Постанова

від 01.04.2009 по справі 9/115/08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/115/08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 01 квітня 2009 р.                                                                                    № 9/115  

  Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:

головуючого суддіКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М.,

Шаргала В.І.

За участю представників сторін:

позивачане з'явився

відповідачане з'явився

прокурораРудак О.В. –прокурора відділу Генпрокуратури України

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційне поданняПершого заступника прокурора Миколаївської області

на рішеннягосподарського суду Миколаївської області від 18.03.2008 р.

у справі№9/115/08

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будекспрес-Н"

до Комунального підприємства "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації"

про визнання права власності

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ)  "Будекспрес-Н" звернулось до господарського сулу Миколаївської області з позовом до Комунального підприємства "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" (надалі Миколаївське МБТІ)  про визнання права власності на самовільно  побудований на орендованій земельній ділянці об'єкт нерухомості.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.03.2008 року (суддя Філінюк І.Г.), позов задоволений, за ТОВ  "Будекспрес-Н" визнане право власності на вказану будівлю, що знаходиться за адресою вул. Слобідська, 7а в м. Миколаєві. Судове рішення мотивоване тим, що самочинне будівництво вказаного об'єкта нерухомості не порушує права інших осіб,  права власності на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, тому позов є обґрунтованим.

Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, Перший заступник прокурора Миколаївської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 12 Земельного кодексу України, ст. ст. 375, 376 Цивільного кодексу України, просить його скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої Доповідач: Шаргало В.І.

інстанції. Подання також мотивоване тим, що самовільне будівництво здійснено на землі Миколаївської міської ради і порушує права останньої як власника земельної ділянки, однак ці обставини залишились поза увагою суду.

Заслухавши прокурора, розглянувши та обговоривши доводи касаційного подання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційне подання  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарським судом встановлено, що ТОВ  "Будекспрес-Н"  на підставі укладеного з Миколаївською міською радою договору оренди землі від 19.03.2005 року користується земельною ділянкою площею 1066 кв. м. по вул. Слобідській, 7 в м. Миколаєві. Земельна ділянка надана товариству  для реконструкції складських приміщень під виробничо-торгівельний адміністративно-побутовий комплекс. Строк дії договору до 01.10.2011 року.

На вказаній земельній ділянці ТОВ  "Будекспрес-Н" самовільно побудовано нежитлову будівлю площею 1484,9 м. кв.

З метою оформлення самочинно зведеного об'єкта товариство отримало  дозвіл Ленінського  РВ ГУМНС України в Миколаївській області, погодження  санітарно-епідеміологічної служби та Управління містобудування та архітектури виконкому Миколаївської міської ради.

З урахуванням цих обставин та  норм ст. ст. 376, 392 Цивільного кодексу України, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті  84 Господарського процесуального кодексу України, роз'яснень, що містяться  в п. п. 1, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. №11 “Про судове рішення ”, з відповідними змінами, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши  обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду   про  встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у  судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення  повинна містити встановлені судом  обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права й обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Проте, при постановленні рішення про задоволення позову,  в порушення вимог  статті 43 Господарського процесуального кодексу України, судом першої  інстанції в повній мірі  не досліджено обставини,  на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про планування і забудову територій", фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування. За правилами частини 4 названої статті Закону у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 376 Цивільного   кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

З договору оренди землі від 19.03.2005 року вбачається, що Орендар - позивач має право зводити в установленому законодавством порядку будівлі і споруди за письмовою згодою Орендодавця (власника земельної ділянки –Миколаївської міської ради, п.п. в) п.9.1 договору).  

Документи, які б підтверджували відведення земельної ділянки під уже збудоване нерухоме майно, в матеріалах справи відсутні як і відсутній  обумовлений договором дозвіл власника земельної ділянки на здійснення будівництва на цій земельній ділянці. Таким чином, оскільки спірний об'єкт нерухомості зведений на земельній ділянці  територіальної громади (комунальної власності), інтереси якої представляє Миколаївська міська рада,  суду слід було вирішити питання про необхідність залучення міськради до участі у справі.

Судом  попередньої інстанції  вищезазначене залишене поза увагою, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді справи слід врахувати наведене і вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання Першого заступника прокурора Миколаївської області  задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 18.03.2008 року  у справі №9/115/08 скасувати, а справу передати до цього ж суду на новий розгляд.

Головуючий  суддя

Кравчук Г.А.

Суддя

Мачульський Г.М.

Суддя

Шаргало В.І.