Постанова

від 05.12.2013 по справі 801/4074/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/4074/13-а

05.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Кушнова А.О. ) від 20.06.2013 по справі №801/4074/13-а

за позовом Приватного підприємства "Санті-Крим" (бульв. Леніна, 7, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АР Крим (вул. Павленко, 48,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95051)

заявник апеляційної скарги: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2013 адміністративний позов Приватного підприємства "Санті-Крим" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення , - задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 02.04.2013 року № 0000951504.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Не погодившись з даним рішенням суду Державна податкова інспекція у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2013 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 05.12.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС проведена перевірка Приватного підприємства "Санті-Крим".

За результатами зазначеної перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС складено акт №1700/15.4/24043132 від 19.03.2013 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Приватного підприємства "Санті-Крим" (код за ЄДРПОУ 24043132) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок підприємства у банку за грудень 2012 року", яким встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 27078,00 грн.

На підставі зазначеного акту, відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення №0000961504 від 02.04.2013 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 35596,00 грн.; №0000951504 від 02.04.2013 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 27078,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 13539,00 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Згідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з поданою ПП «Санті-Крим» до ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС податковою декларацією з ПДВ за грудень 2012 року сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, відображена у рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, складає по даним платника - 27078,00 грн., по даним перевірки - 0 грн.

Судом першої інстанції також встановлено, що ПП «Санті-Крим» не декларувало до бюджетного відшкодування частину від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах, постачальникам таких товарів/послуг в податкових деклараціях з ПДВ в наступних податкових періодах, яку мало право задекларувати з моменту їх виникнення (серпень, вересень 2012 року), а заявили до бюджетного відшкодування в податковій декларації з ПДВ за грудень 2012 року. Тим самим ПП «Санті-Крим» відобразило своє рішення у податкових деклараціях, які він подавав за наслідками звітного періоду, в якому виникало право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування.

Крім того, податковим органом зроблено висновок про те, що ПП «Санті-Крим» мало право на бюджетне відшкодування у серпні, вересні 2012 року у сумі 27078,00 грн., але відповідно до п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України вважається, що платник податку добровільно відмовився від отримання такої суми заниження як бюджетне відшкодування.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 вказаної статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

На вимогу п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.6 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з такого податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. 207 ст. 200 ПК України).

Обравши повернення на рахунок, платник податку, додає до декларації заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (п. 200.7, 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України).

Податковий орган протягом 30 календарних днів після закінчення граничного терміну подання декларації проводить камеральну перевірку заявленої інформації. За наявності достатніх підстав, які свідчать про порушення, орган податкової служби має право провести документальну позапланову виїзну перевірку протягом 30 календарних днів після закінчення терміну проведення камеральної перевірки (п. 200.10, п. 200.11 цього Кодексу).

Згідно п. 200.12, п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України після закінчення перевірки податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк подати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, до Держказначейства, яке протягом 5 операційних днів після отримання висновку перераховує таку суму на рахунок платника.

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, (п. 200.14), яке можна оскаржити в адміністративному або судовому порядку (п. 200.15, п. 200.16 с. 200 Податкового кодексу України).

Слід зазначити, що ДПІ у м. Сімферополі не було подано до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів - Управлінню державної казначейської служби України у м. Сімферополі АР Крим висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету, позивачу.

Отже прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення №0000951504 від 02.04.2013, позбавившого позивача у грудні 2012 року права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 27078,00 грн., яка сформована з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні періоди - липень 2012 року - 16576,00 грн. серпень 2012 року - 10502,00 грн. є необгрунтованим. Відтак у податкового органу не виникає обов'язку скласти та подати відповідному органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, тому приписи п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України у спірних правовідносинах не застосовуються, оскільки розраховані на добровільне подання висновку контролюючим органом.

Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08 2011р., № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013р. №45) органи казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

Підставою позовних вимог у справах по спорам про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ, є порушення передбаченого чинним законодавством права платника податку на отримання з Державного бюджету України надмірно сплаченого ПДВ у встановлені терміни. У разі якщо за результатами звітного періоду сума визначена, вона підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Органи Державного казначейства України здійснюють бюджетне відшкодування ПДВ платнику за висновками податкових органів. Також вони перераховують кошти своїми платіжними дорученнями з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, вказаний у висновку податкового органу чи рішенні суду. Таким чином, відповідний територіальний орган Державного казначейства України повинен залучатися до участі у справі в якості відповідача за позовом про відшкодування з бюджету суми ПДВ або за позовом про стягнення відсотків, нарахованих на суму бюджетної заборгованості (інших сум), поряд з відповідним органом державної податкової служби.

Враховуючи зазначене, судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду прийшла до висновку, що суд першої інстанції виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всесторонньо перевіривши обставини справи, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, які підлягають застосуванню до даних правовідносин та прийняв рішення з урахуванням усіх обставин справи у їх сукупності, що мають значення для прийняття рішення, а отже апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2013 по справі №801/4074/13-а змінити.

Викласти п. 4 резолютивної частини постанови в наступній редакції: «Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Санті-Крим" (ЄДРПОУ 24043132, 95006, АР Крим, м. Сімферополь, бульв. Леніна, 7) 406,17 грн. (Чотириста шість гривень сімнадцять копійок) судових витрат зі сплати судового збору».

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2013 по справі №801/4074/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська