Рішення

від 02.04.2009 по справі 17/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2009 р.   Справа № 17/23   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання   Нижник О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу      

За позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІМ",  бульвар Шевченка, 1, м.Тернопіль, 46000

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж",  вул. Довга, 26/90, м.Івано-Франківськ, 76000

про стягнення  84068 грн. 85 коп.

За участю представників:

Від позивача:  Томич Р.І. - представник, (довіреність від 06.02.09р.)

Від відповідача:  не з"явились,  

встановлено: заявлено позов про стягнення 84068 грн. 85 коп.., в тому числі 81842 грн. 64 коп. основного боргу,   2226 грн. 21 коп. - пені.                                                                                                                                                                                                       

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 18.02.09р. та ухвала суду про відкладення розгляду справи від 10.03.09, відповідачем одержані.

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України, без участі відповідача, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд  прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи  наступне.

06.02.06  між ТзОВ "Дім" (видавництво) та ТзОВ  "Спецбудмонтаж" (замовник)  укладено договір про виготовлення поліграфічної продукції.

Відповідно до умов договору  видавництво  приймає на себе зобов'язання зі здійснення друку поліграфічної продукції офсетним способом, а  відповідач повинен був прийняти та оплатити виконані роботи.

На виконання умов договору позивач за період з 11.04.06 по 31.05.08 передав  відповідачу віддруковану продукцію за даним договором на загальну суму 765 606 грн. 75 коп.,  що підтверджується  накладними, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні. Відповідач розрахувався частково в сумі 709520 грн. 25 коп., що підтверджується банківськими виписками, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Заборгованість відповідача перед позивачем за договором про виготовлення поліграфічної продукції  від 06.02.06  становить 56086 грн. 50 коп.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526  Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання зобов'язання боржником не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами не був встановлений строк виконання зобов'язання щодо оплати за отриману продукцію. В зв'язку із чим позивач надіслав відповідачу вимогу № 49 від 11.03.09 на  здійснення оплати за отриману продукцію, яку відповідач залишив без відповідного реагування.

За таких обставин, вимогу позивача про стягнення 25756 грн. 14 коп. боргу за договором від 06.02.06,  слід задоволити.

01.06.08  між ТзОВ "Дім" (видавництво) та ТзОВ  "Спецбудмонтаж" (замовник)  укладено договір про виготовлення поліграфічної продукції.

Відповідно до умов договору  видавництво  приймає на себе зобов'язання зі здійснення друку поліграфічної продукції офсетним способом, а  відповідач повинен був прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 2.3 договору оплата за віддрукований тираж проводиться протягом 3(трьох) календарних днів з моменту відвантаження продукції.

На виконання умов договору позивач за період з 01.06.08 по 06.02.09 передав  відповідачу віддруковану продукцію за даним договором на загальну суму 165246 грн. 14  коп.,  що підтверджується  накладними, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні. Відповідач розрахувався частково в сумі 139490 грн., що підтверджується банківськими виписками, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Заборгованість відповідача перед позивачем за договором про виготовлення поліграфічної продукції  від 01.06.08  становить 25756 грн.14 коп.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526  Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов'язання згідно договору належним чином не виконував, затримував оплату за поставлений товар. Пред'явлена позивачем відповідачу вимога  №50 від 11.03.09, залишилась без реагування.

За таких обставин, вимогу позивача про стягнення 25756 грн. 14 коп.боргу за договором від 01.06.08,  слід задоволити.

Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 2.3 договору від 01.06.08 у випадку  несвоєчасної оплати замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день просторочення. Позивачем відповідачу нарахована пеня за період прострочки оплати по кожній накладні окремо в сумі 2226 грн. 21 коп.

За таких обставин, вимогу позивача про стягнення 2226 грн. 21 коп. пені, слід задоволити.

З огляду на викладене, позов слід задоволити в повному обсязі, стягнути з відповідача  81842 грн. 64 коп. основного боргу,   2226 грн. 21 коп. - пені.     

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності з ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 509,526,546 Цивільного кодексу України,  ст.ст.20,193,216,230,231 Господарського кодексу України 49,83, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж",   вул.Довга,26/90, м.Івано-Франківськ (ідентифікаційний код 23797277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім", бул.Шевченка,1 м.Тернопіль (ідентифікаційний код 22605152)  81842 грн. 64 коп. основного боргу, 2226 грн. 21 коп. пені, 840 грн. 68 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

 Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                            Неверовська Лариса Миронівна

                                                            рішення підписане 07.04.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"