Постанова

від 02.04.2009 по справі 32/194-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/194-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2009                                                                                       Справа№  32/194-08

          Дніпропетровський          апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  головуючого Крутовських В.І.–доповідач,

             суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.

при секретарі судового засідання  Савін В.Ю.

За участю представників сторін:

 від позивача: Носик Б.М. юрисконсульт, довіреність №387  від 06.10.08;

          від відповідача:  Левченко М.В. представник, довіреність №23/06  від 23.06.08;

розглянувши апеляційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю “Стратегія”, м. Дніпропетровськ на  рішення господарського суду Дніпропетровської  області  від  15.01.09р.  у справі № 32/194-08

за позовом відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Стратегія”,                                                               м. Дніпропетровськ

про визнання недійсним договору

          ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.09р. по справі № 32/194-08 (суддя Васильєв О.Ю.) позовні вимоги відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”              (м. Дніпропетровськ) (далі –ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго”) задоволено повністю. Визнано недійсною угоду № 360а/04 про уступку права вимоги від 25.03.04р., укладену між ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” та товариством з обмеженою відповідальністю “Стратегія” (м. Дніпропетровськ) (далі - ТОВ “Стратегія”). Присуджено до стягнення з ТОВ “Стратегія” на користь ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго”: 85,00 грн. –витрат на сплату держмита та 118,00 грн. –витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Оскаржуючи рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2009р. по справі № 32/194-08, ТОВ “Стратегія” просить його скасувати та припинити провадження у справі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення  для справи та порушення судом  норм матеріального та процесуального права.

          18.02.2009р. позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, у якому просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської  області  від  15.01.09р. у справі № 32/194-08 без змін, а апеляційну скаргу                               ТОВ “Стратегія” - без задоволення.

          Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення, приймаючи до уваги наступне.

          Як вбачається із матеріалів справи, 25.03.04р. між                                    ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго” та ТОВ „Стратегія” була укладена угода                  № 360а/04 про уступку права вимоги.

          Відповідно до п. 1.1. зазначеної  угоди ТОВ „Стратегія” (первісний кредитор) уступило, а ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго” (новий кредитор) прийняло на себе право вимоги належне первісному кредиторові, і стає кредитором  за угодами про уступку вимоги № 1/Р-1 від 08.08.03р. у сумі 92 650,21 грн.;                     № 1/Р-2 від 01.09.03р. у сумі 2 169 797,21 грн.; № 1/Р-З від 12.09.03р. у сумі 3 061 217,00 грн. (основні договори), укладеними між                                            ВАТ „Енєргогідромеханізація” (первісний кредитор) та ТОВ „Стратегія” (новий кредитор), відповідно до умов яких ВАТ „Дніпроенерго” було боржником.

          Згідно п. 5.1 угоди № 360а/04 первісний кредитор (відповідач) зобов`язаний передати новому кредитору (позивачу) нотаріально завірені копії документів, що підтверджують право вимоги виконання зобов`язання боржником новому кредитору.

          Відповідно до п. 6.3. вищезазначеної угоди первісний кредитор (відповідач) відповідає перед новим кредитором (позивачем) за дійсність переданої йому вимоги, зокрема у випадку встановлення судом, господарським судом недійсності основного договору, що лежить в основі переданого права вимоги .

          Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.07 р. у  справі  № 11/79(21/330-06(14/308))-07 вищезазначені угоди про уступку вимоги № 1/Р-1 від 08.08.03р., № 1/Р-2 від 01.09.03р. та  № 1/Р-З від 12.09.03р.(основні договори) визнані недійсними, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду від  28.11.2007р.

          Згідно ч.1. ст. 216  Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

          З урахуванням вищевикладеного, угода від 25.03.04 р. № 360а/04 про уступку права вимоги, якою було передано право вимоги за недійсними угодами, також є недійсною.

          Відповідно до ч.1.ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

          Недійсність угод про уступку вимоги № 1/Р-1 від 08.08.03р., № 1/Р-2 від 01.09.03р. та  № 1/Р-З від 12.09.03р. була встановлена постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.07 р. у  справі  № 11/79(21/330-06(14/308))-07.

          Отже, лише після набрання чинності вищезазначеної постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.07 р. у  справі  № 11/79(21/330-06(14/308))-07, а не з 24.09.04р.  ( з часу підписання сторонами акту приймання - передачі документів), як стверджує відповідач, позивач дізнався про порушення його прав.

          Таким чином, ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго” було пред`явлено позов про визнання недійсною угоди від 25.03.04 р. № 360а/04 про уступку права вимоги в межах строку позовної давності.

          Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача в поясненні            Вих. № 23/03-1 від 23.03.2009р. (а.с. 100-101) на те, що згідно із Узагальненням Верховного Суду України від 24.11.2008р. “Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними” право не може бути недійсним –воно або є, або ні, а також на те, якщо після укладання недійсного  правочину було укладено ще декілька, то вбачається правильним визнавати недійсними не всі правочини, а лише перший, з наступних підстав. По-перше, в вищевказаному Узагальненні Верховний Суд України зазначив, що термін “недійсність” застосовується у Цивільному кодексі України до визнання недійсності права вимоги, а в даному випадку позивач і звернувся з позовом про визнання недійсною угоди про уступку права вимоги. По-друге, посилання відповідача на приписи Верховного Суду України щодо визнання недійсним першого договору при укладанні після нього ще декількох, які не повинні визнаватися недійсними відноситься до спорів про право власності на майно, яке знаходиться у добросовісного набувача. В спорі між позивачем та відповідачем відсутні такі відносини .

За таких обставин колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов правильного висновку, щодо          наявності підстав для задоволення позову.

          Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 103, 105  ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.101.2009р. у справі № 32/194-08 залишити без змін , а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Стратегія” (м. Дніпропетровськ) -  без задоволення.

Головуючий                                                                              В.І. Крутовських

Суддя                                                                                                           А.К.Дмитренко

Суддя                                                                                          А.Є. Прокопенко