Рішення

від 01.04.2009 по справі 43/30пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/30пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.04.09 р.                                                                                                       Справа № 43/30пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Батурської М.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Профі-Прес”, м. Макіївка, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКВАТОР”,                        м. Чернівці

про - розірвання договору на виготовлення поліграфічної продукції №10793 від 11.06.08р.;

      - стягнення суми основного боргу у розмірі 81499,99грн., суми пені за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 6664,10грн., суми 3% річних у розмірі 904,37грн., суми збитків від інфляції у розмірі 2185,11грн.

В судовому засіданні брали участь:

від позивача: Богданова Г.В. за дов. б/н від 09.01.09р.

від відповідача: представник не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Профі-Прес”, м. Макіївка, Донецька область, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКВАТОР”, м. Чернівці, про розірвання договору на виготовлення поліграфічної продукції №10793 від 11.06.08р. та стягнення суми основного боргу у розмірі 81499,99грн., суми пені за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 6664,10грн., суми 3% річних у розмірі 904,37грн., суми збитків від інфляції у розмірі 2185,11грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №10793 від 11.06.08р., в частині сплати вартості поліграфічної продукції. Як на правові підстави позову - посилається на ст.ст.525, 526, 625 ЦК України, ст.193 ГК України.

В обґрунтування позову позивач надав наступні докази: договір на виготовлення поліграфічної продукції №10793 від 11.06.08р. з додатком, видаткові накладні №1100 від 24.06.08р., №1124 від 27.06.08р., №1226 від 25.07.08р., №1316 від 21.08.08р., №1575 від 13.10.08р., довіреності сер. ЯПК №245661 від 20.06.08р., №245667 від 25.06.08р., №245686 від 22.07.08р., №245715 від 21.08.08р., сер.ЯИШ №093884 від 10.10.08р., претензії №450 від 04.11.08р., №471 від 18.11.08р. з додатком, доказами отримання останніх відповідачем, досудове нагадування №632 від 02.12.08р. з доказами отримання останнього відповідачем.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, пояснив, що при подачі позову до господарського суду Донецької області, він скористався правом самостійно обирати територіальну підсудність за своїм місцезнаходженням як зобов'язана за спірним договором сторона.

Разом з тим, позивачем було заявлено вимоги про накладання арешту на майно і грошові кошти відповідача з метою вжиття заходів до забезпечення позову.

Судом у задоволені таких вимог відмовлено, оскільки відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

У випадку, який розглядається, господарський суд вважає, що вжиття запобіжних заходів шляхом накладання арешту на майно і грошові кошти відповідача є недоцільним.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Через канцелярію суду, 23.02.09р., 26.03.09р., надав клопотання №280 (вх.№02-41/7631), №286 (вх.02-41/13012) про направлення позовних матеріалів ТОВ “Профі-Прес” до господарського суду Чернівецької області.

Судом відмовлено у задоволенні означених клопотань, з огляду на наступне:

За приписом ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду, спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов та таке ін.

Відповідно до ч.1 ст.15 ГПК України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Оскільки, позивачем заявлені вимоги про розірвання договору на виготовлення поліграфічної продукції №10793 від 11.06.08р., територіальна підсудність спору визначається за місцезнаходженням зобов'язальної особи, в силу пункту 1.1. договору №10793 від 11.06.08р. позивач має певне коло зобов'язань, а саме, виготовити та передати у власність покупцю поліграфічну продукцію. Відтак є всі підстави для розгляду зазначеного спору у господарському суді Донецької області.

Ухвалою від 24.02.09р. суд зобов'язував відповідача, зокрема, надати письмові пояснення по суті позовної заяви, з доказами, які підтверджують викладені обставини. Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, вказані письмові пояснення суду не представив, таким чином згідно із ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, представнику у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.  

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11.06.08р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем), був укладений договір на виготовлення поліграфічної продукції №10793.

За умовами договору продавець зобов'язався виготовити та передати поліграфічну продукцію у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти продукцію та остаточно сплатити за неї визначену суму грошових коштів не пізніше 30 календарних днів з моменту підписання сторонами накладної (розділи 1, 2, 3 договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.09р., в частині виконання зобов'язань – до повного їх виконання (розділ 8 договору).

Означений договір підписаний уповноваженими особами, як позивача, так і відповідача з прикладанням фірмових печаток підприємств. Договір укладено без протоколу розбіжностей та додаткових угод.

Згідно з абз.2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Між сторонами по справі був укладений договір, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України) та правила підряду (глава 61 ЦК України).

Згідно видаткових накладних №1100 від 24.06.08р., №1124 від 27.06.08р., №1226 від 25.07.08р., №1316 від 21.08.08р., №1575 від 13.10.08р. (оригінали означених оглянуті у судовому засіданні) позивач передав відповідачу продукцію вартістю 167793,77грн. Відповідачем прийнято означену продукцію, що підтверджується підписами уповноважених представників сторін на накладних, внаслідок чого обов'язок передачі позивачем продукції у загальній сумі 167793,77грн. вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов розділу 2 договору.

Згідно пункту 2.2. Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку №КО-1 і №М-20, затвердженої Державним комітетом статистики України від 27.07.98р. №263, накладна є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило їх відпуск, для оприбуткування їх підприємством-одержувачем та для дозволу на вивіз їх з території підприємства-постачальника, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства та обставини справи, надані позивачем видаткові накладні – є належним доказом здійснення передачі відповідачу продукції та прийняття цієї продукції останнім.

Докази незгоди відповідача з належністю виконання позивачем своїх зобов'язань за договором щодо передачі продукції – суду не надані.

За нормами статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно пункту 3.3 договору, покупець здійснює сплату вартості поліграфічної продукції на умовах: 10% часткової передплати протягом 3-х календарних днів з моменту виставлення рахунків до сплати, остаточно сума сплати в розмірі 90% протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами накладної, якщо інше не передбачено сторонами в специфікації на конкретну партію товару.

Проте, свої зобов'язання, як про це заявлено позивачем, відповідач, всупереч умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК та ГК України, належним чином не виконав. Внаслідок чого, за відповідачем нараховується заборгованість у сумі 81499,99грн.

Належних доказів погашення боргу відповідачем не надано.

З метою врегулювання спору мирним шляхом позивачем неодноразово направлялись відповідачеві письмові вимоги щодо сплати існуючої заборгованості за договором №10793 від 11.06.08р. (у матеріалах справи наявні докази отримання відповідачем таких вимог, а.с.31, 32, 36, 37, 39, 40). Однак, відповідачем остаточного розрахунку з позивачем не здійснено (доказів протилежного суду не надано).

Враховуючи викладене, суд вважає доводеним факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем у сумі 81499,99грн.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання за умовами пункту 5.4. договору тягне за собою обов'язок сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати, що відповідає змісту статей 549-550 ЦК України та статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Судом арифметично перевірено вимогу позивача стосовно стягнення пені у розмірі 6664,10грн., де днів прострочення – 180 (розрахунок суми пені, а.с.10-11), та встановлено, що зазначений порядок нарахування штрафних санкцій не відповідає змісту ст.232 ГК України.

Як встановлено судом, при нарахуванні пені позивачем невірно визначено періоди прострочення, за висновками суду днів прострочення – 174. Таким чином, розмір пені, який є арифметично вірним складає 6461,57грн.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання також тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України. За розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом, сума інфляційних з простроченої суми за період з 06.10.08р. до 22.10.08р. (сума 24408,21грн.), за період з 02.12.08р. до 08.01.09р. (сума 84293,76грн.) становить 2185,11грн. (розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а.с. 13); сума 3% річних, де днів прострочення – 226, становить 904,37грн. (розрахунок процентів, а.с. 12).

Сума інфляційних нарахована відповідно до умов договору і підлягає стягненню.

Водночас, під час розрахунку суми 3% річних позивачем припущено помилки щодо встановлення періодів прострочення. За висновками суду днів прострочення – 171. Таким чином, розмір 3% річних, який є арифметично вірним складає 803,56грн.

За приписами ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як встановлено судом, підставою для звернення позивача до суду з позовом про розірвання договору на виготовлення поліграфічної продукції №10793 від 11.06.08р. було невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі сплати вартості виготовленої та поставленої продукції, наслідком чого стало утворення заборгованості в розмірі 81499,99грн.

Відповідач не спростував факт наявності заборгованості та не надав відповідні докази.

Таким чином, факт неналежного виконання відповідачем обов'язків за договором щодо сплати вартості виготовленої та поставленої поліграфічної продукції доведений позивачем.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про розірвання договору на виготовлення поліграфічної продукції №10793 від 11.06.08р.

Згідно із положенням статті 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд не приймає заперечення відповідача щодо порушення правил територіальної підсудності, оскільки позивач при подачі позову керувався приписами ч.1 ст.15 ГПК України, яка дає йому право обирати територіальну підсудність за своїм місцезнаходженням як зобов'язаної за договором сторони.

З огляду на викладене, оскільки позивач довів обставини, на які посилався в позові, суд задовольняє позовні вимоги в частині розірвання договору на виготовлення поліграфічної продукції №10793 від 11.06.08р. та частині стягнення суми основного боргу у розмірі 81499,99грн., суми пені за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 6461,57грн., суми 3% річних у розмірі 803,56грн., суми збитків від інфляції у розмірі 2185,11грн.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 530, 625, 651, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 3, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, п.2.2. Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку №КО-1 і №М-20, затвердженої Державним комітетом статистики України від 27.07.98р. №263, ст.ст.1, 4, 12, 15, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 66, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                                 ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Профі-Прес”, м. Макіївка, Донецька область, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКВАТОР”, м. Чернівці про розірвання договору на виготовлення поліграфічної продукції №10793 від 11.06.08р. та стягнення суми основного боргу у розмірі 81499,99грн., суми пені за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 6664,10грн., суми 3% річних у розмірі 904,37грн., суми збитків від інфляції у розмірі 2185,11грн. – задовольнити частково.

Розірвати договір на виготовлення поліграфічної продукції №10793 від 11.06.08р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Профі-Прес”, м. Макіївка, Донецька область та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕКВАТОР”, м. Чернівці.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКВАТОР” (58009,  м. Чернівці, пров. Текстильників, 1, ЄДРПОУ 32137447, МФО 356271) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Профі-Прес” (86125, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Леніна, 95, ЄДРПОУ 32698336, МФО 394404) суму основного боргу у розмірі 81499,99грн., суму пені за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 6461,57грн., суму 3% річних у розмірі 803,56грн., суму збитків від інфляції у розмірі 2185,11грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 994,51грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117,61грн.

В решті позову відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Профі-Прес” (86125, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Леніна, 95, ЄДРПОУ 32698336, МФО 394404) надмірно сплачене державне мито у розмірі 0,46грн.

Видати наказ та довідку після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 4 прим.

3 – сторонам;

1 – у справу.