Постанова

від 06.12.2006 по справі 15/242/11-15/148

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/242/11-15/148

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

06 грудня 2006 р.                                                                                   № 15/242/11-15/148  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Перепічая В.С. ( головуючого ),

Вовка І.В., Гончарука П.А.,

розглянувши  у     відкритому  судовому засіданні  в м. Києві  касаційну  скаргу  Приватного науково-виробничого підприємства “Маг і К”

на  постановуКиївського апеляційного господарського судувід 22.08.2006  року

у справі за позовомЗакритого акціонерного товариства  “Авіас Плюс”

доПриватного науково-виробничого підприємства “Маг і К”

простягнення збитків

та зустрічним позовомПриватного науково-виробничого підприємства “Маг і К

доЗакритого акціонерного товариства  “Авіас Плюс”

провизнання недійсним акту і визнання права на одержання оплати,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2005 року позивач звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до відповідача про стягнення збитків у сумі 41887,80 грн. і витрат, пов'язаних з експертною оцінкою в сумі 600 грн. у зв'язку з відступленням від строку виконання підрядних робіт  та проектно-кошторисної документації, визначених договором підряду від 16.05.2005  року   № 05-038.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач за первісним позовом звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання недійсним акту приймання-передачі робіт від 12.09.2005 року та визнання права на одержання оплати за виконання першого етапу підрядних робіт, посилаючись на  невідповідність зазначеного акту вимогам закону та обсягу виконаних робіт і наявність в нього права на одержання оплати за виконання першого етапу робіт у зв'язку з неможливістю виконання підрядних робіт за договором, внаслідок дій  позивача за первісним позовом.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 27.06.2006 первісний позов задоволено, а в зустрічному позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного  господарського суду від 22.08.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції залишене без змін.

У касаційній скарзі відповідач за первісним позовом вважає, що прийняті судові рішення є незаконними і підлягають скасуванню, та просить в первісному позові відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

Відзив на касаційну скаргу від позивача за первісним позовом до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено договір № 05-038 від 16.05.2005 року, за умовами якого відповідач зобов'язався виконати будівельно-монтажні роботи з будівництва автозаправної станції за наданим замовником проектом, а позивач зобов'язався оплатити за виконані роботи.

Додатковою угодою № 1 від 17.05.2005 року до зазначеного договору сторони збільшили строк будівництва об'єкта на один місяць та узгодили його завершення через чотири місяці з моменту  одержання підрядником авансу на здійснення будівельно-монтажних робіт, при умові підписання акту держтехкомісії.

На виконання договору замовником оплачений аванс у сумі                  110103 грн.

Предметом даного судового розгляду є вимоги за первісним позовом про стягнення збитків у зв'язку з відступленням від строків та обсягів  виконання робіт і невідповідністю виконаних робіт проектно-кошторисній документації та зустрічні вимоги про визнання недійсним акту приймання-передачі робіт і визнання права на одержання оплати за виконані роботи у зв'язку з невідповідністю акту вимогам закону та дійсним обставинам і наявністю права на одержання оплати за виконання першого етапу робіт, внаслідок неможливості подальшого виконання робіт з вини позивача за первісним позовом.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обгрунтувати.

Прийняті  у даній справі судові рішення цим вимогам не відповідають.

Так, суди попередніх інстанцій, дійшовши висновків про стягнення збитків за первісним позовом не навели цим висновкам правових підстав і не з'ясували, з яких підстав заявлений первісний позов, враховуючи права замовника під час виконання роботи, передбачені ст. ст. 849, 852 ЦК України та відповідальність підрядника, встановлену ст. 858 ЦК України.

За вимогами ч.4 ст.853 ЦК України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Водночас, судом  була призначена будівельно-технічна експертиза щодо відповідності проектно-кошторисної документації на виконання робіт державним будівельним нормам і визначення обсягу та вартості виконаних підрядником робіт , але ця судова експертиза не була проведена.

Проте, в порушення вимог ст. ст. 34, 41, 42 Господарського процесуального кодексу України суди обгрунтували прийняті рішення щодо обсягів та вартості виконаних підрядником робіт висновком спеціаліста-будівельника, який був виконаний за замовленням позивача поза межами даного судового процесу.

Разом з цим, судами не було з'ясовано обставин, пов'язаних з фактичними діями сторін щодо виконання  ними зобов'язань за договором і не перевірено доводів обох сторін про наявність порушення зобов'язання протилежної сторони та відсутність такого порушення з свого боку і визнаючи одні та відхиляючи інші доводи, суди цього не обгрунтували.

До того ж, відмовляючи в частині зустрічного позову про визнання недійсним акту приймання робіт суди не врахували вимог ч.4 ст. 882 ЦК України та не з'ясували усіх заявлених мотивів відмови другої сторони від підписання акту і не навели їм оцінки.

Отже, висновки судів в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України  грунтуються на неповно з'ясованих обставинах справи, що мають істотне значення для вирішення спору та зроблені без врахування норм матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства “Маг і К”  задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2006 року та рішення господарського  суду Чернігівської області від 27.06.2006 року скасувати, і справу №15/242/11-15/148 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий                                                                               В.Перепічай                                                               

Судді                                                                                                     І.Вовк

                                                                                         П.Гончарук          

дп