Ухвала

від 23.09.2013 по справі 2а-2615/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2013 року м. Київ К/800/3815/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2012

у справі № 2а-2615/12/2070

за позовом Державного підприємства «Харківський електромеханічний завод»

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Харківський електромеханічний завод» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 16.01.2012 № 0000020700.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012, позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Харківський електромеханічний завод» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ «Укрінвест» за період з 01.09 по 30.09.2011, складено акт від 30.12.2011 № 4034/07-013/05405575, яким встановлені порушення: п. п. 198.2, 198.3, 198.4 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України , в зв'язку з чим було занижено податкові зобов'язання з ПДВ у вересні 2011 року на суму 168 686 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 16.01.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000020700 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 253 029 грн., в т.ч.: 168 686 грн. основного платежу та 84 343 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами обох інстанцій встановлено, що у вересні 2011 року ДП «Харківський електромеханічний завод» було придбано ТМЦ у ТОВ «Укрінвест» згідно договору поставки від 28.02.2008 № 432 та специфікації від 01.09.2011 № 46, зокрема, ДВП, плівка, стійка підшипника, латунь ливарна, провід ПВ, тощо.

Факт реальності здійснення господарських операцій судами встановлено на підставі первинної документації, а саме: податкових та видаткових накладних, прибуткових ордерів, витягу із журналу реєстрації довіреностей за вересень 2011 року.

Факт транспортування товару підтверджується подорожніми листами та інвентаризаційним описом основних засобів позивача станом на листопад 2011 року щодо наявності у позивача власних транспортних засобів

В акті перевірки зазначено, що на час укладання та виконання договору ТОВ «Укрінвест» було зареєстровано як юридична особа та платник податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 зазначеного Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.4 ст. 198 цього Кодексу якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Як встановлено судами з підтвердженням матеріалів справи, придбання позивачем товарів не звільнялося від оподаткування та підтверджено податковими накладними, оформленими у відповідності до вимог ст. 201 ПК України.

За встановлення в судовому порядку реальності здійснення господарських операцій між ДП «Харківський електромеханічний завод» та ТОВ «Укрінвест», формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість із суми витрат у вересні 2011 року, на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виданих особою зареєстрованою платником податку на додану вартість, є правомірним.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний