7/13-225
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" березня 2009 р.Справа № 7/13-225
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стадник М.С.
розглянув справу
за позовом: Приватного малого підприємства „АТУР” вул. Котляревського, 47, смт. Скала-Подільська, Борівського району, Тернопільської області, 48720.
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Доброслав –Тернопіль” вул. Промислова,1, с. Острів, Тернопільського району, Тернопільської області, 47728
за участю представників сторін:
позивача: Фліст Н.З . –довіреність від 03.02.2009р.
відповідача:
Суть справи:
Приватне мале підприємство „АТУР” звернулося з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Доброслав-Тернопіль” по Договору №2 від 21.12.2006р. 372647,65грн. заборгованість за поставлену продукцію, 40450,73грн. пені, та 8 540,28грн. інфляційних нарахувань та по Договору поставки від 01.10.2008р., право вимоги яких у Приватного малого підприємства „АТУР” виникло на підставі договору Уступки вимоги (Цесії) від 29.01.2009р. - 90551,50 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 44804,00грн. інфляційних нарахувань та 1345,36грн. річних .
Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.
Учаснику судового процесу в засіданні роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 04.03.2009р. проти позовних вимог заперечує посилаючись на їх безпідставність, так як згідно умов договору поставки оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Покупця згідно виставленого рахунку на таку оплату. Позивачем рахунки на оплату заборгованості за товар відповідачеві не направлялися, а отже зобов'язання по оплаті одержаного товару не настало в силу ст.530 Цивільного кодексу України. Також, просить суд звернути увагу на те, що не є боржником який прострочив виконання зобов'язання, а тому не може нести відповідальність за неналежне виконання господарського зобов'язання передбачену законом.
Позивач на спростування доводів відповідача подав рахунки та витяг з журналу вихідної кореспонденції за 2008р. на підтвердження факту отримання відповідачем рахунків та повідомив суд , що на виконання вимоги суду надав відповідачеві 02.03.2009р. для розгляду та підписання акт звірки розрахунків який станом на день слухання справи не повернутий позивачу.
Відповідач без поважних причин участь повноважного представника в засіданні не забезпечив, від проведення звірки розрахунків ухилився.
Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача встановлено:
1/- між Приватним малим підприємством „Атур” в особі директора Атальського В.В.. (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Доброслав-Тернопіль” в особі генерального директора Лаврушко Я.М. (Покупець) 21.12.2006 року укладено Договір №2, відповідно до якого сторони взяли на себе зобов'язання:
- Продавець зобов'язується постачати та передати у власність Покупця м'ясо, субпродукти, сало згідно замовлень Покупця, а Покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його загальну вартість за цінами зазначеними у накладних, товарно-транспортних накладних чи інших документах, що підтверджують фактичне відвантаження товару Покупцю та не підлягають зміні в односторонньому порядку.
Відповідно до п.4.1 Договору №2 розрахунки між Продавцем та Покупцем за кожну поставлену партію товару проводяться по факту отримання кожної партії товару, шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця згідно виставленого рахунку.
Продавець на виконання умов Договору № 2 поставив Покупцю згідно накладних та податкових накладних: №155 від 21.08.2008р., № 156 від 21.08.2008р., №160 від 26.08.2008р., № 161 від 26.08.2008р., №163 від 29.08.2008р.,№164 від 29.08.2008р.,№166 від 04.09.2008р., №167 від 04.09.2008р.та №172 від 17.09.2008р., товар на загальну суму 413 711,47грн.
Як випливає накладної №156 від 21.08.2008р. відповідачем проведена часткова оплата вартості товару в сумі 41063,82грн., а тому заборгованість по Договору №2 , станом на день розгляду спору складає 372647,65грн.
Відповідно до ст.ст.526, 527,598 ЦК України сторони повинні належним чином та в установлений договором чи законом строк виконувати взяті зобов'язання.
Враховуючи дату отримання відповідачем рахунків на оплату 21.08.2008р. на суму 113711,32 грн. (дві поставки –накладна №№155,156 від 21.08.2008р.); від 26.08.2008р. на суму 108033,31 грн.( накладні №№160,161 від 26.08.2008р.); від 29.08.2008р. на суму 69718, 64 грн. (накладні №№163,164 від 29.08.2008р.); від 04.09.2008р. на суму 81899,22 грн. (накладні №№ 166,167 від 04.09.2008р.); від 17.09.2008р. на суму 40348,93 грн. (накладна № 172 від 17.09.2008р.), то такі повинні бути оплачені у строки встановлені ст. 530 ЦК України , а саме протягом семи днів з дати отримання рахунку.
Матеріалами справи підтверджено і відповідачем не заперечується сума боргу, а тому позовні вимоги в частині стягнення 372647,65грн. підлягають до задоволення, як обгрунтовано заявлені.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
За порушення відповідачем строків оплати суми боргу - 372647,65грн. , згідно ст. 625 ЦК України позивачем пред'явлено до стягнення згідно розрахунку 8540,26 грн. інфляційних за період з 29.08.2008р. по 06.02.2009р., які також підлягають до задоволення .
Крім того, відповідно до п.7.3 умов Договору №2 сторонами передбачено , що у випадку порушення термінів оплати, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ річних від суми простроченого платежу за кожен день його прострочення, а тому пред'явлена до стягнення позивачем пеня підлягає до задоволення в сумі в сумі 37280,09грн. за період з 21.08.по 06.02.2009р.
В частині стягнення 3170,64 грн. пені відмовляється як надмірно заявлена (40450,73 грн. - 37280,09грн.).
2/ Між Приватним підприємством „ДМ Трейд” в особі директора Шляхтіна О.О. (Цедент) та Приватним малим підприємством „АТУР”(Цесіонарій) в особі директора Атальського В.В. укладено 29.01.2009року Договір уступки вимоги (Цесії), відповідно до якого Цедент передає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги належне Цедентові, і стає кредитором за Договором поставки б/н від 01.10.2008р. укладеного між Цедентом і ТОВ „Доброслав-Тернопіль”.
Згідно п.п.2, 3 Договору (Цесії) Цесіонарій набуває право вимагати від Боржника належного виконання зобов'язання по оплаті за отриманий товар в розмірі 90551,50грн. , а також до нього переходять права, які забезпечують виконання зобов'язання Боржника.
Даний договір укладений у відповідності до ст.ст.512,513,514ЦК України, якими передбачено підстави заміни кредитора у зобов'язані , форма правочину та обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язанні.
Зобовязання Боржника підтверджено наступними доказами:
-ПП „ДМ Трейд” на виконання умов договору поставки від 01.10.2008р.поставило товариству згідно накладних та податкових накладних: №1 та №2 від 02.10.2008р., №3 та № 4 від 10.10.2008р. м'ясопродукти на загальну суму 132991,50грн., розрахунки за мали бути проведені ( п.4.1 договору поставки) шляхом перерахування грошових коштів згідно виставленого рахунку. Рахунки № 1 від 02.10.2008р. та №2 від 10.10.2008р. отримані представником товариства в день їх оформлення.
Товариством м'ясопродукти оплачені частково в сумі 42 440,00грн. і станом на день укладення договору цесії борг складав - 90551,50грн. Наявна заборгованість підтверджена актом звірки розрахунків проведеним між ПП„ДМ Трейд” та ТзВО „Доброслав–Тернопіль” від 29.01.2009р., який засвідчений підписами представників сторін без заперечень.
ПП„ДМ –Терйд” , згідно ст.516 ЦК України, листом №01/2009 від 29.01.2009 року повідомило товариство про відступлення права вимоги за договором поставки від 01.10.2008р. ПМП „АТУР”.
Як випливає із матеріалів справи відповідач в установлений законом строк , а саме протягом семи днів з дня отримання рахунку ( ст.530 ЦК України) грошові зобов'язання по оплаті вартості одержаного товару не виконав, а тому заявлена до стягнення сума боргу 90551,50грн. підлягає до задоволення, як обґрунтовано заявлена та підтверджена матеріалами справи.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми. Право на стягнення встановлених даною нормою коштів , позивач набув як новий кредитор , враховуючи передбачену у договорі поставки відповідальність сторін за невиконання своїх обов'язків відповідно до чинного законодавства.
Позивачем доведено факт порушення відповідачем строків проведення розрахунків за поставлену продукцію, а тому позовні вимоги в частині стягнення 44804 грн. інфляційних за період з 10.10.2008р. по 05.02.2009р. підлягають до задоволення в суми 9872,91грн. та 1250,52 грн. річних.
В частині стягнення 34931,09грн. інфляційних та 94,84грн. річних відмовляється як надмірно заявлені
Державне мито в сумі 5188,92 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Доброслав –Тернопіль” вул. Промислова,1, с. Острів, Тернопільського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 33282246 на користь Приватного малого підприємства „АТУР” вул. Котляревського,47, смт. Скала-Подільська, Борщівського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 30197242 –463199,15грн. заборгованість за поставлену продукцію, 37280,09 грн. пені, 18413,17грн. інфляційних 5188,92 грн. державного мита та 118,00грн. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
3. В частині стягнення 34931,09 грн. інфляційних нарахувань, 3170,64 грн. пені та 94,84 грн. річних в позові відмовити.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення (03.04.2009 р.), через місцевий господарський суд.
Суддя М.С. Стадник
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 26.03.2009 |
Оприлюднено | 17.04.2009 |
Номер документу | 3373215 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Стадник М.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні