Рішення

від 31.03.2009 по справі 15/33-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/33-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

31.03.2009                                                                Справа №  15/33-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Клепай З.В. при секретарі Муравльовій Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сеса-Трейд", смт.Васищево Харківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Плюс", м.Нова Каховка Херсонської області  

про   стягнення 44745 грн. 67 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

          Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений відповідачу товар у сумі 36588грн.17коп., 5309грн.20коп. пені за прострочку платежу, 621грн.75коп. - 3% річних за користування чужими коштами та 2235грн.55коп. -  збитків від інфляції.

          Позивач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, в засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не заявив.

          Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, в засідання не з'явився, витребувані судом докази не представив, клопотання про відкладення розгляду справи не представив.

          Зважаючи на те, що в матеріалах справи є всі необхідні для її розгляду докази, а представники сторін вдруге без пояснення причин не з'являються у судове засідання, справа розглядається за відсутності представників сторін.

          Розглянувши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в:

          01 січня 2008 року між позивачем та відповідачем укладений договір купівлі-продажу №19/08 (Дистриб'юторський договір).

          Відповідно до п.1.1 договору продавець зобов'язується передати покупцю товар у кількості та асортименті, передбаченому цим договором в обумовлений договором строк, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар відповідно до умов цього договору.

          Позивач, звертаючись з позовом про стягнення вказаних сум посилається на вказаний договір.

          Із матеріалів справи вбачається, що позивачем в якості доказів відвантаження на адресу відповідачу надані видаткові накладні за 2007-2008 роки.

          Оскільки договір купівлі-продажу №19/08 (Дистриб'юторський договір) між сторонами укладений 01.01.08р. та строк його дії відповідно до п.10.1 договору до 31.12.08р., господарський суд досліджує видаткові накладні за 2008 рік.

          Як вбачається із видаткових накладних за 2008 рік, то частина накладних містить посилання на те, що товар поставлений без договору, а в частині накладних підстави відпуску товару не вказані, тому господарський суд вважає, що поставка проведена не в рахунок договору №19/08 від 01.01.08р., а без договору і у позивача не було підстав розповсюджувати умови вказаного договору.

          Із накладних також вбачається, що по накладним №1-00000458 від 05.02.08р., №1-00000749 від 27.02.08р., №1-00001344 від 31.03.08р., №1-00002043 від 16.05.08р., №1-00002803 від 21.06.08р., №1-00002813 від 23.06.08р., №1-00002825 від 25.06.08р., вказано, що відповідач отримав продукцію на умовах попередньої оплати.

          Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що позов заявлений позивачем поза межами договору та частина товару поставлена на умовах попередньої оплати товару. Оскільки при попередній оплаті товару, поставка товару повинна проводитись лише після отримання позивачем оплати, то весь товар поставлений без визначення строку оплати товару і на взаємовідносини сторін розповсюджується ч.2 ст.530 ЦК України відповідно до якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Позивач доказів звернення до відповідача з вимогою оплатити товар по видатковим накладним, товар по яким поставлений за межами договору, не звертався.

          Щодо претензії позивача №229 від 17.11.08р., яка відповідачем визнана, то із її тексту вбачається, що вимоги в ній заявлені по оплаті товару, поставленого в рахунок договору №19/08 від 01.01.08р. До того ж сума претензії з вимогами про оплату товару - 29658грн.17коп., а позов заявлений про стягнення заборгованості у сумі 36588грн.17коп., тому господарський суд дійшов висновку, що позивач не заявляв вимогу про оплату товару, поставленого за межами договору №19/08 від 01.01.08р., та відповідно у нього відсутні підстави для стягнення цієї суми у позовному порядку, оскільки ним не доведено, що відповідач ухилився від оплати товару, отриманого без договору.

          Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Оскільки вимога про оплату товару позивачем не заявлялась, прострочка оплати товару відповідачем матеріалами справи не доведена, тому відсутні підстави для стягнення збитків від інфляції та 3% річних

          Щодо пені за прострочку товару, то відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання,  або у кратному розмірі  до  вартості  товарів. Чинне законодавство не встановлює розмір штрафних санкцій за прострочку платежу, поставка товару проведена позивачем без договору, от же сторони не обумовили розмір штрафних санкцій та можливість стягнення штрафних санкцій, а тому у позивача відсутні підстави для нарахування пені за прострочку платежу, оскільки відповідно до ст.217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

            Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.  Стаття 230 ГК України визначає, що штрафними санкціями у   цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          З урахуванням викладеного підстав для задоволення позову не вбачається.

          Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

          1.В задоволені позову відмовити.   

          2.Рішення направити сторонам по справі.

Суддя                                                                                      З.В. Клепай

Дата підписання рішення 31.03.2009р.

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України