cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19.09.2013 Справа № 905/5469/13
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.
При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Азов Оіл Груп", м. Донецьк
про стягнення заборгованості за договором про надання овердрафту №015/115-0-2/117 від 16.10.2012р. в розмірі 132 447,44 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Байрамов О.В. за довіреністю.
Від відповідача: не з'явився.
Суд перебував в нарадчій кімнаті
19.09.2013р. з 10.55 год. по 11.05 год.
Суть справи:
Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азов Оіл Груп", м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором про надання овердрафту №015/115-0-2/117 від 16.10.2012р. в розмірі 132 447,44 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №015/115-0-2/117 від 16.10.2012р., у зв'язку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції у вигляді пені.
Ухвалою суду від 31.07.2013р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/5469/13.
17 вересня 2013р. через канцелярію суду позивачем надано заяву №140-6-0-0018-259 від 04.09.2013р. про уточнення позовних вимог, в якій він повідомив про зменшення заборгованості за договором про надання овердрафту №015/115-0-2/117 від 16.10.2012р., яка станом на 02.09.2013р. складається з заборгованості за кредитом в сумі 93 617,43 грн., заборгованості за відсотками (в тому числі - прострочених) в сумі 4 780,68 грн. та пені в сумі 336,29 грн.
За правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.3.11 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", оскільки чинним Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, статтею 22, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про уточнення позовних вимог, в разі надходження до господарського суду такої заяви останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Проаналізувавши зміст заяви про уточнення позовних вимог у співвідношенні з первісними позовними вимогами, суд дійшов висновку, що позивачем зменшено розмір позовних вимог.
Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Виходячи зі змісту вищевикладеного, судом вбачається, що позивачем фактично зменшено розмір позовних вимог у відповідності до чинного законодавства, тому справа №905/5469/13 розглядається з урахуванням заяви позивача №140-6-0-0018-259 від 04.09.2013р.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням їх уточнення. Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АВ №115038 станом на 21.08.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Азов Оіл Груп» зареєстровано за адресою: 87500, м. Маріуполь Донецької області, проїзд Дачний, 9. Аналогічні відомості щодо місцезнаходження відповідача містяться у позовній заяві.
За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що процесуальні документи по справі №905/5469/13 надсилались на зазначену адресу відповідача, проте їх повернуто на адресу суду з відміткою органу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання», суд робить висновок про належне виконання обов'язку повідомити відповідача про час та місце розгляду зазначеної справи.
За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).
Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та відповідачем не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.4 2 ,4 3 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
16 жовтня 2012р. між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Азов Оіл Груп» (далі - позичальник) укладено договір про надання овердрафту №015/115-0-2/117, відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого кредитор на умовах договору надає позичальнику можливість використання овердрафту з поточного рахунку в межах діючого поточного ліміту, внаслідок чого за зазначеним поточним рахунком виникає дебетове сальдо. В свою чергу позичальник зобов'язується використовувати овердрафт за цільовим призначенням (згідно з п.1.6 - фінансування господарської діяльності та поточних та/або не передбачуваних витрат), з дотриманням вимог законодавства України, погасити овердрафт, сплатити проценти за користування овердрафтом та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені договором.
Згідно з п.3.1, процентна ставка за користування овердрафтом є фіксованою та становить 21% річних. У разі скасування максимального та поточного лімітів відповідно до ст.7 договору, з дати скасування лімітів фіксована процентна ставка становить 40% річних. Виходячи зі змісту п.3.4, позичальник сплачує проценти щомісяця в день, що відповідає календарному дню відкриття поточного рахунку, а саме 19 числа місяця.
Порядок погашення овердрафту визначений статтею 4 договору про надання овердрафту. Згідно з п.4.1, протягом строку доступності овердрафту позичальник зобов'язаний здійснювати погашення овердрафту не пізніше останнього дня максимального строку безперервного дебетового сальдо, що встановлюється в межах строку доступності овердрафту та становить 30 календарних днів. Датою закінчення строку доступності овердрафту є 11.10.2013р. включно або інший останній день погашення заборгованості за договором, передбачений п.7.1 договору.
За умовами п.7.1 договору, у разі настання обставин невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань (обов'язків) за договором, обставин, передбачених п.7.2 договору, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов'язання позичальника за договором не будуть виконані, максимальний ліміт-поточний ліміт скасовуються, а дата закінчення строку доступності овердрафту є такою, що настала.
Відповідно до п.10.2.1 позичальник на вимогу кредитора сплачує останньому за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором - пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним. І по день виконання позичальником грошового зобов'язання включно.
Надавши правову кваліфікацію відносинам, що склались між сторонами, суд робить висновок, що вони пов'язані з овердрафтовим кредитуванням рахунку відповідача та підпадають під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України.
Як вбачається зі змісту договору про надання овердрафту №015/115-0-2/117 від 16.10.2012р., сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину. Оскільки сторонами не надано доказів його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним, виходячи зі встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказану угоду дійсною та обов'язковою для виконання сторонами.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Як встановлено судом, протягом дії договору про надання овердрафту №015/115-0-2/117 від 16.10.2012р. банком здійснювалось кредитування поточного рахунку позичальника №26008371223 у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в межах узгодженого сторонами ліміту. В свою чергу позичальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, погашення овердрафту по закінченні максимального строку безперервного дебетового сальдо не здійснював, відсотки за користування кредитними коштами своєчасно та в повному обсязі не сплачував.
За приписами ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, позивач звернувся до відповідача з вимогою №140-6-0-00/8-48 від 13.03.2013р. про дострокову (протягом 30 днів з дня отримання вимоги) сплату заборгованості за договором про надання овердрафту №015/115-0-2/117 від 16.10.2012р. Вищевказана вимога 23.03.2013р. отримана представником ТОВ «Азов Оіл Груп» Гладких М., проте залишилась невиконаною, доказів протилежного під час розгляду справи №905/5469/13 не надано.
Як зазначає позивач, станом на 02.09.2013р. у відповідача наявна заборгованість за договором про надання овердрафту №015/115-0-2/117 від 16.10.2012р., яка складається з заборгованості за кредитним лімітом в сумі 93 617,43 грн., заборгованості за відсотками в сумі 1 436,32 грн. та заборгованості за простроченими відсотками в сумі 3 344,36 грн. На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи №905/5469/13 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують наявність у відповідача заборгованості за кредитним лімітом та простроченими відсотками у вищевказаних сумах. Водночас, за відомостями документів первинного бухгалтерського обліку заборгованість відповідача за відсотками складає 1 333,73 грн.
Виходячи з норм ст.ст.33-34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами.
Отже, враховуючи, що доведеними належним чином є вимоги позивача про стягнення відсотків в розмірі меншому, ніж заявлено позивачем, а саме - в сумі 1 333,73 грн., вони підлягають задоволенню саме в обґрунтованій частині.
Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.
Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Відповідно до ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності до приписів наведених норм та умов п.10.2.1 договору про надання овердрафту №015/115-0-2/117 від 16.10.2012р. позивачем за період з 20.10.2012р. по 01.09.2013р. нараховано пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 336,29 грн. Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок пені суд дійшов висновку про його арифметичну правильність та відповідність нормам чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що позовні вимоги ґрунтуються на приписах чинного законодавства, доведені належним чином та відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.
З огляду на приписи ст.ст.1, 21, 28 ГПК України, заявлені Одеською обласною дирекцією ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» позовні вимоги підлягають задоволенню на користь юридичної особи позивача - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Враховуючи норми п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог заявою №140-6-0-0018-259 від 04.09.2013р. на користь позивача підлягає поверненню судовий збір в сумі 674,26 грн. Судовий збір в іншій частині відповідно до ст.49 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 534, 549-552, 611, 612, 629, 575, §6 Глави 49, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 229-234, 345-346 Господарського кодексу України, ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азов Оіл Груп", м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором про надання овердрафту №015/115-0-2/117 від 16.10.2012р. в розмірі 98 734,40 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов Оіл Груп» (87500, м. Маріуполь Донецької області, проїзд Дачний, 9, ЄДРПОУ 36427349) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ЄДРПОУ 14305909) за договором про надання овердрафту №015/115-0-2/117 від 16.10.2012р. заборгованість за кредитом в сумі 93 617,43 грн., заборгованість за відсотками в сумі 4 678,09 грн. та пеню в сумі 336,29 грн., судовий збір в сумі 1 972,64 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ЄДРПОУ 14305909) судовий збір в сумі 674,26 грн. у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог.
В судовому засіданні 19.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну чистини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 24.09.2013р.
Суддя П.В. Демідова
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2013 |
Оприлюднено | 27.09.2013 |
Номер документу | 33737094 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
П.В. Демідова
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні