Ухвала

від 10.12.2013 по справі 801/3615/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/3615/13-а

10.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Кобаля М.І. ,

Кондрак Н.Й.

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 06.06.13 у справі № 801/3615/13-а,

за позовом Державного підприємства " Видавництво і друкарня "Таврида" (вул. Г. Васильєва, буд. 44, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95040)

до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Дм. Ульянова, буд. 10, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.06.13 у справі № 801/3615/13-а адміністративний позов Державного підприємства " Видавництво і друкарня "Таврида" до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій, ,- задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим (95013, м. Сімферополь, вул. Дм. Ульянова, б. 10) щодо перерозподілу платежів Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида" (95040, м.Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, б. 44), у розмірі 109513,80 грн., які надійшли до Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим у період з 27.07.2007 року по 01.10.2007 року, в рахунок оплати фінансових санкцій і пені за рішенням Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1107 від 01.09.2006 року.

Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим (95013, м. Сімферополь, вул. Дм. Ульянова, б. 10, ідентифікаційний код 22300458) зарахувати в рахунок сплати страхових внесків суми, які були перераховані Центральним відділом Державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ 30.07.2007 року та 31.07.2007 року за відповідний місяць у розмірі 45852,19 грн., а саме суму у розмірі 9887,62 грн. та 1499,57 грн., які були стягнуті Центральним відділом Державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ в оплату вимоги про сплату боргу №ю-119-с від 06.03.2007 року в рахунок сплати страхових внесків за січень 2007 року; суму у розмірі 34465,00 грн., які стягнуті Центральним відділом Державної виконавчої служби Сімферопольського МУЮ в оплату вимоги про сплату боргу №ю-12-с від 09.01.2007 року в рахунок сплати страхових внесків за листопад 2006 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида" (95040, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, б. 44, ЄДРПОУ 05905680) судовий збір в розмірі 3,40 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунків Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (95013, м. Сімферополь, вул. Дм. Ульянова, б. 10, ЄДРПОУ 22300458).

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.06.13 та прийняти нове рішення по справі, якою відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим, проведено необхідні підготовчі дії, передбачені статтею 190 Кодексу адміністративного судочинства України, які достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2013 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.

Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Горошко Н.П. на суддю Кобаля М.І.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 10.12.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судова колегія , розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство Видавництво і друкарня "Таврида" є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 21.08.2002 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 432049 (т.1 а.с. 46).

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 05/3-6-25/381 від 06.11.2006 року ДП Видавництво і друкарня "Таврида" має ідентифікаційний код 05905680 і перебуває на обліку в цьому реєстрі (т.1 а.с. 45).

Так, позивач є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В статті 3 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд і юридичні особи є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.

В частині 3 ст. 15 Закону № 1058 встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків з дня їх реєстрації в територіальному органі Пенсійного фонду.

З матеріалів справи вбачається, що ДП Видавництво і друкарня "Таврида" зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим як платник страхових внесків за реєстраційним номером 15-01-0094.

Відповідно до п.6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу. При цьому Закон № 1058-ІV не передбачає будь-яких підстав для звільнення від фінансової відповідальності за порушення граничних термінів сплати страхових внесків.

У відповідності зі ст.ст. 14, 15, 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ДП Видавництво і друкарня «Таврида» є суб'єктом солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування - Страхувальником.

Підприємство, сплачуючи заробітну плату працівникам, відповідно до законодавства здійснює відповідну поточну сплату обов'язкових платежів по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з ч. 13 ст. 106 Закону №1058 про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

Відповідно до ч.14 ст. 106 Закону 1058 Рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.

У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.

Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.

Порядок стягнення недоїмки із сплати страхових внесків встановлений ч. 3 ст. 106 Закону № 1058, згідно з яким територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Сімферополя АР Крим № 1107 від 01.09.2006 року на підставі п.2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органом Пенсійного фонду, до Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида» застосований штраф у розмірі 82529,81 грн. та нарахована пеня в сумі 20907,16 грн. (том 1 а.с.11).

Так, зазначене рішення № 1107 від 01.09.2006 року отримано позивачем 06.09.2006 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 5596055 (т. 1 а.с. 28).

Позивач у термін 10 робочих днів з дня одержання рішення № 1107 від 01.09.2006 року, а саме 08.09.2006 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим зі скаргою (вих. № 466 від 07.09.2006 року) на рішення Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №691 від 01.09.06р., в задоволенні якої було відмолено (т. 1 а.с. 154-157).

Одночасно позивачем було надіслано лист до УПФУ у Центральному районі м.Сімферополя АР Крим з повідомленням про оскарження рішення № 1107 від 01.09.2006 року, який отримано відповідачем 07.09.2006 року, що підтверджується штампом про реєстрацію вхідної кореспонденції відповідача (т. 1 а.с. 158).

Отже, позивачем виконані вимоги закону, зокрема, ч. 13 ст. 106 Закону №1058, про одночасне обов'язкове письмове повідомлення про оскарження рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що ДП Видавництво і друкарня «Таврида» 12.09.2006 року звернулось до Господарського суду АР Крим із позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Сімферополя АР Крим з позовними вимогами про скасування рішення № 1107 від 01.09.2006 року (т. 1 а.с. 134-138).

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 04.10.2006 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2-24/16047-2006А за позовом ДП Видавництво і друкарня «Таврида» до Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про визнання протиправними дій та скасування рішення (том 1 а.с.72-73).

Постановою Господарського суду АР Крим від 27.11.2007 року у справі № 2-24/16047-2006А скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м.Сімферополя АР Крим № 1107 від 01.09.2006 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені (том 1 а.с.17-21).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.03.2008 року у справі № 2-24/16047-2006А апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м.Сімферополя АР Крим задоволено, постанову Господарського суду АР Крим від 27.11.2007 року у справі № 2-24/16047-2006А скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову Державного підприємства Видавництво і друкарня «Таврида» відмовлено (том 1 а.с.22-25). Зазначена постанова набрала чинності 20.03.2008 року з моменту проголошення.

25.10.06 року Пенсійний Фонд України в свою чергу, прийняв рішення про продовження строків розгляду скарги (вих. № 1383/07-10) до 04.12.06 року (том 1 а.с.133). Рішення Пенсійного Фонду України було надіслано на адресу ДП Видавництво і друкарня «Таврида» та на адресу Управління ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим.

Відтак, відповідач не лише ухвалою Господарського суду АРК про відкриття провадження по справі № 2-24/16047-2006А від 04.10.2006 року, але й листом ДП Видавництво і друкарня «Таврида» та Пенсійним Фондом України був повідомлений про оскарження рішення № 1107 від 01.09.06 року.

Отже, матеріалами справи підтверджений факт оскарження позивачем рішення відповідача №1107 від 01.09.06 з07.09.06 до вищестоящого органу Пенсійного фонду України та з 12.09.06 до Господарського суду АРК у справі № 2-24/16047-2006А, судове рішення у якій набрало законної сили 20.03.2008р.

Таким чином, відповідачу було достеменно відомо про оскарження позивачем рішення № 1107 від 01.09.2006 року, а відтак рішення № 1107 від 01.09.2006 року було неузгодженим до закінчення процедури його оскарження в судовому порядку.

Однак, незважаючи на оскарження рішення про застосування фінансових санкцій та пені № 1107 від 01.09.2006 року, відповідач вчиняв дії по перерозподілу сплачених позивачем за платіжними дорученнями коштів в оплату поточних страхових внесків в рахунок погашення фінансових санкцій та пені за рішенням №1107 від 01.09.2006р. саме в період оскарження цього рішення в суді.

Підтвердженням цього є повідомлення УПФУ № 4757/02-5 від 15.05.09 року та №6402/02-5 від 30.06.2009 року про здійснення перерозподілу сплачених ДП Видавництво і друкарня "Таврида" у період з 27.07.2007 року по 01.10.2007 року страхових внесків за рішенням № 1107 від 01.09.2006 року, саме з яких позивач і дізнався про неправомірні дії відповідача.

Так, листом №4757/02-5 від 15.05.09 року відповідач повідомив позивача, що суми, сплачені згідно нижчеперерахованих платіжних доручень зараховані в картці особового рахунку позивача, зокрема, наступним чином: п/д від 23.08.07 р. на суму 2307,00 грн. (1841,42грн. в рахунок уплати фінансових санкцій за рішенням №1107 від 01.09.06 та 465,58грн. в рахунок уплати пені за рішенням №1107 від 01.09.06); п/д від 29.08.07р. на суму 1683,00 грн. (1343,35грн. в рахунок уплати фінансових санкцій за рішенням №1107 від 01.09.06 та 339,65грн. в рахунок уплати пені за рішенням №1107 від 01.09.06); п/д від 30.08.07 р. на суму 1746,00 грн. (1393,64грн. в рахунок уплати фінансових санкцій за рішенням №1107 від 01.09.06 та 352,36грн. в рахунок уплати пені за рішенням №1107 від 01.09.06); п/д від 03.09.07 р. на суму 4987,00 грн. (3980,58грн. в рахунок уплати фінансових санкцій за рішенням №1107 від 01.09.06 та 1006,42грн. в рахунок уплати пені за рішенням №1107 від 01.09.06), п/д від 04.09.07 р. на суму 1049,00 грн. (830,63грн. в рахунок уплати фінансових санкцій за рішенням №1107 від 01.09.06 та 218,37грн. в рахунок уплати пені за рішенням №1107 від 01.09.06), п/д від 04.09.07р. на суму 27243,00 грн. (1685,92 грн. в рахунок сплати фінансових санкцій за рішенням №1107 від 01.09.06 року) (т. 1 а.с. 31).

Таким чином, що саме з дати отримання 20.05.2009 року цього листа відповідача (№4757/02-5 від 15.05.09 року) позивачу стало відомо про те, що поточні страхові внески підприємства перерозподілялись відповідачем в оплату фінансових санкцій та пені за рішенням № 1107 від 01.09.2006 року, але й цей лист відповідача не містив повної інформації про всі кошти, за рахунок яких відповідач повністю погасив заборгованість за рішенням №1107 від 01.09.06 в картці особового рахунку страхувальника.

Лише листом від 30.06.2009 року №6402/02-5 УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя повідомило ДП Видавництво і друкарня «Таврида» про повний перерозподіл коштів в рахунок погашення фінансових санкцій за рішенням № 1107 від 01.09.2006 року відповідно до наступних платіжних доручень: - від 27.07.2007 р. на суму 3179 грн., з яких 1534,23 грн. перераховано в рахунок погашення фінансових санкцій за рішенням № 1107 від 01.09.2006 року; від 30.07.2007 р. на суму 5798,00 грн.; від 31.07.2007 р. на суму 2213,00 грн.; від 02.08.2007 р. на суму 5798,00 грн.; від 06.08.2007 р. на суму 2805,00 грн.; від 07.08.2007 р. на суму 7418,00 грн.; від 10.08.2007р. на суму 2431,00 грн.;від 13.08.2007 р. на суму 4052,00 грн.; від 16.08.2007 р. на суму 3366,00 грн.; від 20.08.2007 р. на суму 3366,00 грн.; від 21.08.2007 р. на суму 2743,00 грн.; від 21.08.2007р. на суму 6172,00 грн.; від 22.08.2007 р. на суму 1683,00 грн.; від 23.08.2007 р. на суму 2307,00 грн.; від 27.08.2007 р. на суму 561,00 грн.; від 29.08.2007 р. на суму 1683,00 грн.; від 30.08.2007р. на суму 1746,00 грн.; від 03.09.2007 р. на суму 4987,00 грн.; від 04.09.2007 р. на суму 27243,00 грн., з яких - 2112,18 грн. перераховано в рахунок погашення фінансових санкцій за рішенням № 1107 від 01.09.2006 року; від 04.09.2007 р. на суму 85,00 грн.; від 02.08.2007 р. на суму 223,00 грн.; від 06.08.2007р. на суму 108,00 грн.; від 07.08.2007 р. на суму 286,00 грн.; від 10.08.2007 р. на суму 94,00 грн.; від 13.08.2007 р. на суму 156,00 грн.; від 16.08.2007 р. на суму 130,00 грн.; від 20.08.2007р. на суму 130,00 грн.; від 21.08.2007 р. на суму 238,00 грн. та на суму 106,00 грн.; від 22.08.2007 р. на суму 65,00 грн.; від 23.08.2007 р. на суму 90,00 грн.; від 27.08.2007 р. на суму 22,00 грн.; від 29.08.2007 р. на суму 65,00 грн.; від 30.08.2007 р. на суму 67,00 грн.; від 03.09.2007 р. на суму 192,00 грн.; від 04.09.2007р. на суму 1049,00 грн.; від 05.09.2007 р. на суму 96,00 грн.; від 10.09.2007 р. на суму 94,00 грн.; від 11.09.2007 р. на суму 245,00 грн.; від 13.09.2007 р. на суму 82,00 грн.; від 18.09.2007 р. на суму 163,00 грн.; від 20.09.2007 р. на суму 209,00 грн.; від 24.09.2007 р. на суму 94,00 грн.; від 27.09.2007 р. на суму 283,00 грн.; від 01.10.2007 р. на суму 389,00 грн. (том 1 а.с.38-41).

Отже, всього період з 27.07.07 по 01.10.07 відповідачем було перерозподілено грошових коштів позивача, сплачених в оплату поточних страхових внесків, в рахунок сплати фінансових санкцій та пені за рішенням № 1107 від 01.09.2006 року на суму 109513,80грн.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення № 1107 від 01.09.06 року вважається узгодженим з 20.03.2008 року, тобто з дати проголошення Севастопольським апеляційним господарським судом постанови від 20.03.2008 року у справі № 2-24/16047-2006А та лише після узгодження спірного рішення № 1107 від 01.09.06 його можна було включати до картки особового рахунку позивача і лише після цього УПФУ мало право направити узгоджене рішення на виконання виконавчій службі та страхувальнику, як це зазначено в ч. 14 ст. 106 Закону України № 1058.

Так, є протиправним самостійне змінення УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя призначення платежів, здійснених ДП Видавництво і друкарня "Таврида" в рахунок сплати поточних страхових внесків, та перерозподіл грошових коштів підприємства на погашення рішення № 1107 у період розгляду Господарським судом АРК справи № 2-24/16047-2006А за позовом ДП Видавництво і друкарня "Таврида" про скасування рішення № 1107 від 01.09.2006 року .

Крім того судом першої інстанції було встановлено, що постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2008 року у справі №2-10/56-2007А, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.09.2008 року, задоволено позов Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя до ДП «Видавництво і друкарня «Таврида» про стягнення 103436,97 грн. на підставі рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим від 01.09.2006 № 1107 (том 1 а.с.215-222).

Проте, під час перегляду постанови Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2008 року у справі №2-10/56-2007А постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.06.2009 року у справі №2-12/2785.1-2009а, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2010 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.11.2012 року, постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.06.2008 року скасовано та відмовлено у задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя до ДП «Видавництво і друкарня «Таврида» про стягнення 103436,97 грн. на підставі рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим від 01.09.2006 №1107 саме на підставі того, що з листа УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим від 15.05.2009 за № 4757/02-5 ДП «Видавництво і друкарня «Таврида» стало відомо про здійснення Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя перерозподілу коштів та про відсутність боргу у підприємства за рішенням від 01.09.2006 № 1107 (том 1 а.с.203-210).

Відтак, вищенаведеними судовими рішеннями, що набрали законної сили, підтверджується факт перерозподілу відповідачем грошових коштів позивача в рахунок рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим від 01.09.2006 №1107, про що позивачу стало відомо з листа УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим від 15.05.2009 за № 4757/02-5.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд першої інстанції, правомірно на думку судової колегії визнав за необхідне визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК щодо перерозподілу платежів Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида" у розмірі 109513,80 грн., які надійшли до Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим у період з 27.07.2007 року по 01.10.2007 року, в рахунок оплати фінансових санкцій і пені за рішенням Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1107 від 01.09.2006 року.

Крім того, відповідно до зауважень Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 05.03.2013 року, судом перевірено строк звернення позивача до суду для захисту своїх прав.

Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення позивача із цим позовом до суду) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлено, що УПФУ лише листом № 4757/02-5 від 15.05.09 року вперше повідомило позивача про факт перерозподілу коштів підприємства в рахунок оплати фінансових санкції та пені за рішенням №1107 від 01.09.06 року.

Встановлено, що відповідно до наданої позивачем книги реєстрації вхідної документації ДП Видавництво і друкарня "Таврида" 20.05.2009 року отримало лист відповідача № 4757/02-5 від 15.05.09 року, що також підтверджено відбитком штемпеля реєстрації вхідної документації на самому листі під №343(том 3 а.с.29-49, том 1 а.с.31).

Посилання відповідача на те, що ним кожного місяця направлялись позивачу повідомлення встановленого зразка про перерозподіл грошових коштів, документально відповідачем не підтверджені, відтак відповідачем не доведено суду факт направлення позивачу таких повідомлень.

Таким чином, дата з якої потрібно відраховувати річний термін звернення позивача до суду є 20.05.2009 року. У зв'язку з тим, що позивач звернувся з адміністративним позовом щодо захисту своїх прав до Окружного адміністративного суду АР Крим 18.05.2010 року суд вважає, що ДП Видавництво і друкарня "Таврида" не порушило строк звернення до суду.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача зарахувати в рахунок сплати страхових внесків суми, які були перераховані Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ 30.07.2007 року та 31.07.2007 року за відповідний місяць, а саме: суму у розмірі 9887,62 грн. та 1499,57 грн., які були стягнуті Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ на виконання вимоги про сплату боргу № ю-119-с від 06.03.2007 року в рахунок сплати страхових внесків за січень 2007 року, суму у розмірі 34465,00 грн., яка стягнута Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ на виконання вимоги про сплату боргу № ю-12-с від 09.01.2007 року в рахунок сплати страхових внесків за листопад 2006 року, встановлено наступне.

В матеріалах справи міститься лист Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим від 14.08.2009 року вих. № 3054/03-15-52, згідно з яким Центральний відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим повідомив позивача про те, що грошові кошти платіжним дорученням №1436 від 30.07.2007 року в розмірі 9887,62 грн. перераховані в рахунок погашення заборгованості за вимогою про сплату боргу № ю-119-с від 06.03.2007 року, виданою УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя; грошова сума з в розмірі 34465,00грн. платіжним дорученням №1440 від 31.07.2007 року перерахована в рахунок погашення заборгованості за вимогою про сплату боргу № ю-12-с від 09.01.2007 року, виданою УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя; грошова сума в розмірі 1499,57грн. платіжним дорученням №1445 від 31.07.2007 року перерахована в рахунок погашення заборгованості за вимогою про сплату боргу № ю-119-с від 06.03.2007 року, виданою УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя (т. 1 а.с. 52).

Дослідивши зміст даного листа Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим від 14.08.2009р. №3054/03-15-52 суд першої інстанції зазначив, що на примусовому виконанні у Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим знаходяться на примусовому виконанні вимоги про сплату боргу № ю-12-с від 09.01.2007 року та № ю-119-с від 06.03.2007 року, які є виконавчими документами та видані УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя відносно позивача, в оплату яких платіжними дорученнями Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим примусово списані кошти позивача, зокрема, платіжним дорученням №1436 від 30.07.2007 року в розмірі 9887,62 грн., платіжним дорученням №1440 від 31.07.2007 року в розмірі 34465,00грн., платіжним дорученням №1445 від 31.07.2007 року в розмірі 1499,57грн.

До матеріалів справи долучені копії вимог про сплату боргу № ю-12-с від 09.01.2007 року на суму 60564,56грн., що є сумою страхових внесків позивача за листопад 2006 року та №ю-119-с від 06.03.2007 року на суму 62370,63грн., що є сумою страхових внесків позивача за січень 2007 року (том 3 а.с.77-78).

Так, в основу вимоги УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя про сплату боргу № ю-12-с від 09.01.2007 року на суму 60564,56грн. покладено самостійно визначену позивачем у розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за листопад 2006 року суму страхових внесків позивача за листопад 2006 року у розмірі 60564,56грн. (том 3 а.с.81-83), а в основу вимоги УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя про сплату боргу №ю-119-с від 06.03.2007 року на суму 62370,63грн. покладено самостійно визначену позивачем у розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за січень 2007 року суму страхових внесків позивача за січень 2007 року у розмірі 62370,636грн. (том 3 а.с.84-86).

В свою чергу Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим за даними виконавчими документами відкриті виконавчі провадження:

- постановою від 20.03.2007р. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вимоги про сплату боргу №ю-12-с від 09.01.2007 року на суму 60564,56грн.;

- постановою від 30.03.2007р. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вимоги про сплату боргу №ю-119-с від 06.03.2007 року на суму 62370,63грн. (том 3 а.с.79-80).

В подальшому грошові кошти, які Центральний ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим перерахував в оплату виконавчих документів - вимог про сплату боргу № ю-12-с від 09.01.2007 року, №ю-119-с від 06.03.2007 року згідно вищевказаних платіжних доручень №1436 від 30.07.2007 року в розмірі 9887,62 грн., №1440 від 31.07.2007 року в розмірі 34465,00грн., №1445 від 31.07.2007 року в розмірі 1499,57грн., були частково перерозподілені Управлінням ПФУ в Центральному районі м.Сімферополя в рахунок оплати фінансових санкцій та пені за рішенням №1107 від 01.09.06, про що відповідач повідомив позивача у листі від 30.06.2009 року №6402/02-5.

Встановлено, що в листі від 30.06.2009 року №6402/02-5 УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя повідомило ДП Видавництво і друкарня «Таврида» про те, що фінансові санкції та пеня за рішенням №1107 від 01.09.06 зараховані в картці особового рахунку позивача платіжним дорученням від 30.07.2007 року на суму 44352,62 грн. - стягнута Центральним ВДВС 31811,06грн. в рахунок уплати фінансових санкцій за рішенням №1107 від 01.09.06 та 6872,87грн. в рахунок уплати пені за рішенням №1107 від 01.09.06 та платіжним дорученням від 31.07.2007 року на суму 1499,57 грн. - стягнута Центральним ВДВС 2963,33грн. в рахунок уплати фінансових санкцій за рішенням №1107 від 01.09.06 та 302,63грн. в рахунок уплати пені за рішенням №1107 від 01.09.06 (том 1 а.с.38-41).

Стосовно дій відповідача щодо перерахування в рахунок сплати фінансових санкцій та пені за рішенням №1107 від 01.09.2006 року коштів, що стягнуті Центральним ВДВС за вимогою про сплату боргу № ю-119-с від 06.03.2007 року в рахунок сплати страхових внесків за січень 2007 року та вимогою про сплату боргу № ю-12-с від 09.01.2007 року в рахунок сплати страхових внесків за листопад 2006 року, суд першої інстанції визнав за необхідне зазначити наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначав Закон України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент здійснення відповідачем перерозподілу коштів).

Відповідно до ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Законом України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі - державні виконавці) (ч.2 ст.2).

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.(ч.1 ст.11).

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення (ч.2 ст.11).

Права та обов'язки сторін у виконавчому провадженні були визначені ст.11-1 Закону України «Про виконавче провадження», серед яких не було зазначено, що стягувач має право самостійно проводити стягнення по виконавчому документу, яке знаходиться на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби.

Частиною 7 ст. 11-1 Закону України «Про виконавче провадження» особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.

Тобто, відповідач, який є одночасно стягувачем у виконавчому провадженні, не має права самостійно перерозподіляти грошові кошти, які стягнуті з боржника органом державної виконавчої служби за виконавчим документом, який знаходиться на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої службі.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд першої інстанції, обгрунтовано на думку судової колегії визнав, що дії відповідача щодо самостійного змінення призначення платежів, стягнутих Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ при примусовому виконанні вимог про сплату боргу № ю-119-с від 06.03.2007 року та № ю-12-с від 09.01.2007 року є протиправними.

Відтак, грошові кошти, стягнуті Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим в оплату вимог про сплату боргу № ю-12-с від 09.01.2007 року, №ю-119-с від 06.03.2007 року згідно платіжних доручень Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим №1436 від 30.07.2007 року в розмірі 9887,62 грн., №1440 від 31.07.2007 року в розмірі 34465,00грн., №1445 від 31.07.2007 року в розмірі 1499,57грн., що були частково перерозподілені Управлінням ПФУ в Центральному районі м.Сімферополя в рахунок оплати фінансових санкцій та пені за рішенням №1107 від 01.09.06, відповідач зобов'язаний зарахувати в оплату страхових внесків ДП Видавництво і друкарня "Таврида", які були перераховані Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ 30.07.2007 року та 31.07.2007 року за відповідний місяць у розмірі 45852,19 грн., а саме суму у розмірі 9887,62 грн. та 1499,57 грн., які були стягнуті Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ в оплату вимоги про сплату боргу №ю-119-с від 06.03.2007 року в рахунок сплати страхових внесків за січень 2007 року; суму у розмірі 34465,00 грн., які стягнуті Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ в оплату вимоги про сплату боргу №ю-12-с від 09.01.2007 року в рахунок сплати страхових внесків за листопад 2006 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим - залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.06.13 у справі № 801/3615/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис Н.Й. Кондрак

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська