Постанова

від 18.09.2013 по справі 805/12573/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2013 р. Справа №805/12573/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кошкош О.О.

при секретарі Олійник А.І.

за участю представників позивача Виговської Л.В., Самойлова Д.О., Зотова Д.О.,

представників відповідача Середи Т.О., Кузьмичової Т.С., Шамаєвої О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма «Віка» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма «Віка» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000032202 від 22.08.2013 року, скасування наказу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 29.07.2013 року №86. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23 липня 2013 року підприємством отримано електронний запит № 676/10/22-02 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження. Водночас, цей запит - фактично продубльований попередній лист про надання інформації від 21.06.2013 року №8369, на який в повному обсязі надано відповідь 04.07.2013 року. Таким чином, наказ підлягає скасуванню, оскільки він не відповідає вимогам п.п.78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Крім того, за результатами перевірки складено акт №378/22-02/25578504 від 09.08.13, яким встановлено порушення позивачем п.198.1, 198.2, 198.6 т. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми ПДВ у розмірі 2 685 833,00 грн. На підставі даного акту, з урахуванням висновків податкового органу щодо нереальності господарських операцій із платником податків ТОВ «Будагротех» у період з 01.03.2013р. по 30.06.2013р., винесено податкове повідомлення-рішення №0000032202 від 22.08.2013 року №2031/10/22-02, відповідно до якого ТОВ ВФ «Віка» збільшено суму грошового зобов'язання з яких 2 685 833,00 грн. - за основним платежем та 671 458,25 грн. за штрафними санкціями. Проте, податковий кредит сформовано правомірно, на підставі податкових декларацій та інших первинних бухгалтерських документів. Просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2013 року №0000032202.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що висновки щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій із платником податків ТОВ «Будагротех» за період з 01.03.2013р. по 30.04.2013 р. зроблені з урахуванням висновків акту, отриманого від Індустріальної МДПІ м.Харькова Харьковської області, з якого вбачається, що при обстеженні наявних власних або орендованих офісних або складських приміщень та транспортних засобів ТОВ «Будагротех» не встановлено, що вказує на відсутність придбання товарів, робіт, послуг які може надати ТОВ «Бадагротех». Крім того, ТОВ ВФ «Віка» податкову накладну №51/2 від 18.04.2013 року відображено у реєстрах «Отриманих податкових накладних» частками за квітень, травень, червень 2013 року, у т.ч. за квітень 2013 року на суму ПДВ у розмірі 33 333,33 грн., за травень 2013 року - 383 333,33 грн., за червень 2013 року - 298 333,33 грн., але до перевірки надана лише податкова накладна №51/2 від 18.04.2013 року на суму ПДВ у розмірі 733 333,33 грн. Пояснень щодо віднесення ПДВ у розмірі 733 333,33 грн. до складу податкового кредиту частками, представником позивача до податкового органу не надано.

Разом з тим, зазначив, що згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, таким чином у зв'язку з отриманням акту від 14.06.2013 №735/22-207/34017352 від Індустріальної МДПІ м.Харькова Харківської області про неможливість проведення перевірки ТОВ «Будагротех») за березень, квітень 2013 року, податковим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка. Просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма «Віка», зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 16.10.2012 року, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 25578504, є платником податків.

Судом встановлено, що 21.06.2013 року ДПІ у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на адресу ТОВ Виробнича фірма «Віка» направлений запит про надання пояснень та їх документального підтвердження по господарським відносинам з ТОВ «Будагротех» (34017352) за березень - квітень 2013 року (а.с. 51-52).

Судом встановлено, що протягом дев'яти робочих днів листом № 85 від 04.07.2013 року позивачем до органу державної податкової служби надані первинні документи на підтвердження господарських відносин позивача з ТОВ «Будагротех» (34017352) за березень - квітень 2013 року (а.с. 53).

23.07.2013 року ДПІ у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на адресу ТОВ Виробнича фірма «Віка» направлений електронний запит №676/10/22-02 про надання пояснень та їх документального підтвердження по господарським відносинам з ТОВ «Будагротех» (34017352) за березень - квітень 2013 року. (а.с. 54-55)

Судом встановлено, що протягом дев'яти робочих днів листом № 99 від 05.08.2013 року позивачем до органу державної податкової служби надано додатково інформацію про стан розрахунків з постачальником ТОВ «Будагротех» (34017352) за березень - квітень 2013 року (а.с. 53).

29 липня 2013 року ДПІ у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України виданий наказ № 86 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Виробнича фірма «Віка» з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.03.13 по 30.06.13 (а.с. 57). На виконання наказу керівником податкового органу видано повідомлення № 986 від 29.07.2013 року (а.с. 58). Наказ № 86 про призначення перевірки та повідомлення про проведення перевірки отримані позивачем 29 липня 2013 року. (а.с. 58).

На підставі вказаного наказу відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.03.13 по 30.06.13 по взаємовідносинам з ТОВ «Будагротех», висновки якої викладені в акті № 378/22-02/25578504 від 09.08.2013 року (а.с. 59-72). Так, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті, у розмірі 2 685 833,00 грн.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього кодексу документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Статтею 79 кодексу визначені особливості проведення документальної невиїзної перевірки. Так, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Дійсно, відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності такої підстави: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Водночас, в наказі про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №86 міститься посилання щодо ненадання ТОВ ВФ «Віка» в повному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит ДПІ у Київському районі м.Донецька Головного управління Міністерства Доходів Донецької області від 23.07.13 №676/10/22-02 з чим суд не погоджується з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачем у встановлений Податковим кодексом України строк, а саме на дев'ятий робочий день, надані відповідачу необхідні первинні документи на підтвердження господарських відносин з ТОВ «Будагротех» (34017352) за березень - квітень 2013 року, зокрема,

- договір поставки №13/03/13-2 від 13.03.2013 року,

- специфікація № 1 від 13.03.2013 року,

- специфікація № 2 від 22.03.2013 року,

- специфікація № 3 від 08.04.2013 року,

- специфікація № 4 від 10.04.2013 року,

- специфікація № 5 від 18.04.2013 року,

- рахунок фактура №15/03-2 від 15.03.2013 р.,

- видаткова накладна №9 від 15.03.2013 р.,

- податкова накладна №5/2 від 15.03.2013 р.,

- рахунок фактура №22/03-2 від 22.03.2013 р.,

- видаткова накладна №18 від 22.03.2013 р.,

- податкова накладна №14/2 від 22.03.2013 р.,

- рахунок фактура №8/04-1 від 08.04.2013 р.,

- видаткова накладна №31 від 08.04.2013 р.,

- податкова накладна №5/2 від 08.04.2013 р.,

- рахунок фактура №10/04-3 від 10.04.2013 р.,

- видаткова накладна №100413/1 від 10.04.2013 р.,

- податкова накладна №46/2 від 10.04.2013 р.,

- рахунок фактура №18/04-1 від 18.04.2013 р.,

- видаткова накладна №41 від 18.04.2013 р.,

- податкова накладна №51/2 від 18.04.2013 р.,

відносно запиту 23.07.2013р. Разом з тим суд зазначає, що запит від 23.07.2013 року фактично продубльований лист від 21.06.2013 року, на який надано відповідь 04.07.2013 р. Таким чином, враховуючи те що, відповідь разом з первинними документами, що підтверджують реальність господарських операцій з ТОВ «Будагротех», дана у строк менше 10 робочих днів, то вищевказані обставини виключають проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки за приписами пп. 78.1.1 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України право на проведення документальної позапланової перевірки виникає тільки у разі ненадання органу державної податкової служби протягом 10 днів пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит.

Відтак, суд приходить до висновку, що наказ керівника ДПІ у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 86 від 29 липня 2013 року про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ ВФ «Віка» прийнятий з порушенням норм діючого законодавства та є протиправним.

Щодо позовних вимог відносно скасування податкового повідомлення-рішення №0000032202 2031/10/22-02 від 22.08.2013 року суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що підставою прийняття податкового повідомлення-рішення №0000032202 2031/10/22-02 від 22.08.2013 року є порушення позивачем п.п.198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України щодо заниження ТОВ ВФ «Віка» суми ПДВ, яка підлягає сплаті у розмірі 2 685 833,00 грн., у т.ч. за березень 2013 року - 1 576 667,00 грн., за квітень 2013 року - 427 500,00 грн., за травень 2013 року - 383 333,00 грн., за червень 2013 року - 298 333,00 грн.

Податковим органом зазначено, що по ТОВ «Будагротех» (код ЄДРПОУ 34017352) відсутній факт реального вчинення господарських операцій із платниками податків за період з 01.03.2013 року по 30.04.2013 року, таким чином зроблено висновок про проведення нереальних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту.

Суд не погоджується з таким твердженням відповідача з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до довідки АА №699130 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основним видом діяльності ТОВ ВФ «Віка» за КВЕД-2010 є, зокрема, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ ВФ «Віка» та ТОВ «Будагротех» 13 березня 2013 року укладено договір поставки №13/03/13-2, за умовами якого «постачальник» (ТОВ «Будагротех») передає у власність, а «Покупець» (ТОВ ВФ «Віка») зобов'язується прийняти та провести розрахунки за товар згідно специфікацій. Із специфікацій №1 від 13.03.2013 року, №4 від 10.04.2013 року, №2 від 22.03.2013 року, №3 від 08.04.2013 року, №5 від 18.04.2013 року вбачається, що товаром є - насіння соняшника.

Крім того, слід зазначити, що до договору постачальником ТОВ «Будагротех» надані: довідка з ЄДРПОУ, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтво №200047784 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість серії НБ №064896, Відповідно, до довідки АА №747616 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основним видом діяльності ТОВ «Будагротех» за КВЕД-2010 є, зокрема, вирощування зернових культур, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Таким чином, ТОВ «Будагротех», станом на час вчинення господарської операцій, зареєстроване як юридична особа та є платником податку.

Водночас, фактичне виконання зазначеного договору підтверджується:

видатковими накладними

№9 від 15.03.2013 року на 1 тис. тонн насіння соняшника на загальну суму 4 730,00,00 грн.,

№18 від 22.03.2013 року - 1 тис. тонн - 4 730 000,00 грн.,

№31 від 08.04.2013 - 100 тонн - 473 000,40 грн.,

№41 від 18.04.2013 року - 1 тис. тонн - 4 400 000,00 грн.,

№100413/1 від 10.04.2013 року - 400 тонн - 1 892 000,00 грн.;

рахунком на оплату:

№15/03-2 від 15.03.2013 року за 1 тис. тонн насіння соняшника у сумі 4 730 000,00 грн.,

№ 22/03-2 від 22.03.2013 року - 1 тис. тонн - 4 730 000,00 грн.,

№8/04-1 від 08.04.2013 року - 100 тонн - 473 000,40 грн.,

№18/04-1 від 18.04.2013 року - 1 тис. тонн - 4 400 000,00 грн.,

№10/04-3 від 10.04.2013 року - 400 тонн - 1 892 000,00 грн.;

довіреностями на отримання матеріальних цінностей:

№11 від 15.03.2013 року на отримання соняшника у кількості 1 тис. тонн,

№17 від 22.03.2013 року - 1 тис. тонн,

№28 від 10.04.2013 року - 400 тонн,

№34 від 18.04.2013 року - 1 тис. тонн;

оплатою товару платіжними дорученнями

№ 50 від 25.03.2013 року на суму 2 900 000,00 грн., №54 від 28.03.2013 року - 250 000,00 грн., №56 від 28.03.2013 року - 3 450 000,00 грн., №57 від 01.04.2013 року - 300 000,00 грн., №58 від 01.04.2013 року - 450 000,00 грн., №59 від 09.04.2013 року - 700 000,00 грн., № 66 від 10.04.2013 року - 1 883 000,40 грн., № 82 від 23.04.2013 року - 600 000,00 грн., №83 від 23.04.2013 року - 100 000,00 грн., № 84 від 23.04.2013 року - 100 000,00 грн., № 92 від 16.05.2013 року - 480 000,00 грн., №97 від 20.04.2013 року - 550 000,00 грн., №93 від 21.05.2013 року - 150 000,00 грн., №102 від 27.05.2013 року - 250 000,00 грн., № 105 від 30.05.2013 року - 318 300,00 грн., №107 від 03.06.2013 року - 290 000,00 грн., № 111 від 04.06.2013 - 130 000,грн., №113 від 05.06.2013 - 200 000,00 грн., №114 від 11.06.2013 року - 80 000,00 грн., №113 від 11.06.2013 року - 150 000,00 грн.;

податковими накладними:

№ 5/2 від 15.03.2013р. на суму 4 730 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 788 333,33 грн. (а.с.25),

№14/2 від 22.03.2013р. на суму 4 730 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 788 333,33 грн. (а.с.27),

№ 5/2 від 08.04.2013р. на суму 473 000,40 грн., в т.ч. ПДВ 78 833,40 грн. (а.с.29),

№51/2 від 18.04.2013р. на суму 4 400 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 733 333,33 грн. (а.с.31),

№46/2 від 10.04.2013р. на суму 1 892 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 315 333,33 грн. (а.с.34).

Суд вважає, що матеріалами справи реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «Будагротех» підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. Зобов'язання за договорами між позивачем та ТОВ «Будагротех» виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними документами первинного бухгалтерського обліку, якими відображено господарські операції.

Висновок відповідача про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ «Будагротех» суперечить положенням статті 228 Цивільного кодексу України, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпним.

Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентами господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів та не створює юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентом або встановлених судовим рішенням наявності нікчемності правочинів, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення відсутні.

Також, судом встановлено, що на підставі отриманих від ТОВ «Будагротех» податкових накладних № 5/2 від 15.03.2013р. на суму 4 730 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 788 333,33 грн. (а.с.25), №14/2 від 22.03.2013р. на суму 4 730 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 788 333,33 грн. (а.с.27) позивач сформував податковий кредит, відобразивши вказані операції в декларації за березень 2013 року та у бухгалтерському обліку. Водночас, позивачем відображено вищевказані податкові накладні в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за березень 2013р. (а.с.35-43).

На підставі отриманих від ТОВ «Будагротех» податкових накладних № 5/2 від 08.04.2013р. на суму 473 000,40 грн., в т.ч. ПДВ 78 833,40 грн. (а.с.29), №46/2 від 10.04.2013р. на суму 1 892 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 315 333,33 грн., №51/2 від 18.04.2013р. на суму 4 400 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 733 333,33 грн. (в частині ПДВ 33 333,33 грн.), позивач сформував податковий кредит, відобразивши вказану операцію в декларації за квітень 2013 року та у бухгалтерському обліку, а також в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2013р. (а.с.44-50).

На підставі податкової накладної № 51/2 від 18.04.2013р. позивач сформував податковий кредит у розмірах 383 333,33 грн. та 298 333,33 грн., відобразивши в декларації та реєстрах отриманих та виданих податкових накладних за травень 2013 року та червень 2013 року відповідно (а.с.104-106, 109-112).

Посилання відповідача на відсутність податкової накладної №51/1 від 18.04.2013 року на суму 4 400 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 733 333,33 грн. судом не приймаються з огляду на те, що позивачем допущена технічна помилка при заповненні реєстру отриманих та виданих податкових накладних за травень 2013 року (а.с.112), про що надані письмові пояснення з боку ТОВ ВФ «Віка», а саме замість номера 51/2 у реєстрі зазначений номер 51/1.

Твердження відповідача відносно безпідставно включених сум ПДВ у розмірі 714 999,99 грн., у т.ч. за квітнень 2013 року у сумі 33 333,33 грн., травень 2013 року - 383 333,33 грн., червень 2013 року - 298 333,33 грн. судом не приймаються виходячи з наступного.

З пояснень позивача вбачається, що з метою недопущення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, податок на додану вартість у розмірі 733 333,33 грн. по податковій накладній № 51/2 від 18.04.2013 року включено до податкових декларацій у квітні, травні, червні 2013 року частками, а саме 33 333,33 грн., 383 333,33 грн., 298 333,33 грн. відповідно.

Таким чином, оскільки розбита сума ПДВ, задекларована у квітні, травні, червні 2013 року не перевищує загальну суму ПДВ 733 333,33 грн. по податкові декларації № 51/2 від 18.04.2013 року та фактично судом досліджується реальність господарських операцій між ТОВ ВФ «Віка» та ТОВ «Будагротех», то позивачем не завищено суму податкового кредиту у розмірі 714 999,99 грн.

На момент здійснення спірних операцій порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту визначались ст. 185, 188, 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, в тому числі, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що квитанцій щодо неприйняття податкових накладних зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних податковим органом до ТОВ ВФ «Віка» не надходило.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Суд зазначає, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Таким чином, суд вважає, що у податкового органу відсутні підстави для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 357 291,25 грн., з яких: 2 685 833 грн. - за основним платежем; 671 458,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма «Віка» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, скасування наказу - задовольнити повністю.

Скасувати наказ керівника ДПІ у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 86 від 29 липня 2013 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Виробнича фірма «Віка» з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.03.13р. по 30.06.13р.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 22.08.2013 року№0000032202.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма «Віка» (ЕДРПОУ 25578504) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Повний текст постанови буде виготовлений 23 вересня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кошкош О.О.