Постанова

від 01.04.2009 по справі 32/3-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/3-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2009                                                                                                             Справа№  32/3-08

        Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії  суддів:

головуючого Чохи Л.В. (доповідача),

суддів: Тищик І.В, Прокопенко А.Є.

при секретарі судового засідання: Прудніковій Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача-1: Лабовкін О.О. представник, довіреність №38062   від 30.12.08;

від позивача-2: Мокрянська Ю.В. представник, довіреність №198юр від 01.10.08;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ГОЛД КОРПОРЕЙШН”,  м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2008р. у справі №32/3-08

за позовом позивача-1: управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

позивача-2: комунального виробничого житлового ремонтно –експлуатаційного підприємства Кіровського району, м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю “ГОЛД КОРПОРЕЙШН”, м. Дніпропетровськ

про розірвання договору оренди, виселення із нежилого приміщення та стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 19 263 грн.19 коп,

                                                         ВСТАНОВИВ:

          У березні 2008р. управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради та комунальне виробниче житлове ремонтно –експлуатаційне підприємство Кіровського району звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю “ГОЛД КОРПОРЕЙШН” з позовом про стягнення орендної плати  у сумі 19 263, 19 грн, розірвання договору і виселення. Позовні вимоги обґрунтовувались невиконанням умов договору оренди комунального майна №729 від 27.04.2006р. в частині оплати оренди. (а. с. 2 –4)

         Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2008р. позов задоволено: договір оренди комунального майна №729 від 27.04.2006р, укладений між управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю “ГОЛД КОРПОРЕЙШН” розірвано; відповідач виселений із орендованого приміщення площею 46,8 м2  в м. Дніпропетровську по вул. Войцеховича №108, а також з нього стягнена на користь комунального виробничого житлового ремонтно –експлуатаційного підприємства Кіровського району заборгованість по орендній платі у сумі 19 263, 19 грн. і судові витрати. Суд виходив з того, що відповідач порушив умови договору оренди, не вносячи плату за користування орендованим майном більше, ніж за три місяці. (а. с. 30 –31)

         30.12.2008р. Дніпропетровським апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “ГОЛД КОРПОРЕЙШН” порушено апеляційне провадження з перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2008р. Скарга мотивується слідуючими доводами:

·          суд порушив приписи статей 77, 81-1, 87 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши справу у відсутності відповідача, не повідомивши його про час і місце слухання справи;

·          позивачі не вжили заходів досудового врегулювання спору, передбачених статтею 188 Господарського кодексу України; доказів направлення другій стороні пропозицій про розірвання договору не надано;

·          позивач зробив невірний розрахунок боргу, не включивши до нього сплачені відповідачем суми;

·          договір №729 є попереднім, але суд безпідставно не застосував наслідки  частини 3 статті 635 Цивільного кодексу України.

          Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, не скористався своїм правом на участь його представника в судовому засіданні. (а. с. 106 –107)

          Письмове клопотання представника відповідача від 01.04.2009р. задоволенню не підлягає зі слідуючих підстав:

·          інтереси територіальної громади у справі захищають уповноважені Дніпропетровською міською радою юридичні особи;

·          відповідно вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладення розгляду справи (оголошення перерви) можливе в межах встановленого законом строку вирішення спору, продовжений строк розгляду справи закінчується 02.04.2009р;

·          ознайомитись з матеріалами справи та отримати копії процесуальних документів в суді сторони можуть в будь - який час, в тому числі в судовому засіданні.

         Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників позивачів, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

         Відповідно до статті 129 Конституції України          одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

         Згідно з пунктом 4 статті 6 Закону України “Про судоустрій України” ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь –якого рівня.

         Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

          Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими до суду доказами; господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови, для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

         Право сторін брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу передбачено і статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.        

         Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь –якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутністю будь –якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

         Матеріали справи свідчать, що відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “ГОЛД КОРПОРЕЙШН” не було повідомлено належним чином про час і місце засідання суду, що є безумовною підставою для скасування рішення місцевого суду.

         З огляду на викладене, оскаржене рішення господарського суду першої інстанції не можна визнати законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

         Розглянувши справу по суті, судова колегія встановила наступне.

         Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради за №4768 від 17.11.2005р. надано дозвіл управлінню житлового господарства міської ради на передачу в оренду нежилого приміщення по вул. Войцеховича №108 загальною площею 46,8 м2 товариству з обмеженою відповідальністю “ГОЛД КОРПОРЕЙШН”. (а. с. 55)

         27.04.2006р. між управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “ГОЛД КОРПОРЕЙШН” (орендар) був заключений договір оренди комунального майна, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування під закусочну нежитлове приміщення площею 46,8 м2 за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Войцеховича №108. Цей договір діє з 27.04.2006р. по 10.11.2006р. (а. с. 5 –6)

         Відповідно до пункту 3.3 договору орендна плата за оренду приміщення за базовий місяць (березень) становить 1 306, 44 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендар щомісячно перераховує орендну плату не пізніше 20 числа поточного місяця. 70% перераховується на рахунок балансоутримувача, 30% - до міського бюджету.

         На виконання зобов'язання за договором на підставі акту приймання –передачі комунального майна від 27.04.2006р. балансоутримувачем було передано орендарю нежиле приміщення загальною площею 46,8 м2 , яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Войцеховича №108.

         Статтею 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який було його укладено.

Але, відповідно до статті 17 цього Закону у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як встановлено судовою колегією, в місячний строк жодна із сторін не звернулася із заявою про припинення договірних відносин, отже, договір вважається продовженим з 11.11.2006р. до 24.05.2007р, тобто на 6 місяців 13 днів, на тих же умовах, а потім з 24.05.2007р. і з 06.12.2007р.

Умовами пункту 2.3 вказаного договору сторонами обумовлено повернення орендованого майна орендодавцю за актом приймання –передачі, зокрема: майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання акту приймання –передачі.

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач, заперечуючи проти позову і вказуючи на звільнення орендованого приміщення, всупереч статті 33 Господарського процесуального кодексу України не надав суду ні акт приймання –передачі орендованого майна згідно з пунктом 2.5 договору, а ні будь –яких інших доказів, які спростовують позовні вимоги.

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що орендар у відповідності з пунктом 2.5 договору не повернув орендодавцю орендоване майно і продовжував користуватися орендованим приміщенням.

Згідно пункту 10.5 договору оренди від 27.04.2006р. дія цього договору припиняється, зокрема, у разі порушення строків оплати більше ніж на один місяць.

Відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідач не оплачував орендну плату з жовтня 2006р, тобто на протязі року.

Таким чином, з боку товариства з обмеженою відповідальністю “ГОЛД КОРПОРЕЙШН” мало місце істотне порушення зобов'язань по вказаному договору оренди нерухомого майна.

Беручи до уваги зазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що позовні вимоги про розірвання договору та виселення відповідача з орендованого приміщення підлягає задоволенню.

Стаття 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” визначає, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, таким чином, визнаючи платність, як характерну рису орендних правовідносин. Такий же правовий висновок можна зробити зі змісту статті 10 цього ж закону, який визначає розмір орендної плати, як істотну умову договору оренди.

Пунктом 11.4 договору оренди встановлено обов'язок орендаря у випадку закінчення дії договору сплачувати орендну плату по день фактичної здачі приміщення.

         Як встановлено судовою колегією, за період з жовтня 2006р. по вересень 2007р. утворилась заборгованість по орендній платі на користь комунального виробничого житлового ремонтно –експлуатаційного підприємства Кіровського району у сумі 11 044, 01 грн. та місцевого бюджету у сумі 6 024, 08 грн. (а. с. 79)    

         Отже, заборгованість по орендній платі у сумі 11 044, 01 грн. та 6 024, 08 грн. підлягає стягненню на користь комунального виробничого житлового ремонтно –експлуатаційного підприємства Кіровського району та місцевого бюджету.

Твердження скаржника, що вказаний договір оренди є попереднім, безпідставні.

Відповідно до вимог статті 182 Господарського кодексу України між сторонами, що уклали попередній договір, існує зобов'язання укласти основний договір у строк, встановлений попереднім договором, що не перевищує одного року з моменту його укладання. Попередній договір визначає умови, за якими сторони зобов'язуються у певний строк укласти господарський договір.

Спірний договір не містить умов та обов'язку сторін щодо укладання основного договору. Натомість сторони узгодили істотні умови, необхідні для договору оренди: визначили обов'язок орендаря повернути майно у разі припинення дії договору та сплатити оренду плату по день фактичної здачі приміщення.

Отже, з аналізу умов договору вбачається, що спірний договір не являється попереднім в розумінні статті 182 Господарського кодексу України.

Відхиляючи доводи скаржника відносно того, що на момент звернення до суду відповідач не вжив заходів досудового врегулювання спору, передбачених статтею 188 Господарського кодексу України, судова колегія виходить зі слідую чого.          

Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002р. у справі щодо офіційного тлумачення положення частини 2 статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини 2 статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно –правовими актами.

За таких обставин, посилання скаржника на те, що позивачами не було використано заходів досудового врегулювання спору, не може бути прийнято до уваги, оскільки недотримання останнім вимог частини 2 статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору.

При розрахунку заборгованості по орендній платі позивачі врахували як необхідні до сплати суми, так і сплачені відповідачем суми. Доказів сплати орендної плати на більшу суму відповідач не надав.

         Керуючись статтями 101 –105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

         Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ГОЛД КОРПОРЕЙШН” частково задовольнити.

         Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2008р. у справі №32/3-08 скасувати.     

         Позов задовольнити частково.

         Розірвати договір оренди комунального майна №729 від 27.04.2006р, укладений між управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю “ГОЛД КОРПОРЕЙШН”.

Виселити товариство з обмеженою відповідальністю “ГОЛД КОРПОРЕЙШН” із нежилого приміщення площею 46,8 м2, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Войцеховича буд. №108.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ГОЛД КОРПОРЕЙШН” на користь місцевого бюджету (УДКУ в Дніпропетровській області р/р 31510931700002, код ЄДРПОУ 23928791, МФО 805012, УДКУ в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ) борг у сумі 6 024, 08 грн. та на користь комунального виробничого житлового ремонтно –експлуатаційного підприємства Кіровського району (р/р 26006006080100 у ДОД АППБ “Аваль”, МФО 305653) борг у сумі 11 044, 01 грн. і витрати на сплату державного мита у сумі 170, 68 грн, витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 104, 55 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.  

Накази господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2008р. №32/3 вважати такими, що не підлягають виконанню.

         Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

      Головуючий                                                                      Л.В. Чоха

      Судді:                                                                           І.В. Тищик

                                                                                                    А.Є. Прокопенко

            Постанова складена і підписана 06.04.2009р.