,20 грн., у тому числі ПДВ 447,20 грн., №1598 від 07.12.2011 року на суму 1200,00 грн., у тому числі ПДВ 200,00 грн.; а також податкові накладні №56 від 15.09.2011 року на суму 2138,12 грн., у тому числі ПДВ 356,35 грн., №87 від 21.09.2011 року на суму 3600,00 грн., у тому числі ПДВ 600,00 грн., №163 від 28.10.2011 року на суму 5692,80 грн., у тому числі ПДВ 948,80 грн., №38 від 06.10.2011 року на суму 2400,00 грн., у тому числі ПДВ 400,00 грн., №136 від 25.10.2011 року на суму 3200,00 грн., у тому числі ПДВ 533,33 грн., №155 від 27.10.2011 року на суму 6080,00 грн., у тому числі ПДВ 1013,33 грн., №27 від 05.10.2011 року на суму 6800,00 грн., у тому числі ПДВ 1133,33 грн., №180 від 16.11.2011 року на суму 1000,00 грн., у тому числі ПДВ 166,67 грн., №67 від 04.11.2011 року на суму 2000,00 грн., у тому числі ПДВ 333,33 грн., №114 від 09.11.2011 року на суму 2100,00 грн., у тому числі ПДВ 350,00 грн., №206 від 18.11.2011 року на суму 3000,00 грн., у тому числі ПДВ 500,00 грн., №148 від 12.12.2011 року на суму 3777,26 грн., у тому числі ПДВ 629,54 грн., №147 від 12.12.2011 року на суму 4000,00 грн., у тому числі ПДВ 666,67 грн., №309 від 23.12.2011 року на суму 2683,20 грн., у тому числі ПДВ 447,20 грн., №97 від 07.12.2011 року на суму 1200,00 грн., у тому числі ПДВ 200,00 грн. (том 1 а.с. 156-170, зв.бік а.с. 156-170). Отримання податкових накладних підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних (том 3 а.с. 252, 256, 257, 260, 261, 263, 264).

Факт оплати підтверджується чеками №2900 від 16.09.2011 року на суму 2138,12 грн., №2975 від 22.09.2011 року на суму 3600,00 грн., №3402 від 31.10.2011 року на суму 5692,80 грн., 3143 від 06.10.2011 року на суму 2400,00 грн., №3357 від 26.10.2011 року на суму 3200,00 грн., №3387 від 28.10.2011 року на суму 6080,00 грн., №3141 від 06.10.2011 року на суму 6800,00 грн., №3621 від 18.11.2011 року на суму 1000,00 грн., №3467 від 04.11.2011 року на суму 2000,00 грн., №3552 від 11.11.2011 року на суму 2100,00 грн., №3639 від 21.11.2011 року на суму 3000,00 грн., №3931 від 15.12.2011 року на суму 3777,26 грн., №3896 від 13.12.2011 року на суму 4000,00 грн., №4024 від 23.12.2011 року на суму 2683,20 грн., №3866 від 09.12.2011 року на суму 1200,00 грн., а також карткою рахунку №631 (том 1 а.с. 156-170, том 2 а.с. 30, 36, 42, 48).

04.01.2012 року між ПП «Скипер» та позивачем було укладено договір купівлі-продажу №02, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю майно, а покупець зобов'язується прийняти це майно та оплатити його (том 1 а.с. 173).

На підставі цього договору ПП «Скипер» було видано видаткові накладні №207 від 30.01.2012 року на суму 2292,00 грн., у тому числі ПДВ 382,00 грн., №127 від 17.01.2012 року на суму 1100,00 грн., у тому числі ПДВ 183,33 грн.; а також податкові накладні №285 від 30.01.2012 року на суму 2292,00 грн., у тому числі ПДВ 382,00 грн., №137 від 17.01.2012 року на суму 1100,00 грн., у тому числі ПДВ 183,33 грн. (том 1 а.с. 174-175, зв.бік а.с. 174-175). Отримання податкових накладних підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних (том 3 а.с. 267, 268).

Факт оплати підтверджується чеками №0700 від 30.01.2012 року на суму 2292,00 грн., №0639 від 18.01.2012 року на суму 1100,00 грн., а також карткою рахунку №631 (том 1 а.с. 174, 175, том 2 а.с. 57).

01.02.2012 року між ПП «Комманд» та позивачем було укладено договір купівлі-продажу №74, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю майно, а покупець зобов'язується прийняти це майно та оплатити його (том 1 а.с. 178).

На підставі цього договору ПП «Комманд» було видано видаткові накладні №449 від 17.02.2012 року на суму 2415,00 грн., у тому числі ПДВ 402,50 грн., №382 від 09.02.2012 року на суму 5020,00 грн., у тому числі ПДВ 836,67 грн., №385 від 13.02.2012 року на суму 3018,60 грн., у тому числі ПДВ 503,10 грн., №462 від 20.02.2012 року на суму 5500,00 грн., у тому числі ПДВ 916,67 грн., №522 від 22.02.2012 року на суму 5040,00 грн., у тому числі ПДВ 840,00 грн., №615 від 29.02.2012 року на суму 5700.00 грн., у тому числі ПДВ 950,00 грн.; а також податкові накладні №353 від 17.02.2012 року на суму 2415,00 грн., у тому числі ПДВ 402,50 грн., №144 від 09.02.2012 року на суму 5020,00 грн., у тому числі ПДВ 836,67 грн., №238 від 13.02.2012 року на суму 3018,60 грн., у тому числі ПДВ 503,10 грн., №399 від 20.02.2012 року на суму 5500,00 грн., у тому числі ПДВ 916,67 грн., №516 від 22.02.2012 року на суму 5040,00 грн., у тому числі ПДВ 840,00 грн., №709 від 29.02.2012 року на суму 5700.00 грн., у тому числі ПДВ 950,00 грн. (том 1 а.с. 179-184, зв.бік а.с. 179-184). Отримання податкових накладних підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних (том 3 а.с. 270, 271).

Факт оплати підтверджується чеками №3789 від 20.02.2012 року на суму 2415,00 грн., №3717 від 10.02.2012 року на суму 5020,00 грн., №3747 від 14.02.2012 року на суму 3018,60 грн., №3788 від 20.02.2012 року на суму 5500,00 грн., №3817 від 22.02.2012 року на суму 5040,00 грн., №3896 від 01.03.2012 року на суму 5700,00 грн. (том 1 а.с. 179-184).

Таким чином, за період з січня 2010 року по березень 2012 року позивач отримав від постачальників товари загальною вартістю 349638,74грн., у т.ч. ПДВ 58273,12грн., в тому числі: від ТОВ «Капітал Сервіс Плюс» товари вартістю 8955,00 грн. з ПДВ; від ТОВ «Люкссервістрейд» товари вартістю 20808,03 грн. з ПДВ; від ПП «Портал Крим» товари вартістю 11720,40 грн. з ПДВ; від КП «Альянс» товари вартістю 28985,28 грн. з ПДВ; від ПП «Стилар» товари вартістю 8467,20 грн. з ПДВ; від Фірми «Капітель Плюс» товари вартістю 16726,08 грн. з ПДВ; від ПП «Ротонда Торг» товари вартістю 124797,19 грн. з ПДВ; від ПП «Визит Торг» товари вартістю 49671,40 грн. з ПДВ; від ПП «Базис Торг» товари вартістю 74115,24 грн. з ПДВ; від ПП «Скіпер» товари вартістю 3392,00 грн. з ПДВ; від ПП «Комманд» товари вартістю 26693,59 грн. з ПДВ.

За цей період позивачем товари собівартістю 266078,66грн. без ПДВ (319294,39грн. з ПДВ) були реалізовані, згідно виданих податкових накладних, наступним покупцям: КРПП «Кримтолейбус», ТОВ «Транс-Континенталь», ПАТ «СКХП», НЕК «Укренерго» Пансіонат «Енергетик», ВАТ «СКХ», ТОВ «Югторсан», ПАТ «Широке», Корпорація «Таврида», ТОВ ТД «Фаворит», ТОВ «Реал», ВКФ «Будремонт», ДП ВАТ «Юждорстрой», ГП МОУ «Сакський ЦВКС ім. Н.І. Пирогова», ГП «Технопластик», ТОВ «Сувенир», ТОВ «Дерекой Дес», ГП Євпаторійський Авіа Рем З-д, ВАТ «Кримелектромашторг», ВАТ «Новатор», ТОВ «Альянс Енерготрейд», ТОВ «Фірма «Кримелектротехніка», Підприємство «Елетта», ТОВ АСТИ «Советьський елеватор», ПрАТ «Пневматика», ТОВ «Альянс-газ», ТОВ «ПМ-ТЗ» Авто-Комплект», ТОВ «Пластик», ДП ЄАРЗ, ДП «Склопластик», ДП Автобаза №4 ВАТ «Південшляхбуд», ТОВ «Степрейсинг Тім», ДП «КТБ «Судокомпозит», ВАТ «Комбінат «Кримська Роза», ТОВ «Корпорація «Казазмис-пансіонат «Лучезарний», ТОВ «Укрєвро Девелопмент», ТОВ «Фортуна Крим Трейд», ПАТ «Широке», Фірма «ТЕС», ПДС ІСГМ НААН, з нарахуванням доходу в сумі 385842,24 грн., в тому числі визнано податкових зобов'язань з ПДВ 64306,71грн. Придбаний товар був отриманий покупцями згідно довіреностей, які також наявні у матеріалах справи.

Для здійснення господарської діяльності позивачем використовувалися належне йому на праві власності приміщення за адресою 95000, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, буд. 32 а, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (том 4 а.с. 78), на підставі договору купівлі-продажу №8 від 11.09.2003 року (том 4 а.с. 79-80), а також транспортний засіб ГАЗ 33021 держ. номер НОМЕР_1, який належить власникові позивача ОСОБА_7 (том 1 а.с. 69).

Товари собівартістю 25286,96грн. без ПДВ залишились станом на 01.03.2012р. нереалізованими та зберігаються на складі Позивача, що підтверджено обліковим регістром - Оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 281 (том 4 а.с. 40-61).

Відтак, загальна сума господарських операцій з усіма зазначеними в Акті перевірки контрагентами становить 291365,62 грн. без ПДВ, крім того ПДВ становить 58273,12 грн., загалом 349638,74 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. із змінами та доповненнями на час виникнення спірних правовідносин, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

П. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 зі змінами та доповненнями передбачає, що "первинні документи" - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем суду на підтвердження правомірності формування спірного податкового кредиту та валових витрат (витрат) документи, суд зазначає, що вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Відображення даних господарських операцій призвели до змін у структурі активів та пасивів позивача. Для здійснення даних операцій позивач має необхідні ресурси.

Всі господарські операції з зазначеними суб'єктами господарювання належним чином відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача на підставі первинних документів, складених відповідно до вимог чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, дослідивши надані позивачем документи первинного бухгалтерського обліку, суд приходить до висновку про реальність правочинів між позивачем та ТОВ «Люкссервістрейд» (ЄДПРОУ 34523166); ПП «Портал Крим» (ЄДРПОУ 36165682); ПП «Стилар» (ЄДРПОУ 36166010); ТОВ «Капітал Сервіс Плюс» (ЄДПРОУ 34523145); КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182); Фірмою «Капітель плюс» (ЄДРПОУ 31095815); ПП «Базис Торг» (ЄДРПОУ 36165986); ПП «Визит Торг» (ЄДРПОУ 37081939); ПП «Комманд» (ЄДРПОУ 37081766); ПП «Ротонда торг» (ЄДРПОУ 36165656); ПП «Скипер» (ЄДРПОУ 37081677).

Що стосується правомірності висновків податкового органу про заниження податку на додану вартість на загальну суму 58274 грн., в тому числі за січень 2010 р. в сумі 3197 грн., за березень 2010 р. в сумі 1345 грн., за квітень 2010 р. в сумі 3595 грн., за травень 2010 р. в сумі 188 грн., за червень 2010 р. в сумі 925 грн., за липень 2010 р. в сумі 4310 грн., за вересень 2010 р. в сумі 646 грн., за жовтень 2010 р. в сумі 5300 грн., за листопад 2010 р. в сумі 2565 грн., за грудень 2010 р. в сумі 4545 грн., за січень 2011 р. в сумі 2455 грн., за лютий 2011 р. в сумі 2904 грн., за березень 2011 р. в сумі 3280 грн., за квітень 2011 р. в сумі 1689 грн., за травень 2011 р. в сумі 2625 грн., за серпень 2011 р. в сумі 1558 грн.. за вересень 2011 р. в сумі 1154 грн., за жовтень 2011 р. в сумі 7171 грн., за листопад 2011 р. в сумі 1865 грн., за грудень 2011 р. в сумі 1943 грн., за січень 2012 р. в сумі 565 грн., за лютий 2012 р. в сумі 4449 грн.,(податок на додану вартість в сумі 3197 грн. за січень 2010 року, в сумі 1345 грн. за березень 2010р., в сумі 3595грн. за квітень 2010р. не визначається на підставі п. 102.1 ст. 102 ПКУ (строк перевищує 1095 днів), суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.3, п.1.4 ст.1 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями (що був чинний на період виникнення спірних правовідносин) встановлено: платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності. (п.1.4).

Пунктом 1.6, пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168 встановлено, що податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом. (п.1.6) Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з приписами пп.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону № 168, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону № 168, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону № 168, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з приписами пп. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону № 168, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону № 168 Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно пп.7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону № 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до пп. 14.1.202 п.14.1 ст.14 якого продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Пунктом 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

ґ) виключено;

д) виключено;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Пункт 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 Наказу Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011р. за № 1333/20071 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Пункт 198.3 ст. 198 КАС України визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Частиною 2 п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Перевіряючи податкові накладні, виписані ТОВ «Люкссервістрейд»; ПП «Портал Крим»; ПП «Стилар»; ТОВ «Капітал Сервіс Плюс»; КП «Альянс»; Фірмою «Капітель плюс»; ПП «Базис Торг»; ПП «Визит Торг»; ПП «Комманд»; ПП «Ротонда торг»; ПП «Скипер» судом встановлено, що вони відповідають вимогам зазначених норм.

Контрагенти, в період виконання зобов'язань за договорами з позивачем, були платниками ПДВ, що підтверджується даними з Офіційного порталу "Міністерство доходів і зборів України" (minrd.gov.ua):

1. ТОВ «Люкссервістрейд», код ЄДПРОУ - 34523166, номер свідоцтва платника ПДВ - 794235, анульоване -13.05.2010 року;

2. ПП «Портал Крим», код ЄДРПОУ - 36165682, номер свідоцтва платника ПДВ - 100147202, анульоване - 14.04.2010 року;

3. ПП «Стилар» , код ЄДПРОУ - 36166010, номер свідоцтва платника ПДВ - 100147208, анульоване - 21.05.2010 року;

4. ТОВ «Капітал Сервіс Плюс» , код ЄДПРОУ - 34523145, номер свідоцтва платника ПДВ - 794219, анульоване - 07.04.2010 року;

5. КП «Альянс» , код ЄДПРОУ - 32468182, номер свідоцтва платника ПДВ - 887869, анульоване - 11.04.2012 року;

5. Фірма «Капітель плюс» , код ЄДПРОУ - 31095815, номер свідоцтва платника ПДВ - 961493, анульоване - 11.04.2012 року;

6. ПП «Базис Торг» , код ЄДПРОУ - 36165986, номер свідоцтва платника ПДВ - 100147207, анульоване - 24.01.2012 року;

7. ПП «Визит Торг» , код ЄДПРОУ - 37081939, номер свідоцтва платника ПДВ - 100300183, анульоване - 11.04.2012 року;

8. ПП «Комманд» , код ЄДПРОУ - 37081766, номер свідоцтва платника ПДВ - 100288780, анульоване 11.04.2012 року;

9. ПП «Ротонда торг» , код ЄДПРОУ - 36165656, номер свідоцтва платника ПДВ - 100280965, анульоване - 11.04.2012 року;

10. ПП «Скипер» , код ЄДПРОУ - 37081677, номер свідоцтва платника ПДВ - 100313197, анульоване - 11.04.2012 року.

Тобто свідоцтва платників ПДВ контрагентів ТОВ «Люкссервістрейд»; ПП «Портал Крим»; ПП «Стилар»; ТОВ «Капітал Сервіс Плюс»; КП «Альянс»; Фірми «Капітель плюс»; ПП «Базис Торг»; ПП «Визит Торг»; ПП «Комманд»; ПП «Ротонда торг»; ПП «Скипер» були анульовані вже після виконання зобов'язань за договорами з позивачем, а отже висновки відповідача про заниження податку на додану вартість на загальну суму 58274 грн., в тому числі за січень 2010 р. в сумі 3197 грн., за березень 2010 р. в сумі 1345 грн., за квітень 2010 р. в сумі 3595 грн., за травень 2010 р. в сумі 188 грн., за червень 2010 р. в сумі 925 грн., за липень 2010 р. в сумі 4310 грн., за вересень 2010 р. в сумі 646 грн., за жовтень 2010 р. в сумі 5300 грн., за листопад 2010 р. в сумі 2565 грн., за грудень 2010 р. в сумі 4545 грн., за січень 2011 р. в сумі 2455 грн., за лютий 2011 р. в сумі 2904 грн., за березень 2011 р. в сумі 3280 грн., за квітень 2011 р. в сумі 1689 грн., за травень 2011 р. в сумі 2625 грн., за серпень 2011 р. в сумі 1558 грн.. за вересень 2011 р. в сумі 1154 грн., за жовтень 2011 р. в сумі 7171 грн., за листопад 2011 р. в сумі 1865 грн., за грудень 2011 р. в сумі 1943 грн., за січень 2012 р. в сумі 565 грн., за лютий 2012 р. в сумі 4449 грн. (податок на додану вартість в сумі 3197 грн. за січень 2010 року, в сумі 1345 грн. за березень 2010р., в сумі 3595грн. за квітень 2010р. не визначається на підставі п. 102.1 ст. 102 ПКУ (строк перевищує 1095 днів), суд вважає необґрунтованими та помилковими, та, як наслідок, прийняте податкове повідомлення-рішення №0001922206 від 29.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 59434,00 грн., у тому числі за основним платежем 50137,00 грн., за штрафними санкціями 9297,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладених позивачем з ТОВ «Люкссервістрейд»; ПП «Портал Крим»; ПП «Стилар»; ТОВ «Капітал Сервіс Плюс»; КП «Альянс»; Фірмою «Капітель плюс»; ПП «Базис Торг»; ПП «Визит Торг»; ПП «Комманд»; ПП «Ротонда торг»; ПП «Скипер» господарських операцій.

При цьому суд виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність даних договорів відповідачем не наведено.

Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем в акті перевірки не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з ТОВ «Люкссервістрейд»; ПП «Портал Крим»; ПП «Стилар»; ТОВ «Капітал Сервіс Плюс»; КП «Альянс»; Фірми «Капітель плюс»; ПП «Базис Торг»; ПП «Визит Торг»; ПП «Комманд»; ПП «Ротонда торг»; ПП «Скипер» правочинів на настання обумовлених ним правових наслідків.

Крім того, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

До того ж, відповідач, стверджуючи про нікчемність правочинів, посилається на те, що сторони не мали на меті досягнення правових наслідків, що обумовлювались ним.

Однак, відповідно до частини першої статті 234 ЦК України такий правочин є фіктивним, а згідно із частиною другою цієї статті фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто фіктивний правочин є оспорюваним у розумінні частини третьої статті 215 ЦК України.

Приписом частини 1 статті 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочинів недійсними та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Зазначені висновки кореспондуються з думкою Вищого адміністративного суду України, викладеною в постанові від 14.11.2012 року № К/9991/50772/12.

Крім того, ч.2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що перелік обов'язків платника податків, наведений у ст. 17 ПК України, є вичерпним та не передбачає обов'язку платника податку перевіряти наявність у штаті контрагента працівників певного профілю, правильність сплати контрагентом податків та зборів, встановлювати наявність або відсутність у контрагента по угоді трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності, з чого слідує, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Позивач, як добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Що стосується висновків податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 72340 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 р. у сумі 4755 грн., за 2 квартал 2010 р. у сумі 6807 грн., за 3 квартал 2010 р. в сумі 6196 грн., за 4 квартал 2010 р. в сумі 17813 грн., за 1 квартал 2011 р. у сумі 10798 грн., за 2 квартал 2011 р. у сумі 4961 грн., за 3 квартал 2011 р. у сумі 3119 грн., за 4 квартал 2011 р. в сумі 12626 грн., за 1 квартал 2012 р. у сумі 5265 грн. (податок на прибуток в сумі 4755 грн. за 1 квартал 2010 року не визначається на підставі п. 102.1 ст. 102 ПКУ (строк перевищує 1095 днів), судом встановлено наступне.

Так відповідно до абз. 1 ч. 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" Перехідних положень Податкового кодексу України Розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2011 року, суд застосовує норми Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями, що був чинний на період виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 334).

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334 визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом пп. 5.2.1 п. 5.2 Закону України від 28.12.1994 року № 334 визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Тобто, підставою для невключення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.

Встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у Законі України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" не дозволяється.

Зважаючи на те, що позивачем належними документами первинного бухгалтерського та податкового обліку підтверджено належне оформлення та виконання господарських обов'язків з надання послуг, суд приходить до висновку про дотримання позивачем порядку віднесення до 01 квітня 2011 року витрат до валових витрат позивача.

Згідно ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є:

- прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

- дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до пп. "г" пп. 138.8.5 п. 138.8 ст.138 Податкового кодексу України до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Беручи до уваги, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Люкссервістрейд»; ПП «Портал Крим»; ПП «Стилар»; ТОВ «Капітал Сервіс Плюс»; КП «Альянс»; Фірмою «Капітель плюс»; ПП «Базис Торг»; ПП «Визит Торг»; ПП «Комманд»; ПП «Ротонда торг»; ПП «Скипер» були реальними та підтверджені наданими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, суд вважає безпідставними висновки відповідача про заниження позивачем податку на прибуток підприємства на загальну суму 72340 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 р. у сумі 4755 грн., за 2 квартал 2010 р. у сумі 6807 грн., за 3 квартал 2010 р. в сумі 6196 грн., за 4 квартал 2010 р. в сумі 17813 грн., за 1 квартал 2011 р. у сумі 10798 грн., за 2 квартал 2011 р. у сумі 4961 грн., за 3 квартал 2011 р. у сумі 3119 грн., за 4 квартал 2011 р. в сумі 12626 грн., за 1 квартал 2012 р. у сумі 5265 грн. (податок на прибуток в сумі 4755 грн. за 1 квартал 2010 року не визначається на підставі п. 102.1 ст. 102 ПКУ (строк перевищує 1095 днів).

Враховуючи викладене, суд вважає протиправним нарахування позивачу податковим органом податку на прибуток 72340 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 р. у сумі 4755 грн., за 2 квартал 2010 р. у сумі 6807 грн., за 3 квартал 2010 р. в сумі 6196 грн., за 4 квартал 2010 р. в сумі 17813 грн., за 1 квартал 2011 р. у сумі 10798 грн., за 2 квартал 2011 р. у сумі 4961 грн., за 3 квартал 2011 р. у сумі 3119 грн., за 4 квартал 2011 р. в сумі 12626 грн., за 1 квартал 2012 р. у сумі 5265 грн. (податок на прибуток в сумі 4755 грн. за 1 квартал 2010 року не визначається на підставі п. 102.1 ст. 102 ПКУ (строк перевищує 1095 днів), та, як наслідок, протиправним податкове повідомлення-рішення №0001912206 від 29.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 76606,25 грн., у тому числі за основним платежем 67585,00 грн., за штрафними санкціями 9021,25 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Ніс" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001922206, №0001912206 від 29.05.2013 року є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пп. 3 п. 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас п. 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Позивачем при подачі позову сплачений судовий збір у належному розмірі у сумі 1360,40 грн. (Одна тисяча триста шістдесят гривень 40 копійок) згідно квитанції №10235776 від 05.07.2013 року (том 1 а.с. 2).

В судовому засіданні 16.09.2013 року проголошені вступна та резолютивна частини постанови. У повному обсязі постанову складено 23.09.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0001922206 від 29.05.2013 року; №0001912206 від 29.05.2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Ніс» (ЄДРПОУ 23662666) судовий збір в розмірі 1360,40 грн. (Одна тисяча триста шістдесят гривень 40 копійок) шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АРК (ЄДРПОУ 38736937).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду

Суддя А.О. Кушнова

СудОкружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Дата ухвалення рішення16.09.2013
Оприлюднено27.09.2013
Номер документу33720299
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —801/6920/13-а

Ухвала від 22.10.2015

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Щавінський В.Р.

Ухвала від 15.09.2015

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Щавінський В.Р.

Ухвала від 13.11.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Омельченко В'ячеслав Анатолійович

Ухвала від 18.10.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Омельченко В'ячеслав Анатолійович

Постанова від 16.09.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Кушнова А.О.

Ухвала від 04.09.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Кушнова А.О.

Ухвала від 18.07.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Кушнова А.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні