Постанова

від 20.06.2013 по справі 801/4074/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2013 р. (10:30 год.) Справа №801/4074/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. при секретарі Богацькій А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом

Приватного підприємства «Санті-Крим»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби,

Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, стягнення,

за участю представників сторін:

від позивача: Травкіна Н.О., довіреність б/н від 03.06.2013р., паспорт серії ЕТ 343829;

від відповідачів: не з'явились;

Суть спору: 12.04.2013 року Приватне підприємство «Санті-Крим» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 02.04.2013 року № 0000951504.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.04.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Збільшивши позовні вимоги, позивач просив залучити до участі у справі в якості другого відповідача Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.04.2013 року № 0000951504; стягнути з Державного бюджету України на користь ПП «Санті-Крим» суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за грудень 2012 року у розмірі 27078,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.04.2013 року залучено до участі у справі у якості другого відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК.

В судовому засіданні 20.06.13р. представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги та пояснив, що з аналізу норм ст. 200 Податкового кодексу України можна дійти висновку, що законодавчо не встановлено обмеження розміру від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню, розміром сум ПДВ, фактично сплачених лише в місяці, що безпосередньо передує звітному, а тому неподання платником податків заяви про бюджетне відшкодування суми ПДВ в місяці, наступному після здійснення такої фактичної сплати, не позбавляє платника права на бюджетне відшкодування в майбутньому.

Стосовно тверджень відповідача, що платник податку втрачає право на заявлення сум до бюджетного відшкодування в порядку п. 200.6 ст. Податкового кодексу України позивач вважає, що такі висновкі є передчасними та необґрунтованими, такими, що ґрунтуються на вибірковому застосуванні норм Податкового кодексу України.

Представник позивача зазначив, що для зарахування в повному обсязі належної позивачу суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, діючим законодавством встановлюється лише дві передумови: наявність умов, передбачених пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (від'ємне значення) та вчинення платником податку на додану вартість юридично значимих дій - волевиявлення щодо зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку.

Таким чином, з аналізу вищевказаних норм позивачем зроблений висновок, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, з метою одержання бюджетного відшкодування є єдиною підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

За таких обставин ПП «Санті-Крим» вважає, що оскаржуване повідомлення-рішення прийняте з порушенням вимог закону, а тому підлягає скасуванню.

Відповідачі явку своїх представників у судове засідання 20.06.13р. не забезпечили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АРК ДПС надані письмові заперечення на адміністративний позов (том 2 а.с.14-16), в яких відповідач зазначив, що ПП «Санті-Крим» відповідно до вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України мало право на бюджетне відшкодування у серпні, вересні 2012 року у сумі 27078,00 грн., але відповідно до п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України вважається, що платник податку добровільно відмовився від отримання такої суми заниження бюджетного відшкодування, але остаточне рішення буде винесено начальником ДПІ у м. Сімферополі після отримання матеріалів перевірок з підтвердження відомостей, отриманих від осіб, які мали правові відносини з платником податків за ланцюгом постачання.

Перевіркою правомірно зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що заявлена на рахунок платника у банку (р.23.1), по податковій декларації з ПДВ за грудень 2012р. у розмірі 27078,00 грн. (у результаті завищення податкового кредиту та від'ємного значення у вересні 2012р.).

На підставі викладеного відповідач - ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК до дня розгляду справи надіслало до суду письмові заперечення по справі (том 2 а.с.40), в яких зазначило, що Управлінням не було отримано висновків податкової служби з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 27078,00 грн., з урахуванням чого вважає Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК неналежним відповідачем та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

В письмових поясненнях Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК у разі прийняття судового рішення про стягнення коштів з Державного бюджету України з метою недопущення порушення принципу цільового використання бюджетних коштів у судовому рішенні відповідно до ст. 7 Бюджетного кодексу України просить зазначити: «Повернути з Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АРК, код ЄДРПОУ 38040558, банк - Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, код банку 824026, рахунок № 31114030700002; код класифікації доходів бюджету - 14010200) на користь ПП «Санті-Крим» (код ЄДРПОУ _____, адреса:

---

, рахунок) суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за _____ у розмірі

---

».

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, враховуючи вищезазначене Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС) у відносинах з Приватним підприємством «Санті-Крим» під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Санті-Крим» (далі - ПП «Санті-Крим») є юридичною особою, яка зареєстрована 14.01.1996 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, про що свідчить Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії ААВ № 857017 та довідка АА № 528233 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (том 1 а.с.22, 23).

ПП «Санті-Крим» є платником податку на додану вартість, про що ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС видане свідоцтво № 2000259204 серії НБ № 137306 (том 1 а.с.27).

Таким чином, судом встановлено, що ПП «Санті-Крим» є суб'єктом господарювання, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що посадовою особою ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, п. 3 пп. 5.1 п. 5 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПП «Санті-Крим» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок підприємства у банку у сумі 27078,00 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за грудень 2012 року (вх. № 9085169692 від 18.01.2013р.) згідно із затвердженим планом перевірки, про що складено Акт від 19.03.2013 року № 1700/15.4/24043132 (далі - Акт перевірки) (том 1 а.с.7-18).

Перевіркою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у порушення п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.10р. у розмірі 27078,00 грн.

Зазначені висновки стали підставою для прийняття ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС за результатами перевірки податкових повідомлень-рішень № 0000961504 від 02.04.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 35596,00 грн. та № 0000951504 від 02.04.2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 27078,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 13539,00 грн. (том 1 а.с.19, 20).

Перевіряючи правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 02.04.2013 року № 0000951504, суд встановив наступне.

Згідно ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.75.1.2. п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

Відповідно до п. 3 додатку постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» до переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку віднесено існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов'язань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п. 5.1 п. 5 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1238 до такого переліку законодавцем також віднесено невідповідність платника жодному з таких критеріїв:

1) у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), установлених розділом IV Податкового кодексу України, чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з платником, перевищує 20 осіб та середня заробітна плата усіх працівників не менше ніж у 2,5 раза перевищує мінімальний установлений законодавством рівень;

2) має основні фонди для провадження задекларованої діяльності, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяців;

3) рівень визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) є вищим від середнього по галузі в кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), установлених розділом III Податкового кодексу України.

Зважаючи на те, що позивачем не оскаржується правомірність призначення та проведення ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Санті-Крим», суд не надає правової оцінки правомірності призначення та проведення такої перевірки, а розглядає виявлені перевіркою порушення по суті.

З п. 2.5 акту перевірки вбачається (том 1 а.с.8), що під час опрацювання декларації використовувалась інформація комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби: програмний комплекс АІС «Податки» обласного рівня (АІС ОР); Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податковий кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, Податковий Блок.

Згідно п. 3.8 акту перевірки (том 1 а.с.15) причиною виникнення від'ємного значення посадовою особою податкового органу вказано придбання матеріалів та комплектуючих для виготовлення закатувального та маркувального обладнання для подальшої реалізації на експорт та вітчизняному покупцю.

В пункті 3.16 акту перевірки (том 1 а.с.16) зазначено, що згідно з поданою ПП «Санті-Крим» до ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС податковою декларацією з ПДВ за грудень 2012р. сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, відображена у рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, складає по даним платника - 27078,00 грн., по даним перевірки - 0 грн.

Посадовою особою податкового органу під час перевірки встановлено (зворотній бік а.с.16), що на порушення вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України ПП «Санті-Крим» не декларувало до бюджетного відшкодування частину від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах, постачальникам таких товарів/послуг в податкових деклараціях з ПДВ в наступних податкових періодах, яку мало право задекларувати з моменту їх виникнення (серпень, вересень 2012 року), а заявили до бюджетного відшкодування в податковій декларації з ПДВ за грудень 2012 року. Тим самим ПП «Санті-Крим» відобразило своє рішення у податкових деклараціях, які він подавав за наслідками звітного періоду, в якому виникало право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування.

Податковим органом з посиланням на норми п. 200.4, п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України зроблений висновок про те, що ПП «Санті-Крим» мало право на бюджетне відшкодування у серпні, вересні 2012р. у сумі 27078,00 грн., але відповідно до п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України вважається, що платник податку добровільно відмовився від отримання такої суми заниження як бюджетне відшкодування (том 1 зворотній бік а.с.16, а.с.17).

Перевіряючи правомірність зазначених висновків податкового органу, судом встановлено наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Розділом 5 Податкового кодексу України визначений обов'язок і порядок сплати ПДВ, поняття бюджетної заборгованості і її відшкодування.

Пункт 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Нормами п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Статтею 200 Податкового кодексу України врегульований порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як визначено нормами п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

В п. 3 акту перевірки посадовою особою контролюючого органу зазначено, що ПП «Санті-Крим» відповідає вимогам законодавства щодо наявності права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема не відноситься до осіб, вказаних у п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України (том 1 зворотній бік а.с.9).

Згідно п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як визначено нормами п. 200.9 ст. 200 Податкового кодексу України форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну, податкову і митну політику.

Згідно п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як визначено п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Аналіз наведених норм дає можливість суду зробити висновок, що передумовою зарахування в повному обсязі платником податків суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, чинним податковим законодавством визначені дві події: наявності умов, передбачених пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (від'ємне значення) та вчинення платником податку на додану вартість юридично значимих дій - волевиявлення щодо зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже суд зазначає, що п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України визначений термін, впродовж якого платник податків має право звернутися до податкового органу із заявою про відшкодування ПДВ, а саме не пізніше 1095 дня, що настає за днем отримання права на таке відшкодування. Таким чином, право платника податків на бюджетне відшкодування зберігається протягом 1095 днів з моменту виникнення такого права.

Зважаючи на те, що ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача встановлено, що у ПП «Санті-Крим» право на бюджетне відшкодування суми ПДВ в розмірі 27078,00 грн. виникло у серпні, вересні 2012р. на підставі сформованого у липні та серпні 2012 року податкового кредиту та враховуючи загальний строк давності, визначений ст. 102 Податкового кодексу України, суд зазначає, що таке право зберігається за позивачем протягом 1095 днів.

Таким чином, звернення позивачем із заявою про відшкодування суми ПДВ в розмірі 27078,00 грн. у грудні 2012р., а не у серпні, вересні 2012 року - наступних звітних періодах, не є порушенням норм чинного податкового законодавства, у зв'язку з чим суд вважає протиправними висновки контролюючого органу про те, що позивач добровільно відмовився від отримання такої суми бюджетного відшкодування та, як наслідок, протиправним повідомлення - рішення від 02.04.2013 року № 0000951504.

Суд зазначає, що відповідно до п. 200.12. ст. 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Як визначено нормами п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Суд зазначає, що ДПІ у м. Сімферополі не було подано до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів - Управлінню державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету, позивачу.

Враховуючи спірні правовідносини суд прийшов до висновку про те, що податкове повідомлення - рішення № 0000951504 від 02.04.2013 року, яким відповідач позбавив позивача у грудні 2012 року права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 27078,00 грн., яка сформована з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні періоди - липень 2012 року - 16576,00 грн. серпень 2012 року - 10502,00 грн. підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Відтак у податкового органу не виникає обов'язку скласти та подати відповідному органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, тому приписи п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України у спірних правовідносинах не застосовуються, оскільки розраховані на добровільне подання висновку контролюючим органом.

Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08 2011р., № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013р. №45) органи казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

Стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.

Підставою позовних вимог у справах по спорам про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ, є порушення передбаченого чинним законодавством права платника податку на отримання з Державного бюджету України надмірно сплаченого ПДВ у встановлені терміни. У разі якщо за результатами звітного періоду сума визначена, вона підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

В Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету, розрахункового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів, бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Державне казначейство як система органів виконавчої влади здійснює управління наявними коштами державного бюджету, коштами державних позабюджетних фондів і позабюджетними коштами установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету. Також визначено, що виконання відповідних показників державного бюджету та контроль за надходженням, рухом і використанням державних позабюджетних фондів, позабюджетних коштів у частині, визначається Головним управлінням Державного казначейства України, здійснюються відділеннями Державного казначейства України в районах, містах, районах у містах і саме вони здійснюють за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнених податків, зборів та обов'язкових платежів.

Органи Державного казначейства України здійснюють бюджетне відшкодування ПДВ платнику за висновками податкових органів. Також вони перераховують кошти своїми платіжними дорученнями з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, вказаний у висновку податкового органу чи рішенні суду. Таким чином, відповідний територіальний орган Державного казначейства України повинен залучатися до участі у справі в якості відповідача за позовом про відшкодування з бюджету суми ПДВ або за позовом про стягнення відсотків, нарахованих на суму бюджетної заборгованості (інших сум), поряд з відповідним органом державної податкової служби.

Крім того, чинне законодавство передбачає стягнення сум тільки з відповідачів, тому залучення відповідного територіального органу Державного казначейства України як третьої особи на стороні відповідача не допускається.

Таким чином позивач правильно визначив спосіб захисту своїх порушених прав, звертаючись до суду з позовом про стягнення з Державного бюджету України на користь ПП «Санті-Крим» суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за грудень 2012 року у розмірі 27078,00 грн., оскільки в разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ з вини податкового органу право платника порушується неодержанням коштів з бюджету, тому способом захисту має бути саме вимога про стягнення спірної суми бюджетного відшкодування.

Одночасний розгляд заявлених позовних вимог є юридично доцільним, оскільки забезпечує поновлення порушеного відповідачем права позивача на бюджетне відшкодування.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі викладеного, суд зазначає, по уточнені позовні вимоги ПП «Санті-Крим» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 02.04.2013р. № 0000951504 та стягнення з Державного бюджету України на користь ПП «Санті-Крим» суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за грудень 2012 року у розмірі 27078,00 грн., є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

У зв'язку зі складністю справи судом 20.06.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 25.06.2013 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 02.04.2013 року № 0000951504.

3. Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АРК, код ЄДРПОУ 38040558, банк - Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, код банку 824026, рахунок № 31114030700002; код класифікації доходів бюджету - 14010200) на користь ПП «Санті-Крим» (код ЄДРПОУ 24043132, адреса: 95006, АР Крим, м. Сімферополь, бульвар Леніна, б. 7, кв. 15) суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за декларацією з податку на додану вартість за грудень 2012 року у розмірі 27078,00 грн. (двадцять сім тисяч сімдесят вісім грн. 00 коп.).

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Санті-Крим» (ЄДРПОУ 24043132) 406,17 грн. (чотириста шість грн. 17 коп.) витрат за сплату судового збору шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (ЄДРПОУ 36822070).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя АО. Кушнова