Постанова

від 29.10.2013 по справі 805/12573/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року справа №805/12573/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Ястребової Л.В., суддів: Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю.,

секретар Копиця С.В.,

за участі представника відповідача Скороходова Д.В.

представника позивача Виговської Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року у справі № 805/12573/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма «Віка» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма «Віка» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000032202 від 22.08.2013 року, скасування наказу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 29.07.2013 року №86. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23 липня 2013 року підприємством отримано електронний запит № 676/10/22-02 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження. Водночас, цим запитом фактично продубльований попередній лист про надання інформації від 21.06.2013 року №8369, на який в повному обсязі надано відповідь 04.07.2013 року, тому вважають, що наказ підлягає скасуванню, оскільки він не відповідає вимогам п.п.78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Крім того, за результатами перевірки складено акт №378/22-02/25578504 від 09.08.13, яким встановлено порушення позивачем п.198.1, 198.2, 198.6 т. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми ПДВ у розмірі 2 685 833,00 грн. На підставі даного акту, з урахуванням висновків податкового органу щодо нереальності господарських операцій із платником податків ТОВ «Будагротех» у період з 01.03.2013р. по 30.06.2013р., винесено податкове повідомлення-рішення №0000032202 від 22.08.2013 року №2031/10/22-02, відповідно до якого ТОВ ВФ «Віка» збільшено суму грошового зобов'язання з яких 2 685 833,00 грн. - за основним платежем та 671 458,25 грн. за штрафними санкціями. Проте, податковий кредит сформовано правомірно, на підставі податкових декларацій та інших первинних бухгалтерських документів. Просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.08.2013 року № 0000032202.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року позовні вимоги задоволені. Скасовано наказ керівника ДПІ у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 86 від 29 липня 2013 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Виробнича фірма «Віка» з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.03.13р. по 30.06.13р. та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 22.08.2013 року №0000032202. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма «Віка» (ЕДРПОУ 25578504) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечувала.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма «Віка», зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 16.10.2012 року, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 25578504, є платником податків.

21.06.2013 року ДПІ у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на адресу ТОВ Виробнича фірма «Віка» направлений запит про надання пояснень та їх документального підтвердження по господарським відносинам з ТОВ «Будагротех» (34017352) за березень - квітень 2013 року (а.с. 51-52).

Як вбачається з матеріалів справи, протягом дев'яти робочих днів листом № 85 від 04.07.2013 року позивачем до органу державної податкової служби надані первинні документи на підтвердження господарських відносин позивача з ТОВ «Будагротех» (34017352) за березень - квітень 2013 року (а.с. 53).

23.07.2013 року ДПІ у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на адресу ТОВ Виробнича фірма «Віка» направлений електронний запит №676/10/22-02 про надання пояснень та їх документального підтвердження по господарським відносинам з ТОВ «Будагротех» (34017352) за березень - квітень 2013 року. (а.с. 54-55)

Як вбачається з матеріалів справи, протягом дев'яти робочих днів листом № 99 від 05.08.2013 року позивачем до органу державної податкової служби надано додатково інформацію про стан розрахунків з постачальником ТОВ «Будагротех» (34017352) за березень - квітень 2013 року (а.с. 53).

29 липня 2013 року ДПІ у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України виданий наказ № 86 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Виробнича фірма «Віка» з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.03.13 по 30.06.13 (а.с. 57). На виконання наказу керівником податкового органу видано повідомлення № 986 від 29.07.2013 року (а.с. 58). Наказ № 86 про призначення перевірки та повідомлення про проведення перевірки отримані позивачем 29 липня 2013 року. (а.с. 58).

На підставі вказаного наказу відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.03.13 по 30.06.13 по взаємовідносинам з ТОВ «Будагротех», висновки якої викладені в акті № 378/22-02/25578504 від 09.08.2013 року (а.с. 59-72). Так, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті, у розмірі 2 685 833,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що підставою прийняття податкового повідомлення-рішення №0000032202 2031/10/22-02 від 22.08.2013 року стало, на думку податкового органу, порушення позивачем п.п.198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України щодо заниження ТОВ ВФ «Віка» суми ПДВ, яка підлягає сплаті у розмірі 2 685 833,00 грн., у т.ч. за березень 2013 року - 1 576 667,00 грн., за квітень 2013 року - 427 500,00 грн., за травень 2013 року - 383 333,00 грн., за червень 2013 року - 298 333,00 грн.

Податковим органом зазначено, що по ТОВ «Будагротех» (код ЄДРПОУ 34017352) відсутній факт реального вчинення господарських операцій із платниками податків за період з 01.03.2013 року по 30.04.2013 року, таким чином зроблено висновок про проведення нереальних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту, що є помилковим.

Відповідно до довідки АА №699130 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основним видом діяльності ТОВ ВФ «Віка» за КВЕД-2010 є, зокрема, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ ВФ «Віка» та ТОВ «Будагротех» 13 березня 2013 року укладено договір поставки №13/03/13-2, за умовами якого «постачальник» (ТОВ «Будагротех») передає у власність, а «Покупець» (ТОВ ВФ «Віка») зобов'язується прийняти та провести розрахунки за товар згідно специфікацій. Відповідно до специфікацій №1 від 13.03.2013 року, №4 від 10.04.2013 року, №2 від 22.03.2013 року, №3 від 08.04.2013 року, №5 від 18.04.2013 року, товаром є - насіння соняшника.

До договору постачальником ТОВ «Будагротех» додані: довідка з ЄДРПОУ, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтво №200047784 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість серії НБ №064896, Відповідно, до довідки АА №747616 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основним видом діяльності ТОВ «Будагротех» за КВЕД-2010 є, зокрема, вирощування зернових культур, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Тобто, станом на час вчинення господарської операцій, ТОВ «Будагротех» зареєстроване як юридична особа та є платником податку. Фактичне виконання зазначеного договору підтверджується: видатковими накладними №9 від 15.03.2013 року на 1 тис. тонн насіння соняшника на загальну суму 4 730,00,00 грн., №18 від 22.03.2013 року - 1 тис. тонн - 4 730 000,00 грн., №31 від 08.04.2013 - 100 тонн - 473 000,40 грн., №41 від 18.04.2013 року - 1 тис. тонн - 4 400 000,00 грн., №100413/1 від 10.04.2013 року - 400 тонн - 1 892 000,00 грн.;

рахунком на оплату: №15/03-2 від 15.03.2013 року за 1 тис. тонн насіння соняшника у сумі 4 730 000,00 грн., № 22/03-2 від 22.03.2013 року - 1 тис. тонн - 4 730 000,00 грн., №8/04-1 від 08.04.2013 року - 100 тонн - 473 000,40 грн., №18/04-1 від 18.04.2013 року - 1 тис. тонн - 4 400 000,00 грн., №10/04-3 від 10.04.2013 року - 400 тонн - 1 892 000,00 грн.; довіреностями на отримання матеріальних цінностей: №11 від 15.03.2013 року на отримання соняшника у кількості 1 тис. тонн, №17 від 22.03.2013 року - 1 тис. тонн, №28 від 10.04.2013 року - 400 тонн, №34 від 18.04.2013 року - 1 тис. тонн; оплатою товару платіжними дорученнями: № 50 від 25.03.2013 року на суму 2 900 000,00 грн., №54 від 28.03.2013 року - 250 000,00 грн., №56 від 28.03.2013 року - 3 450 000,00 грн., №57 від 01.04.2013 року - 300 000,00 грн., №58 від 01.04.2013 року - 450 000,00 грн., №59 від 09.04.2013 року - 700 000,00 грн., № 66 від 10.04.2013 року - 1 883 000,40 грн., № 82 від 23.04.2013 року - 600 000,00 грн., №83 від 23.04.2013 року - 100 000,00 грн., № 84 від 23.04.2013 року - 100 000,00 грн., № 92 від 16.05.2013 року - 480 000,00 грн., №97 від 20.04.2013 року - 550 000,00 грн., №93 від 21.05.2013 року - 150 000,00 грн., №102 від 27.05.2013 року - 250 000,00 грн., № 105 від 30.05.2013 року - 318 300,00 грн., №107 від 03.06.2013 року - 290 000,00 грн., № 111 від 04.06.2013 - 130 000,грн., №113 від 05.06.2013 - 200 000,00 грн., №114 від 11.06.2013 року - 80 000,00 грн., №113 від 11.06.2013 року - 150 000,00 грн.; податковими накладними: № 5/2 від 15.03.2013р. на суму 4 730 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 788 333,33 грн. (а.с.25), №14/2 від 22.03.2013р. на суму 4 730 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 788 333,33 грн. (а.с.27), № 5/2 від 08.04.2013р. на суму 473 000,40 грн., в т.ч. ПДВ 78 833,40 грн. (а.с.29), №51/2 від 18.04.2013р. на суму 4 400 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 733 333,33 грн. (а.с.31), №46/2 від 10.04.2013р. на суму 1 892 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 315 333,33 грн. (а.с.34).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «Будагротех» підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. Зобов'язання за договорами між позивачем та ТОВ «Будагротех» виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними документами первинного бухгалтерського обліку, якими відображено господарські операції.

Висновок відповідача про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ «Будагротех» суперечить положенням статті 228 Цивільного кодексу України, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпним.

Колегія суддів не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентами господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів та не створює юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентом або встановлених судовим рішенням наявності нікчемності правочинів, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення відсутні.

Також, як було встановлено судом першої інстанції, на підставі отриманих від ТОВ «Будагротех» податкових накладних № 5/2 від 15.03.2013р. на суму 4 730 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 788 333,33 грн. (а.с.25), №14/2 від 22.03.2013р. на суму 4 730 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 788 333,33 грн. (а.с.27) позивач сформував податковий кредит, відобразивши вказані операції в декларації за березень 2013 року та у бухгалтерському обліку. Водночас, позивачем відображено вищевказані податкові накладні в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за березень 2013р. (а.с.35-43).

На підставі отриманих від ТОВ «Будагротех» податкових накладних № 5/2 від 08.04.2013р. на суму 473 000,40 грн., в т.ч. ПДВ 78 833,40 грн. (а.с.29), №46/2 від 10.04.2013р. на суму 1 892 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 315 333,33 грн., №51/2 від 18.04.2013р. на суму 4 400 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 733 333,33 грн. (в частині ПДВ 33 333,33 грн.), позивач сформував податковий кредит, відобразивши вказану операцію в декларації за квітень 2013 року та у бухгалтерському обліку, а також в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2013р. (а.с.44-50).

На підставі податкової накладної № 51/2 від 18.04.2013р. позивач сформував податковий кредит у розмірах 383 333,33 грн. та 298 333,33 грн., відобразивши в декларації та реєстрах отриманих та виданих податкових накладних за травень 2013 року та червень 2013 року відповідно (а.с.104-106, 109-112).

Посилання апелянта на відсутність податкової накладної №51/1 від 18.04.2013 року на суму 4 400 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 733 333,33 грн. колегією суддів не приймаються з огляду на те, що судом першої інстанції встановлено та не спростовано під час апеляційного розгляду, що позивачем допущена технічна помилка при заповненні реєстру отриманих та виданих податкових накладних за травень 2013 року (а.с.112), про що надані письмові пояснення з боку ТОВ ВФ «Віка», а саме замість номера 51/2 у реєстрі зазначений номер 51/1.

Твердження апелянта стосовно безпідставно включених сум ПДВ у розмірі 714 999,99 грн., у т.ч. за квітнень 2013 року у сумі 33 333,33 грн., травень 2013 року - 383 333,33 грн., червень 2013 року - 298 333,33 грн. судом апеляційної інстанції не приймаються виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що з метою недопущення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, податок на додану вартість у розмірі 733 333,33 грн. по податковій накладній № 51/2 від 18.04.2013 року включено до податкових декларацій у квітні, травні, червні 2013 року частками, а саме 33 333,33 грн., 383 333,33 грн., 298 333,33 грн. відповідно.

Таким чином, оскільки розбита сума ПДВ, задекларована у квітні, травні, червні 2013 року не перевищує загальну суму ПДВ 733 333,33 грн. по податкові декларації № 51/2 від 18.04.2013 року та фактично судом досліджується реальність господарських операцій між ТОВ ВФ «Віка» та ТОВ «Будагротех», то позивачем не завищено суму податкового кредиту у розмірі 714 999,99 грн.

На момент здійснення спірних операцій порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту визначались ст. 185, 188, 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, в тому числі, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегією суддів встановлено, що квитанцій щодо неприйняття податкових накладних зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних податковим органом до ТОВ ВФ «Віка» не надходило.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у податкового органу відсутні підстави для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 357 291,25 грн., з яких: 2 685 833 грн. - за основним платежем; 671 458,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями

Стосовно скасування наказу відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року № 984.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, рішенням податкового органу, з яким закон пов'язує виникнення у платника податків податкових зобов'язань, є податкове повідомлення-рішення.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання ними делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Згідно діючого законодавства наказ про проведення перевірки, на відміну від податкового повідомлення-рішення, не тягне за собою якихось юридичних наслідків для позивача, а тому не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії. Він є документом, що лише фіксує певні обставини так, як їх бачить представник податкового органу.

З огляду на вказане наказ на проведення перевірки є лише одним із видів доказів, належність, допустимість та достовірність яких оцінюється судом при розгляді справ, зокрема, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Наказ Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 86 від 29 липня 2013 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Виробнича фірма «Віка» не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків.

Дії податкового органу по проведенню перевірки та видання наказу на проведення перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі по собі ці дії не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків, оскільки не тягнуть за собою юридичних наслідків.

Таким чином, судом першої інстанції помилково зроблено висновок щодо задоволення позовних вимог щодо скасування наказу керівника ДПІ у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 86 від 29 липня 2013 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Виробнича фірма «Віка» з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.03.13р. по 30.06.13р., оскільки вчинення дій суб'єктом владних повноважень в частині проведення зазначеної перевірки та наказу про її проведення є способом реалізації наданої законом функції суб'єкту владних повноважень.

Колегія суддів вважає, що скасування податкового повідомлень-рішенння є достатнім для повного та всебічного захисту прав та інтересів позивача.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду підлягає скасуванню в частині скасування наказу керівника ДПІ у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 86 від 29 липня 2013 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Виробнича фірма «Віка» з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.03.13р. по 30.06.13р.

Повний текст постанови складено 30 жовтня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 157, 195, 196, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207, ст. 211, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року у справі № 805/12573/13-а - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року у справі № 805/12573/13-а в частині скасування наказу керівника ДПІ у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 86 від 29 липня 2013 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Виробнича фірма «Віка» з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.03.13р. по 30.06.13р. - скасувати.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма «Віка» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області в частині скасування наказу керівника ДПІ у Київському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 86 від 29 липня 2013 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Виробнича фірма «Віка» з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.03.13р. по 30.06.13р. - відмовити.

В решті позовних вимог постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року у справі № 805/12573/13-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

Колегія суддів: Л.В.Ястребова

Д.В.Ляшенко

С.Ю.Чумак