Ухвала

від 20.12.2013 по справі 20-2/072

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

20 грудня 2013 року справа № 20-2/072

Суддя господарського суду міста Севастополя Плієва Н.Г., розглянувши заяву публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" - правонаступника товариства з обмеженою відповідальністю Судноремонтний комплекс "Севморсудноремонт" про видачу дублікату наказу у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Судноремонтний комплекс „Севморсудноремонт" (99001, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя, 13)

до товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Золотий стандарт" (99059, м. Севастополь, вул. П.Корчагина, 40 )

про стягнення 20 499,29 грн.

за участю представника заявника - Крічун М.М., довіреність № 2/08 від 02.09.2013

представник боржника не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.03.2006 позов товариства з обмеженою відповідальністю „Судноремонтний комплекс „Севморсудноремонт" задоволений частково, з товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича фірма „Золотий стандарт" на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Судноремонтний комплекс „Севморсудноремонт" стягнуто 19640,86 грн, з яких: основна заборгованість у сумі 19329,65 грн, витрати по сплаті державного мита у сумі 193,39 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117,92 грн.

03.04.2007 на виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 19.03.2007, яке набрало законної сили 03.04.2007 в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України виданий наказ на примусове виконання рішення суду.

Ухвалою від 13.10.2008 заяву відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі задоволено, здійснено заміну товариства з обмеженою відповідальністю „Судноремонтний комплекс „Севморсудноремонт" як стягувача у виконавчому провадженні з виконання наказу господарського суду міста Севастополя, виданого 03.04.2007 на підставі рішення господарського суду міста Севастополя від 19.03.2006 по справі №20-2/072 на його правонаступника - відкрите акціонерне товариство „Севастопольський морський завод".

06.12.2012 публічне акціонерне товариство „Севастопольський морський завод" звернулось до суду із заявою про видачу дублікату наказу по справі № 20-2/072 від 03.04.2007, у зв'язку із втратою його оригіналу.

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство „Севастопольський морський завод" є правонаступником відкритого акціонерного товариства „Севастопольський морський завод".

Ухвалою суду від 10.12.2013 заява прийнята до провадження та призначений розгляд заяви у судовому засіданні на 20.12.2013.

Представник заявника у судовому засіданні заяву про видачу дублікату наказу підтримав.

Представник боржника в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату час та місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, а підстави для відкладення розгляду заяви відсутні, суд визнав за можливе розглянути заяву за наявними в справі матеріалами у відсутність представника боржника.

Розглянувши матеріали справи, заяву та надані докази, суд дійшов висновку, що заява публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" про видачу дублікату наказу по справі №20-2/072, у зв'язку із втратою його оригіналу підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 3 Закону України „Про виконавче провадження" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, за судовими наказами.

Положеннями статті 18 Закону України „Про виконавче провадження" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.

Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (стаття 24 Закону України „Про виконавче провадження" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Підстави, за якими виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, передбачені статтею 40 Закону України „Про виконавче провадження" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

З матеріалів справи вбачається, постановою державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції м. Севастополя від 03.05.2007 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого документу: наказу № 20-2/072 виданого 03.04.2007 господарським судом міста Севастополя.

Згідно довідки відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі від 21.11.2013 № 02-57/8/39820 вказаний наказ, який був повернений 19.09.2011 без виконання, втрачено.

Заявник зазначає, що ані постанова відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції м. Севастополя від 19.09.2012 про повернення виконавчого документу, ані оригінал наказу господарського суду міста Севастополя від 03.04.2007 № 20-2/072 ним отримані не були.

Враховуючи зазначене, заявник просить видати дублікат наказу.

Відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала.

До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані:

довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу;

при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Враховуючи те, що заява публічного акціонерного товариства „Севастопольський морський завод" про видачу дублікату наказу відповідає вимогам статті 120 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе задовольнити зазначену заяву. Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №9 від 17.10.2012 визначено, що дублікат наказу (стаття 120 ГПК) має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату видачі останнього (а не дату видачі дубліката).

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, діючій на момент видачі виконавчого документу - наказу господарського суду міста Севастополя по справі №20-2/072 від 03.04.2007 - виданий стягувачеві наказ може бути пред'явлено до виконання не пізніше трьох років з дня прийняття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки виконання судового рішення або після винесення ухвали про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.

Згідно положень статті 19 Закону України „Про виконавче провадження", діючій на момент видачі виконавчого документу, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання обов'язково повинен бути зазначений у виконавчому документі.

У наказі господарського суду міста Севастополя по справі №20-2/072 від 03.04.2007 зазначено, що наказ дійсний для пред'явлення до виконання в органи державної виконавчої служби до 04 квітня 2010 року.

Разом з цим, слід зазначити, що статтею 23 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред'явленням виконавчого документа до виконання . Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення .

Враховуючи викладене, суд вважає, що строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду міста Севастополя по справі не пропущений.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 119, 120 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву публічного акціонерного товариства „Севастопольський морський завод" про видачу дублікату наказу по справі №20-2/072 задовольнити.

2. Видати публічному акціонерному товариства „Севастопольський морський завод дублікат наказу господарського суду міста Севастополя по справі №20-2/072 від 03.04.2007.

Суддяпідпис Н.Г. Плієва