Постанова

від 06.06.2013 по справі 801/3615/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 червня 2013 р. (14:52год.) Справа №801/3615/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі судового засідання Богацькій А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида»

до Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Сімферополя АР Крим

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

за участю представників сторін:

від позивача: Абхаірова Ельзара Шевкіївна, довіреність №2 від 02.01.13 року,

від відповідача - не з'явився,

Суть спору: 18.05.2010 року Державне підприємство Видавництво і друкарня «Таврида» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання протиправними дій працівників Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Сімферополя АР Крим стосовно перерозподілу страхових внесків у розмірі 109513,80 грн., які надходили від підприємства та Центрального ВДВС у Центральному районі Сімферопольського МУЮ у період з 27.07.2007 року по 01.10.2007 року, в рахунок сплати фінансових санкцій і пені за рішенням № 1107 від 01.09.2006 року на суму 103436,97 грн., зобов'язання відповідача зарахувати в рахунок сплати страхових внесків суми, які були перераховані Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ 30.07.2007 року та 31.07.2007 року за відповідний місяць, а саме: суму у розмірі 9887,62 грн. та 1499,57 грн., які були стягнуті Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ на виконання вимоги про сплату боргу № ю-119-с від 06.03.2007 року в рахунок сплати страхових внесків за січень 2007 року, суму у розмірі 34465,00 грн., яка стягнута Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ на виконання вимоги про сплату боргу № ю-12-с від 09.01.2007 року в рахунок сплати страхових внесків за листопад 2006 року.

Ухвалою суду від 17.12.2010 року залишено без розгляду позовну заяву Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида» до Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про визнання дій протиправними та спонукання до виконання певних дій у зв'язку з пропуском позивачем строку на звернення до суду (том 1 а.с.274-275).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2011 року апеляційну скаргу Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида» на ухвалу Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.12.2010 року у справі № 2а-6482/10/2/0170 задоволено частково, ухвалу Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.12.2010 року у справі № 2а-6482/10/2/0170 скасовано, справу направлено до Окружного адміністративного суду АР Крим для продовження розгляду (том 1 а.с.306-308).

Справу повернуто на розгляд до Окружного адміністративного суду АР Крим із привласненням справі номеру 2а-6482.1/10/2/0170.

Постановою від 26.09.2011року по справі № 2а-6482.1/10/2/0170 позов задоволено; визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Д.Ульянова, б.10, ЄДРПОУ 223200458) щодо перерозподілу платежів Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида» (95040, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 44, ЄДРПОУ 05905680) в період часу з 27.07.2007 року по 01.10.2007 року, про що воно повідомлено листом №6402/02-5 від 30.06.2009 року; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Д.Ульянова, 10, ЄДРПОУ 223200458) зарахувати перераховані третьою особою суми в розмірі 9887,62 грн. та 1499,57 грн. в якості сплати Державним підприємством Видавництво і друкарня «Таврида» (95040, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 44, ЄДРПОУ 05905680) страхових внесків за вимогами № ю-119-с від 06.03.2007 року та № ю-12-с від 19.01.2007 року відповідно; стягнуто на користь Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида» (ЄДРПОУ 05905680) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012 року постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.09.2011 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.03.2013 року касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим задоволено частково; постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.09.2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 05.03.2013р. вказано, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, дійшли висновку, що дії відповідача щодо самостійного змінення призначення платежів, стягнених Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ при примусовому виконанні вимог про сплату боргу № ю-119-е від 06.03.2007 року та № ю-12-с від 09.01.2007 року та здійснених Державним підприємством Видавництво і друкарня «Таврида» є протиправними.

Проте, як вказано в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05.03.2013 року судами не надано оцінки обставинам, встановленим у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим до Державного підприємства «Видавництво і друкарня «Таврида» про стягнення 103436,97 грн.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.06.2009 року у вказаній справі, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2010 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.11.2012 року, відмовлено у задоволенні позову про стягнення 103436,97 грн. на підставі рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим від 01.09.2006 № 1107 на підставі того, що з листа УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим від 15.05.2009 за вих. № 4757/02-5 ДП «Видавництво і друкарня «Таврида» стало відомо про здійснення Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя перерозподілу коштів та про відсутність боргу у підприємства за рішенням від 01.09.2006 № 1107.

Відмовляючи Управлінню Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим в задоволенні позовних вимог про стягнення 103436,97 грн. на підставі рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим від 01.09.2006 №1107, суди виходили з того, що станом на 04.09.2007 року відповідач не мав перед позивачем заборгованості за рішенням від 01.09.2006 року №1107, у зв'язку з здійсненим перерозподілом коштів в рахунок погашення фінансових санкцій за рішенням від 01.09.2006 року № 1107.

Водночас, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05.03.2013 року зазначено, що у справі, яка розглядається, суди дійшли до висновку про задоволення позову ДП «Видавництво і друкарня «Таврида», посилаючись на те, що Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим неправомірно здійснило перерозподіл коштів в рахунок погашення фінансових санкцій за рішенням від 01.09.2006 року № 1107. Суди задовольнили позов та зобов'язали відповідача зарахувати суми в розмірі 9887,62 грн. та 1499,57 грн. в якості сплати Державним підприємством «Видавництво і друкарня «Таврида» страхових внесків за вимогами № ю-119-с від 06.03.2007 року та № ю-12-с від 19.01.2007 року відповідно.

Крім того, Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 05.03.2013р. вказано, що судами залишено поза увагою той факт, що відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, направляючи справу на новий судовий розгляд суд касаційної інстанції зауважив, що слід врахувати наведене і в залежності від встановленого вирішити справу.

02.04.13 року матеріали справи надійшли до Окружного адміністративного суду АР Крим, справі привласнений номер 801/3615/13-а, справа передана на розгляд судді Окружного адміністративного суду АР Крим Кушнової А.О.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.04.13 року адміністративну справу № 801/3615/13-а було прийнято до провадження судді Кушнової А.О. та справу призначено до судового розгляду. У судовому засіданні 13.05.2013 року представник позивача надав суду пояснення з урахуванням позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 05.03.2013 року (том 3 , а.с.9-18), в яких вказано, що повідомлення вважається надісланим (врученим) платнику, якщо його передано посадовій особі юридичної особи або фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності, адвокату, приватному нотаріусу під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Дата відправлення проставляється на корінці повідомлення. Всупереч зазначеним вимогам законодавства, як вказує позивач, Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Сімферополя АР Крим ніяким чином не повідомляло позивача про те, що поточні страхові внески позивача були перерозподілені на користь спірного на той час рішення № 1107 від 01.09.06 року.

Тобто, як зазначено у поясненях позивача, ДП Видавництво і друкарня «Таврида» не знало та не могло знати, які дії вчиняє відповідач в картці особового рахунку підприємства та яким чином здійснюється перерозподіл.

Таким чином, враховуючи те, що позивач не своєчасно отримував інформацію від УПФУ, а УПФУ в свою чергу своєчасно не повідомляло ДП Видавництво і друкарня «Таврида» стосовно перерозподілу коштів в рахунок погашення штрафів та пені за рішенням №1107 від 01.09.06 року, а тільки з листа УПФУ № 4757/02-5 від 15.05.09 року, який надійшов на адресу підприємства 20.05.2009 року за вхідним № 343, позивач дізнався про протиправний перерозподіл своєчасно сплачених підприємством грошових коштів. На підтвердження зазначеного позивачем долучено копію журналу вхідної кореспонденції.

Позивач зазначає, що ДП Видавництво і друкарня «Таврида» не одноразово зверталося до відповідача про надання інформації.

Лише після повторного звернення до УПФУ з листом від 19.06.09. вих. № 509 про надання інформації щодо перерозподілу грошових коштів в рахунок сплати сум за рішенням №1107 від 01.09.06р., відповідач надав відповідь про перерозподіл поточних страхових внесків із зазначенням сум та номерів платіжних доручень.

Позивач вказує, що саме листом від 30.06.09р. за № 6402/02-5, який надійшов на адресу ДП Видавництво і друкарня «Таврида» 03.07.2009 року за вхідним № 467, Управління ПФУ повідомило, що на рахунки Управління ПФУ грошові кошті від ДП Видавництво і друкарня «Таврида» в рахунок сплати фінансових санкції і пені за рішенням № 1107 від 01.09.06 не надходили, а також те, що в період з 27.07.07 року по 01.10.07 року здійснювався перерозподіл поточних грошових коштів підприємства в рахунок сплати фінансових санкції і пені за рішенням №1107 від 01.09.06 року, а також, що рішення № 1107 погашено з вказівкою про те, якими саме сумами страхових внесків позивача було погашено рішення № 1107 від 01.09.06 року (із зазначенням сум та номерів платіжних доручень).

Таким чином, ДП Видавництво і друкарня «Таврида» лише 20.05.2009 року з листа Управління ПФУ від 15.05.2009 року за вих. № 4757/02-5 від 15.05.09 року дізналося про здійснення відповідачем перерозподілу коштів підприємства в рахунок погашення боргу за рішенням № 1107, в той час як звернувся позивача до Окружного адміністративного суду із цим позовом 18.05.2010р., тобто в межах річного строку звернення до суду, встановленого ст.99 КАС України.

Отже, позивач вважає, що дії Управління ПФУ є протиправними, а строки на оскарження дій відповідача ДП Видавництво і друкарня «Таврида» не пропущені.

Крім того, позивачем зазначено, що в судовому порядку по справі № 2-12/2785.1-2009А встановлено, що ДП Видавництво і друкарня «Таврида» не було обізнано про здійснений відповідачем протиправний перерозподіл коштів, а отже позивачем не пропущено строк звернення до суду щодо протиправних дій відповідача.

Позивач звертає увагу на те, що постановою Господарського суду АРК від 22.06.09 року по справі №2-12/2785.1-2009А заяву ДП Видавництво і друкарня «Таврида» про перегляд за нововиявленими обставинами задоволено та скасовано постанову Господарського суду АРК від 20.06.08 року по справі № 2-10/56-2007 про стягнення з ДП Видавництво і друкарня «Таврида» суми за рішенням № 1107 від 01.09.06 року в розмірі 103436,97 грн. Постанова набрала законної сили 21.01.10р. (копія постанови в матеріалах справи).

В Постанові Господарського суду АРК від 22.06.09 року по справі № 2-12/2785.1-2009А вказується, що «на час розгляду справи заборгованість за відповідачем за рішенням №1107 від 01.09.06 року була відсутня, відповідно, були відсутні підстави стягувати таку заборгованість в судовому порядку. Проте, відповідач не був обізнаний, що на момент прийняття постанови судом в результаті здійсненного перерозподілу коштів за ним заборгованість за рішенням №1107 від 01.09.06 року не значиться, оскільки перерозподіл коштів здійснюється саме УПФУ та, відповідно, УПФУ повинно було контролювати наявність заборгованості та можливість погашення останньої за рахунок перерозподілу коштів, що сплачуються відповідачем».

Позивач зазначає, що УПФУ наполягає на тому, що рішення № 1107 від 01.09.06 року у досудовому порядку позивачем не оскаржувалось. Однак, на думку позивача, це є недоречним тому, що оскарження рішення у досудовому порядку не є обов'язковим, страхувальник вправі самостійно обирати шлях та спосіб оскарження рішення, тобто звертатися або до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку.

Позивач наполягає на тому, що Управління ПФУ не мало права самостійно змінювати призначення платежів, здійснених ДП Видавництво і друкарня «Таврида» в рахунок сплати страхових внесків, а саме самостійно здійснювати перерозподіл грошових коштів на погашення заборгованості за рішенням Управління ПФУ № 1107 від 01.09.06 року.

У зв'язку з тим, що рішення Управління ПФУ № 1107 від 01.09.06 року на той час оскаржувалось ДП Видавництво і друкарня «Таврида» у судовому порядку, Управління ПФУ, всупереч вимогам чинного законодавства самостійно здійснювало перерозподіл поточних страхових внесків позивача на користь погашення спірного рішення № 1107 від 01.09.06 року.

Відповідач самостійно зазначає в своїх письмових запереченнях про те, що Господарським судом АР Крим до них було надіслано позовну заяву ДП Видавництво і друкарня «Таврида» (від 01.09.09 року) про оскарження дій та рішень № 1107 від 01.09.06 року та № 691 від 08.06.06 року (вхід. № 6284/15-5 від 13.10.06 року). Отже, на думку позивача, відповідач отримав копію позовної заяви про оскарження рішень № 691 та № 1107, а отже був повідомлений про їх оскарження у судовому порядку.

Окрім цього, позивач зазначає, що достовірно знаючи про те, що ДП Видавництво і друкарня «Таврида» оскаржується рішення № 1107 від 01.09.06 року (тобто воно є не узгодженим), УПФУ 31.10.06 року подало позов до Господарського суду АР Крим про стягнення з позивача суми за рішенням № 1107 від 01.09.2006р. (103436,97 грн.).

03.11.06 року ухвалою Господарського суду АР Крим було відкрито провадження по справі № 2-10/56-2007А за позовом УПФУ про стягнення суми за рішенням № 1107. Однак, Ухвалою Господарського суду АР Крим від 16.01.07 року провадження по справі № 2-10/56-2007А було призупинено до розгляду справи № 2-24/16047-2006А.

Таким чином, на думку позивача, у період з 11.09.2006 року (з дати оскарження рішення № 1107 від 01.09.06 року) до винесення рішення Господарським судом АР Крим по справі № 2-24/16047-2006А, сплата фінансових санкції та пені за рішенням № 1107 від 01.09.06 року також зупиняється.

Як зазначає позивач у поясненнях, саме з дати отримання Ухвали Господарського суду АР Крим від 04.10.06 року про порушення провадження по справі № 2-24/16047-2006А, відповідач мав належне підтвердження того, що рішення № 1107 є неузгодженим, а отже відповідач не мав права перерозподіляти поточні страхові внески позивача на користь спірного на той час рішення № 1107 від 01.09.06 року.

Крім того, зазначене рішення було оскаржено ДП Видавництво і друкарня «Таврида» і в Пенсійний Фонд України, а саме: 07.09.06 року на адресу УПФУ позивачем був надісланий лист за вих. № 465, в якому чітко було зазначено про оскарження рішення № 1107 від 01.09.06 року.

25.10.06 року Пенсійний Фонд України в свою чергу, прийняв рішення про продовження строків розгляду скарги (вих. № 1383/07-10) до 04.12.06 року. Рішення Пенсійного Фонду України було надіслано на адресу ДП Видавництво і друкарня «Таврида» та на адресу Управління ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим.

Отже, відповідач не лише Ухвалою Господарського суду АРК, але й ДП Видавництво і друкарня «Таврида» та вищестоящим органом - Пенсійним Фондом України, був повідомлений про оскарження рішення № 1107 від 01.09.06 року.

Однак, на момент винесення Постанови Господарського суду АР Крим по справі №2-10/56-2007А, заборгованості за рішенням № 1107 від 01.09.06 року вже не існувало, тому що у період оскарження ДП Видавництво і друкарня «Таврида» даного рішення (з 11.09.2006 року по 20.03.2008 року) УПФУ, на думку позивача, незаконно, у порушення частини 13 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 здійснювало протиправний перерозподіл сплачених позивачем поточних страхових внесків у рахунок погашення заборгованості за рішенням № 1107 від 01.09.2006 року.

Позивачем у поясненнях також зазначено, що протиправність зазначених дій відповідача підтверджується також тим, що для отримання інформації по іншій адміністративній справі, яка розглядається судом, ДП Видавництво і друкарня «Таврида» своїм листом від 10.03.2009 року вих. № 173 звернулось до УПФУ, стосовно надання інформації про перерозподіл сплачених страхових внесків по вимогам, які знаходились на виконанні у Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ. УПФУ листом за № 4757/02-5 тільки 15.05.09 року (вхідний № 343 від 20.05.2009 року) надало відповідь позивачу про перерозподіл грошових коштів, які були сплачені як страхові внески до Пенсійного фонду України, у тому числі перерозподіл коштів у рахунок погашення фінансових санкцій та пені за рішенням №1107 від 01.09.06 року.

Так, листом № 4757/02-5 від 15.05.09 року УПФУ вказало, що у період з 23.08.07 року по 03.09.07 року кошті за п/д від 23.08.07 р. на суму 2307 грн.; п/д від 29.08.07р. на суму 1683 грн; п/д від 30.08.07 р. на суму 1746 грн; п/д від 03.09.07 р. на суму 4987 грн. п/д від 04.09.07 р. на суму 27243 грн. з яких 1685,92 грн. були перераховані в рахунок сплати фінансових санкції та пені за рішенням №1107 від 01.09.06 року. Всього за період з 23.08.07р. по 03.09.07р. згідно даного листа, тобто у період з 11.09.2006 року по 20.03.08 року (саме в період оскарження позивачем рішення № 1107 від 01.09.06 року), УПФУ протиправно було зараховано у рахунок погашення фінансових санкцій та пені за рішенням № 1107 від 01.09.06 року поточних страхових внесків, сплачених позивачем у сумі 13457,92 грн.

УПФУ, своїм листом № 6402/02-5 від 30.06.09 року повідомило про те, що кошти, які надійшли від Центрального ВДВС, також були перераховані в рахунок сплати фінансових санкції та пені за рішенням №1107 від 01.09.06 року, а саме:

- за п/п від 30.07.07 р. на суму 44352,62 грн. з яких - 39138,67 грн.

- за п/п від 31.07.07р. на суму 1499,57 грн. з яких - 2963,33 грн.

Відповідно до листа Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ від 14.08.09 року за № 3054/03-15-12 Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ 30.07.07 року на рахунок УПФУ було перераховано 44352,62 грн., з яких - 9887,62 грн. на користь погашення заборгованості по вимозі про сплату боргу № ю-119-с від 06.03.07р., решта суми - 34465 грн. на користь погашення заборгованості по вимозі про сплату боргу № ю-12-с від 09.01.07 року. У даному листі також вказується, що 31.07.07 року Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ на рахунок Управління було перераховано 1499,57 грн. на користь погашення заборгованості по вимозі про сплату боргу № ю-119-с від 06.03.07 року.

Стягнення по вимозі про сплату боргу № ю-119-с від 06.03.07 року на суму 62370,63 грн. здійснювалось на підставі відповідної постанови Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ від 30.03.07 року. Сума у розмірі 62370,63 грн. є страховими внесками по оплаті за січень 2007 року. Вищевказану суму УПФУ вже намагалось стягнути в судовому порядку, про що Господарським судом АРК ухвалою від 10.07.07р. була порушена справа № 2-25/9819-2007 А. Однак провадження по даній справі було закрито за заявою Управління у зв'язку з повним погашенням з боку ДП Видавництво і друкарня «Таврида» суми у розмірі 62370,63 грн. по вимозі № ю-119-с від 06.03.07р. До даної заяви було додано Акт звірки від 24.10.07р. Ухвалою Господарського суду АРК від 25.10.07 р. провадження по справі № 2-25/9819-2007 А було закрито.

Стягнення по вимозі про сплату боргу № ю-12-с від 09.01.07 р. на суму 60564,56 грн. здійснювалось на підстави відповідної постанови Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ. Провадження щодо стягнення по вимозі про сплату боргу № ю-12-с від 09.01.07р. на суму 60564,56грн. було закінчено 31.07.07р., про що Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ було винесено відповідну постанову про закінчення виконавчого провадження. Разом з цим сума 60564,56 грн. є страховими внесками за листопад 2006 року.

Таким чином, Управління ПФУ відповідно до діючого законодавства передало до Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ вимогу про сплату боргу № ю-12-с від 09.01.07р. на суму 60564,56 грн. та вимогу про сплату боргу № ю-119-с від 06.03.07р. на суму 62370,63 грн. для примусового стягнення сум з позивача.

Отже, на думку позивача, УПФУ перевищило свої повноваження у частині зарахування в рахунок погашення рішенням № 1107 від 01.09.06 року 9887,62 грн. та 1499,57грн., які стягнуті Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ та перераховані Управлінню 30.07.07р. та 31.07.07 р. відповідно в рахунок погашення заборгованості за вимогою про сплату боргу № ю-119-с від 06.03.07 р. (страхові внески за січень 2007р.) та 34465 грн., які стягнуті Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ та перераховані Управлінню 30.07.07р. на користь погашення заборгованості по вимозі про сплату боргу № ю-12-с від 09.01.07 р. (страхові внески за листопад 2006 р.).

Таким чином, враховуючи зазначене, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими, а дії відповідача протиправними, у зв'язку з тим, що лише після погодження рішення № 1107 від 01.09.06 року, тобто після набрання законної сили рішенням по справі, відповідач мав право направити узгоджене рішення на виконання виконавчій службі та страхувальнику, як це зазначено в ч. 14 ст. 106 Закону України № 1058.

Отже, всі кошти яки надходили від ДП Видавництво і друкарня «Таврида» та від Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ у період оскарження рішення № 1107 від 01.09.06 року, на думку позивача повинні бути зараховані за той місяць, який вказано у платіжних дорученнях про сплату страхових внесків.

Відповідач поштою надав суду письмові пояснення по справі (том 3, а.с.56-60), в яких вказано, що нараховані фінансові санкції та пеня за рішенням №1107 від 01.09.2006 року були застосовані до позивача у зв'язку з несвоєчасною сплатою внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону №1058-IV. УПФУ повідомляє, що позивачу постійно направлялись повідомлення про перерозподіл поточних внесків у рахунок погашення заборгованості порядку календарної черговості її виникнення. Крім того, як вказує УПФУ, в розрахунках підприємством самостійно постійно вказувалась заборгованість з виплати заробітної плати на початок звітного періоду та на кінець звітного періоду. Так, згідно довідки ДП Видавництво і друкарня «Таврида» від 19.09.2007 року №595 станом на 19.09.2007 року підприємство мало заборгованість з виплати заробітної плати та відповідно зі страхових внесків ще за липень 2006 року.

Відповідач зазначає, що відповідно до ч. 14 ст. 106 Закону №1058-IV рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених ч. 9 та 10 цієї ж статті, є виконавчим документом, а якщо страхувальники не сплатили зазначені в ньому суми санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, рішення передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику. Таким чином, УПФУ вважає, що виконувати рішення повинні і виконавча служба і страхувальники.

Відповідач вказує, що ДП Видавництво і друкарня «Таврида» не повідомило управління про оскарження рішення №1107 від 01.09.2006 року не тільки у десятиденний строк, але й взагалі, а тому, рішення набуло статусу боргу.

Тому, згідно з вимогами Закону №1058-IV відповідачем заборгованість була занесена до картки особового рахунку та передана на виконання державній виконавчій службі у Центральному районі м. Сімферополя АРК для погашення у порядку календарної черговості.

УПФУ кожного місяця направляло позивачу повідомлення встановленого зразка про перерозподіл грошових коштів.

Відповідачем у поясненнях вказано, що перерозподіл коштів на погашення заборгованості в порядку календарної черговості виникнення не є добровільним або примусовим виконанням рішення. У випадку сум заборгованості за рішенням кошти в порядку ч. 5 ст. 106 Закону №1058-IV йдуть на погашення сум недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. Позивачем у 2009 році подавалась заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. У цій заяві ДП Видавництво і друкарня «Таврида» просило скасувати постанову Господарського суду АР Крим від 21.07.2008 року по справі №2-30/12844-2006А на підставі того, що рішення №1107 від 01.09.2006 року погашено управлінням в порядку календарної черговості, тобто, на думку УПФУ, позивач не заперечує проти такого погашення своєї заборгованості.

Крім того, відповідачем вказано, що виконавчою службою не було перераховано жодної копійки в рахунок погашення заборгованості за рішенням №1107 від 01.09.2006 року, а документ було повернуто без виконання, тобто ніякого подвійного стягнення за цим документом не було.

Відповідач наполягає на тому, що ДП Видавництво і друкарня «Таврида» було відомо про перерозподіл страхових внесків в рахунок погашення рішення №1107 від 01.09.2006 року, а твердження позивача про те, що йому стало це відомо лише 15.05.2009 року є необґрунтованим.

Крім того, відповідач наполягає на пропущенні строку звернення позивача до суду щодо перерозподілу з 27.07.2007 року по 01.10.2007 року в виду пропуску річного строку.

Як зазначає УПФУ, перерозподіл коштів передбачений діючим законодавством, а ДП Видавництво і друкарня «Таврида» було відомо про перерозподіл коштів в виду того, що ним неодноразово направлялись запити до управління з цього питання. УПФУ направляло підприємству картку особового рахунку з метою проведення звірки. Згідно відповіді управління від 08.09.2006 року №5920/01-5 рішення №549, 683, 416, 691, 1107 погоджені та введені в картку особового рахунку, після чого управління має право проводити перерозподіл на їх погашення. Отже, як наполягає УПФУ, ДП Видавництво і друкарня «Таврида» після отримання листа вже знало про перерозподіл в рахунок рішення №1107 від 01.09.2006 року.

Відповідач зазначає, що недоїмка позивача виникла з квітня 2005 року та з цього моменту постійно прирощувалась, що підтверджується також Державним комітетом телебачення та радіомовлення України у листі від 29.09.2005 року. Станом на день включення рішення №1107 від 01.09.2006 року до картки особового рахунку заборгованість підприємства вже існувала та повинна погашатись в порядку календарної черговості виникнення.

Відповідач вказує, що ДП Видавництво і друкарня «Таврида» вже зверталось до Окружного адміністративного суду АР Крим у 2009 році з позовом про визнання незаконними дій УПФУ щодо перерозподілу страхових внесків та зобов'язання вчинити певні дії, однак позовну заяву було залишено без розгляду. УПФУ наполягає на пропущенні строку звернення до суду позивачем та просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 31.05.2013 року представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог. Відповідач у судове засідання 13.05.2013 року не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи сповіщений належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи без участі свого представника.

Позивач у судовому засіданні 06.06.2013 року надав суду додаткові пояснення по справі та заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до яких просив внести наступні уточнення до позовних вимог:

- визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК по перерозподілу платежів Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида" у розмірі 109513,80 грн., які надійшли до Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим у період з 27.07.2007 року по 01.10.2007 року, в рахунок оплати фінансових санкцій і пені за рішенням Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1107 від 01.09.2006 року.

- зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим зарахувати в рахунок сплати страхових внесків суми, які були перераховані Центральним відділом Державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ 30.07.2007 року та 31.07.2007 року за відповідний місяць, а саме : суму у розмірі 9887,62 грн. та 1499,57 грн., які були стягнуті Центральним відділом Державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ по вимозі про сплату боргу №ю-119-с від 06.03.2007 року в рахунок сплати страхових внесків за січень 2007 року, суму у розмірі 34465,00 грн., які стягнуті Центральним відділом Державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ по вимозі про сплату боргу №ю-12-с від 09.01.2007 року в рахунок сплати страхових внесків за листопад 2006 року.

Уточнення позовних вимог прийняте у судовому засіданні 05.06.2013р. до розгляду протокольною ухвалою суду.

Згідно з додатковими поясненнями, які також прийнято у судовому засіданні 05.06.2013р., позивач вважає, що УПФУ шляхом перерозподілом поточних страхових внесків ДП Видавництво і друкарня «Таврида», сплачених в період з 27.07.07 року по 01.10.07 року, самостійно та протиправно погасило суму за спірним на той час рішенням № 1107 від 01.09.06 року, що на думку позивача підтверджується наступним.

Рішення № 1107 від 01.09.06р. було оскаржено ДП Видавництво і друкарня «Таврида» в судовому порядку та 20.03.2008 року рішення Господарського суду АР Крим про скасування рішення № 1107 від 01.09.2006 року набрало законної сили.

Таким чином, рішення № 1107 від 01.09.06. стало узгодженим лише 20.03.08р., але відповідач самостійно здійснив погашення суми за рішенням № 1107 шляхом перерозподілу страхових внесків позивача в період з 27.07.07. по 01.10.07., тобто в період його оскарження, чим вже погасило спірне на той час рішення № 1107 від 01.09.2006 року.

Отже, на думку позивача УПФУ порушено вимоги частини 13 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 та вимоги абзацу другого п. 10.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.03 року, відповідно до яких оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі.

Крім того, ДП Видавництво і друкарня «Таврида» зазначає, що відповідачем подано позов про стягнення суми за рішенням № 1107 від 01.09.2006 року.

Отже, в період розгляду Господарським судом АРК справи № 2-10/56-2007А за позовом УПФУ до ДП Видавництво і друкарня «Таврида» про стягнення суми за рішенням № 1107 від 01.09.06 року, УПФУ ще в період з 27.07.07 року по 01.10.07 року перерозподілом погасило суму за рішенням № 1107 від 01.09.06 року.

Таким чином, позивач вважає, що УПФУ ввело в оману Господарський суд АРК та наполягало на стягненні суми за рішенням № 1107 від 01.09.06 року, яке в дійсності на той час було погашено перерозподілом поточних страхових внесків підприємства (перерозподіл здійснено в період з 27.07.07 року по 01.10.07 року).

Лише 30.06.2009 року УПФУ, своїм листом за вих.№6402/02-5 повідомило підприємство про перерозподіл грошових коштів, які сплачуються підприємством як страхові внески до Пенсійного фонду України, в рахунок погашення фінансових санкції та пені за рішенням № 1107 від 01.09.06 р., де вказана вичерпана інформація за рахунок яких коштів, у тому числи отриманих від Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ був здійснений перерозподіл конкретних сум в рахунок даного рішення.

Позивач зазначає, що в судовому порядку по справі № 2-12/2785.1-2009А встановлено те, що ДП Видавництво і друкарня «Таврида» не було обізнано про здійснений відповідачем протиправний перерозподіл коштів.

Стосовно доводів відповідача, що нібито підприємство знало про самостійний перерозподіл УПФУ страхових внесків ДП Видавництво і друкарня «Таврида» в рахунок погашення рішення № 1107 від 01.09.2009 року, позивач заперечує на підставі наступного.

Постановою Господарського суду АРК від 22.06.09 року по справі №2-12/2785.1-2009А, яка набрала законної сили 21.01.10 року, заяву підприємства про перегляд за нововиявленими обставинами задоволено та скасовано постанову Господарського суду АРК від 20.06.08 року по справі № 2-10/56-2007 про стягнення з ДП Видавництво і друкарня «Таврида» суми за рішенням № 1107 від 01.09.06р. в розмірі 103436,97 грн. В цій постанові вказується що «на час розгляду справи заборгованість за відповідачем за рішенням №1107 від 01.09.06р. була відсутня, відповідно, були відсутні підстави стягувати таку заборгованість в судовому порядку. Проте, відповідач (Підприємство) не був обізнаний, що на момент прийняття постанови судом в результаті здійсненного перерозподілу коштів за ним заборгованість за рішенням № 1107 від 01.09.06р. не значиться, оскільки перерозподіл коштів здійснюється саме УПФУ та, відповідно УПФУ повинно було контролювати наявність заборгованості та можливість погашення останньої за рахунок перерозподілу коштів, що сплачуються відповідачем».

Лише з листа УПФУ від 30.06.09. за № 6402/02-5, який надійшов на адресу підприємства 03.07.2009 року за вхідним № 467, ДП Видавництво і друкарня «Таврида» в повному обсязі дізналося про те, що рішення № 1107 погашено та про те, саме якими страховими внесками було погашено рішення №1107 від 01.09.06р., а після набрання законної сили Постанови по справі № 2-12/2785.1-2009-А, підприємство остаточно було впевнено в протиправних діях УПФУ.

Питання щодо строку оскарження рішення № 1107 від 01.09.06 року, як зазначає позивач, чітко вивчалося судом під час розгляду справи стосовно визнання протиправними дій УПФУ.

На твердження УПФУ про те, що рішення № 1107 від 01.09.06. у досудовому порядку позивачем не оскаржувалось, ДП Видавництво і друкарня «Таврида» вважає що, оскарження рішення у досудовому порядку ні є обов'язковим, страхувальник вправі самостійно обирати шлях та спосіб оскарження рішення, тобто звертатися або до вищого органу Пенсійного фонду або оскаржувати в судовому порядку.

Позивач вказує, що судом вже було встановлено, що УПФУ не мало права самостійно змінювати призначення платежів, здійснених ДП Видавництво і друкарня «Таврида» в рахунок сплати страхових внесків, а саме, самостійно здійснювати перерозподіл грошових коштів на погашення заборгованості за рішенням УПФУ № 1107 від 01.09.06 року.

Позивачем також зазначено, що строки сплати фінансових санкцій призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

Як зазначає позивач, відповідач в своїх поясненнях посилається на те, що ДП видавництво і друкарня «Таврида» подавалася заява про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами (справа № 2а-10439/09/8/0170) та посилається на те, що нібито підприємство у даній заяві просить скасувати постанову ГС АРК від 21.07.08 року по справі № 2-30/12844-2006А на підставі того, що рішення № 1107 від 01.09.2006 року погашено УПФУ в порядку календарної черговості. Однак, ДП Видавництво і друкарня «Таврида» було подано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (справа № 2а-10439/09/8/0170) в який воно просило скасувати постанову Господарського суду АРК від 21.07.08 р. у справі № 2-30/12844-2006-А, якою з ДП Видавництво і друкарня «Таврида» на користь УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК стягнуто суму за рішенням № 691 від 08.06.06р. в розмірі 236697,83 грн.

Також, посилання відповідача на те, що перерозподіл сплачених коштів здійснюється в автоматичному режимі, на думку позивача є неспроможними та необґрунтованими, оскільки відповідач мав можливість винести в ручному режимі оскаржуване рішення із картки особового рахунку платника страхових внесків позивача до набрання судовим рішенням по справі законної сили, оскільки оскарження рішення ПФУ в судовому порядку зупиняє стягнення коштів за таким рішенням.

Отже, на підставі зазначеного, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без участі свого представника.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог; суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи інтересів третіх осіб, про захист яких вони просять.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 р. N 5-5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за N 442/6730, управління Пенсійного фонду України (далі - Фонд) у районах, містах і районах у містах (далі - Управління) є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058- IV (в редакції, що діяла на період оскаржуваних дій відповіача, надалі - Закон №1058). Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону № 1058 страхувальниками визнаються роботодавці-підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону № 1058 визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону № 1058.

Судом встановлено, що Державне підприємство Видавництво і друкарня "Таврида" є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 21.08.2002 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 432049 (т.1 а.с. 46).

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 05/3-6-25/381 від 06.11.2006 року ДП Видавництво і друкарня "Таврида" має ідентифікаційний код 05905680 і перебуває на обліку в цьому реєстрі (т.1 а.с. 45).

Таким чином, позивач є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Стаття 3 Закону № 1058 визначає, що Пенсійний фонд і юридичні особи є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.

Частина 3 ст. 15 Закону № 1058 встановлює, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків з дня їх реєстрації в територіальному органі Пенсійного фонду.

Судом встановлено, що ДП Видавництво і друкарня "Таврида" зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим як платник страхових внесків за реєстраційним номером 15-01-0094.

Суд, дослідивши матеріали справи та пояснення сторін, вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню, а доводи відповідача не обґрунтованими з наступних підстав.

Згідно п.6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ч. 12 ст. 20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу. При цьому Закон № 1058-ІV не передбачає будь-яких підстав для звільнення від фінансової відповідальності за порушення граничних термінів сплати страхових внесків.

У відповідності зі ст.ст. 14, 15, 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ДП Видавництво і друкарня «Таврида» є суб'єктом солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування - Страхувальником.

Підприємство, сплачуючи заробітну плату працівникам, відповідно до законодавства здійснює відповідну поточну сплату обов'язкових платежів по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 13 ст. 106 Закону №1058 про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

Відповідно до ч.14 ст. 106 Закону 1058 Рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.

У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.

Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.

Порядок стягнення недоїмки із сплати страхових внесків встановлений ч. 3 ст. 106 Закону № 1058, згідно з яким територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Судом встановлено, що рішенням Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Сімферополя АР Крим № 1107 від 01.09.2006 року на підставі п.2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органом Пенсійного фонду, до Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида» застосований штраф у розмірі 82529,81 грн. та нарахована пеня в сумі 20907,16 грн. (том 1 а.с.11).

Зазначене рішення № 1107 від 01.09.2006 року отримано позивачем 06.09.2006 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 5596055 (т. 1 а.с. 28).

Позивач у термін 10 робочих днів з дня одержання рішення № 1107 від 01.09.2006 року, а саме 08.09.2006 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим зі скаргою (вих. № 466 від 07.09.2006 року) на рішення Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №691 від 01.09.06р., в задоволенні якої було відмолено (т. 1 а.с. 154-157).

Одночасно позивачем було надіслано лист до УПФУ у Центральному районі м.Сімферополя АР Крим з повідомленням про оскарження рішення № 1107 від 01.09.2006 року, який отримано відповідачем 07.09.2006 року, що підтверджується штампом про реєстрацію вхідної кореспонденції відповідача (т. 1 а.с. 158).

Таким чином, позивачем виконані вимоги закону, зокрема, ч. 13 ст. 106 Закону №1058, про одночасне обов'язкове письмове повідомлення про оскарження рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку.

Також, матеріали справи свідчать про те, що ДП Видавництво і друкарня «Таврида» 12.09.2006 року звернулось до Господарського суду АР Крим із позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Сімферополя АР Крим з позовними вимогами про скасування рішення № 1107 від 01.09.2006 року (т. 1 а.с. 134-138).

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 04.10.2006 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2-24/16047-2006А за позовом ДП Видавництво і друкарня «Таврида» до Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про визнання протиправними дій та скасування рішення (том 1 а.с.72-73).

Постановою Господарського суду АР Крим від 27.11.2007 року у справі № 2-24/16047-2006А скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м.Сімферополя АР Крим № 1107 від 01.09.2006 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені (том 1 а.с.17-21).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.03.2008 року у справі № 2-24/16047-2006А апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м.Сімферополя АР Крим задоволено, постанову Господарського суду АР Крим від 27.11.2007 року у справі № 2-24/16047-2006А скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида» відмовлено (том 1 а.с.22-25). Зазначена постанова набрала чинності 20.03.2008 року з моменту проголошення.

25.10.06 року Пенсійний Фонд України в свою чергу, прийняв рішення про продовження строків розгляду скарги (вих. № 1383/07-10) до 04.12.06 року (том 1 а.с.133). Рішення Пенсійного Фонду України було надіслано на адресу ДП Видавництво і друкарня «Таврида» та на адресу Управління ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим.

Суд зазначає, що відповідач не лише ухвалою Господарського суду АРК про відкриття провадження по справі № 2-24/16047-2006А від 04.10.2006 року, але й листом ДП Видавництво і друкарня «Таврида» та Пенсійним Фондом України був повідомлений про оскарження рішення № 1107 від 01.09.06 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджений факт оскарження позивачем рішення відповідача №1107 від 01.09.06 з07.09.06 до вищестоящого органу Пенсійного фонду України та з 12.09.06 до Господарського суду АРК у справі № 2-24/16047-2006А, судове рішення у якій набрало законної сили 20.03.2008р.

Отже, відповідачу було достеменно відомо про оскарження позивачем рішення № 1107 від 01.09.2006 року, а відтак рішення № 1107 від 01.09.2006 року було неузгодженим до закінчення процедури його оскарження в судовому порядку.

Проте, незважаючи на оскарження рішення про застосування фінансових санкцій та пені № 1107 від 01.09.2006 року, відповідач вчиняв дії по перерозподілу сплачених позивачем за платіжними дорученнями коштів в оплату поточних страхових внесків в рахунок погашення фінансових санкцій та пені за рішенням №1107 від 01.09.2006р. саме в період оскарження цього рішення в суді.

Підтвердженням цього є повідомлення УПФУ № 4757/02-5 від 15.05.09 року та №6402/02-5 від 30.06.2009 року про здійснення перерозподілу сплачених ДП Видавництво і друкарня "Таврида" у період з 27.07.2007 року по 01.10.2007 року страхових внесків за рішенням № 1107 від 01.09.2006 року, саме з яких позивач і дізнався про неправомірні дії відповідача.

Так, листом №4757/02-5 від 15.05.09 року відповідач повідомив позивача, що суми, сплачені згідно нижчеперерахованих платіжних доручень зараховані в картці особового рахунку позивача, зокрема, наступним чином: п/д від 23.08.07 р. на суму 2307,00 грн. (1841,42грн. в рахунок уплати фінансових санкцій за рішенням №1107 від 01.09.06 та 465,58грн. в рахунок уплати пені за рішенням №1107 від 01.09.06); п/д від 29.08.07р. на суму 1683,00 грн. (1343,35грн. в рахунок уплати фінансових санкцій за рішенням №1107 від 01.09.06 та 339,65грн. в рахунок уплати пені за рішенням №1107 від 01.09.06); п/д від 30.08.07 р. на суму 1746,00 грн. (1393,64грн. в рахунок уплати фінансових санкцій за рішенням №1107 від 01.09.06 та 352,36грн. в рахунок уплати пені за рішенням №1107 від 01.09.06); п/д від 03.09.07 р. на суму 4987,00 грн. (3980,58грн. в рахунок уплати фінансових санкцій за рішенням №1107 від 01.09.06 та 1006,42грн. в рахунок уплати пені за рішенням №1107 від 01.09.06), п/д від 04.09.07 р. на суму 1049,00 грн. (830,63грн. в рахунок уплати фінансових санкцій за рішенням №1107 від 01.09.06 та 218,37грн. в рахунок уплати пені за рішенням №1107 від 01.09.06), п/д від 04.09.07р. на суму 27243,00 грн. (1685,92 грн. в рахунок сплати фінансових санкцій за рішенням №1107 від 01.09.06 року) (т. 1 а.с. 31).

Суд зазначає, що саме з дати отримання 20.05.2009 року цього листа відповідача (№4757/02-5 від 15.05.09 року) позивачу стало відомо про те, що поточні страхові внески підприємства перерозподілялись відповідачем в оплату фінансових санкцій та пені за рішенням № 1107 від 01.09.2006 року, але й цей лист відповідача не містив повної інформації про всі кошти, за рахунок яких відповідач повністю погасив заборгованість за рішенням №1107 від 01.09.06 в картці особового рахунку страхувальника.

Лише листом від 30.06.2009 року №6402/02-5 УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя повідомило ДП Видавництво і друкарня «Таврида» про повний перерозподіл коштів в рахунок погашення фінансових санкцій за рішенням № 1107 від 01.09.2006 року відповідно до наступних платіжних доручень: - від 27.07.2007 р. на суму 3179 грн., з яких 1534,23 грн. перераховано в рахунок погашення фінансових санкцій за рішенням № 1107 від 01.09.2006 року; від 30.07.2007 р. на суму 5798,00 грн.; від 31.07.2007 р. на суму 2213,00 грн.; від 02.08.2007 р. на суму 5798,00 грн.; від 06.08.2007 р. на суму 2805,00 грн.; від 07.08.2007 р. на суму 7418,00 грн.; від 10.08.2007р. на суму 2431,00 грн.;від 13.08.2007 р. на суму 4052,00 грн.; від 16.08.2007 р. на суму 3366,00 грн.; від 20.08.2007 р. на суму 3366,00 грн.; від 21.08.2007 р. на суму 2743,00 грн.; від 21.08.2007р. на суму 6172,00 грн.; від 22.08.2007 р. на суму 1683,00 грн.; від 23.08.2007 р. на суму 2307,00 грн.; від 27.08.2007 р. на суму 561,00 грн.; від 29.08.2007 р. на суму 1683,00 грн.; від 30.08.2007р. на суму 1746,00 грн.; від 03.09.2007 р. на суму 4987,00 грн.; від 04.09.2007 р. на суму 27243,00 грн., з яких - 2112,18 грн. перераховано в рахунок погашення фінансових санкцій за рішенням № 1107 від 01.09.2006 року; від 04.09.2007 р. на суму 85,00 грн.; від 02.08.2007 р. на суму 223,00 грн.; від 06.08.2007р. на суму 108,00 грн.; від 07.08.2007 р. на суму 286,00 грн.; від 10.08.2007 р. на суму 94,00 грн.; від 13.08.2007 р. на суму 156,00 грн.; від 16.08.2007 р. на суму 130,00 грн.; від 20.08.2007р. на суму 130,00 грн.; від 21.08.2007 р. на суму 238,00 грн. та на суму 106,00 грн.; від 22.08.2007 р. на суму 65,00 грн.; від 23.08.2007 р. на суму 90,00 грн.; від 27.08.2007 р. на суму 22,00 грн.; від 29.08.2007 р. на суму 65,00 грн.; від 30.08.2007 р. на суму 67,00 грн.; від 03.09.2007 р. на суму 192,00 грн.; від 04.09.2007р. на суму 1049,00 грн.; від 05.09.2007 р. на суму 96,00 грн.; від 10.09.2007 р. на суму 94,00 грн.; від 11.09.2007 р. на суму 245,00 грн.; від 13.09.2007 р. на суму 82,00 грн.; від 18.09.2007 р. на суму 163,00 грн.; від 20.09.2007 р. на суму 209,00 грн.; від 24.09.2007 р. на суму 94,00 грн.; від 27.09.2007 р. на суму 283,00 грн.; від 01.10.2007 р. на суму 389,00 грн. (том 1 а.с.38-41).

Отже, всього період з 27.07.07 по 01.10.07 відповідачем було перерозподілено грошових коштів позивача, сплачених в оплату поточних страхових внесків, в рахунок сплати фінансових санкцій та пені за рішенням № 1107 від 01.09.2006 року на суму 109513,80грн.

Суд вважає, що рішення № 1107 від 01.09.06 року вважається узгодженим з 20.03.2008 року, тобто з дати проголошення Севастопольським апеляційним господарським судом постанови від 20.03.2008 року у справі № 2-24/16047-2006А та лише після узгодження спірного рішення № 1107 від 01.09.06 його можна було включати до картки особового рахунку позивача і лише після цього УПФУ мало право направити узгоджене рішення на виконання виконавчій службі та страхувальнику, як це зазначено в ч. 14 ст. 106 Закону України № 1058.

Таким чином, суд вважає протиправним самостійне змінення УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя призначення платежів, здійснених ДП Видавництво і друкарня "Таврида" в рахунок сплати поточних страхових внесків, та перерозподіл грошових коштів підприємства на погашення рішення № 1107 у період розгляду Господарським судом АРК справи № 2-24/16047-2006А за позовом ДП Видавництво і друкарня "Таврида" про скасування рішення № 1107 від 01.09.2006 року .

Також судом встановлено, що постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2008 року у справі №2-10/56-2007А, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.09.2008 року, задоволено позов Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя до ДП «Видавництво і друкарня «Таврида» про стягнення 103436,97 грн. на підставі рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим від 01.09.2006 № 1107 (том 1 а.с.215-222).

Проте під час перегляду постанови Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2008 року у справі №2-10/56-2007А постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.06.2009 року у справі №2-12/2785.1-2009а, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2010 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.11.2012 року, постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2008 року скасовано та відмовлено у задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя до ДП «Видавництво і друкарня «Таврида» про стягнення 103436,97 грн. на підставі рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим від 01.09.2006 №1107 саме на підставі того, що з листа УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим від 15.05.2009 за № 4757/02-5 ДП «Видавництво і друкарня «Таврида» стало відомо про здійснення Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя перерозподілу коштів та про відсутність боргу у підприємства за рішенням від 01.09.2006 № 1107 (том 1 а.с.203-210).

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вищенаведеними судовими рішеннями, що набрали законної сили, підтверджується факт перерозподілу відповідачем грошових коштів позивача в рахунок рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим від 01.09.2006 №1107, про що позивачу стало відомо з листа УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим від 15.05.2009 за № 4757/02-5.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК щодо перерозподілу платежів Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида" у розмірі 109513,80 грн., які надійшли до Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим у період з 27.07.2007 року по 01.10.2007 року, в рахунок оплати фінансових санкцій і пені за рішенням Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1107 від 01.09.2006 року.

Крім того, відповідно до зауважень Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 05.03.2013 року, судом перевірено строк звернення позивача до суду для захисту своїх прав.

Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення позивача із цим позовом до суду) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що УПФУ лише листом № 4757/02-5 від 15.05.09 року вперше повідомило позивача про факт перерозподілу коштів підприємства в рахунок оплати фінансових санкції та пені за рішенням №1107 від 01.09.06 року.

Судом встановлено, що відповідно до наданої позивачем книги реєстрації вхідної документації ДП Видавництво і друкарня "Таврида" 20.05.2009 року отримало лист відповідача № 4757/02-5 від 15.05.09 року, що також підтверджено відбитком штемпеля реєстрації вхідної документації на самому листі під №343(том 3 а.с.29-49, том 1 а.с.31).

Суд зазначає, що посилання відповідача на те, що ним кожного місяця направлялись позивачу повідомлення встановленого зразка про перерозподіл грошових коштів, документально відповідачем не підтверджені, відтак відповідачем не доведено суду факт направлення позивачу таких повідомлень.

Отже, дата з якої потрібно відраховувати річний термін звернення позивача до суду є 20.05.2009 року. У зв'язку з тим, що позивач звернувся з адміністративним позовом щодо захисту своїх прав до Окружного адміністративного суду АР Крим 18.05.2010 року суд вважає, що ДП Видавництво і друкарня "Таврида" не порушило строк звернення до суду.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача зарахувати в рахунок сплати страхових внесків суми, які були перераховані Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ 30.07.2007 року та 31.07.2007 року за відповідний місяць, а саме: суму у розмірі 9887,62 грн. та 1499,57 грн., які були стягнуті Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ на виконання вимоги про сплату боргу № ю-119-с від 06.03.2007 року в рахунок сплати страхових внесків за січень 2007 року, суму у розмірі 34465,00 грн., яка стягнута Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ на виконання вимоги про сплату боргу № ю-12-с від 09.01.2007 року в рахунок сплати страхових внесків за листопад 2006 року, судом встановлено наступне.

В матеріалах справи наявний лист Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим від 14.08.2009 року вих. № 3054/03-15-52, згідно з яким Центральний відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим повідомив позивача про те, що грошові кошти платіжним дорученням №1436 від 30.07.2007 року в розмірі 9887,62 грн. перераховані в рахунок погашення заборгованості за вимогою про сплату боргу № ю-119-с від 06.03.2007 року, виданою УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя; грошова сума з в розмірі 34465,00грн. платіжним дорученням №1440 від 31.07.2007 року перерахована в рахунок погашення заборгованості за вимогою про сплату боргу № ю-12-с від 09.01.2007 року, виданою УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя; грошова сума в розмірі 1499,57грн. платіжним дорученням №1445 від 31.07.2007 року перерахована в рахунок погашення заборгованості за вимогою про сплату боргу № ю-119-с від 06.03.2007 року, виданою УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя (т. 1 а.с. 52).

Дослідивши зміст даного листа Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим від 14.08.2009р. №3054/03-15-52 суд зазначає, що на примусовому виконанні у Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим знаходяться на примусовому виконанні вимоги про сплату боргу № ю-12-с від 09.01.2007 року та № ю-119-с від 06.03.2007 року, які є виконавчими документами та видані УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя відносно позивача, в оплату яких платіжними дорученнями Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим примусово списані кошти позивача, зокрема, платіжним дорученням №1436 від 30.07.2007 року в розмірі 9887,62 грн., платіжним дорученням №1440 від 31.07.2007 року в розмірі 34465,00грн., платіжним дорученням №1445 від 31.07.2007 року в розмірі 1499,57грн.

До матеріалів справи долучені копії вимог про сплату боргу № ю-12-с від 09.01.2007 року на суму 60564,56грн., що є сумою страхових внесків позивача за листопад 2006 року та №ю-119-с від 06.03.2007 року на суму 62370,63грн., що є сумою страхових внесків позивача за січень 2007 року (том 3 а.с.77-78).

Суд зазначає, що в основу вимоги УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя про сплату боргу № ю-12-с від 09.01.2007 року на суму 60564,56грн. покладено самостійно визначену позивачем у розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за листопад 2006 року суму страхових внесків позивача за листопад 2006 року у розмірі 60564,56грн. (том 3 а.с.81-83), а в основу вимоги УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя про сплату боргу №ю-119-с від 06.03.2007 року на суму 62370,63грн. покладено самостійно визначену позивачем у розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за січень 2007 року суму страхових внесків позивача за січень 2007 року у розмірі 62370,636грн. (том 3 а.с.84-86).

В свою чергу Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим за даними виконавчими документами відкриті виконавчі провадження:

- постановою від 20.03.2007р. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вимоги про сплату боргу №ю-12-с від 09.01.2007 року на суму 60564,56грн.;

- постановою від 30.03.2007р. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вимоги про сплату боргу №ю-119-с від 06.03.2007 року на суму 62370,63грн. (том 3 а.с.79-80).

В подальшому грошові кошти, які Центральний ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим перерахував в оплату виконавчих документів - вимог про сплату боргу № ю-12-с від 09.01.2007 року, №ю-119-с від 06.03.2007 року згідно вищевказаних платіжних доручень №1436 від 30.07.2007 року в розмірі 9887,62 грн., №1440 від 31.07.2007 року в розмірі 34465,00грн., №1445 від 31.07.2007 року в розмірі 1499,57грн., були частково перерозподілені Управлінням ПФУ в Центральному районі м.Сімферополя в рахунок оплати фінансових санкцій та пені за рішенням №1107 від 01.09.06, про що відповідач повідомив позивача у листі від 30.06.2009 року №6402/02-5.

Так, судом встановлено, що в листі від 30.06.2009 року №6402/02-5 УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя повідомило ДП Видавництво і друкарня «Таврида» про те, що фінансові санкції та пеня за рішенням №1107 від 01.09.06 зараховані в картці особового рахунку позивача платіжним дорученням від 30.07.2007 року на суму 44352,62 грн. - стягнута Центральним ВДВС 31811,06грн. в рахунок уплати фінансових санкцій за рішенням №1107 від 01.09.06 та 6872,87грн. в рахунок уплати пені за рішенням №1107 від 01.09.06 та платіжним дорученням від 31.07.2007 року на суму 1499,57 грн. - стягнута Центральним ВДВС 2963,33грн. в рахунок уплати фінансових санкцій за рішенням №1107 від 01.09.06 та 302,63грн. в рахунок уплати пені за рішенням №1107 від 01.09.06 (том 1 а.с.38-41).

Що стосується дій відповідача щодо перерахування в рахунок сплати фінансових санкцій та пені за рішенням №1107 від 01.09.2006 року коштів, що стягнуті Центральним ВДВС за вимогою про сплату боргу № ю-119-с від 06.03.2007 року в рахунок сплати страхових внесків за січень 2007 року та вимогою про сплату боргу № ю-12-с від 09.01.2007 року в рахунок сплати страхових внесків за листопад 2006 року, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначав Закон України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент здійснення відповідачем перерозподілу коштів).

Відповідно до ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Законом України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі - державні виконавці) (ч.2 ст.2).

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

П. 1 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.(ч.1 ст.11).

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення (ч.2 ст.11).

Права та обов'язки сторін у виконавчому провадженні були визначені ст.11-1 Закону України «Про виконавче провадження», серед яких не було зазначено, що стягувач має право самостійно проводити стягнення по виконавчому документу, яке знаходиться на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби.

Ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про виконавче провадження» особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.

Тобто відповідач, який є одночасно стягувачем у виконавчому провадженні, не має права самостійно перерозподіляти грошові кошти, які стягнуті з боржника органом державної виконавчої служби за виконавчим документом, який знаходиться на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої службі.

За таких обставин, суд вважає, що дії відповідача щодо самостійного змінення призначення платежів, стягнутих Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ при примусовому виконанні вимог про сплату боргу № ю-119-с від 06.03.2007 року та № ю-12-с від 09.01.2007 року є протиправними.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд зазначає, що грошові кошти, стягнуті Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим в оплату вимог про сплату боргу № ю-12-с від 09.01.2007 року, №ю-119-с від 06.03.2007 року згідно платіжних доручень Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим №1436 від 30.07.2007 року в розмірі 9887,62 грн., №1440 від 31.07.2007 року в розмірі 34465,00грн., №1445 від 31.07.2007 року в розмірі 1499,57грн., що були частково перерозподілені Управлінням ПФУ в Центральному районі м.Сімферополя в рахунок оплати фінансових санкцій та пені за рішенням №1107 від 01.09.06, відповідач зобов'язаний зарахувати в оплату страхових внесків ДП Видавництво і друкарня "Таврида", які були перераховані Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ 30.07.2007 року та 31.07.2007 року за відповідний місяць у розмірі 45852,19 грн., а саме суму у розмірі 9887,62 грн. та 1499,57 грн., які були стягнуті Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ в оплату вимоги про сплату боргу №ю-119-с від 06.03.2007 року в рахунок сплати страхових внесків за січень 2007 року; суму у розмірі 34465,00 грн., які стягнуті Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ в оплату вимоги про сплату боргу №ю-12-с від 09.01.2007 року в рахунок сплати страхових внесків за листопад 2006 року.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1108 від 11.05.2010 року.

У зв'язку зі складністю справи судом 06.06.2013 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 12.06.2013 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим (95013, м. Сімферополь, вул. Дм. Ульянова, б. 10) щодо перерозподілу платежів Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида" (95040, м.Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, б. 44), у розмірі 109513,80 грн., які надійшли до Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим у період з 27.07.2007 року по 01.10.2007 року, в рахунок оплати фінансових санкцій і пені за рішенням Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1107 від 01.09.2006 року.

3. Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим (95013, м. Сімферополь, вул. Дм. Ульянова, б. 10, ідентифікаційний код 22300458) зарахувати в рахунок сплати страхових внесків суми, які були перераховані Центральним відділом Державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ 30.07.2007 року та 31.07.2007 року за відповідний місяць у розмірі 45852,19 грн., а саме суму у розмірі 9887,62 грн. та 1499,57 грн., які були стягнуті Центральним відділом Державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ в оплату вимоги про сплату боргу №ю-119-с від 06.03.2007 року в рахунок сплати страхових внесків за січень 2007 року; суму у розмірі 34465,00 грн., які стягнуті Центральним відділом Державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ в оплату вимоги про сплату боргу №ю-12-с від 09.01.2007 року в рахунок сплати страхових внесків за листопад 2006 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида" (95040, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, б. 44, ЄДРПОУ 05905680) судовий збір в розмірі 3,40 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунків Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (95013, м. Сімферополь, вул. Дм. Ульянова, б. 10, ЄДРПОУ 22300458).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А.О. Кушнова