Ухвала

від 23.09.2013 по справі 20-2/072

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

23 вересня 2013 року справа № 20-2/072

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши заяву Відділу Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м.Севастополі про видачу дублікату наказу по справі №20-2/072 від 03.04.2007 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Судноремонтний комплекс „Севморсудноремонт"

(99001, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя, 13)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Золотий стандарт"

(99059, м. Севастополь, вул. П.Корчагіна, 40 )

про стягнення 20 499,29 грн,

за участю: Публічного акціонерного товариства „Севастопольський морський завод"

(99001, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя, 13)

за участю представників сторін:

заявника - не з'явився;

позивача -не з'явився;

відповідача -не з'явився;

ПАТ «Севастопольський морський завод» - Фрідман Л.Д., довіреність №02/02 від 21.01.2013;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Судноремонтний комплекс „Севморсудноремонт" звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Золотий стандарт" про стягнення 20499,29 грн, з яких основна заборгованість - 13559,42 грн, пеня - 2440,70 грн, 3% річних - 906,33 грн та збитки від інфляції - 3592,84 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.03.2006, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Судноремонтний комплекс „Севморсудноремонт" задоволений частково, з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Золотий стандарт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Судноремонтний комплекс „Севморсудноремонт" стягнуто 19640,86 грн, з яких: основна заборгованість у сумі 19329,65 грн, витрати по сплаті державного мита у сумі 193,39 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117,92 грн.

Вказане рішення господарського суду сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили.

03.04.2007 в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України виданий відповідний наказ на примусове виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 19.03.2007 по справі №20-2/072.

Ухвалою від 13.10.2008 за заявою Відділу Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі здійснено заміну Товариства з обмеженою відповідальністю „Судноремонтний комплекс „Севморсудноремонт" як стягувача у виконавчому провадженні з виконання наказу господарського суду міста Севастополя, виданого 03.04.2007 на підставі рішення господарського суду міста Севастополя від 19.03.2006 по справі №20-2/072 на його правонаступника - Відкрите акціонерне товариство „Севастопольський морський завод".

04.09.2013 Відділ Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі звернувся до суду із заявою (вх. №9991/13) про видачу дублікату наказу по справі № 20-2/072 від 03.04.2007 у зв'язку із втратою його оригіналу.

Ухвалою суду від 06.09.2013 заява прийнята до провадження та призначена до розгляду у судовому засіданні.

Представники позивача, відповідача та заявника (Відділ Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі) у судове засідання не з'явилися, вимоги суду, викладені в ухвалі від 06.09.2013 не виконали.

З огляду на положення статті 22 Господарського процесуального кодексу України, оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, а підстави для відкладення розгляду заяви відсутні, суд визнав за можливе розглянути заяву за наявними в справі матеріалами у відсутність представників сторін.

Представник Публічного акціонерного товариства «Севастопольський морський завод» залишив вирішення питання щодо видачі дублікату наказу по цієї справі на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи та документи, надані заявником в обґрунтування заяви, що розглядається, суд дійшов висновку, що заява Відділу Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м.Севастополі про видачу дублікату наказу по справі №20-2/072 від 03.04.2007 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 3 Закону України „Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент видачі наказу про примусове виконання рішення) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, за судовими наказами.

З заяви Відділу Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м.Севастополі про видачу дублікату наказу по справі №20-2/072 від 03.04.2007 вбачається, що 19.09.2011 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві без виконання на підставі пункту 5 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте, стягувачем наказ господарського суду міста Севастополя від 03.04.2007 по справі № 20-2/072 не отриманий.

Враховуючи зазначене, Відділ Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м.Севастополі вважає оригінал наказу господарського суду міста Севастополя від 03.04.2007 по справі №20-2/072 втраченим та просить видати його дублікат.

Відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання .

Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала.

До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані:

довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу;

при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

У якості підтвердження втрати наказу заявником надана довідка №02-57/8/30580 від 04.09.2013 про те, що наказ господарського суду міста Севастополя від 03.04.2007 №20-2/072 був втрачений (арк.с.91).

Проте, оскільки Відділ Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м.Севастополі звернувся до суду із заявою про видачу дублікату наказу від 03.04.2007 по справі № 20-2/072 поза межами строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, заява про видачу дублікату наказу задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 дублікат наказу (стаття 120 ГПК) має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату видачі останнього (а не дату видачі дубліката).

При цьому, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Наведене узгоджується зі статтею 24 Закону України „Про виконавче провадження" (у редакції, що діє на цей час), відповідно до якої стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, діючій на момент видачі виконавчого документу - наказу господарського суду міста Севастополя по справі №20-2/072 від 03.04.2007, виданий стягувачеві наказ може бути пред'явлено до виконання не пізніше трьох років з дня прийняття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки виконання судового рішення або після винесення ухвали про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

Згідно з положень статті 19 Закону України „Про виконавче провадження", діючій на момент видачі виконавчого документу, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання обов'язково повинен бути зазначений у виконавчому документі.

У наказі господарського суду міста Севастополя по справі №20-2/072 від 03.04.2007 зазначено, що він дійсний для пред'явлення до виконання до 04.04.2010.

Згідно зі статтею 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Разом з цим, слід зазначити, що статтею 23 Закону України „Про виконавче провадження" (у редакції, що діє на цей час) передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред'явленням виконавчого документа до виконання . Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення .

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Але в порушення зазначених норм, заявником не надано суду належних та допустимих доказів того, що при повернення виконавчого документу у постанові від 19.09.2011 державним виконавцем зазначено у який строк виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання для визначення судом питання щодо необхідності поновлення строку для пред'явлення наказу господарського суду міста Севастополя від 03.04.2007 по справі № 20-2/072 до виконання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 120 Господарського процесуального кодексу України,

ухвалив:

Заяву Відділу Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі про видачу дублікату наказу по справі № 20-2/072 від 03.04.2007 залишити без задоволення.

Суддя О.О. Єфременко