Постанова

від 02.03.2009 по справі 2-1/10142-2008

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-1/10142-2008

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

03 березня 2009 року   Справа № 2-1/10142-2008

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Черткової І.В.,

суддів                                                                      Гоголя Ю.М.,

                                                                                          Волкова К.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Консманов Віталій Львович, довіреність № 2/09 від 03.02.2009,  

відповідачів: не з'явилися,

розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун  Л.О.) від 11.11.2008 у справі № 2-1/10142-2008

за позовом приватного підприємства "Блокпост" (вул. Полігонна, 60, місто Сімферополь, 95000) (вул. Шалфейна, 1, місто Сімферополь, 95050)

до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, місто Сімферополь, 95000)

Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" (вул. Некрасова, 11, місто Сімферополь, 95000)

Симферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, місто Сімферополь, 95000)

про визнання права власності та спонукання до виконання певних дій,

                                                            ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Блокпост" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" про визнання права власності на адміністративно-побутову будівлю, побудованої на земельній ділянці, що належить підприємству на праві приватної власності, та про зобов'язання кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" зареєструвати це право на підставі статей 328, 331, 392 Цивільного кодексу України.    

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.11.2008 у справі № 2-1/10142-2008 позов задоволено.

Визнано за приватним підприємством "Блокпост" право власності на адміністративно-побутову будівлю літ. "А", загальною площею 1 091, 5 кв. м., основною площею 816, 4 кв. м., яка розташована за адресою: вул. Чайкіної, 15 Д, місто Сімферополь. Зобов'язано кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" зареєструвати право власності за позивачем на спірний об'єкт.

При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується здійснення будівництва позивачем за власні кошти, що є підставою для визнання за ним права власності на підставі статті 331 Цивільного кодексу України, відповідно до якої право  власності  на нову річ, виготовленої (створеної) особою,  набувається нею,  якщо інше не встановлено договором  або законом. Позовні вимоги в частині зобов'язання зареєструвати право власності судом задоволено, виходячи з положень частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України, відповідно до якої право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.  

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, відповідач - виконавчий комітет Сімферопольської міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення, прийняти нове, яким у позові відмовити.

Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради оскаржує рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що підстав для визнання права власності не було, оскільки спірний об'єкт відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України не прийнятий до експлуатації та є самочинним будівництвом.

Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" суд не повідомило.

До початку розгляду справи від виконавчого комітету Сімферопольської міської ради  до суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачів за наявними документами в матеріалах справи.

Розпорядженням в. о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.03.2009 суддю Плута В. М. замінено на суддю Волкова К. В.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

Приватне підприємство "Блокпост" є власником земельної ділянки площею 0,0600 га, розташованої за адресою: місто Сімферополь, вул. Л. Чайкіної, 15д, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 572923 від 12.01.2007 (том 1, а. с. 60). Цільове призначення земельної ділянки відповідно до вказаного державного акту –будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Із довідки кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" інвентарної справи вбачається, що на вказаній земельній ділянці позивачем побудовано адміністративно-побутовий корпус літ. "А" загальною площею 1 091,5 кв. м. (основна площа 816,4 кв. м.) (том 1, а. с. 7, 9 –22).  

Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 1519 від 15.06.2007 постановлено внести на сесію Сімферопольської міської ради пропозицію про надання приватному підприємству "Блокпост" дозволу на виконання проекту землеустрою для зміни цільового призначення земельної ділянки, що належить йому на праві приватної власності, та надати дозвіл виконати комплекс проектних робіт для будівництва адміністративно-побутового будівлі по вул. Л. Чайкіної, 15 (том 1, а. с. 59).

На підтвердження правомірності позивачем надані висновок кримської республіканської СЕС № 584 на проект будівництва від 05.07.2007, висновок Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища від 12.11.2007 щодо державної екологічної експертизи, експертні висновки про відповідність об'єкту нормативним актам з питань енергозбереження, охорони праці та відповідності вимогам пожежної безпеки, позитивний комплексний висновок державної експертизи (том 1, а. с. 37 –47).        

Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спеціальним законодавчим актом, визначаючим правові та організаційні  основи планування, забудови та іншого використання територій є Закон України  "Про планування і забудову територій".

Статтею 23 названого Закону передбачено, що будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами,  нормами  та  правилами,  регіональними  і  місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.

Відповідно до статті 24 Закону фізичні та  юридичні особи, які мають   намір  здійснити будівництво  об'єктів  містобудування  на  земельних ділянках,  що належать  їм  на  праві  власності  чи  користування,  зобов'язані отримати  від  виконавчих  органів  відповідних рад,  Київської та Севастопольської   міських  державних   адміністрацій,  у  разі делегування  їм  таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво).

Дозвіл на  будівництво  дає  право  замовникам  на  отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та  отримання  дозволу  на  виконання  будівельних  робіт у порядку, визначеному цим Законом.

Дозвіл на  будівництво  надається  на  підставі  комплексного висновку    щодо відповідності  запропонованого   будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови.

В силу вимог, встановлених вище приведеними нормами Закону, для  здійснення будівництва забудовник повинен отримати у відповідної ради дозвіл на  будівництво об'єкта містобудування.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України „Про основи містобудування” право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку,     встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.  

Згідно зі статтею 18 того ж Закону будівництво об'єктів містобудування  незалежно  від  форм власності  здійснюється  з  дозволу відповідних рад. Це право ради можуть делегувати відповідним виконавчим органам. Закінчені   будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація  не  прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів  забороняється.

Проте, позивачем не надано суду дозвіл на будівництво, розроблений та належним чином затверджений проект будівництва, висновок інспекції державного архітектурно-будівельного контролю щодо готовності та можливості експлуатації, доказів того, що об'єкт введений в експлуатацію.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, спірний об'єкт збудований позивачем на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.   

Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок,  будівля,  споруда,  інше нерухоме майно вважаються  самочинним будівництвом, якщо вони  збудовані або будуються на  земельній  ділянці,  що  не була відведена для цієї мети,  або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

З огляду на викладене судова колегія прийшла до висновку, що спірний об'єкт є самочинним будівництвом.

Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на   земельній  ділянці,  встановлюються  статтею  376  Цивільного кодексу України.

Згідно  з частиною 2 статті 376 Цивільного кодексу України  особа,  яка  здійснила  або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

На  вимогу  власника  (користувача)  земельної ділянки суд може визнати  за  ним  право  власності  на  нерухоме  майно,  яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Тобто, умовами визнання права власності за такою особою є рішення суду, але  це рішення повинне ґрунтуватися  на можливості  надання земельної ділянки  в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно, а також при дотриманні того, що право власності на самочинне збудоване нерухоме  майно не порушує права інших осіб.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у даній справі відповідачами визначені виконавчий комітет Сімферопольської міської ради та орган реєстрації прав власності. Однак, орган місцевого самоврядування, до повноважень якого, згідно із статтями 25 - 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», статті 18 Закону України «Про основи містобудування», належить розпорядження землею, а саме: змінювати цільове призначення земельної ділянки та надавати дозвіл на будівництво об'єктів містобудування, у тому числі земельною ділянкою на якій позивачем побудоване спірне самочинне нерухоме майно, до участі у справу залучений в якості відповідача місцевим господарським судом не був. Сімферопольська міська рада залучена до участі у справі в якості відповідача лише на стадії апеляційного провадження –ухвалою Севастопольського господарського суду від 17.02.2009. Такі обставини, на думку колегії суддів, у будь-якому разі свідчать про незаконність рішення господарського суду Автономної Республіки Крим.

Згідно пункту 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене  нерухоме  майно  (житлові будинки,  будівлі,  споруди  тощо)  виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття  нерухомого майна  до  експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно  до  закону підлягає  державній реєстрації,  право власності виникає з моменту державної реєстрації.  

Згідно статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Пунктом 3 статті 20 Земельного кодексу України встановлено, що зміна цільового  призначення  земель,  які  перебувають  у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1243 затверджений Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Цим порядком передбачено, що прийняття в  експлуатацію  закінчених  будівництвом  об'єктів полягає  у підтвердженні   державними   приймальними   комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд,  транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів (далі   -   закінчені будівництвом об'єкти), їх інженерно-технічного оснащення  відповідно до затвердженої  в установленому  порядку проектної документації,  нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Для пред'явлення закінченого будівництвом об'єкта державній приймальній  комісії  відповідно  до  пункту  3  Порядку замовником  будівництва  об'єкта  (далі  -  замовник)  утворюється робоча комісія. Робоча комісія утворюється не пізніше ніж у п'ятиденний строк після отримання    замовником письмового повідомлення від генерального підрядника про  закінчення  будівництвом  об'єкта  з проханням утворити робочу комісію. До   складу робочої комісії  включаються  представники генерального підрядника,  субпідрядної організації, генерального проектувальника (автор  проекту),  експлуатаційної  організації, інспекції державного архітектурно-будівельного  контролю, органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду,   державного пожежного нагляду, промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, державного енергетичного нагляду, охорони навколишнього природного середовища, державної інспекції з енергозбереження та інших  органів, що здійснюють  державний  нагляд відповідно  до призначення об'єкта.

Робоча комісія повинна перевірити відповідність архітектурних і конструктивних рішень закінченого будівництвом об'єкта затвердженому проекту, санітарним, протипожежним,  радіаційним  та  екологічним вимогам і нормам, а також вимогам з охорони праці, промислової безпеки, нормативам щодо технічного стану електричних, теплових та тепловикористовувальних установок і мереж  та енергозбереження.

Результати перевірки робочою комісією готовності закінченого будівництвом об'єкта до пред'явлення державній приймальній комісії оформляються актами, форми яких затверджуються Мінрегіонбудом. Акти робочої комісії оформляються генеральним підрядником, підписуються  головою  та  членами  робочої  комісії і передаються державній приймальній комісії.

За  результатами  роботи  державної  приймальної  комісії складається   акт   про   прийняття   в  експлуатацію  закінченого будівництвом об'єкта, форма якого затверджується Мінрегіонбудом.

Датою  введення  в  експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об'єкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив комісію.

Як вірно зазначив виконавчий комітет Сімферопольської міської ради в апеляційній скарзі, акт вводу в експлуатацію є підставою для оформлення на нього правовстановлювальних документів у відповідності з Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5.

Оскільки цільове призначення земельної ділянки відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 572923 від 12.01.2007 (том 1, а. с. 60) – будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, то звернення позивача до суду із вимогами визнати право власності на самовільне збудоване нерухоме майно – адміністративно-побутову будівлю, фактично, є порушенням встановленого порядку реєстрації такого майна та, відповідно, прав виконавчого комітету Сімферопольської міської ради та Симферопольської міської ради, як органу  територіальної громади, яким  Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” гарантовано державою право та реальна здатність володіти,    доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд  і  в  своїх  інтересах  майном,  що належить  їй,  як  безпосередньо,  так  і  через  органи місцевого самоврядування (стаття 1, 2 Закону).

Отже, за таких обставин позовні вимоги в частині вимог визнати право власності не підлягають задоволенню.

Судова колегія також не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовної вимоги про зобов'язання кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" зареєструвати право власності за позивачем на спірний об'єкт з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, реєстрації  підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та  які  прийняті  в експлуатацію  у  встановленому  порядку,  за  наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим бюро технічної інвентаризації, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

Позивачем не надано доказів введення спірного об'єкту в експлуатацію, а тому вимога про зобов'язання кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на цей об'єкт задоволенню не підлягає.

Слід зазначити, що згідно з інформаційним листом Вищого господарського суду України від 21.04.2008 № 01-8/241 державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням  вартості спірного  майна  та з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом   Головної  державної  податкової  інспекції  України  від 22.04.1993 № 15. Відповідно до наданої позивачем довідки (том 2, а. с. 2) вартість спірного об'єкту складає 4021915,56 грн. Отже, позивач на підставі пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” повинен був сплати державне мито в сумі 25500,00 грн. (максимальний розмір). Проте, позивачем сплачено лише 1700,00 грн. (том 1, а. с. 3). Таким чином, різниця, що утворилася, і складає 23800,00 грн. підлягає стягненню з позивача, оскільки апеляційний суд відмовляє у задоволенні позову.

Крім того, слід звернути увагу на те, що позивачем також були заявлені вимоги немайнового характеру - спонукання до виконання певних дій. Таки вимоги обкладаються державним митом відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, що становить 85,00 грн.

Згідно з пунктом 4.5. Роз'яснень Вищого арбітражного суду «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»від 04.03.1998 № 02-5/78 у випадках об'єднання в одній заяві вимог як  майнового, так  і  немайнового  характеру  державне  мито згідно з пунктом 36 Інструкції підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Однак, обставини справи вказують на те, що позивачем не було сплачено у дохід державного бюджету України мито за подачу позову немайнового характеру.

Отже, із позивача підлягає також стягненню у дохід державного бюджету України  85,00 грн. державного мита за подачу позову немайнового характеру.

Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради при подачі апеляційної скарги надав суду доказ оплати державного мита лише в розмірі 42,50 грн., тоді як оскаржив судове рішення у повному обсязі. Таким чином, із відповідача підлягає стягненню до державного бюджету України сума у розмірі 12750,00 грн.

Враховуючі приписи статті 49 Господарського процесуального кодексу України із позивача підлягає стягненню вказана сума у розмірі 12750,00 грн. на користь виконавчого комітету Сімферопольської міської ради.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим прийнято з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 46, 49, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу виконавчого комітету Сімферопольської міської ради задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.11.2008 у справі № 2-1/10142-2008 скасувати.

3.  Прийняти нове рішення.

4.  У позові відмовити.

5. Стягнути з приватного підприємства "Блокпост" (вул. Полігонна, 60, м. Сімферополь, 95000, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 31095773) у дохід державного бюджету України (банк одержувача: ГУ ГКУ в м. Севастополі, МФО: 824509, р/р: 31113095700007, код платежу: 22090200) 23885,00 грн. державного мита за подачу позовної заяви.

6. Стягнути з виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, м. Сімферополь, 95000) у дохід державного бюджету України (банк одержувача: ГУ ГКУ в м. Севастополі, МФО: 824509, р/р: 31113095700007, код платежу: 22090200) 12750,00 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

7. Стягнути з приватного підприємства "Блокпост" (вул. Полігонна, 60, м. Сімферополь, 95000, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 31095773) на користь виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, м. Сімферополь, 95000) 12750,00 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

8.  Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддя                                                  І.В. Черткова

Судді                                                                                Ю.М. Гоголь

                                                                                К.В. Волков