Постанова

від 17.09.2013 по справі 2а-13717/12/0170/10

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 вересня 2013 р. Справа №2а-13717/12/0170/10

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

при секретарі судового засідання - Золотковій Г.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача - Мельник М.О., довіреність № б/н від 04.01.2013 року;

від відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан»

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Кримський Титан» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби із вимогами про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2012 року №0000934010, яким зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 65143,00 гривень та застосовано штрафні санкції в сумі 18078,00 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена позапланова невиїзна перевірки позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Буд-Нова» за період з 01.10.2009 року по 31.12.2011 року, якою встановлено завищення від'ємного значення та бюджетне відшкодування податку на додану вартість всього в сумі 81264,00 гривень, внаслідок здійснення господарських операцій з зазначеним контрагентом з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. На думку позивача, укладені угоди мали реальний характер, податковий кредит з ПДВ та витрати сформовано на підставі належних чином оформлених податкових накладних, а висновок податкового органу є необґрунтованим і таким, що суперечить чинному законодавству.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні адміністративного позову, зазначили, що судово-економічною (бухгалтерською) експертизою підтвердилась необґрунтованість та неправомірність висновків акту перевірки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 85/40-10/32785994 від 02.11.2012 року.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Суд, враховуючі думку представника позивача, якій не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його та його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі відповідача та його представника, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» є юридичною особою, зареєстрованою 31.08.2004 року Виконавчим комітетом Армянської міської ради АР Крим, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АЕ № 565757 (т.1, а.с.11).

Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» зареєстроване як платник податку на додану вартість з 04.05.2011 року, про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100335329 (т.1 а.с. 12).

Таким чином, судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» є юридичною особою, яка зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням діяльності.

Судом встановлено, що у період з 22.10.2012 року по 26.10.2012 року посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» по взаємовідносинам з ТОВ «Буд-Нова» (код за ЄДРПОУ 34053165) за період з 01.10.2009 року по 31.12.2011 року, якою встановлено завищення від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 81264,00 гривень, завищення бюджетне відшкодування з податку на додану вартість всього в сумі 81264,00 гривень .

Зазначені порушення були встановлені внаслідок не підтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій з зазначеним контрагентом, з посиланням на акт Криворізької південної МДПІ від 22.05.2012 року № 226/224/34053165 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Нова» з питання дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року».

Результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» знайшли своє відображення у Акті № 85/40-10/32785994 від 01.11.2012 року (т.1 а.с. 14-41).

Згідно Акту перевірки відповідачем встановлено порушення:

- п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями ) завищено від'ємне значення з податку на додану вартість всього в сумі 81264,00 гривень, у тому числі за квітень 2010 року в сумі 1739,00 гривень, за травень 2010 року в сумі 2343,00 гривень, за червень 2010 року в сумі 3333,00 гривень, за липень 2010 року в сумі 5000,00 гривень, за серпень 2010 року в сумі 4902,00 гривень, за жовтень 2010 року в сумі 3948,00 гривень, за грудень 2010 року в сумі 9747,00 гривень. За лютий 2011 року в сумі 5939,00 гривень, за березень 2011 року в сумі 10180,00 гривень, за квітень 2011 року в сумі 9188,00 гривень, за травень 2011 року в сумі 10058,00 гривень, за вересень 2011 року в сумі 3972,00 гривень, за листопад 2011 року в сумі 6333,00 гривень, за грудень 2011 року в сумі 4580,00 гривень, завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість всього в сумі 81264,00, у тому числі за травень 2010 року в сумі 1739,00, за червень 2010 року в сумі 2343,00 гривень, за липень 2010 року в сумі 3333,00 гривень, за серпень 2010 року в сумі 5000,00 гривень, за жовтень 2010 року в сумі 4902,00 гривень, за грудень 2010 року в сумі 3948,00 гривень, за лютий 2011 року в сумі 9747,00 гривень. За березень 2011 року в сумі 5939,00 гривень, за квітень 2011 року в сумі 10180,00 гривень, за травень 2011 року в сумі 9188,00 гривень, за вересень 2011 року в сумі 10058,00 гривень, за листопад 2011 року в сумі 3972,00 гривень, за грудень 2011 року в сумі 6333,00 гривень, за січень 2012 року в сумі 4580,00 гривень.

На час проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення набув чинності Податковий кодекс України (надалі - ПК), що діє з 01.01.2011 року.

Згідно зі статтею 14 ПК України: 14.1.157. податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Пунктом 54.3 ст.54 ПК встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; 54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується такий вид юридичної відповідальності як фінансова (п.111.1 ст.111 ПК). Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п.111.2 ст.111 ПК).

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

На підставі висновків акту перевірки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби було винесене податкове повідомлення-рішення від 20.11.2012 року №00009344010, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на суму 65143,00 гривень та застосовано штрафні (фінансові санкції) в сумі 18078,00 гривень (т.1, а.с.13).

Таким чином, як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість приватних підприємств є формування валових витрат та податкового кредиту за рахунок угод з контрагентами, господарська діяльність яких на думку податкового органу має ознаки нікчемності.

Вирішуючи питання про законність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки судом встановлено наступне.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підтвердження отримання товару, послуг від ТОВ «Буд-Нова» позивачем надані документи бухгалтерської та податкової звітності.

Як свідчать надані документи, між ТОВ «Буд-Нова» (Постачальник) та Філією «Вільногірський ГМК» ЗАТ «Кримський Титан» (Покупець) був укладений договір № 587 / В від 20.10.2008 року (т.2, а.с.210).

Відповідно договору Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця товар (запчастини до екскаваторів, насосів та ін. обладнанню; лиття сталеве, чавунне і поковки в асортименті), а Покупець зобов'язується прийняти даний товар і оплатити його вартість.

Згідно з п.1.3 Договору кількість, асортимент і остаточна ціна товару, що підлягає поставці за договором, обумовлюється в Специфікації до цього договору. Кожна з Специфікацій оформляється у вигляді Додатку до договору і є невід'ємною частиною цього договору, згідно з п.4.1 умови поставки товару за цим договором вказуються в специфікаціях, які є з моменту підписання невід'ємною частиною договору.

Відповідно до матеріалів справи 30.12.2008 року було підписано додаткову угоду № 1 до договору № 587/В від 20.10.2008 року, згідно з яким було змінено найменування покупця в преамбулі договору на ЗАТ «Кримський Титан», від імені якого виступає Філія «Вільногірський ГМК» ЗАТ «Кримський Титан» (т.2, а.с. 216), також 23.05.2011 року було підписано додаткову угоду № 2 до договору № 587 / В від 20.10.2008 р., згідно з яким було змінено найменування покупця в преамбулі договору на ПАТ «Кримський Титан», від імені якого виступає Філія «Вільногірський ГМК» ПАТ «Кримський Титан» (т.2, а.с. 238).

На підтвердження придбання ПАТ "Кримський титан" у ТОВ "Буд-Нова" товарно-матеріальних цінностей (запасні частини до екскаваторів) за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року на загальну суму 553063,68 гривень, у тому числі ПДВ 92177,28 гривень позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності:

- податкова накладна №15 від 28.05.2010 року на суму 24495,60 гривень, у тому числі ПДВ 4082,60 гривень;

- податкова накладна №26 від 04.08.2010 року на суму 55720,80 гривень, у тому числі ПДВ 9286,80 гривень;

- податкова накладна № 38 від 20.10.2010 року на суму 47380,80 гривень, у тому числі ПДВ 7896,80 гривень;

- податкова накладна № 44 від 27.12.2010 року на суму 13248,00 гривень, у тому числі ПДВ 2208,00 гривень;

- податкова накладна № 45 від 27.12.2010 року на суму 9600,00 гривень, у тому числі ПДВ 1600,00 гривень;

- податкова накладна № 3 від 19.01.2011 року на суму 27062,40 гривень, у тому числі ПДВ 4510,40 гривень;

- податкова накладна № 5 від 24.02.2011 року на суму 44210,40 гривень, у тому числі ПДВ 7368,40 гривень;

- податкова накладна № 7 від 29.03.2011 року на суму 45192,00 гривень, у тому числі ПДВ 7532,00 гривень;

- податкова накладна № 12 від 21.04.2011 року на суму 47664,00 гривень, у тому числі ПДВ 7944,00 гривень;

- податкова накладна № 13 від 22.04.2011 року на суму 23352,00 гривень, у тому числі ПДВ 3892,00 гривень;

- податкова накладна № 19 від 30.05.2011 року на суму 60345,60 гривень, у тому числі ПДВ 10057,60 гривень;

- податкова накладна № 24 від 23.09.2011 року на суму 23832,00 гривень, у тому числі ПДВ 3972,00 гривень;

- податкова накладна № 31 від 25.11.2011 року на суму 38000,04 гривень, у тому числі ПДВ 6333,34 гривень;

- податкова накладна № 32 від 29.11.2011 року на суму 27480,00 гривень, у тому числі ПДВ 4580,00 гривень;

- податкова накладна № 34 від 22.12.2011 року на суму 38000,04 гривень, у тому числі ПДВ 6333,34 гривень;

- податкова накладна № 35 від 21.12.2011 року на суму 27480,00 гривень, у тому числі ПДВ 4580,00 гривень.

Відповідно до договору №587/В від 20.10.2008 року транспортування запчастин придбаних у ТОВ "Буд-Нова" здійснювалася ПАТ "Кримський Титан" власним транспортом, що підтверджується відповідними подорожніми листами і посвідченням про відрядження: подорожній лист №007894 від 28.05.2010 та посвідчення про відрядження №5 від 28.05.2010 року; подорожній лист №735741 від 14.09.2010 та посвідчення про відрядження №1 від 14.09.2010 року; подорожній лист № 084037 від 05.10.2010 та посвідчення про відрядження №5 від 05.10.2010 року; подорожній лист № 084414 від 20.10.2010 та посвідчення про відрядження №6 від 20.10.2010 року; подорожній лист № 522915 від 27.12.2010 та посвідчення про відрядження №19 від 27.12.2010 року; подорожній лист № 534889 від 19.01.2011 та посвідчення про відрядження №4 від 19.01.2011 року; подорожній лист № 917836 від 14.03.2011 та посвідчення про відрядження №8 від 14.03.2011 року; подорожній лист № 924151 від 29.03.2011 та посвідчення про відрядження №163 від 29.03.2011 року; подорожній лист № 060023 від 26.04.2011 та посвідчення про відрядження №672 від 26.04.2011 року; подорожній лист № 362889 від 15.08.2011 та посвідчення про відрядження №2615 від 15.08.2011 року; подорожній лист № 223454 від 23.12.2011 та посвідчення про відрядження №б/н від 23.12.2011 року.

Придбані товари були у повному обсязі в сумі 553063,62 гривень, у тому числі ПДВ 92177,28 гривень оплачені ПАТ "Кримський Титан" шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь ТОВ "Буд-Нова", що підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банку, а саме: платіжне доручення № РМТ001978 від 23.04.2010 року на суму 10435,80 гривень; платіжне доручення № РМТ002375 від 12.05.2010 року на суму 3624,00 гривень; платіжне доручення № РМТ002747 від 26.05.2010 року на суму 10435,80 гривень; платіжне доручення № РМТ003149 від 11.06.2010 року на суму 20000,00 гривень; платіжне доручення № РМТ003930 від 20.07.2010 року на суму 30000,00 гривень; платіжне доручення № РМТ004310 від 04.08.2010 року на суму 29411,20 гривень; платіжне доручення № РМТ006934 від 02.12.2010 року на суму 22848,00 гривень; платіжне доручення № РМТ006901 від 02.12.2010 року на суму 23690,40 гривень; платіжне доручення № РМТ007420 від 23.12.2010 року на суму 35636,40 гривень; платіжне доручення № РМТ001551 від 16.03.2011 року на суму 61080,00 гривень; платіжне доручення № РМТ000699 від 10.02.2011 року на суму 35636,40 гривень; платіжне доручення № 6505 від 24.11.2011 року на суму 32740,02 гривень; платіжне доручення № РМТ002288 від 12.04.2011 року на суму 55128,00 гривень; платіжне доручення № РМТ003359 від 26.05.2011 року на суму 60345,60 гривень; платіжне доручення № 3321 від 23.09.2011 року на суму 23832,00 гривень; платіжне доручення № 7531 від 12.12.2011 року на суму 65480,04 гривень; платіжне доручення № 8583 від 25.12.2011 року на суму 32740,02 гривень.

На підтвердження використання ПАТ "Кримський Титан" придбаних від ТОВ "Буд-Нова" товарів у своїй господарської діяльності, а саме запчастини списані на ремонт екскаваторів, позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності: акт №002028 від 13.07.2010 року; акт№002445 від 09.08.2010 року; акт №002515 від 11.08.2010 року; акт №002663 від 20.08.2010 року; акт №002664 від 22.08.2010 року; акт №002712 від 22.08.2010 року; акт №004261 від 29.11.2010 року; акт № 004551 від 13.12.2010 року; акт №004708 від 23.12.2010 року; акт № 004917 від 30.12.2010 року; акт №000020 від 19.01.2011 року; акт №000143 від 26.01.2011 року; акт №000743 від 02.03.2011 року; акт №000820 від 17.03.2011 року; акт№001037 від 29.03.2011 року; акт №001106 від 31.03.2011 року; акт №001222 від 04.04.2011 року; акт №001337 від 29.04.2011 року; акт №001761 від 16.05.2011 року; акт №001782 від 17.05.2011 року; акт №002074 від 31.05.2011 року; акт №002302 від 17.06.2011 року; акт №002337 від 20.06.2011 року; акт №002412 від 22.06.2011 року; акт №002902 від 21.07.2011 року; акт №002991 від 22.07.2011 року; акт№003838 від 13.09.2011 року; акт №004112 від 28.09.2011 року; акт №005204 від 30.11.2011 року; акт №005431 від 08.12.2011 року; акт №005801 від 28.12.2011 року; акт №000097 від 05.01.2012 року; акт №000100 від 16.01.2012 року; акт №000191 від 23.01.2012 року; акт №000283 від 23.01.2012 року; акт №000431 від 26.01.2012 року; акт №000158 від 31.01.2012 року.

Наявність основних засобів Філії "Вільногірський ГМК" ПАТ "Кримський Титан", на які були списані придбані запчастини, підтверджується наступними інвентарними картками: № 12855-ЕкскаваторЕРШР-1600; № 13843-Екскаватор ЕШ-10/70А; № 14135-Екскаватор ЕШ-10/70А; № 14879-Екскаватор ЕШ-6/45; № 15608-Екскаватор ЕШ-6/45; № 15609-Екскаватор ЕШ-10/50; № 15970-Екскаватор ЕКГ-8п; № 16041-Екскаватор ЕКГ-8п; № 16645-Екскаватор ЕШ-10/70; № 16922-Екскаватор ЕШ-10/50; № 15970-Екскаватор ЕКГ-8п; № 16041-Екскаватор ЕКГ-8п; № 16645-Екскаватор ЕШ-10/70; № 16922-Екскаватор ЕШ-10/50; № 17109-отвалообразователямі ЗП-6600; № 17110-перевалки ПВП-6600; № 17111-Конвеєрна лінія; № 17789-перевалки № 2; № 17791-Конвеєр № 9; № 17792-Конвеєр № 12; № 17864-Конвеєр № 10; № 17865-Конвеєр з'єднувальний № ??11; № 23333-Екскаватор ЕКГ-10; № 24367-Екскаватор ЕКГ-10; № 25212-Екскаватор ЕКГ-10; № 25244-Випрямляч зварювальний ВДМ-6303; № 48267-Екскаватор ЕШ-6, 5/45; № 53202-Екскаватор ЕШ-10/70А.

Таким чином, первинними документами бухгалтерського обліку підтверджено фактичне здійснення сторонами умов угод, включення суми ПДВ по вказаним угодам підтверджено відповідними необхідними документами.

Стосовно висновків відповідача, щодо завищення позивачем від'ємного значення та бюджетного відшкодування податку на додану вартість всього в сумі 81264,00 гривень у зв'язку з відсутністю права на формування податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Станом на 2009-2010 роки вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат були встановлені ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Так, згідно п. 5.1 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону заборонено встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових крім тих, що визначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону, при цьому вказана стаття не містить будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Відповідно до підпункту 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

В 2009-2010 році порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентувався приписами п. 7.4, 7.5, ст.. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яких платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення яких формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів у Законі України "Про податок на додану вартість не передбачено.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).

Певні обмеження щодо формування податкового кредиту були передбачені пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), який при цьому обов'язково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.

В 2011 році набув чинності Податковий кодекс України № 2755-VІ.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Суд вважає, що позивачем при проведенні перевірки була надана вся необхідна первинна документація, яка підтверджує факт здійснення підприємством господарських операцій з отримання ТОВ «Буд-Нова» товарів, використання цих товарів в господарській діяльності підприємства та відповідно правомірність віднесення витрат по придбанню цих товарів до валових.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст. 201 цього Кодексу).

В судовому засіданні були досліджені всі документи ПАТ «Кримський Титан», які підтверджують фактичне придбання та використання позивачем отриманих ТОВ «Буд-Нова», та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентами позивача накладних встановленим законодавствам вимогам, відповідачем в акті перевірки не викладено та судом також не встановлено.

Судом під час розгляду справи ухвалою від 19.03.2013 року було призначено судово-економічну (бухгалтерську) експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідницька лабораторія судової експертизи». Згідно з висновком № 26 від 17.07.2013 року судово-економічної експертизи від 17.07.2013 року, що проведена судовим експертом Писаревою І.Ю. висновки акту Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 85/40-10/32785994 від 02.11.2012 року, щодо завищення від'ємного значення з податку на додану вартість всього в сумі 81264,00 гривень, завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість всього в сумі 81264,00 гривень первинними документами податкового та бухгалтерського обліку ПАТ «Кримський Титан» не підтверджується.

З висновку судово-економичної (бухгалтерської) експертизи вбачається що розбіжності з даними ДПІ у частині визначення суми завищення від'ємного значення бюджетного відшкодування з ПДВ за операціями придбання ПАТ "Кримський Титан" товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Буд-Нова складають 27032,00 гривень, а саме:

- розбіжності в сумі 16119,00 гривень за період лютий-березень 2011 року утворилися в результаті повторного відображення даного епізоду в акті ДПІ від 02.11.2012 року і відкориговане у відповіді ДПІ від 15.11.2012 року вих. № 1530/10/40-10 у бік зменшення.

- розбіжності в сумі 10913,00 гривень за грудень утворилася по терміну перенесення від'ємного значення на наступний звітний період.

Як встановлено судом та підтверджується висновком експерта, ПАТ "Кримський титан" було придбано у ТОВ "Буд-Нова" товарно-матеріальних цінностей (запасні частини до екскаваторів) за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року на загальну суму 553063,68 гривень, у тому числі ПДВ 92177,28 гривень. Оплата придбаних робіт та матеріалів здійснювалася безготівковим перерахуванням, що підтверджується документами аналітичного бухгалтерського обліку ПАТ "Кримський титан". В з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року позивачем були перераховані зазначеному постачальнику грошові кошти в загальній сумі 553063,68 гривень, у тому числі ПДВ 92177,28 гривень. Окрім того, використання у власній господарській діяльності придбаних у ТОВ «Буд-Нова» товарів підтверджується актами списання товарно-матеріальних цінностей на ремонт екскаваторів.

Суд, дослідивши даний висновок № 26 судово-економічної експертизи в порядку ст. 86 КАС України, який складено судовим експертом, попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку (ст. 384, 385 КК України), яким під час дослідження використовувались методи документальної перевірки та співставлення (перевірялася правильність арифметичних підрахунків і виведених підсумків, визначалася відповідність ведення бухгалтерського та податкового обліку вимогам законодавчих та нормативних актів, дані первинних документів співставлялися з їх відображенням в бухгалтерському та податковому обліку платника), а також зіставивши його з іншими доказами у справі, не знаходить підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів встановлених висновком експерта по даній справі. Дані про заінтересованість експерта в розгляді справи відсутні, його висновки об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам, відповідають первинним та додатковим документам позивача, наявним в матеріалах справи.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що укладені між позивачем та його контрагентами угоди не відповідають зазначеним вимогам.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Разом з тим, власне фіктивність діяльності одного з постачальників в ланцюзі до позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Чинним законодавством України на покупця товару - платника податку не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту та валових витрат перевіряти дотримання постачальниками товару в ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Як встановлено судом, позивач мав взаємовідносини з підприємствами, які були зареєстрованими платниками податку на додану вартість, податковий кредит був ним сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, податок сплачений в ціні товару.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ст. 69 КАС України докази в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому докази повинні бути належними та обґрунтованими. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ст. 70 КАС України).

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Навпаки з наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар був поставлений, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняти спірні повідомлення-рішення є необґрунтованими, тобто відсутні і підставі для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у спірних податкових повідомленнях-рішеннях.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 20.11.2012 року №0000934010, не може бути визнаним таким, що прийнятий на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

При цьому, згідно зі ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, при чому до останніх належать, зокрема, витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз.

Судом встановлено, що за проведення судово-економічної експертизи Приватне акціонерне товариство «Кримський Титан» перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідницька лабораторія судової експертизи» грошові кошти у розмірі 8475,50 гривень, що підтверджується платіжним дорученням від 07.05.2013 року № 67631.

За таких обставин, враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за можливе стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 832,21 гривень та витрати, пов'язані з проведенням судово-економічної експертизи, в розмірі 8475,50 гривень.

В судовому засіданні 17.09.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 23.09.2013 року.

Керуючись статтями 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 20 листопада 2012 року №0000934010, прийняте стосовно Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан», яким зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 83221 (вісімдесят три тисячі двісті двадцять одна) гривня 00 копійок.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 832 (вісімсот тридцять дві) гривень 21 копійок.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан», судові витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи у розмірі 8475 (вісім тисяч чотириста сімдесят п'ять ) гривень 50 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.