2-22/7747.1-2008
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
11 березня 2009 року Справа № 2-22/7747.1-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Голика В.С.,
суддів Гонтаря В.І.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
позивача: Голідин Володимир Валерійович, довіреність від 05.03.2009, товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційно-промислова компанія "Хімфармсервіс";
відповідача: Гербутов Олександр Миколайович, довіреність від 08.01.2009, закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН"
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-промислова компанія "Хімфармсервіс" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 16.10.2008 у справі №2-22/7747.1-2008
до закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" (Північна промзона,Армянськ,96012)
про стягнення 410097,41 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, звернувся до закритого акціонерного товариства "Кримський Титан" до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення заборгованості розмірі 410097,41 грн., у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо оплати отриманого за договором товару.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.10.2007 року у справі №2-25/9997-2007, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.12.2007 по даній справі відмовлено у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-промислова компанія "Хімфармсервіс" до закритого акціонерного товариства "Кримський Титан" про стягнення 410097,41грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.05.2008 року вищеназвані рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції по даній справі скасовані, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2008 року (суддя Калініченко А.А.) у справі № 2-22/7747.1-2008 у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Так позивач вважає, що господарським судом при прийнятті рішення, було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме статті 525,526 Цивільного кодексу України, статей 34,35 Господарського процесуального кодексу України, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Позивач запевняє, що суд першої інстанції при виникненні сумнівів у достовірності додаткової угоди № 3 від 20.12.2005 року у якості доказу у справі зобов'язаний призначити судову почеркознавчу експертизу .
Більш детально доводи позивача викладені безпосередньо у апеляційній скарзі.
Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при здійсненні остаточного розрахунку за поставлений товар за договором від 10.02.2005 за №383/з та доповненню №1 від 14.04.2005 до договору, перераховано грошові кошти у сумі 455000,00грн. на недіючий розрахунковий рахунок позивача в Акціонерному комерційному банку "Гарант" в місті Києві, а не на рахунок у відкритому акціонерному товариству "Український Професійний банк" в місті Києві, у зв'язку із чим, на думку позивача, ним порушено умови укладеного між сторонами договору.
Судом першої інстанції встановлено, що на момент перерахування відповідачем коштів, в Акціонерному комерційному банку "Гарант" був введений мораторій на розрахунки у зв'язку із ліквідацією банку. Позивачем з перерахованих відповідачем коштів у сумі 455000,00грн. одержано лише 97691,65грн., залишкова сума у розмірі 357308,35грн. так і залишилась кредиторською заборгованістю Акціонерного комерційного банку "Гарант". Отже, внаслідок того, що відповідачем порушено умови договору від 10.02.2005 викладені в доповнені №1 яким змінено банківські реквізити позивача за ним утворилася заборгованість у сумі 357308,35грн. Внаслідок порушення відповідачем умов договору, позивачем нараховано індекс інфляції у сумі 38231,35грн. та три відсотки річних у сумі 14557,07 грн.
Відповідач відмовився оплатити суму нараховану позивачем, що й стало приводом для звернення з позовом до господарського суду.
Судова колегія розглянувши матеріалі справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.02.2005 між закритим акціонерним товариством "Кримський Титан" та товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційно-промисловою компанією "Хімфармсервіс" було укладено договір №383/з поставки , згідно з умовами якого, продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідача) обладнання, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити на умовах дійсної угоди по найменуванням та у кількості, що вказані у специфікаціях - додатках, які є невід'ємною частиною договору (а.с.7-10, том 1).
В пункті 5.1 договору визначено, що покупець здійснює оплату на поточний розрахунковий рахунок продавця згідно специфікацій-додатків до даної угоди, що є невід'ємною частиною договору.
Згідно з пунктом 13 вказаного договору, юридична адреса та платіжні реквізити позивача зазначено як місто Київ, вулиця Шевцова, 1, р/р 260053376 в Акціонерному комерційному банку "Гарант" міста Києва, МФО 300807, код ЗКПО 33157527, св. № 39072763, ІНН 331575226593.
Крім того, 14.04.2005 між сторонами було укладено доповнення №1 до договору №383/з від 10.02.2005, яким змінено строк дії договору до 30.06.2006 та пункт 13 договору викладено в наступній редакції: "постачальник: товариство з обмеженою відповідальністю" Комерційно-промислова компанія "Хімфармсервіс", 04050, місто Київ вулиця Мельникова, 12, поштова адреса: місто Київ, вулиця Шевцова, 1, банківські реквізити: р/р 260056984 в відкритому акціонерному товаристві "Українській Професійний Банк" в місті Києві, МФО 300205, ЗКПО 33157527. Покупець: закрите акціонерне товариство "Кримський Титан", місто Армянськ, Північна промзона, Автономна Республіка Крим, банківські реквізити: р/р 2600501203/980 в АБ "Кліринговий дім", місто Київ, МФО 300627, ЄДРПОУ 32785994, ІНН 327859901031".
Отже, відповідачем у виконання пункту 1 додатку №10 від 16.09.2005 до договору здійснено передплату за поставлений товар у сумі 195000,00грн. на рахунок позивача №260056984 у відкритому акціонерному товаристві "Український Професійний Банк", що підтверджується банківськими витягами від 22.09.2005 та від 14.10.2005 (а. с. 17-18, том 1).
Крім того, 20.12.2005 між сторонами було укладено додаткову угоду №3 до договору №383/з від 10.02.2005, якою пункт 13 договору було викладено у наступній редакції: закрите акціонерне товариство "Кримський Титан", місто Армянськ, Північна промзона, Автономна Республіка Крим, банківські реквізити: р/р 2600501203/980 в АБ "Кліринговий дім", місто Київ, МФО 300627, ЄДРПОУ 32785994, ІНН 327859901031; товариство з обмеженою відповідальністю Комерційно-промислова компанія "Хімфармсервіс", 03113, місто Київ, вулиця Шевцова, 1, р/р 260053376 в АКБ "Гарант" міста Києва, МФО 300807, код ЗКПО 33157527, св. № 39072763, ІНН 331575226593.
У виконання пункту 1 додатку №10 від 16.09.2005 та відповідно до умов додаткової угоди №3 від 20.12.2005, 23.12.2005 було здійснено оплату за поставлені димососи у сумі 455000,00грн. на розрахунковий рахунок позивача №260053376 в АКБ "Гарант", що підтверджується платіжним дорученням № -15377к (а. с. 30).
Таким чином, суд першої інстанції , дійшов обґрунтованого висновку про те, що в діях відповідача щодо перерахування грошових коштів за отриманий товар не міститься порушень умов та зобов'язань за договором №383/з від 10.02.2005 та укладених до нього доповнень №1 від 14.04.2005 та №3 від 20.12.2005, які мають юридичну силу відповідно до пункту 11.3 договору.
Судом першої інстанції правомірно не було прийнято до уваги посилання позивача на те, що відповідачем при здійсненні остаточного розрахунку за поставлений товар перераховано кошти на недіючий рахунок в АКБ "Гарант", оскільки номер рахунку в АКБ "Гарант" був позначений самим позивачем у додатковій угоді №3 від 20.12.2005 до договору №383/з від 10.02.2005, крім того, позивачем в АКБ "Гарант" одержано частину перерахованих відповідачем грошових коштів у сумі 97691,65грн., про що вказано у позовній заяві. Також, згідно листа ліквідатора АКБ "Гарант", товариство з обмеженою відповідальністю Комерційно-промислова компанія "Хімфармсервіс" визнано кредитором відкритого акціонерного товариства АКБ "Гарант" на суму 357308,35грн., а також вказано, що вимоги будуть задовольняться у сьому чергу згідно з черговістю, відповідно до статті 96 Закону України "Про банки та банківську діяльність".
Крім того, згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України, яка передбачає, що допускається укладення господарських договорів спрощеним засобом, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлені спеціальні вимоги до форми і порядку укладення даного виду договору. Аналогічні положення передбачені статтею 207 Цивільного кодексу України.
Отже, відповідно до умов додаткової угоди №3 від 20.12.2005 до договору №383/з від 10.02.2005, Відповідач здійснив остаточну оплату за поставлені димососи у сумі 455000,00грн. на розрахунковий рахунок позивача, відкритий в АКБ "Гарант" в місті Києві, що підтверджується платіжним дорученням №15377 від 23.12.2005.
Ствердження позивача про те, що факсимільна копія додаткової угоди №3 до договору №383/з від 10.02.2005 підроблена, судова колегія вважає необгрунтованими, оскільки це є лише припущенням, яке жодними доказами не підтверджено й більш того не може бути прийнято до уваги.
Посилання позивача у апеляційної скарзі про те, що суд за своєю ініціативою повинен був призначити почеркознавчу експертизу з питання підробки вищезазначеної додаткової угоди, не може бути прийнято до уваги, оскільки позивач у процесі розгляду справи у суду першої інстанції не заявляв такого клопотання та не звертався до суду з позовом про визнання додаткової угоди недійсною . Крім того, призначення експертизи є правом суду, а не його обов'язком.
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, позивачем не доведено факту наявності вини в діях відповідача при здійсненні розрахунку за поставлений товар, таким чином, посилання позивача в апеляційній скарзі на статті 525, 526 Цивільного кодексу України не обґрунтовані.
Судова колегія також вважає, що причинно - послідовний зв'язок між діями відповідача з виконання умов договору і укладених до нього доповнень щодо перерахування грошових коштів у сумі 455000,00грн. та ліквідацією АКБ "Гарант" відсутній .
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, та не находить правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-промислова компанія "Хімфармасервіс" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2008 року у справі № 2-22/7747.1-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя В.С. Голик
Судді В.І. Гонтар
І.В. Черткова
З оригіналом згідно
Помічник судді М.Є. Пекарнікова
Суд | Севастопольський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2009 |
Оприлюднено | 17.04.2009 |
Номер документу | 3372569 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Лисенко В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні